Ухвала

від 22.10.2020 по справі 420/10918/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10918/20

УХВАЛА

22 жовтня 2020 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, товариства з обмеженою відповідальністю РЕГРАН , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - публічного акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про зобов`язання прийняти рішення та визнання бездіяльності незаконною

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, товариства з обмеженою відповідальністю РЕГРАН , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - публічного акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , в якому позивач просить:

- зобов`язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку прийняти рішення про анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме: депозитарна діяльність депозитарної установи, виданої на підставі рішення Комісії №2326 від 10.10.2013;

- визнати бездіяльність ТОВ РЕГРАН з не проведення депозитарних операцій, складання та надання облікового реєстру емітенту - Одеський автоскладальний завод за відповідним розпорядженням, а також ухилення від проведення депозитарних операцій незаконною.

Поряд з позовною заявою, позивач надав до суду заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить:

заборонити ТОВ РЕГРАН (ідентифікаційний код юридичної особи 23876083) приймати участь в реєстраційній комісії Загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод (код ЄДРПОУ 00231604), які відбудуться 20.10.2020 року;

заборонити TOB РЕГРАН (ідентифікаційний код юридичної особи 23876083) приймати участь в Лічильній комісії Загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод (Код ЄДРПОУ 00231604), які відбудуться 20.10.2020 року;

заборонити ТОВ РЕГРАН (ідентифікаційний код юридичної особи 23876083) приймати участь в тимчасовій лічильній комісії Загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод (код ЄДРПОУ 00231604), які відбудуться 20.10.2020 року;

заборонити ТОВ РЕГРАН (ідентифікаційний код юридичної особи 23876083) отримувати від публічного акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод (ідентифікаційний код юридичної особи 30370711) реєстр власників іменних цінних паперів публічного акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод (Код ЄДРПОУ 00231604) для проведення загальних зборів акціонерів, які відбудуться 20.10.2020 року;

заборонити правлінню та будь-якому уповноваженому органу публічного акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод (Код ЄДРПОУ 00231604) проводити реєстрацію акціонерів, що прибудуть для участі у зборах , які відбудуться 20.10.2020 року;

заборонити ТОВ РЕГРАН (ідентифікаційний код юридичної особи 23876083) проводити реєстрацію акціонерів публічного акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод (Код ЄДРПОУ 00231604), що прибудуть для участі у зборах, які відбудуться 20.10.2020 року.

заборонити усім без виключення державним реєстраторам юридичних осіб, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб`єктам, Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України проводити будь-які реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про Публічне акціонерне товариство Одеський автоскладальний завод (місцезнаходження: 65003, Одеська обл., місто Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29, ідентифікаційний код: 00231604) щодо прізвища, імені, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та даних про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, у тому числі, але не виключно: вносити зміни керівника або відомостей про керівника Публічне акціонерне товариство Одеський автоскладальний завод (місцезнаходження: 65003, Одеська обл., місто Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29, ідентифікаційний код: 00231604), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; вносити зміни фізичних осіб або зміни відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо, а також скасовувати реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про Публічне акціонерне товариство Одеський автоскладальний завод (місцезнаходження: 65003, Одеська обл., місто Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29, ідентифікаційний код: 00231604) щодо керівника (підписанта).

В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначає, депозитарна установа, з якою ініціюючим акціонером укладено договір про організацію проведення загальних зборів акціонерів, яка сформує склад реєстраційної та лічильної комісії на загальних зборах акціонерів, є упередженою на користь ОСОБА_2 та неспроможна забезпечити функції реєстраційної та лічильної комісії.

На думку позивача, цілком очевидним є те, що до моменту вирішення справи по суті загальні збори акціонерів буде проведено без урахування пропозицій позивача. В той же час питання порядку денного стосуються кадрових питань, що в свою чергу тягне за собою проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу. Державна реєстрація прийнятих на загальних зборах рішень з кадрових питань, прийнятих без урахування пропозицій Позивача призведе до того, що рішення у цін справі буде фактично не виконуваним, призведе до необхідності подання нових позовів із залученням значно ширшого кола сторін у справі тощо.

У зв`язку з зазначеним, позивач просить суд застосувати міри забезпечення позову саме у викладеному в прохальній частині заяви вигляді.

Невжиття таких заходів до забезпечення позову призведе до неефективності захисту та неможливості поновлення порушених прав та інтересів Позивача, за захистом яких Позивач звернувся до суду.

Представник позивача зазначає, що навіть якщо рішення у цій справі буде прийнято на користь позивача на загальних зборах акціонерів все одно вже буде проголосовано за призначення ОСОБА_3 головою правління товариства, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 членами правління Товариства, з ними буде укладено відповідні договори, а до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будуть внесені відомості про обрання ОСОБА_3 головою правління товариства. В той же час представник позивача, позивач не зможе змінювати предмет позову у цій справі, адже це взагалі не можливо процесуально, тому позивач буде змушений ініціювати проведення нових позачергових зборів акціонерів товариства, на яких ставити питання про припинення повноважень ОСОБА_3 та призначення головою правління ОСОБА_6 , що очевидно триватиме не менше трьох місяців, а також звертатися із додатковими позовами про скасування реєстраційних дій, а ОСОБА_3 буде звертатися із позовами до Товариства про поновлення його на роботі, що очевидно робить неефективним судовий захист прав позивача та призведе до нагромадження цілої низки позовів усіх учасників спору один до одного.

За цей час, на переконання позивача, головою правління Граматиком Вадимом Івановичем можуть бути прийняті управлінські рішення, які завдадуть шкоди товариству. В даному випадку в разі, якщо судом в цій справі буде прийнято рішення на користь позивача та буде визнано недійсним рішення загальних зборів в частині зазначених питань, а також зобов`язано провести загальні збори з питаннями порядку денного відповідно до пропозицій, запропонованих позивачем, це рішення буде взагалі не виконуваним, адже після обрання нового голови правління Товариства ОСОБА_3 , саме по собі рішення про залишення діючого Голови правління товариства ОСОБА_6 буде не виконуваним. Зазначене призведе до унеможливлення виконати в подальшому рішення суду стосовно поновлення порушених прав позивача та само по собі рішення суду втратить свою актуальність та вже не створюватиме юридичних наслідків по цій справі для жодної із сторін корпоративного спору.

Разом з тим, позивач зазначає, що йому також доведеться окремо звертатися із позовом про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з метою належного захисту своїх порушених прав, що очевидно утруднює захист порушеного права.

При цьому, на думку позивача, заявлені ним заходи до забезпечення позову співвідносяться із заявленими ним позовними вимогами та стосуються предмету позову та, відповідно, можуть бути гарантією реального виконання рішення суду.

Крім того, позивач зазначає, що із урахуванням того, що ТОВ РЕГРАН який формує реєстраційну та лічильну комісію загальних зборів, має тривалий не вирішений конфлікт із товариством та очевидно упереджений на користь ініціюючого акціонера, систематично вчиняє порушення вимог чинного законодавства, позивач побоюється, що його буде не допущено до участі у загальних зборах суто технічно на стадії реєстрації акціонерів з метою усунення від голосування, або буде відбуватися фальсифікація результатів голосування, що також призведе до неефективності захисту порушеного права, адже формально рішення будуть проголосовані, однак із порушенням порядку.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 ст.150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно із ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Суд також наголошує, що відповідно до приписів чинного законодавства, у випадку звернення з вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Згідно із ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що позивач звернувся до суду, оскільки вважає що наявні підстави для анулювання ліцензії, виданої ТОВ РЕГРАН на провадження професіональної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а також визнання незаконною бездіяльності ТОВ РЕГРАН . В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначає лише про можливі наслідки, які можуть настати у разі зміни керівного складу ПАТ Одеський автоскаладльний завод та про наявність конфлікту між ТОВ РЕГРАН та ПАТ Одеський автоскаладльний завод . В той же час позивач зазначає про наявність домовленостей між ТОВ РЕГГРАН та групою осіб, які за результатами проведення загальних зборів можливо будуть обрані до керівного складу, та в подальшому дії яких призведуть до ускладнення матеріального становища підприємства у разі виконання виконавчого документа. Проте, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин позивач не надав.

Таким чином, з викладеного вбачається, що викладені в заяві про забезпечення позови доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджених жодними належними та допустимими доказами.

Стосовно доводів позивача про те, що в майбутньому йому доведеться звертатись до суду з іншими позовами з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів не є підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що позивачем не наведено та не надано жодних доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявником не наведено та не надано належних та допустимих доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення у даній адміністративній справі.

Отже, з урахуванням наведених обставин, та, у даному випадку, враховуючи відсутність належних обґрунтувань, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду в майбутньому або існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам, та охоронюваним законом інтересам позивача, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні даної заяви.

Керуючись ст.ст.150, 151, 168, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, товариства з обмеженою відповідальністю РЕГРАН , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - публічного акціонерного товариства Одеський автоскладальний завод , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про зобов`язання прийняти рішення та визнання бездіяльності незаконною - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст.293, 295 КАС України.

Суддя П.П. Марин