Справа № 599/1874/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" жовтня 2020 р. Зборівський районний суд Тернопільської області в складі головуючого суду судді Чорної В.Г. при секретарі Грицай О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Зборові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Залозецький спиртовий завод про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства Залозецький спиртовий завод про відшкодування моральної шкоди в сумі 600000 грн. в його користь.
Позивач посилається на те, що з 15.03.2005 року по 03.09.2007 року працював електрогазозварником III розряду у Державному підприємстві Залозецький спиртовий завод . 12.12.2006 року на вказаному підприємстві під час виконання своїх обов`язків із позивачем стався нещасний випадок за наступних обставинах: головний механік заводу ОСОБА_2 дав йому і слюсарю ОСОБА_3 завдання виготовити перила (огородження) і скріплення даху над верхньою головкою норії. Заготовки для перил і кріплень виготовляли на даховій площадці розмольного відділення. Головний механік заводу ОСОБА_2 пішов вниз відключити норію від елекроспоживання. В цей час позивач піднявся на площадку обслуговування головки норії поміряти відповідність раніше виготовлених заготовок. При проведенні замірів позивача спецодяг зачепився за шпонку і почав закручуватися на вал приводу норії. В подальшому електродвигун приводу норії відключили. Внаслідок настання нещасного випадку позивач отримав закритий перелом правого плеча і передпліччя із зміщенням, закритий перелом 9,10,11 ребер справа.
Даний факт засвідчено Актом спеціального розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 22.12.2006року та Актом №1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом форми Н-1 від 22.12.2006року.
Відповідно до п.7 Акту №1 про нещасний випадок причинами нещасного випадку є: Основна-недостатня надійність захисту засобів виробництва, що виразилося в неповній захищеності обертових частин механізмів (обертова шпонка валу не по всій довжині була закрита захистом); Супутні:-порушення трудової і виробничої дисципліни, а саме не виконання вимог Інструкції з охорони праці потерпілим, чим порушено вимоги ст..14 Закону України Про охорону праці п.1.7.3.2.1 Інструкції про охорону праці для електрозварника та відсутність належного контролю зі сторони головного механіка за виконанням працівниками робіт відповідно до вимог з охорони праці, не виконання вимог п.2.20 Посадової інструкції головного механіка.
Відповідно до довідки Тернопільського обласного центру Медико-соціальної експертизи позивачу первинно з 2007 року встановлено 60% втрати професійної працездатності, третя група інвалідності довічно. Вказане підтверджується Довідкою МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги. Згідно із якою, позивачу довічно призначено третю групу інвалідності та ступінь втрати професійної працездатності становить 60%. Причина інвалідності - трудове каліцтво. Вважає, що відповідач, як власник джерела підвищеної небезпеки зобов`язаний відшкодувати йому моральну шкоду, так як порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, тому просить стягнути в його користь з відповідача моральну шкоду в розмірі 600000грн.
Позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити, при неявці відповідача не заперечує щодо постановлення заочного рішення. Суд, в силу п.3 ст.211 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності позивача.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що згідно ст.223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.
Приймаючи до уваги вимоги ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе слухати дану справу без особистих пояснень відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо даних про взаємовідносини сторін, з приводу яких виник спір.
