Рішення

від 22.10.2020 по справі 640/17779/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

22 жовтня 2020 року справа №640/17779/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Енерготехкомплекс (далі по тексту - позивач, ТОВ ВКП Енерготехкомплекс ) до 1. Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач 1, ГУ ДФС у м. Києві) 2. Головне управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ДПС у м. Києві) провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 липня 2019 року №0540761206 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з підстав протиправного застосування штрафу за порушення граничних строків сплати, зазначаючи, що податкові накладні, відображені в акті перевірки, зареєстровані отримувачу (покупцю), якому вони не надаються, так як отримувач не був платником податку на додану вартість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/17779/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2020 року залучено до участі у справі Головне управління ДПС у м. Києві в якості співвідповідача.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки перевіркою встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за квітень-грудень 2018 року, що є підставою для застосування штрафу.

У відповіді на відзив позивачем зазначено, що реєстрація податкових накладних у терміни, які відображені в акті перевірки, не може бути підставою для застосування штрафних санкцій.

Відповідачем 2 письмового відзиву на позовну заяву до суду не надано.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 02 липня 2019 року №0540761206 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201, та згідно з пунктом 120 1 статті 120 1 Податкового кодексу України до ТОВ ВКП Енерготехкомплекс за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у розмірі 353 191,73 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 28 травня 2019 року №5077/26-15-12-06/16471730 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ ВКП Енерготехкомплекс (ПН 16471730) за 2018-2019 рік (далі по тексту - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2018-2019 рік згідно переліку, зазначеному в акті перевірки, в Єдиному реєстрі податкових накладних; відповідальність платника передбачена пунктом 120 1 .1 статті 120 1 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з нормами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Отже, належним та допустимим доказом реєстрації податкової накладної є квитанція в якій фіксується дата та час надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Як зазначено в акті перевірки, ТОВ ВКП Енерготехкомплекс порушило терміни реєстрації податкових накладних за 2018-2019 роки в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно наведеному в акті перевірки переліку.

Відповідно до абзаців першого-шостого пункту 120 1 .1 пункту статті 120 1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Позивач не заперечує факту порушення граничних термінів реєстрації зазначених в акті перевірки податкових накладних, однак, зазначає, що підстави для застосування штрафних санкцій відсутні, оскільки податкові накладні зареєстровані отримувачу (покупцю), якому вони не надаються.

Разом з тим, суд звертає увагу, що системний аналіз статті 201, пункту 120 1 .1 пункту статті 120 1 Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Таким чином, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120 1 .1 пункту статті 120 1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових умов, а саме: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, зокрема передбачено, що до графи 8 податкових накладних вноситься код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

У графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Зі змісту наявних в матеріалах справи податкових накладних, судом встановлено, що податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, містять код ставки податку на додану вартість 20 , що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 120 1 .1 пункту статті 120 1 Податкового кодексу України.

Правову позицію аналогічного змісту викладено Верховним Судом в постанові від 04 вересня 2018 року у справі №816/1488/17.

Таким чином, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 лютого 2019 року №0175381206 нормативно та документально не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлень-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ ВКП Енерготехкомплекс задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Енерготехкомплекс відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Енерготехкомплекс (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 18; ідентифікаційний код 16471730);

Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980);

Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 43141267).

Суддя В.А. Кузьменко