Рішення

від 23.10.2020 по справі 440/3631/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3631/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправними дій щодо відмови у наданні містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва: "Реконструкції магазину промислових (продовольчих) товарів шляхом прибудови по АДРЕСА_1 " та зобов`язання видати містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки на проектування об`єкта будівництва: "Реконструкції магазину промислових (продовольчих) товарів шляхом прибудови по АДРЕСА_1 ".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відмова відповідача у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування будівництва, суперечить вимогам Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Крім того, позивач вказує, що відповідачем під час прийняття спірного рішення не враховано його законні права та інтереси як власника нерухомого майна та орендаря земельної ділянки, що прямо передбачено статтею 5 Закону України "Про основи містобудування".

Ухвалою суду від 14.07.2020 провадження по справі відкрито, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

10 серпня 2020 року управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області до суду подано відзив на позовну заяву у якому відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову посилаючись на те, що Кабінетом Міністрів України м. Кременчук внесено до Списку історичних населених місць, а тому за приписами ч. 3 ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" для розроблення та затвердження генеральних планів вказаного міста необхідна наявність історико-археологічного опорного плану, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини. Історико-археологічний опорний план м. Кременчука до цього часу не затверджено, а тому у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №92 проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт у межах історичного ареолу повинна розроблятися з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування. Вказана норма була чинною до 01.01.2019, а відтак на цей час не можливо застосувати норму яка б дозволяла проектування будівництва за наявності історико-містобудівного обґрунтування, про що повідомлено позивача.

11 серпня 2020 року до суду подано відповідь на відзив у якій ОСОБА_1 заперечував проти викладених у відзиві доводів управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Сторони явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, надали до суду клопотання про розгляд справи без їх відсутності.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи положення частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №5550905 від 02.07.2013 є власником квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 94184953104. У 2020 році зазначену квартиру переведено із житлового фонду в нежитлове шляхом проведення реконструкції житлових приміщень під магазин промислових (продовольчих) товарів по АДРЕСА_1 , про що в квітні 2020 року в Реєстрі дозвільних документів ДАБІ зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації ПТ 141201070911. Також, на підставі договору оренди землі від 10.06.2020, Позивачу надано в оренду земельну ділянку, а саме: земельна ділянка площею 16 кв.м. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦПЗ В 03.07) для розташування прибудови до нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5310436100:08:005:0876.

ОСОБА_1 звернувся до управління містобудування та архітектури із заявою в якій просив надати містобудівні умови і обмеження для проектування об`єкта будівництва: "Реконструкція магазину промислових (продовольчих) товарів шляхом прибудови по АДРЕСА_1 ".

Листом від 25.06.2020 за вих. №28-06/1159/33 управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області позивачу відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва у зв`язку з невідповідністю містобудівній документації, згідно частини четвертої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" .

Позивач не погодився з відмовою у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Положеннями частини першої статті 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до пункту "ґ" частини першої статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (надалі - Закон № 3038-VI).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства (частина друга статті 24 Закону № 3038-VI).

Положеннями частини першої статті 25 Закону № 3038-VI визначено, що режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону № 3038-VI право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно зі статтею 29 Закону № 3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Суд зауважує, що управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області у листі №28-06/1159/33 від 25 червня 2020 року зазначено щодо неможливості здійснювати будь-яке нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) в історичних населених місцях, у тому числі в тих, в яких визначені історичні ареали за відсутності затвердженого ІАОП (історико-архітектурний опорний план). При цьому відповідачем не надано до суду доказів завершення процедури розробки та затвердження історико-архітектурного опорного плану міста Кременчука Кременчуцькою міською радою, ініційованих рішенням ХХХІХ сесії міської ради VІІ скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 24 жовтня 2019 року та укладенням в зв`язку з цим договору № 229 Про закупівлю послуг за державні кошти від 13 травня 2019 року.

У зв`язку з цим суд зауважує, що бездіяльність відповідного суб`єкта владних повноважень з приводу незатвердження історико-архітектурного опорного плану не може бути підставою для створення позивачеві перешкод для реалізації його прав, оскільки незатвердження такого плану не залежить і не може залежати від волі останнього. Хоча вищевказана бездіяльність відповідача не є предметом дослідження в межах розгляду цього публічно-правового спору, однак на переконання суду остання не може бути належною підставою для обмеження прав та законних інтересів третіх осіб.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва порушує право ініціатора звернення на забудову орендованих земельних ділянок у межах їх цільового призначення.

За викладених обставин, зважаючи на встановлені фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області щодо відмови позивачу в наданні містобудівних умов та обмеження для проектування об`єкта будівництва: "Реконструкції магазину промислових (продовольчих) товарів шляхом прибудови по АДРЕСА_1 ".

З метою захисту прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог про зобов`язання управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області видати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: "Реконструкції магазину промислових (продовольчих) товарів шляхом прибудови по АДРЕСА_1 ".

Крім того, суд зазначає, що зобов`язання управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області видати позивачу містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: "Реконструкції магазину промислових (продовольчих) товарів шляхом прибудови по АДРЕСА_1 " не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки реалізацією відповідачем своїх дискреційних повноважень при наданні містобудівних умов та обмежень буде вважатися визначення відповідачем змісту таких умов та обмежень.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, документально підтверджені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) до управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ЄДРПОУ 02498790) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва: "Реконструкція магазину промислових (продовольчих) товарів шляхом прибудови по АДРЕСА_1 ".

Зобов`язати управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області надати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва: "Реконструкція магазину промислових (продовольчих) товарів шляхом прибудови по АДРЕСА_1 ".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (площа Перемоги, 2, м.Кременчук, Полтавська область, 39600, ЄДРПОУ 02498790) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С.Бойко