Дослідивши та оцінивши зібрані докази у справі, суд встановив наступні обставини, що підтверджено матеріалами справи : ОСОБА_1 з 15.03.2005 року по 03.09.2007 року працював на посаді електрогазозварника III розряду на Державному підприємстві Залозецький спиртовий завод . (копія трудової книжки а.с.9)
12.12.2006 року під час виконання своїх трудових обов`язків із позивачем стався нещасний випадок за наступних обставинах: головний механік заводу ОСОБА_2 дав позивачу і слюсарю ОСОБА_3 завдання виготовити перила (огородження) і скріплення даху над верхньою головкою норії. Заготовки для перил і кріплень виготовляли на даховій площадці розмольного відділення. Головний механік заводу ОСОБА_2 пішов вниз відключити норію від елекроспоживання. В цей час позивач піднявся на площадку обслуговування головки норії поміряти відповідність раніше виготовлених заготовок. При проведенні замірів позивача спецодяг зачепився за шпонку і почав закручуватися на вал приводу норії. В подальшому електродвигун приводу норії відключили. Внаслідок настання нещасного випадку позивач отримав закритий перелом правого плеча і передпліччя із зміщенням, закритий перелом 9,10,11 ребер справа. Даний факт засвідчено Актом спеціального розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 22.12.2006 року(а.с.11-13)
22 грудня 2006 року директором Державного підприємства Залозецький спиртовий завод затверджений Акт № 5 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом за формою Н-1, який стався 12 грудня 2006 року на Державному підприємстві Залозецький спиртовий завод з електрогазозварювальником IV розряду ОСОБА_1 , внаслідок якого останній отримав закритий перелом правого плеча і передпліччя із зміщенням, закритий перелом 9,10,11 ребер справа. У розділі 7 вказаного Акту комісія з розслідування дійшла висновку, що основною причиною нещасного випадку став недостатня надійність захисту засобів виробництва, що виразилось в неповній захищеності обертових частин механізмів (обертової шпонки валу не по всій довжині була закрита захистом) Супутні причини - порушення трудової і виробничої дисципліни, а саме не виконання вимог Інструкції з охорони праці потерпілим, чим порушено вимоги ст..14 Закону України Про охорону праці п.1.7.3.2.1 Інструкції про охорону праці для електрозварника та відсутність належного контролю зі сторони головного механіка за виконанням працівниками робіт відповідно до вимог з охорони праці, не виконання вимог п.2.20 Посадової інструкції головного механіка. (а.с. 14-18)
Відповідно до довідки огляду МСЕК серії АВ № 0799167 від 25.08.2016 року позивачу при повторному огляді 22.07.2016 року підтверджено третю групу інвалідності з причиною інвалідності - трудове каліцтво.. (а.с. 10)
Суд, встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки трудове каліцтво отримано позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, і наявності у зв`язку з цим підстав, згідно норм діючого законодавства, для відшкодування моральної шкоди. До такого висновку суд прийшов з наступного.
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.
Згідно частин першою та третьою статті 13 Закону України Про охорону праці , роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Частиною першою статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Крім цього, згідно ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Також відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Право на отримання відшкодування за моральну шкоду за наявності факту її заподіяння виникає у потерпілого з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
Судом встановлено, що отримане позивачем трудове каліцтво, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, сталося з вини відповідача, яким не забезпечено безпечних умов праці електрогазозварювальнику, а право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з дня встановлення висновком МСЕК стійкої втрати працездатності, тобто з 2007 року, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок трудового каліцтва з роботодавця Державного підприємства Залозецький спиртовий завод .
При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, суд, з урахуванням глибини та ступеню моральних і фізичних страждань позивача, яких він зазнав та зазнає внаслідок трудового каліцтва , встановлення йому стійкої втрати професійної працездатності у розмірі 60% та третьої групи інвалідності, характеру ушкодження здоров`я, що є незворотнім, а також з урахуванням принципів розумності і справедливості, вважає що стягнення з роботодавця на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 150 000 грн. відповідає глибині і ступеню
Таким чином враховуючи дані обставини суд вважає, що так як позивач став безтерміново людиною з інвалідністюта йому встановлено третю групу інвалідності та ступінь втрати його професійної працездатності становить 60% внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, власником якого є відповідач, то позивачу завдано моральну шкоду, яку суд визначив в розмірі 150000 грн. Отже, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення коштів з відповідача в розмірі визначеному судом.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача Державного підприємства Залозецький спиртовий завод підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 4 , 5 , 13 , 19 , 76-81 , 89 , 141 , 258-259 , 263-265 , 279 , 354ЦПКУкраїни , суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства Залозецький спиртовий завод (смт.Залізці вул..Бродівська,3 Зборівського району Тернопільської області 47234, код ЄДРПОУ 00375071) на користь ОСОБА_1 , який проживає Тернопільська область, Зборівський район, с.Бліх моральну шкоду в розмірі 150000 гривень.
Стягнути з Державного підприємства Залозецький спиртовий завод (смт.Залізці вул..Бродівська,3 Зборівського району Тернопільської області 47234, код ЄДРПОУ 00375071) в користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Зборівський районний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення. Повний текст рішення виготовлено 22 жовтня 2020 року.
Суддя Зборівського
районного суду Чорна В.Г.
Суд | Зборівський районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2020 |
Оприлюднено | 23.10.2020 |
Номер документу | 92375665 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Зборівський районний суд Тернопільської області
Чорна В. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні