Рішення

від 21.10.2020 по справі 408/4455/19-ц

БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 408/4455/19-ц

Провадження 2/408/165/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2020 року Біловодський районний суд Луганської області,

в складі: головуючого- судді: Булгакової Г.В.

при секретарі: Ришковій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Біловодська, Луганської області,

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сотенської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, третя особа: Станично-Луганська нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Сотенської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, третя особа: Станично-Луганська нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом, посилаючись на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , склала заповіт, яким усе своє майно заповідала позивачу.

21 червня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Станично-Луганської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вказаний будинок, проте нотаріус надав постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій мотивуючи це наявністю самовільно зведеної прибудови, що призвела до збільшення загальної площі будинку з 49,7 кв. м. до 54,6 кв.м.

Позивач вказує, що дійсно така прибудова (а2) була самовільно зведена у 2014 році. За життя ОСОБА_2 не встигла ввести в експлуатацію зазначену вище прибудову, а позивач як ще не власник основного об`єкту нерухомості, до якого було здійснено прибудову, не має права ввести її в експлуатацію. Тому склалися обставин, за яких власник вже не може ввести в експлуатацію прибудову, а позивач, як спадкоємець ще не має належних на це прав. У зв`язку із цими розбіжностями, позивач не може набути право власності в звичайному нотаріальному порядку і потім ввести в експлуатацію прибудову.

А тому, оскільки позивач ОСОБА_1 не може оформити спадкові права у позасудовому порядку, вона вимушена звернутися до суду з наявним позовом, в якому просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними спорудами розташований за адресою АДРЕСА_1 , а саме на житловий будинок (літ. А-1 , загальна площа 54,6 кв. м., житлова площа 28,9 кв. м., шлакоблок обкладений цеглою), прибудову (літ. а , загальна площа 9,0 кв.м., шлакоблок), прибудову (літ. а2 , загальна площа 4,1 кв.м., шлакоблок), погріб (літ. Г ), сарай (літ. К ), навіс (літ. Т ), убиральня (літ. У ), зливна яма (літ. с ), каналізація ( №4 ), ворота ( №5 ), огорожа ( №6 ), колонка ( №7 ).

У судове засідання позивач не з`явилася, від неї надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надіславши заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явилася, надіславши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 26 березня 1977 року, та копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 28 квітня 2001 року, щодо підтвердження дошлюбного прізвища позивача.

24 березня 1999 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким усе своє майно заповідала своїй доньці /позивачу у справі/.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 10 грудня 2018 року.

Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу житлового будинку від 24 листопада 1992 року, реєстровий №121.

Даний факт також підтверджується довідкою - характеристикою на об`єкт нерухомого майна КП Станично-Луганське районне бюро технічної інвентаризації від 17 квітня 2019 року, відповідно до якої станом на 01 січня 2013 року право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу.

Земельна ділянка площею 0,2500 га, на якій розташований будинок, також належала ОСОБА_2 на праві власності відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ №151478 та мала цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку.

Як вбачається із матеріалів спадкової справи №237/2019, наданої Станично-Луганською державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини звернулася позивач ОСОБА_1 , частково оформив на себе спадкове майно в вигляді земельної ділянки № НОМЕР_4 , площею 8,5732, про що отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, реєстровий №1-556.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно постанови нотаріуса від 21 червня 2019 року, позивачу ОСОБА_1 відмовлено, оскільки у наданому договорі купівлі-продажу, посвідченому ОСОБА_3 , секретарем виконкому Червоножовтневої сільської ради Станично-Луганського району Луганської області від 24 листопада 1992 року, зареєстрованому в реєстрі за № 121, та технічному паспорті від 03 грудня 1992 року зазначена загальна площа будинку 49,7 кв.м., а згідно технічного паспорту та довідки на об`єкт нерухомого майна, наявна самовільно зведена прибудова, що призвела до збільшення загальної площі до 54,6 кв.м., жодного документа, який підтверджує право власності померлої на житловий будинок із збільшеними площами ОСОБА_1 надано не було.

А тому позивач не змогла отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом на будинок.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

З довідки - характеристики на об`єкт нерухомого майна КП Станично-Луганське районне бюро технічної інвентаризації від 17 квітня 2019 року дійсно вбачається наявність у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , самовільно зведеної прибудови під літ. а2 площею 4,1 кв.м.

Наявність прибудови (а2), спорудженої в 2014 році, також вбачається із технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який було виготовлено станом на 17 квітня 2019 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом - ст.1217 ЦК України.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 4 постанови від 30 березня 2012 року № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частиною 3 ст. 376 ЦК України статті встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Таким чином, ст. 376 ЦК України передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, і встановлено випадки, коли право власності на самочинне будівництво може бути визнане за рішенням суду за особою, що здійснила самочинне будівництво, або за власником земельної ділянки.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише у випадках, передбачених ст. 376 ЦК України, а саме: за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 ЦК України); за особою - власником (користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).

У пункті 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) від 30 березня 2012 року № 6 роз`яснено, що, вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 2 узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав від 28 січня 2013 року відмітив, що суди при розгляді справ про визнання права власності на самочинне будівництво повинні належним чином перевіряти, чи було питання оформлення права власності на самочинне будівництво предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність давали б підстави вважати про наявність спору про право. Суд не повинен заміняти органи, які зобов`язані видавати дозволи на будівництво й узгоджувати забудови; визнання права власності на самочинне будівництво в судовому порядку має залишатися винятковим способом захисту права. Тому судам необхідно з`ясовувати, чи звертався позивач до компетентних органів із питання узаконення самочинного будівництва, чи було відмовлено компетентними органами у вирішенні зазначеного питання.

Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що визнання судом права власності на самочинне будівництво можливе лише у тому разі, якщо в прийнятті такого об`єкта в експлуатацію було незаконно відмовлено та за умови дотримання визначених законом вимог, які необхідні для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Таким чином, судом встановлено, що власником земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку за вказаною адресою, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ №151478, була спадкодавець.

Також судом встановлено, що позивачу не було відмовлено компетентним органом у сфері містобудування у прийнятті до експлуатації самочинних забудов у вказаному домоволодінні, а тому відсутні підстави для визнання права власності на самочинно побудоване нерухоме майно в судовому порядку.

Крім того, відсутні підстави для оформлення на самочинно збудовану прибудову спадкових прав позивача в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , оскільки спадкодавець не набув у встановленому порядку права власності на неї, отже самочинна прибудова не входить до складу спадщини.

До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на самочинно збудовану прибудову.

Отже, враховуючи викладене та те, що відповідач не заперечив проти визнання позовних вимог, позивач вважається такою, що прийняла спадщину, а також те, що спадкодавець не набув у встановленому порядку права власності на самочинну прибудову, суд вважає за можливе частково задовольнити позов.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , до Сотенської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, код за ЄДРПОУ 04337423, адреса місцезнаходження: 93612, Луганська область, Станично-Луганський район, с. Сотенне, вул. Центральна, буд. 1, третя особа: Станично-Луганська нотаріальна контора, код за ЄДРПОУ 05382220, адреса місцезнаходження: 93600, Луганська області, Станично-Луганський район, смт. Станиця Луганська, вул. Москва-Донбас, буд.34, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на житловий будинок (літ. А-1 , житлова площа 28,9 кв. м., шлакоблок обкладений цеглою), прибудову (літ. а , загальна площа 9,0 кв.м., шлакоблок), погріб (літ. Г ), сарай (літ. К ), навіс (літ. Т ), убиральня (літ. У ), зливна яма (літ. с ), каналізація ( №4 ), ворота ( №5 ), огорожа ( №6 ), колонка ( №7 ).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Біловодський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Г. В. Булгакова