Ухвала

від 22.10.2020 по справі 369/12974/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/12974/20

Провадження №2/369/4975/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2020 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Моргун А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Право та гроші", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоун Хедж Девелопмент" про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

В С Т А Н О В И В:

До суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 ; заборони Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоун Хедж Девелопмент" або будь-яким особам змінювати замки у квартирі АДРЕСА_1 та/або вселяти та/або виселяти будь-яких осіб з цієї квартири. В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1 -1 ) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людиникожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії ЄСПЛ зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, держава Україна несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004, в якому зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

ЄСПЛ у рішенні від 20 липня 2004 року у справі Шмалько проти України вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченогостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

З огляду на вищенаведене та беручи до уваги те, що між сторонами виник спір про визнання недійсним договору купівлі-продажу позивачобґрунтовано навів припущення про те, що відчуження спірного майна ускладнить або взагалі виключить можливість в майбутньому виконати рішення суду.

З огляду на вищевикладене, захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття такого заходу забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення і виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв`язку із вжиттям такого заходу.

Одночасно слід відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоун Хедж Девелопмент" або будь-яким особам змінювати замки у квартирі АДРЕСА_1 та/або вселяти та/або виселяти будь-яких осіб з цієї квартири, оскільки судом не встановлено реальної небезпеки, за якої невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

Керуючись ст. ст. 149-153, 154, 157 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на на квартиру АДРЕСА_1 .

Інформація про позивача (стягувача): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований/проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Інформація про відповідача (боржника): Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Право та гроші", місце знаходження: Кудрявский узвіз, буд.2 м. Київ, код ЄДРПОУ 39165528.

Інформація про відповідача (боржника): Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Груп", місце знаходження: прос. Героїв Сталінграду, 6, корп.4 м. Київ, код ЄДРПОУ 40911449.

Інформація про відповідача (боржника): Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоун Хедж Девелопмент", місце знаходження: вул. Вітянська, 2, секція 2 м. Вишневе, Києво-Святошинський район Київська область, код ЄДРПОУ 41250230

Копію ухвали направити сторонам для відому.

Ухвалу направити на виконання до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Лесі Українки, будинок 86).

Ухвала в частині забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвалу може бути пред`явлено до виконання протягом трьох років.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня винесення ухвали.

Суддя Л.М. Ковальчук