Постанова

від 22.10.2020 по справі 705/231/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1662/20Головуючий по 1 інстанції Справа № 705/231/20 Категорія: 307010000 Гудзенко В. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В. Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року м.Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Храпка В.Д.,

Вініченка Б.Б., Новікова О.М.

за участю секретаря Любченко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргуОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 липня 2020 року, постановленого під головуванням судді Гудзенко В.Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до Доброводівської сільської ради Уманського району про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Доброводівської сільської ради Уманського району про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 05 червня 2001 року ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_3 недобудований житловий будинок готовністю 83% разом з господарськими спорудами та будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 .

Розпорядженням Доброводівської сільської ради від 17 лютого 2016 року № 3 вул. Леніна перейменовано на АДРЕСА_2 .

В подальшому ОСОБА_3 будинок добудував, проте будинок в експлуатацію здати не встиг, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Позивач зазначає, що в передбачений законом шестимісячний строк подав до приватного нотаріусу заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

У грудні 2019 року звернувся до нотаріуса за свідоцтвом про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 на нерухоме майно.

20 грудня 2019 року було отримано свідоцтво про прийняття спадщини за законом : на земельну ділянку площею 6,6077 га, кадастровий номер 7124382800:02:000:0301, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в адміністративних межах Доброводівської сільської ради; свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,3105 га. Кадастровий номер 7124382800:01:002:0376, наданої для ведення особистого селянського господарства, належної спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ЧР № 15-13-131 від 27 листопада 2001 року.

Того ж дня було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, якою нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про праву спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований по АДРЕСА_2 . В обґрунтування зазначено, що неможливо видати свідоцтво про право на спадщину на будинок , оскільки підтвердження здачі будинку в експлуатацію немає в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі права власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та щодо суб`єкта, права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , не зареєстровано.

Оскільки позивач не має можливості використати право на спадкування нерухомого майна у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, тому просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 97.3 кв. м. разом з господарськими спорудами.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 липня 2020 року відмовлено у задоволення позову ОСОБА_1 до Доброводівської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано жодних доказів звернення спадкодавця у визначеному законом порядку до відповідного компетентного органу із заявами про прийняття в експлуатацію проведеної реконструкції житлового будинку, а також відсутня відмова з цього питання від вказаного органу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати як незаконне, постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а по справі ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на позицію відповідача і сам зазначив, що Доброводівська сільська рада Уманського району Черкаської області не заперечували проти задоволення позовних вимог, тобто фактично визнав позов.

Також судом не було враховано, що будинок не був створений, а лише було проведено його реконструкцію та капітальний ремонт.

Крім того, суд першої інстанції при постановленні рішення суду не врахував договір дарування від 05 червня 2001 року, згідно якого ОСОБА_3 отримав в дар незавершений будівництвом будинок готовністю 83 %.

Також на обґрунтування рішення суд посилається на ДБН А3.1-3-94 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, проте це посилання є помилковим оскільки вказаний судом документ недіючий і його дія скасована 30 грудня 2004 року наказом Держбуду України від 18 жовтня 2004 року № 191.

В оспорюваному рішення суд також першої інстанції послався на лист ВССУ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13, згідно якого має право на отримання у спадщину право забудовника, проте неможливо погодитись із таким висновком, оскільки воно суперечить фактичним обставинам справи, а саме ОСОБА_3 не являється забудовником житлового будинку АДРЕСА_2 , так як отримав його в дар, готовністю 83% .

Крім того, суд при розгляді справи не врахував, що відмовляючи в задоволенні позову позбавляє його законного права на вказане майно.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно договору дарування від 06 червня 2001 року ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_3 незакінчений будуванням будинок, готовністю 83%, що знаходиться в АДРЕСА_2 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вказані: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 11 січня 2014 року.

Спадкоємцями першої черги є ОСОБА_1 та ОСОБА_4

ОСОБА_4 відмовилась від спадкових прав на користь ОСОБА_1 .

Після смерті батька відкрилась спадщина, яка складалась із земельної ділянки площею 6,6077 га, кадастровий номер 7124382800:02:000:0301, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в адміністративних межах Доброводівської сільської ради; земельної ділянки площею 0,3105, кадастровий номер 7124382800:01:002:0376, наданої для ведення особистого селянського господарства та житлового будинку з погосподарськими прибудовами, що розташовані по АДРЕСА_2 , який не введений в експлуатацію.

30 вересня 2019 року на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 було виготовлено технічний паспорт.

Відповідно до довідки від 22 жовтня 2019 № 2453 Уманського відділку КП ЧООБТІ виданої ОСОБА_1 , згідно інвентаризаційної справи № 301 та станом на дату проведення останньої технічної інвентаризації 30 вересня 2019 року на житловий будинок літ. А1 (2005 року будівництва) з прибудовою літ. а2 (2005 року будівництва) та ганком, загальною площею 97,3 кв.м., житловою площею 57.1 кв.м, надвірні будівлі: літня кухня, сарай, гараж літ. Б (1995 року будівництва), прибудова літ. б2 (1995 року будівництва) погріб літ. Г (1995 року будівництва), вбиральня літ. Д (2002 року будівництва) та споруди: огорожа №1 , ворота з хвірткою №2, за адресою: АДРЕСА_2 , на 01 січня 2013 року в Уманському відділку КП ЧООБТІ право власності не зареєстровано. Житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за вищевказаною адресою в експлуатацію не введено.

Згідно виписки Доброводіської сільської ради Уманського району Черкаської області від 10 січня 2020 № 02-11/21, житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_2 рахується за померлим ОСОБА_3 в погосподарській книзі №3 особовий рахунок НОМЕР_3 , сторінка 105. Весь час за даною адресою проживав без прописки син покійного ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,3105 га, яка приватизована. Проведено реконструкцію 2005 року.

Відповідно до довідки Доброводівської сільської ради Уманського району Черкаської області від 16 січня 2020 року № 31, на підставі договору дарування від 05 червня 2001 року ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_3 прийняв в дар належний дарителю незакінчений будуванням будинок, готовністю 83 %, що знаходиться в АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 6 договору дарування від 05 червня 2001 року обдарований брав на себе всі права і обов`язки забудовника та зобов`язувався закінчити будівництво житлового будинку.

ОСОБА_1 звернувся в 03 березня 2014 року до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті свого батька.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії виданої 20 грудня 2019 року приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Востриковою О.І. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки немає підтвердження здачі в експлуатацію будинку, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та щодо суб`єкта, право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , не зареєстровано.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано жодних доказів звернення спадкодавця у визначеному законом прядку до відповідного компетентного органу із заявою про прийняття в експлуатацію проведеної реконструкції житлового будинку, відсутня відмова з цього питання від вказаного органу.

Проте погодитися із такими висновками суду не можна.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218 , 1231 ЦК України ).

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , якщо будівництво здійснювалось згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки, як забудовника входять до складу спадщини. Отже, якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов`язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт; право одержати на своє ім`я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 359/9695/17 (провадження № 61-49133св18).

Із матеріалів справи вбачається, що звернувшись до суду із позовом, позивач просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок і господарські споруди.

Проте в даному випадку правильним буде визнати за позивачем право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використанні спадкодавцем у процесі цього будівництва, право завершити будівництво, право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт (жилий будинок і погосподарські споруди), право одержати на своє ім`я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.

При цьому суд виходить із того, що з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 у справі № 917/1739/17 (провадження 12-161гс19) та від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19).

Отже, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає до скасування із постановленням нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 липня 2020 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Доброводівської сільської ради Уманського району про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані на будівництво житлового будинку і погосподарських споруд, а саме: прибудови (літера а2 ), літньої кухні, сараю, гаража (літера Б ), прибудови (літера б2 ), огорожа (№1), ворота із хвірткою (№2) по АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право забудовника, право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт, право одержати на своє ім`я свідоцтво про право власності та реєструвати право власності на жилий будинок і погосподарські споруди, а саме: прибудови (літера а2 ), літньої кухні, сараю, гаража (літера Б ), прибудови (літера б2 ), погріб (літера Г ), вбиральня (літера Д ), огорожа (№1), ворота і хвіртка (№2) по АДРЕСА_2 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: