Ухвала

від 23.10.2020 по справі 260/240/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про перехід до письмового провадження

23 жовтня 2020 рокум. Ужгород№ 260/240/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А. розглянувши в порядку письмового провадження окреме процесуальне питання у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області, Сектору культури молоді та спорту Великоберезнянськлї районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області, Сектору культури молоді та спорту Великоберезнянськлї районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у даній справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду, сторони у судове засідання, призначене на 23 жовтня 2020 року, не з`явилися.

Судом встановлено, що у матеріалах справи міститься заява позивача, із змісту якої вбачається, що така просить справу розглядати без її участі та участі представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд такі задоволити.

Крім того, в матеріалах справи міститься заява відповідача 1 про розгляд справи без участі представника Великоберезняської районної державної адміністрації, так як до суду подані всі необхідні матеріали в повному обсязі для розгляду та прийняття судом відповідного рішення.

Разом з тим, 23 жовтня 2020 року на електронну адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від відповідача 2 надійшло чергове клопотання про відкладення розгляду даної справи, у зв`язку із продовженням карантину через спалах корона вірусу.

Розглядаючи подане відповідачем 2 клопотання про відкладення розгляду даної справи, суд зазначає наступне.

Суд вказує на те, що відповідач неодноразово подав клопотання про відкладення розгляду справи через спалах корона вірусу, а саме - 19 березня 2020 року, 09 квітня 2020 року, 02 червня 2020 року, 25 червня 2020 року, 20 серпня 2020 року, 10 вересня 2020 року, 30 вересня 2020 року та 23 жовтня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" з 01 червня 2020 встановлено послаблення карантину.

Разом з тим, відповідачем у поданому клопотанні жодним чином не вказано та не обґрунтовано з посиланням та наданням відповідних підтверджуючих доказів, як саме адаптивний карантин, який встановлений КМУ до 31 жовтня 2020 року перешкоджає забезпеченню явки відповідача/представника у засідання призначене на 23 жовтня 2020 року.

Відтак, враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача 2, у зв`язку з чим слід відмовити у його задоволенні, крім того визнати неявку відповідача 2 у судове засідання, призначене на 23 жовтня 2020 року, не поважною.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне зазначити.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

За частиною другою цієї статті, суд з урахуванням конкретних обставин справи, може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи.

Слід враховувати, що наведений у ч. 2 ст. 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.4 ст.229 КАС України).

Враховуючи те, що у суду відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу в порядку письмового провадження, на підставі наявних доказів.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).

На підставі наведеного та керуючись статтями 166-167, 194, 205, 229, 241, 256, Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду даної справи - відмовити.

2. Подальший розгляд справи 260/240/20 здійснювати в порядку письмового провадження.

3. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала окремо не оскаржується, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.А. Гебеш