Ухвала

від 09.10.2020 по справі 761/1280/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/1280/20

Провадження № 2-з/761/977/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року суддя Шевченківський районний суд міста Києва Осаулов А.А., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, поділ майна набутого під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває дана справа, у якій ухвалою суду від 12.02.2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

08.10.2020 року до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, де останній просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_1 , земельних ділянок, кадастрові номери 5624683700:06:022:0088, 5624683700:06:022:0089, 5624683700:06:022:0090, що розташовані в с. Дібрівка Рівненького району Рівненської області, та земельної ділянки, кадастровий номер 2123685001:01:001:0008, що розташована в с. Луги Рахівського району Закарпатської області.

Заяву про забезпечення позову вмотивовано тим, що предметом спору у цій справі є поділ майна подружжя, в тому числі квартири АДРЕСА_1 , земельних ділянок, кадастрові номери 5624683700:06:022:0088, 5624683700:06:022:0089, 5624683700:06:022:0090, що розташовані в с. Дібрівка Рівненького району Рівненської області, та земельної ділянки, кадастровий номер 2123685001:01:001:0008, що розташована в с. Луги Рахівського району Закарпатської області. В позивача є підстави вважати, що вказане майно може бути відчужено без її згоди, що утруднить виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову з наведених у ній підстав, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше 2-х днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вимогами статті 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції ). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства ).

Згідно вимог п.4 постанови пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза не виконання та утруднення можливого рішення про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась із такою заявою, позовним вимогам.

Зі змісту позовної заяви, заяви про зміну предмета позову та матеріалів справи вбачається, що позивач, серед іншого, просить визнати право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 , 1/2 часток земельних ділянок, кадастрові номери 5624683700:06:022:0088, 5624683700:06:022:0089, 5624683700:06:022:0090, що розташовані в с. Дібрівка Рівненького району Рівненської області, та земельної ділянки, кадастровий номер 2123685001:01:001:0008, що розташована в с. Луги Рахівського району Закарпатської області.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 06.10.2020 р. вказані об`єкти нерухомого майна зареєстровані за ОСОБА_2 .

Зважаючи на предмет позовних вимог, діями відповідача можуть бути порушені права позивача щодо вказаних об`єктів нерухомого майна та наявна реальна об`єктивна можливість відчуження в подальшому на користь третіх осіб квартири та земельних ділянок, що значно ускладнить розгляд справи, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, поділ майна набутого під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ майна подружжя,- задовольнити.

Накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які щодо об`єктів нерухомого майна:

- квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 63,10 кв.м., житловою - 42,00 кв.м;

- земельної ділянки, площею 0,16 га, кадастровий номер 5624683700:06:022:0088, що розташована за адресою: с. Дібрівка Рівненького району Рівненської області;

- земельної ділянки, площею 0,1698 га, кадастровий номер 5624683700:06:022:0089, що розташована за адресою: с. Дібрівка Рівненького району Рівненської області;

- земельної ділянки, площею 0,17 га, кадастровий номер 5624683700:06:022:00890, що розташована за адресою: с. Дібрівка Рівненького району Рівненської області;

- земельної ділянки, площею 0,0945 га, кадастровий номер 2123685001:01:001:0008, що розташована в с. Луги Рахівського району Закарпатської області.

Дані про стягувача:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Дані про боржника:

ОСОБА_2 , РНОКППНОМЕР_2 , АДРЕСА_3

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 1 (один) рік.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 15-днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов