Рішення

від 25.09.2020 по справі 209/308/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 209/308/20

Провадження № 2/209/446/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбара Г.А.

за участі: секретаря Погрібної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління в Дніпропетровській області, ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно і зняття з нього арешту,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати за нею право власності на одну другу частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , на підставі заповіту, посвідченого 22 травня 2015 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Геращенко Г.В., зареєстрованого в реєстрі за № 865; зняти арешт з нерухомого майна у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який накладений постановою державного виконавця Седлухо Ю.Б. Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції від 10 січня 2011 року при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська для виконання заочного рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 грудня 2008 року; стягнути з відповідачки понесені нею судові витрати та витрати, пов`язані з наданням доказів.

На обґрунтування позову зазначила, що її, позивачки, батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько помер. На випадок своєї смерті він зробив заповіт, посвідчений 22 травня 2015 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Геращенко Г.В., зареєстрований в реєстрі за № 865, яким заповідав належну йому квартиру по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рівних частках, з правом пожиттєвого проживання у вказаній квартирі ОСОБА_6 . Вказана квартира має загальну площу 48,5 кв.м., житлову площу 28,1 кв.м., та належала батькові на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 26 березня 2015 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Геращенко Г.В. Після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_5 вона звернулася до держаного нотаріуса Першої кам`янської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину у вигляд 1/2 частки вказаної квартири. 22 січня 2020 року державним нотаріусом Трощій Н.Г. їй було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріально дії - видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого батька ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що при перевірці заборон або арештів цього майна було виявлено наявність обтяження № 9191617 та № 9191489 арешту належного ОСОБА_4 нерухомого майна, зареєстрованого 02 лютого 2011 року приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Геращенко Г.В. на підставі постанови б/н про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все майно боржника від 01 січня 2011 року, виданої Дніпровським відділом державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, державний виконавець Седлухо Ю.Б. Із отриманої 11 січня 2020 року Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна їй стало відомо, що в розділі актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень є єдиний номер про обтяження 9191617, дата реєстрації 02 лютого 2011 року. У Дніпровському відділ ДВС м. Кам`янське вона отримала відомості про те, що арешт на майно було накладено у зв`язку з виконанням рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ Крона суми боргу, на теперішній час виконавче провадження відсутнє, але їй відмовили у видачі копій документів виконавчого провадження, не зважаючи на запит адвоката. Згідно рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 грудня 2008 року, яке вона отримала в канцелярії суду, з ОСОБА_4 на користь ТОВ Крона була стягнута заборгованість за надання житлово-комунальних послуг в розмірі 302,00 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн. та судовий збір в розмірі 51,00 грн. Їй невідомо, чи було стягнуто з батька зазначений у рішенні суду борг, бо така інформація Дніпровським відділом ДВС їй не була надана, а дізнатися про наявність чи відсутність боргу від ТОВ Крона неможливо через те, що це товариство припинило свою діяльність без передачі своїх повноважень іншій юридичній особі.

Крім неї, позивачки, спадкоємцем померлого батька, згідно його заповіту, є ОСОБА_2 , яка мешкає у спадковій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка відмовляється надати правовстановлюючі документи на квартиру та вирішити в судовому порядку питання щодо зняття арешту із спадкової квартири. ОСОБА_6 , є колишньою співмешканкою батька ОСОБА_4 і за заповітом має право на проживання в спадковій квартирі. Посилаючись на ч.1 ст. 60 Закону України Про виконавче провадження , постанову Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про зняття арешту з майна від 03 червня 2016 року , частини 1 та 2 ст. 386, ст. 392, ч.1 ст. 1234, ч.1 ст. 1235, частини 1 та 3 ст. 1296 ЦК України, вважає, що вона набула право власності на 1/2 частину квартири по АДРЕСА_1 з порядку спадкування за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_4 , а накладений державним виконавцем арешт на спадкову квартиру повинний бути скасований.

Ухвалою судді від 20 лютого 2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

На стадії підготовчого провадження, за клопотанням позивачки, ухвалою суду від 25 травня 2020 року із Першої кам`янської державної нотаріальної контори витребувано належним чином засвідчену копію спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яка надійшла до суду 19 червня 2020 року (а.с. 82).

Ухвалою суду від 25 червня 2020 року долучено до матеріалів справи надану позивачкою довідку ТОВ Абонент ХХІ від 22 червня 2020 року про місце реєстрації та склад сім`ї померлого ОСОБА_4 , змінено прізвище третьої особи ОСОБА_6 з Саверська на ОСОБА_7 , закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду надала заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, не подала відзив на позовну заяву та не надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Треті особи: представник Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління в Дніпропетровській області, та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, не подали пояснення щодо позову та не надали суду заяв про розгляд справи за їх відсутності.

Виходячи з наведеного, відповідно до ч.3 ст. 211, п.1 ч.3 ст. 223, ч.1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу в судовому засіданні за відсутності позивачки, відповідачки та третьої особи і представника третьої особи на підставі наявних у справі даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у справі та встановивши фактичні обставини і зміст спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що батьками позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 10),

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 19 червня 2019 року Дніпровським районним у місті Кам`янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 495 (а.с. 11).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 23 травня 1994 року Відділом обліку та розподілу житлової площі міськвиконкому, та свідоцтва про право на спадщину, виданого 26 березня 2015 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Геращенко Г.В., реєстровий номер № 531, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від11 січня 2020 року та листом ОКП Дніпродзержинське БТІ (а.с. 15).

За життя ОСОБА_4 склав заповіт, який був посвідчений 22 травня 2015 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Геращенко Г.В., зареєстрований в реєстрі за № 865, яким ОСОБА_4 заповідав належну йому квартиру по АДРЕСА_1 (зараз ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рівних частках, з правом пожиттєвого проживання у вказаній квартирі ОСОБА_9 .

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 2 ст. 1238 ЦК України передбачено, що на спадкоємця, до якого переходить житловий будинок, квартира або інше рухоме або нерухоме майно, заповідач має право покласти обов`язок надати іншій особі право користування ними. Право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим або нерухомим майном зберігає чинність у разі наступної зміни їх власника.

Таким чином, особами, які мають право спадкувати після померлого ОСОБА_4 , є позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 , які визначені у заповіті, а ОСОБА_9 має право пожиттєво користуватися спадковою квартирою.

Відповідно ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно наданої суду належним чином посвідченої копії спадкової справи № 49/2018 після померлого ОСОБА_10 (а.с. 66-82), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Першої кам`янської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини та про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом. ОСОБА_11 подала заяву про своє бажання довічно проживати у спадковій квартирі.

Серед матеріалів спадкової справи відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спірну квартиру, а також відсутнє свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що мало б бути видано відповідачці на її 1/2 частку спадщини після померлого ОСОБА_4 .

Що стосується позивачки, то у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку спадкової квартири, що належала померлому ОСОБА_4 , їй було відмовлено.

Як зазначено у постанові державного нотаріуса Першої кам`янської нотаріальної контори Трощій Н.Г. від 22 січня 2020 року (а.с. 14), при перевірці заборон або арештів цього майна було виявлено наявність обтяження № 9191617 та № 9191489 арешту належного ОСОБА_4 нерухомого майна, зареєстрованого 02 лютого 2011 року приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Геращенко Г.В. на підставі постанови б/н про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все майно боржника від 01 січня 2011 року, виданої Дніпровським відділом державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, державний виконавець Седлухо Ю.Б., що підтверджується відповідним витягом.

Дійсно, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 11 січня 2020 року (а.с. 15-16), в розділі актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень є єдиний номер запису про обтяження - 9191617 (спеціальний розділ), дата та час державної реєстрації - 02 лютого 2011 року; державний реєстратор - приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Геращенко Г.В.; підстава обтяження: постанова д/в про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все майно боржника, серія та номер: б/р, виданий 10 січня 2011 року, видавник: Дніпровський відділ ДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції, державний виконавець Седлухо Ю.Б.; вид обтяження: арешт нерухомого майна; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_4 .

Позивачка у своїй позовній заяві тверджує, що відповідачка відмовляється надати їй оригінали правовстановлюючих документів на спадкову квартиру для пред`явлення до нотаріальної контори, і сама ці документи нотаріусу не надала, що також унеможливлює отримання позивачкою ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належну їй 1/2 частку спадкової квартири.

Суд не має підстав не довіряти таким ствердженням позивачки, бо дійсно в спадковій справі відсутні копії правовстановлюючих документів на спадкову квартиру, без яких позивачка навіть після скасування арешту на спадкове майно позбавлена права отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом та зареєструвати за собою право власності на спадкове майно у передбаченому законом порядку.

Що стосується скасування арешту на спадкову квартиру, то судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 грудня 2008 року з ОСОБА_4 була стягнута заборгованість за надання житлово-комунальних послуг в розмірі 302,00 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн. та судовий збір в розмірі 51,00 грн. (а.с. 27).

Згідно відповіді начальника Дніпровського відділу ДВС у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 28 січня 2020 року (а.с. 39), арешт на майно ОСОБА_4 було накладено у виконавчому провадженні № 24065478, яке перебувало на виконанні з 10 січня 2011 року по 12 листопада 2012 року з виконання вказаного вище рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська. Постановою державного виконавця від 12 листопада 2012 року виконавче провадження було завершено. Паперові матеріали виконавчих проваджень підлягають зберіганню після їх завершення протягом трьох років в архіві відділу, у подальшому виконавчі провадження знищуються відповідно до п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року № 2274/5. Тому надати постанови виконавця по виконавчому провадженню у відношенні боржника ОСОБА_4 неможливо.

Згідно ч.5 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження №606-ХІV від 21 квітня 1999 року (в редакції до набрання чинності закону 1404-УІІІ від 02 червня 2016 року), повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Згідно п.2 ч.1 ст. 22 Закону було встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п.1 та 3 ч.2 ст. 22 Закону строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, судом встановлено, що відомості про обтяження - арешт нерухомого майна ОСОБА_4 , внесені до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна на підставі постанови державного виконавця у виконавчому провадженні про примусове виконання рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 грудня 2008 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ Крона заборгованості за надання житлово-комунальних послуг в розмірі 302,00 грн, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн. та судового збору в розмірі 51,00 грн., яке у 2012 році було завершено, передано до архіву, а в подальшому знищено у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Зазначене вище вказує на те, що одночасно із поверненням виконавчого документа стягувачу державним виконавцем не була скасована постанова про арешт нерухомого майна боржника ОСОБА_4 , а в теперішній час її скасування державним виконавцем неможливе через знищення виконавчого провадження.

Отже, на теперішній час відсутнє виконавче провадження з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 грудня 2008 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ Крона заборгованості за житлово-комунальні послуги та судових витрат на загальну суму 383 грн.

Крім того, суд вважає, що державний виконавець під час примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_4 суми боргу в розмірі 383 грн. неправомірно наклав арешт на нерухоме майно боржника.

Так, статтею 52 Закону України Про виконавче провадження №606-ХІV від 21.04.1999 року (в редакції станом на 01.01.2011 року), було передбачене, що у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов`язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Враховуючи, що статтею 22 Закону України Про Державний бюджет України на 2011 рік від 23 грудня 2010 року № 2857- VІ було встановлено мінімальну заробітну плату з 01 січня в розмірі 941,00 грн., а сума боргу позивача перед ПАТ КБ ПриватБанк становила 383 грн., тобто не перевищувала 10 мінімальних заробітних плат (9410,00 грн), то державний виконавець не мав законних підстав для накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_4 , не перевіривши обсяг цього нерухомого майна і чи не є нерухоме майно єдиним житлом боржника.

В теперішній час відомості про обтяження - арешт нерухомого майна ОСОБА_4 , накладений постановою державного виконавця Дніпровського відділу ДВС Дніпродзержинського МУЮ б/н від 10 січня 2011 року, порушує права позивачки, як спадкоємця за заповітом померлого ОСОБА_4 , бо вона позбавлена можливості у встановленому законом порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на належну їй частку квартири по АДРЕСА_1 , власником якої був її померлий батько ОСОБА_4 , зареєструвати своє право власності на нерухоме майно, володіти, користуватися та розпоряджатися ним.

В пункті 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" роз`яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідач у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Проте, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємств та громадських формувань (а.а. 21-16), Товариство з обмеженою відповідальністю Крона (код ЄДРПОУ 32401217), яке було стягувачем у виконавчому провадженні та в інтересах якого державним виконавцем було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_4 , 27 квітня 2018 року припинило свою діяльність, як юридична особа.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оскільки обтяження нерухомого майна, яке входить до складу спадщини померлого ОСОБА_4 , порушує право власності позивачки на належне їй спадкове майно померлого батька, це обтяження підлягає скасуванню.

Враховуючи, що позивачка у встановленому законом порядку прийняла спадщину після померлого батька ОСОБА_4 , подавши протягом шести місяців після смерті спадкодавця до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, але не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом через відсутність в неї оригіналів правовстановлюючих документів на спадкову квартиру та наявність запису про обтяження, суд вважає, що за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом, необхідно визнати право власності на одну другу частку квартири по АДРЕСА_2 , яка належала її померлому батькові ОСОБА_4 .

Відповідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задовольняються судом в повному обсязі, то судовий збір в розмірі 1681,80 грн., сплачений позивачкою за двома позовними вимогами, підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_2 .

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління в Дніпропетровській області, ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно і зняття з нього арешту.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на одну другу частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , на підставі заповіту, посвідченого 22 травня 2015 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Геращенко Г.В., зареєстрованого в реєстрі за № 865.

Зняти арешт з нерухомого майна у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який накладений постановою державного виконавця Седлухо Ю.Б. Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції від 10 січня 2011 року при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська від 16 грудня 2018 року для виконання заочного рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 грудня 2008 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачений судовий збір в розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна грн.).

Повне рішення складено 21 жовтня 2020 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення або позивачем та іншими учасниками справи апеляційної скарги, якщо заяву та апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара.