Ухвала

від 23.10.2020 по справі 380/2967/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2967/20

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

23 жовтня 2020 року

м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І. розглянула заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Жовківської районної ради Львівської області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області про визнання протиправними і скасування рішення та висновку, зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Жовківської районної ради Львівської області (місцезнаходження: 80300, Львівська область, м.Жовква, вул.Львівська, 40, код ЄДРПОУ 25236844), Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (місцезнаходження: 79019, м.Львів, пр.Чорновола, 4, код ЄДРПОУ 39769942), Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області (місцезнаходження: 80380, Львівська область, Жовківський район, с.Великі Грибовичі, вул.Панаса Мирного, 1, код ЄДРПОУ 04371696), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Жовківської районної ради Львівської області №20 від 20.06.2019 Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни меж села Великі Грибовичі Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області ;

-визнати протиправним та скасувати висновок державної експертизи землевпорядної документації №588 від 12.06.2019, яким визнано проект землеустрою щодо зміни меж села Великі Грибовичі Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам;

-зобов`язати Грибовицьку сільську раду Жовківського району Львівської області внести зміни до генерального плану села Великі Грибовичі шляхом виключення земельної ділянки, розташованої на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області (код об`єктів адміністративно-територіального устрою України: 4622783200, кадастрова зона: 26, кадастровий квартал: 000) з комунальної власності зазначеної сільської ради, тобто з зони меж села Великі Грибовичі.

22.10.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову у справі №380/2967/20, у якій позивач просить суд заборонити Грибовицькій сільській раді Жовківського району Львівської області відповідно до поданих позивачем графічних матеріалів, розглядати та вирішувати питання щодо земельної ділянки, розташованої на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області орієнтовною площею 1,5га, а саме: надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду чи у власність; виставляти на торги та проводити торги щодо права оренди земельної ділянки; передавати в оренду земельну ділянку; вчиняти дії, пов`язані з будь-яким іншим обтяженням земельної ділянки до набрання законної сили рішенням у справ .

Відповідно до ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).

Тобто обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.

Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що 20.06.2019 Жовківською районною радою Львівської області було прийнято рішення про зміну меж Грибовицької сільської ради, яким фактично змінено власника земельних ділянок, на які претендує позивач відповідно до поданого ним клопотання від 23 травня 2018 року.

У заяві про забезпечення позову позивач також зазначає, що звернувся до суду із такою з метою недопущення в подальшому подібного роду зловживань Грибовицькою сільською радою Жовківського району Львівської області.

Із змісту заяви видно, що позивач вважає, що Грибовицькою сільською радою Жовківського району Львівської області допущено певні зловживання, у сфері земельних відносин. Водночас, які це зловживання, в чому вони полягають, і як вони стосуються прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, позивач не зазначає.

Те, що позивач претендує на певну земельну ділянку відповідно до поданого ним клопотання від 23.05.2018, суду відомо зі змісту позовної заяви та рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №1.380.2019.002669 від 29.08.2019, відповідно до якого визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у наданні ОСОБА_1 адміністративної послуги по заяві (клопотанні) від 23 травня 2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5000 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області за межами населеного пункту, викладену у листі від 18.04.2019 року № Л-2435/0-2264/0/37-19 та зобов`язано Головне управління Держгоекадастру у Львівській області (просп. В. Чорновола, буд., 4, м. Львів; ЄДРГПОУ 39769942) вирішити питання про надання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПІН НОМЕР_1 ) дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5000 га. для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області за межами населених пунктів, про що винести відповідне рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Суд зазначає, що відповідно до практики Верховного Суду у справі №813/1631/14 надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки одній особі не є підставою для відмови в його наданні іншій особі, та беззаперечним наслідком отримання земельної ділянки у власність.

У постанові від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю його прийняття.

Таким чином, виконання судового рішення №1.380.2019.002669 від 29.08.2019 не є безумовною підставою для отримання ОСОБА_1 означеної земельної ділянки у власність.

Також, ОСОБА_1 не подав суду доказів надання відповідачем, Грибовицькою сільською радою Жовківського району Львівської області, як теперішнім розпорядником земельної ділянки 1,5га, дозволу на розробку проектів землеустрою іншим особам чи юридично обґрунтованих намірів виставляти земельну ділянку на торги, чи передавати земельну ділянку в оренду, чи вчиняти інші дії, пов`язані з будь-яким іншим обтяженням земельної ділянки, що би свідчило про наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, у заяві про забезпечення позову ОСОБА_2 просить заборонити Грибовицькій сільській раді Жовківського району Львівської області відповідно до поданих позивачем графічних матеріалів , розглядати та вирішувати питання щодо земельної ділянки, розташованої на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області орієнтовною площею 1,5га. Водночас, ОСОБА_1 не зазначає, які це графічні матеріали і чи були вони подані Грибовицькій сільській раді Жовківського району Львівської області.

ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття зазначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективно захистити або поновити порушені чи оспорювані права або інтереси заявника, за захистом яких він звернувся до суду; або що очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів заявника, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд також додатково зазначає таке.

ОСОБА_1 не заперечує того, що правовим наслідком реалізації рішення Жовківської районної ради Львівської області №20 від 20.06.2019 Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни меж села Великі Грибовичі Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області (яке є предметом спору у справі№380/2967/20) змінено власника земельної ділянки, щодо якої суд зобов`язав ГУ Держгеокадастру у Львівській області прийняти рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою відповідно до заяви ОСОБА_1 від 23.05.2018.

Водночас закон не забороняє позивачу реалізувати своє право на отримання земельної ділянки у власність шляхом звернення до нового власника землі, що належить територіальній громаді, від імені якої розпоряджається Грибовицька сільська рада Жовківського району Львівської області.

Суд також ураховує, що рішення у цій справі може стосуватися як захисту прав позивача, так і суспільного інтересу територіальної громади у сфері земельних відносин.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких об`єктивних підстав, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в справі, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або що ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, буде неможливий чи ускладений .

З урахуванням наведеного, заява ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову не підлягає задоволенню .

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання .

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати її складання .

Суддя Лунь З.І.