Рішення

від 22.10.2020 по справі 320/547/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/155

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 жовтня 2020 року № 320/547/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сек`юріті Нешнл Бізнес"

До Головного управління Держпраці у Київській області

Про визнання протиправними дій

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сек`юріті Нешнл Бізнес" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області про

визнання протиправними дій посадових осіб Головного управління Держпраці у Київській області;

скасування Акту про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № КВ1489/1323/НД від 06.11.2018 року;

скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №КВ1489/1323/НП/АВ/СПТД/ФС-7 від 18.12.2018 року у розмірі 372 300,00 грн.

Ухвалою суду від 25.03.2019 р. відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

17.04.2019 р. представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сек`юріті Нешнл Бізнес" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26-Б, код 37815352) зареєстроване в якості юридичної особи 06.09.2011 р., основний вид діяльності 80.10 Діяльність приватних охоронних.

06.11.2018 р. інспектором праці Салівоном Олександром Петровичем, що діяв на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 06.11.2018 р. №1489, було складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №КВ1489/1323/НД, в якому зазначено, що інспекційне відвідування неможливо провести у зв`язку з:

ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного інспектування;

ненадання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця за адресою: 02125, м. Київ, вул. Воскресенська, 7;

ненаданням для ознайомлення/завірених об`єктом відвідування копій книг, реєстрів, документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів - письмова вимога 1489;

ненадання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування: не допуск у приміщення, заборона працівникам надавати інформацію;

ненадання керівником (його уповноваженим представником)/працівниками об`єкта відвідування усних та/або письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю: відмова від пояснень;

ненадання можливості фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо, фото- та відеотехніки: перешкоджання інспектору, тиск на працівників з боку роботодавця, затягування часу (умисне);

відсутністю об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування;

відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю: не надано документи, визначені вимогою № 1489.

У листопаді 2018 р. позивач звернувся до Головного управління Держпраці у Київській області зі скаргою про скасування Акту КВ1489/1323/НД про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 06.11.2018 р., оскільки допуск осіб фактично відбувся, але без пред`явлення службових посвідчень та направлень.

22.11.2018 р. листом № 4.3/2/18/16807 Головне управління Держпраці у Київській області повідомило позивача про те, що в ході інспекційного відвідування суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність за адресою: вул. Воскресенська, 7, м. Київ, інспектором праці витримано всі вимоги чинного законодавства.

07.12.2018 р. Головним управлінням Держпраці у Київській області на адресу позивача було направлено повідомлення про те, що розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбачених абз. 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, призначено на 18.12.2018 р.

Позивачем було надіслано на адресу Головного управління Держпраці у Київській області заяву про надання для ознайомлення матеріалів інспекційного відвідування та перенесення розгляду справи з 18.12.2018 р. на інший день.

18.12.2018 р. Головним управлінням Держпраці у Київській області було прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ1489/1323/НП/АВ/СПТД/ФС-7, якою на позивача накладено штраф у розмірі 372 300,00 грн. за порушення вимог ст. 259 КЗпП України та п.6 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. № 96, оскільки документів, необхідних для інспекційного відвідування в зазначений час, надано не було згідно вимоги № 1488 від 06.11.2018 р.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сек`юріті Нешнл Бізнес" - вважає, що уповноважені посадові особи відповідача у ході проведення інспекційного відвідування та винесення постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № КВ1489/1323/НП/АВ/СПТД/ФС-7 від 18.12.2018 р. діяли і непередбачений чинним законодавством України спосіб з грубим його порушенням, що завдає шкоди його правам.

Крім того, позивач зазначив, що відповідно до Акту про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 06.11.2018 р. вказується письмова вимога № 1489, яку позивач ніколи не отримував.

Також позивач зазначає, що контрольний захід не стосувався його як охоронної фірми, тоді як стосувався суб`єкта господарювання за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 7, охорону якої забезпечував позивач.

Відповідач - Головне управління Держпраці у Київській області - проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на правомірність прийняття оскаржуваної постанови, оскільки ТОВ "Сек`юріті Нешнл Бізнес" під час спроби провести інспекційне відвідування не допустило інспектора праці до проведення інспекційного відвідування, на вимогу інспектора праці не надало документів для проведення інспекційного відвідування.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V.

Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) це - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами ... державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно зі ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Крім зазначеної норми КЗпП України, інших законів, що визначали б особливості здійснення заходів контролю органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, немає. Відповідно, положення Закону №877-V застосовуються до здійснення заходів контролю в цілому, без винятків.

Станом на час проведення контрольного заходу був чинний Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 р. у справі №826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно з ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, Порядок № 295 правомірно застосовувався відповідачем під час здійснення перевірки.

Згідно з п. 5 Порядку № 295 визначено підстави для проведення інспекційного відвідування, що мають бути визначені в наказі про проведення інспекційного відвідування як підстави для здійснення контрольного заходу згідно зі ст. 7 Закону №877-V.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

В даному випадку в матеріалах справи відсутній відповідний наказ (рішення, розпорядження), яким призначено інспекційне відвідування.

Відсутнє посилання на нього також в наданій відповідачем копії направлення на проведення інспекційного відвідування від 06.11.2018 р. №1489.

Між тим, за відсутності відповідного наказу відсутні підстави для висновку про наявність передбачених законодавством підстав для здійснення контрольного заходу.

Крім того, позивач посилається на ту обставину, що контрольний захід здійснювався не щодо нього, а щодо суб`єкта господарювання, охорону якого він здійснював.

На спростування цього твердження відповідачем не надано належних доказів, яким є саме відповідний наказ (рішення, розпорядження), яким призначено інспекційне відвідування.

За таких обставин за відсутності доказів призначення в передбаченому законодавством порядку контрольного заходу щодо позивача будь-які дії щодо здійснення такого контрольного заходу та прийняті за їх наслідками рішення також не можуть бути визнані правомірними.

П. 16-18 Порядку №295 визначено, що у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Копія акта, зазначеного у п. 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Оскільки докази призначення щодо позивача інспекційного відвідування відсутні, він не є об`єктом відвідування в даному випадку, і його дії не можуть бути кваліфіковані як створення перешкод у діяльності інспектора праці.

Аб. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України з урахуванням положень аб. 2 та 6 даної статті визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, у разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

З огляду на вищевикладене позивач не є суб`єктом відповідальності за передбачені ст. 265 КЗпП України дії.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до відповідальності та прийняття оскаржуваної постанови стало, в тому числі, ненадання позивачем документів на виконання обов`язкової вимоги інспектора праці від 06.11.2018 р. № 1488.

Проте, позивач у позовній заяві стверджує про те, що ним не отримувалася вимога від 06.11.2018 р. № 1488 про надання документів.

Відповідачем на спростування вказаного твердження не надано до суду вимоги від 06.11.2018 р. № 1488 з доказами про її направлення/вручення.

Вказані обставини дають підстави для висновку про відсутність підстави для розгляду щодо позивача справи про порушення законодавства про працю та зайнятість населення згідно з Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 р., що є підставою для визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ1489/1323/НП/АВ/СПТД/ФС-7 від 18.12.2018 року.

Ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, підлягають до задоволення позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Головного управління Держпраці у Київській області щодо здійснення контрольного заходу щодо позивача та визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ1489/1323/НП/АВ/СПТД/ФС-7 від 18.12.2018 року.

В той же час, позовні вимоги в скасування акту про неможливість проведення інспекційного відвідування № КВ1489/1323/НД від 06.11.2018р. не підлягають з урахуванням наступного.

Акт про неможливість інспекційного відвідування не має жодного розпорядчого характеру по відношенню до позивача, не встановлює/змінює/припиняє будь-яких майнових прав суб`єкта господарювання, а отже, скасування акту не призведе до відновлення порушених майнових прав позивача, які (порушені права) виникли в зв`язку з прийняття суб`єктом владних повноважень постанови про накладення штрафу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Київській області щодо здійснення контрольного заходу щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Сек`юріті Нешнл Бізнес" 06.11.2018 р.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ1489/1323/НП/АВ/СПТД/ФС-7 від 18.12.2018 року.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10, код 39794214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сек`юріті Нешнл Бізнес" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26-Б, код 37815352) 5 584, 5 грн. судового збору.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 22.10.2020 р.