Постанова
від 13.10.2020 по справі 280/6082/19
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/6082/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

секретарі судового засіданні Сколишеві О.О.,

за участі представника відповідача Куранової С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року в адміністративній справі №280/6082/19 (головуючий суддя першої інстанції Максименко Л.Я., рішення у повному обсязі складено та підписано 10.03.2020 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аскет Шиппінг до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 09.12.2019 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 0000390513 від 06.09.2019 року.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки акту перевірки грунтуються на припущеннях та суперечать нормам чинного законодавства. Зазначає, що податковим органом не досліджено та не надано належної оцінки первинним документам, що мало наслідком прийняття хибних помилкових висновків за результатами перевірки. Позивач вказує, що акті перевірки податковий орган робить висновок про нереальність господарської операції ТОВ Аскет Шиппінг з ТОВ Маріупольський КХП з причини відсутності реєстрації в ЄРПН за листопад 2018 року податкових накладних, складених ТОВ Маріупольський млинкомбінат на користь ТОВ Маріупольський КХП . Вказане, на думку позивача, жодним чином не впливає на можливість TOB Маріупольський КХП надавати послуги на користь ТОВ Аскет Шиппінг , з огляду на що скаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року позовну заяву задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 0000390513 від 06.09.2019 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином

Відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Аскет Шиппінг є юридичною особою (код ЄДРПОУ 35355771), зареєстровано 17.08.2007 року Виконавчим комітетом Бердянської міської ради Запорізької області.

Відповідач - Головну управління ДПС у Запорізькій області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Головним управлінням Державної податкової служби у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Аскет Шиппінг з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з TOB Бердянськ Шиппінг (код ЄДРПОУ 39595649) за період жовтень 2017 року, грудень 2017 року, липень 2018 року, серпень 2018 року, жовтень 2018 року, листопад 2018 року та взаємовідносин з TOB Маріупольський КХП (код ЄДРПОУ 40504277) за період листопад 2018 року.

За результатами перевірки контролюючим органом 29.07.2019 року складено акт №466/08-01-14-14/35355771 (а.с.54-67).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, п.200.1, п.200.2, ст.200 Податкового Кодексу України, підприємством занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 166688 грн. в т.ч. за листопад 2018 року.

Позивачем 20.08.2019 року подано заперечення №0544 на вказаний акт перевірки, рішенням ГУ ДПС у Запорізькій області №292/10/08-01-05-13 від 03.09.2019 року висновки акту перевірки залишено без змін (а.с.70-71, 72-77).

На підставі акту перевірки контролюючим органом 06.09.2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000390513 про збільшення позивачу грошових зобов`язань за платежем Податок на додану вартість на загальну суму 250032,00 грн., у тому числі 166688,00 грн. за основним платежем та 83344,00 грн. за штрафними санкціями (а.с.78-79).

Товариством з обмеженою відповідальністю Аскет Шиппінг оскаржено податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте рішенням ДПС України від 15.11.2019 року №9629/6/99-00-08-05-01 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с.80-85).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередній контрагент позивача був зареєстрований уповноваженими органами як суб`єкт господарювання, взятий податковими органами на облік як платник податків, в тому числі ПДВ, а також в ЄДР відсутні записи про відсутність підприємства за місцем реєстрації. Доводи податкового органу про нереальність господарських взаємовідносин позивача з вищевказаним контрагентом не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наданими до матеріалів справи документами. Відповідачем не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність правочину позивача та його контрагента нормам цивільного законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані та визначені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно із розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Також, пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документ.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом першої інстанції встановлено, що у перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з TOB Маріупольський КХП (код ЄДРПОУ 40504277).

Так, 27.06.2018 року між позивачем та TOB Маріупольський КХП укладено договір про надання послуг з перевалки №03/1/18, відповідно до якого, виконавець в порядку та на умовах, визначених договором зобов`язується відповідно наданої замовником заявки надати за плату послуги по перевалці зернових, зернобобових та олійних культур (лабораторний аналіз, організація вивантаження з залізничного транспорту або автотранспорту, прийом, розміщення, накопичення в силосах (ємностях) з проведенням необхідних технологічних операцій, перевалка зерна в обсягах, кількості, в терміни і за цінами, обумовленими в Договорі та додатках до нього (а.с.23-26).

Згідно із пунктом 4.2.4 вказаного договору TOB Маріупольський КХП (виконавець) має право, крім іншого, залучати в якості субпідрядника TOB Маріупольський млинкомбінат .

В свою чергу, 27.06.2018 року між TOB Маріупольський КХП та ТОВ Маріупольський млинкомбінат укладено договір складського зберігання зерна №03/4/18, відповідно до якого ТОВ Маріупольський млинкомбінат зобов`язався прийняти та зберігати ввірене йому позивачем зерно на визначений строк (а.с.31-35).

На підтвердження виконання Договору між позивачем та TOB Маріупольський КХП під час перевірки та до матеріалів справи надані наступні документи:

- акти здачі-прийняття робіт №50 від 09.11.2018 року (послуги по відвантаженню пшениці), №51 від 30.11.2018 року, №52 від 30.11.2018 року (послуги по зберіганню пшениці); №53 від 30.11.2018 року (послуги по прийманню пшениці), №54 від 30.11.2018 року (послуги по оренді приміщення), №55 від 30.11.2018 року (послуги виписки складської квитанції), №56 від 30.11.2018 року (відшкодування витрат по ел/енергії), №57 від 30.11.2018 року (послуги по зважуванню вантажу автовагами) (а.с.37-48);

- платіжні доручення №5639 від 02.11.2018 року, №5670 від 05.11.2018 року, №5702 від 07.11.2018 року, №5923 від 16.11.2018 року, №5972 від 20.11.2018 року.

Наявність вказаних первинних документів на час перевірки контролюючим органом не заперечується, про їх наявність зазначено в акті перевірки.

Вказані документи не містять недоліків у формуванні, відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Тож, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з вищевказаним контрагентом у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Разом з тим, контролюючим органом зроблено висновок про нереальність вказаних господарських операцій між позивачем та його контрагентом TOB Маріупольський КХП . Вказаний висновок відповідач обґрунтовує неможливістю TOB Маріупольський КХП здійснити операції з надання послуг приймання, зберігання, відвантаження, зважування пшениці та інше для TOB Аскет Шиппінг за листопад 2018 року через відсутність основних засобів, необхідних для зберігання пшениці (складські приміщення, тощо) та відсутність реєстрації в ЄРПН за листопад 2018 року податкових накладних від контрагентів-постачальників з номенклатурою, щодо оренди складських приміщень в т.ч. від контрагента TOB Маріупольський Млинкомбінат (код за ЄДРПОУ 31419401).

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

По-перше, як зазначалось вище, договір від 27.06.2018 року між позивачем та TOB Маріупольський КХП стосується послуг з перевалки, відповідно до якого, виконавець в порядку та на умовах, визначених договором зобов`язується відповідно наданої замовником заявки надати за плату послуги по перевалці зернових, зернобобових та олійних культур (лабораторний аналіз, організація вивантаження з залізничного транспорту або автотранспорту, прийом, розміщення, накопичення в силосах (ємностях) з проведенням необхідних технологічних операцій, перевалка зерна. Вказаний договір не містить послуги зберігання, а відтак, така послуга контрагентом позивачу не надавалась.

З матеріалів справи вбачається, що контрагент позивача TOB Маріупольський КХП мав господарські відносини з ТОВ Маріупольський млинкомбінат щодо складського зберігання зерна. Проте, такі відносини не були предметом перевірки, та відповідачем не наведено обставин, за яких позивач мав би нести податкову відповідальність по правовідносинам, в яких він не є стороною.

Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Виходячи з вимог Податкового кодексу України, підтвердженням факту здійснення господарської операції є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та підставою для нарахування податкового кредиту і податкового зобов`язання з податку на додану вартість є податкова накладна. Тож, на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно правових угод, оренди складських приміщень.

Вказана правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.01.2018 року у справах №820/4648/13-а, №826/1398/14, №2а-3404/12/1370; від 18.01.2018 року у справі № 2а-13944/12/2670; від 08.05.2018 року у справі №815/3526/17; від 08.05.2018 року у справі №814/937/15.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 року у справі №826/11879/13-а, від 08.05.2018 року у справі №815/3526/17 та від 23.05.2018 року у справі №804/2551/13-а.

Щодо посилань апелянта на проведений аналіз АІС Податковий блок та ЄРПН TOB Маріупольський КХП , апеляційний суд вважає, що така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказана позиція зазначена Верховним Судом у постанові від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17. Також, Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2018 року по справі №811/2154/13-а вказав на те, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи данні, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу, не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.

Стосовно доводів відповідача про наявність кримінальних проваджень, колегія суддів зазначає наступне.

Результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи є відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належною процесуальною формою.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Апеляційний суд звертає увагу, що преюдиційне значення при розгляді справи для суду має саме вирок у кримінальній справі. Проте, до матеріалів справи не надано належних доказів на підтвердження існування вироків судів стосовно посадових осіб позивача або його контрагента.

Судом встановлено, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередній контрагент позивача був зареєстрований уповноваженими органами як суб`єкт господарювання, взятий податковими органами на облік як платник податків, в тому числі ПДВ, а також в ЄДР відсутні записи про відсутність підприємства за місцем реєстрації.

Вказана обставина відповідачем не спростована.

З огляду на викладене, доводи податкового органу про нереальність господарських взаємовідносин позивача з його контрагентом не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наведеними вище доказами.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення №0000390513 від 06.09.2019 року.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовної заяви.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 в адміністративній справі №280/6082/19 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 в адміністративній справі №280/6082/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2020 року.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

Дата ухвалення рішення13.10.2020
Оприлюднено26.10.2020

Судовий реєстр по справі —280/6082/19

Ухвала від 16.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 25.11.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 11.08.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 17.06.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 06.05.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 17.03.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 28.01.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 04.12.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Постанова від 13.10.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Юрко І.В.

Постанова від 13.10.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Юрко І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні