Рішення

від 22.10.2020 по справі 640/21752/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 року м. Київ № 640/21752/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Сервіс Бюро до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Сервіс Бюро (далі - позивач або ТОВ Фінансова Сервіс Бюро ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.10.2019 № 0001784208 Головного управління ДПС у м. Києві.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки дивіденди, які відповідають ознакам, наведеним у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України згідно з пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування військовим збором, позаяк такі дивіденди не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Позивач вважає, що пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ ПК України в якому вказано, що доходи зазначені у підпункті 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПК України тимчасово виключено з переліку доходів, які не підлягають оподаткуванню військовим збором, суперечать положенням п. 164.1 ст. 164 та пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України, де зазначено, що такі доходи не включаються до загального місячного оподатковуваного доходу.

У зв`язку з викладеним, позивач стверджує, що до правовідносин, які є предметом розгляду у цій справі слід застосувати презумпцію правомірності рішень платника податку, зміст якої закріплено у пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, оскільки зазначені вище норми Податкового кодексу України передбачають різне (множинне) тлумачення, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позов зазначає, що посадові особи контролюючого органу при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Відповідач вказує на те, що в ході документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Фінансове Сервіс Бюро встановлено порушення пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. е) 176.1 п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України, з чого випливає, що позивачем не утримано в повному обсязі та не перераховано до бюджету військового збору на загальну суму нарахованих дивідендів фізичним особам - засновникам за II кв. 2017 року. У зв`язку з виявленим порушенням, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким визначено грошове зобов`язання з військового збору.

У відповіді на відзив позивач зазначає про те, що відповідачем жодним чином не спростовано правові підстави позову, викладені у позовній заяві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансове Сервіс Бюро (ідентифікаційний код 33938839, місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 18-А) зареєстроване 20.02.2016, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У період з 28.08.2019 по 10.09.2019 Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Фінансове Сервіс Бюро з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2019, військового збору за період з 01.07.2016 по 30.06.2019.

Результати перевірки оформлені актом від 17.09.2019 № 2/26-15-42-08-33938839 (а.с. 11-29).

Зі змісту акта перевірки убачається, що перевіркою правильності визначення бази оподаткування військовим збором встановлено, що за II кв. 2017 року ТОВ Фінансова Сервіс Бюро нарахувало дивіденди фізичним особам - засновникам, які були направлені до статутного фонду підприємства з дотриманням пропорцій (часток) участі всіх власників у статутному фонді, які відповідно до пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України не включається до розрахунку загального оподатковуваного доходу платника податку за умови, що нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

В той же час, Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України від 02.03.2015 №211-VIII від 02.03.2015 було внесені зміни в пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 (Інші перехідні положення) Розділу XX (Перехідні положення) Кодексу, де зазначено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу .

Таким чином, доходи платника податків у вигляді дивідендів, які направляються у статутний фонд шляхом реінвестування підлягають оподаткуванню військовим збором.

Перевіркою встановлено, що в порушення пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. е) 176.1 п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України, ТОВ Фінансове Сервіс Бюро було не нараховано (не утримано) та не перераховано до відповідного бюджету військового бюджету військового збору на загальну суму 40 767,00 грн. за отриманими доходами у вигляді операцій з реінвестування дивідендів, а саме: 09.06.2017 - 2 717 800,00 грн.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки позивач 01.10.2019 подав до контролюючого органу заперечення на акт від 17.09.2019 № 2/26-15-42-08-33938839.

Листом від 09.10.2019 №23421/10/26-15-42-08-25 Про розгляд заперечення Головне управління ДПС у м. Києві залишило заперечення ТОВ ФСБ без задоволення.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001784208 від 09.10.2019, яким позивачу нараховано суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 50 958, 75 грн., у тому числі за штрафними санкціями на суму 10 19175 грн. (а.с.40).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За приписами підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв`язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (підпункт 165.1.18 пункт 165.1 статті 165 Податкового кодексу України).

У пункті 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України зазначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів.

Водночас, відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (п.п.1.3. п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 1.1. пункту 16-1 розділу 10 ХХ Податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (підпункту 1.2 пункт 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу.

У пункті 168.1 статті 168 Податкового кодексу України визначено порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Так, у вказаних нормах зазначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 170.5.4 пункту 170.5 статті 170 Податкового кодексу України дивіденди оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1 та 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу.

Згідно вказаних пунктів ставки збору встановлюються у відсотках до бази оподаткування.

Суд звертає увагу на те, що згідно податкового законодавства для нарахування збору необхідна наявність як мінімум двох складових: 1) щоб доходи підпадали під визначення об`єкту оподаткування; 2) щоб законом була чітко визначена база оподаткування, від якої має нараховуватися збір.

Так, база оподаткування визначена статтею 164 Податкового кодексу України.

Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

При цьому, вичерпний перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу визначено у пункті 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Водночас, жодним з підпунктів 164.2.1-164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України база оподаткування для доходів, визначених пункту 165.1.18 Податковим кодексом України не передбачена. Так само не передбачена вона і пунктами 164.3-164.6 статті 164 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що хоча підпунктом 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України законодавець виключив доходи, передбачені пунктом 165.1.18 із переліку доходів, які звільненні від оподаткування - нарахування збору на вказані реінвестиції є неможливим у зв`язку з відсутністю встановленої бази оподаткування.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 23.04.2019 № 125082-1305-2615 є протиправним та підлягає скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак не довів правомірності свого рішення.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн., що підтверджується оригіналом платіжного доручення від 04.11.2019 № 485 (а.с.5).

Враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем за звернення з позовною заявою судовий збір у сумі 7780,14 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансове Сервіс Бюро задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09.10.2019 № 0001784208.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансове Сервіс Бюро (РНОКПП 33938839, місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Т.П. Балась