Постанова

від 23.10.2020 по справі 400/3604/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3604/19 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Димерлія О.О.

суддів: Шляхтицького О.І. , Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року по справі № 400/3604/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Престиж Пром до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Престиж Пром (далі - позивач, ТОВ Престиж Пром ) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, в якому просило суд:

- скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02.09.2019 року №1264359/41938393 про відмову у реєстрації податкової накладної № 16 від 31.05.2019 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 16 від 31.05.2019 року датою її подання.

Також, позивач просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийнято контролюючим органом без належної перевірки достовірності та аналізу наданих позивачем документів, не містить обґрунтувань щодо того, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

За ствердженням позивача, контролюючому органу надано усі наявні у нього первинні документи щодо оренди приміщень.

Позивач вважає, що під час прийняття оскаржуваного рішення суб`єкт владних повноважень діяв необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що свідчить про наявність підстав для його скасування.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області від 02.09.2019 року №1264359/41938393 про відмову у реєстрації податкової накладної №16 від 31.05.2019 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №16 від 31.05.2019 року, за датою її подання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області судовий збір у сумі 1921,00 грн.(одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В своїй скарзі скаржник зазначає, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної № 16 від 31.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних стало ненадання ТОВ Престиж Пром необхідних документів (первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів та розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку).

Також, Головне управління ДПС у Миколаївській області посилається на те, що при зверненні з позовом до суду ТОВ Престиж Пром не заявлено вимогу про визнання протиправними дій контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної. А відтак, предметом доказування у справі не є вирішення питання, чи були у контролюючого органу підстави для зупинення реєстрації податкової накладної.

Скаржник вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції на недостатню деталізацію переліку первинних документів, що підлягають наданню до контролюючого органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до приписів ст. 311 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що одним із видів діяльності позивача є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20).

01.04.2019 року між ТОВ "Престиж Пром" та ТОВ "Рента-Н" (ЄДРПОУ 41907606) укладено договір суборенди нежитлового приміщення № 01-17, відповідно до умов якого орендар (ТОВ "Престиж Пром") зобов`язувався передати, а суборендар (ТОВ "Рента-Н") зобов`язується прийняти у тимчасове платне користування (оренду) приміщення, визначене договором, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності (а. с. 20-22).

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач передав ТОВ "Рента-Н" у суборенду нежитлове приміщення, що підтверджується актом надання послуг № 51 від 31.05.2019 року. (а. с. 23).

Передане в суборенду майно орендовано позивачем у ПП "Нікос-Люкс" (ЄДРПОУ 42614870) відповідно до умов договору оренди нежитлових приміщень від 12.03.2019 року № 12/03-19.

31.05.2019 року ТОВ "Престиж Пром" за результатами надання послуг із передання у суборенду нежитлового приміщення складено податкову накладну № 16 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН).

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.06.2019 року, реєстрація податкової накладної № 16 на суму 1000 грн. була зупинена.

У квитанції зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК від 31.05.2019 року № 16 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена.

Обсяг постачання товару/послуги 68.20 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач, скориставшись своїм правом на надання пояснень, направив засобами електронного зв`язку повідомлення від 28.08.2019 року № 16-08 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Разом з поясненнями, на підтвердження виконання умов договору суборенди нежитлових приміщень № 01-14 від 01.04.2019 року ТОВ Престиж Пром надало: податкову накладну № 16 від 31.05.2019 року; квитанцію до податкової накладної; копію договору суборенди № 01-17 від 01.04.2019 року; копію акту надання послуг № 51 від 31.05.2019 року; копію витягу з ЄДР ПП ТОВ "Рента-Н"; копію договору оренди №12/03-19 від 12.03.2019 року; копію акту надання послуг № 662 від 31.05.2019 року; копію податкової накладної № 741 від 31.05.2019 року; копію акту прийому-передачі майна від 26.02.2019 року; копію витягу з Єдиного реєстру прав на нерухоме майно; копія витягу з ЄДР ТОВ Престиж Пром .

За наслідками розгляду поданих документів, комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 02.09.2019 року №1264359/41938393 про відмову у реєстрації податкової накладної № 16 від 31.05.2019 року.

Підставою для відмови вказано ненадання платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись з відмовою у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов підприємства, виходив з того, що в оскаржуваному рішенні відсутня будь-яка конкретизація, яких саме документів не вистачило для прийняття комісією ДПС України рішення про реєстрацію податкової накладної.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно положень частин 1 та 5 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

В позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Колегія суддів зазначає, що дійсно, як зупинення реєстрації податкової накладної, так і відмова в її реєстрації є складовими частинами (етапами) загального процесу реєстрації податкових накладних, який є обов`язковою передумовою для віднесення покупцем сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Поряд з тим, зазначені етапи та рішення, прийняті під час їх реалізації, є, в розумінні адміністративного судочинства, окремими процедурними діями та/або індивідуальними актами, що можуть змінювати правовий стан платника податків і впливати на його права та інтереси, а тому можуть бути оскаржені окремо в судовому порядку.

Наведені висновки щодо можливості оскарження дії податкового органу по зупиненню реєстрації податкової накладної також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05 грудня 2018 року справа № 813/3731/17.

Касаційним судом по вказаній справі було зазначено, що в остаточній редакції адміністративного позову позивачем заявлено вимогу про визнання протиправним дій ДФС щодо зупинення реєстрації податкової накладної та похідні від цього вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача з не проведення її реєстрації та про зобов`язання ДФС здійснити реєстрацію податкової накладної. При цьому позивач як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду справи стверджував, що підстав для зупинення реєстрації податкової накладної відповідач не мав та наводив свої обґрунтування щодо цього.

Відтак, предметом доказування у справі, що розглядається (Верховним Судом), є вирішення питання, чи були у ДФС підстави для зупинення реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд наголосив, що ДФС повинна надати належні та достатні докази, що дії відповідача щодо зупинення реєстрації податкової накладної вчинено у відповідності до приписів пункту 201.16. статті 201 ПК України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених Критеріями оцінки ступеня ризиків.

Суд касаційної інстанції зазначив, що натомість суди попередніх інстанцій вдались до з`ясування питань, які не відносяться до предмета та обґрунтування заявленого адміністративного позову, в той час як мали надати оцінку правомірності дій відповідача щодо зупинення реєстрації податкової накладної у контексті наявності для цього законодавчо визначених підстав.

Так, звертаючись з даним позовом до суду, ТОВ "Престиж Пром", як в частині обґрунтування позову, так і в прохальній частині, просило скасувати рішення Державної податкової служби України від від 02.09.2019 року №1264359/41938393 саме щодо відмови в реєстрації податкової накладної №16 від 31.05.2019 року, тобто позивач самостійно визначив саме такий предмет позову та відповідне обґрунтування, яке не містить доводів щодо незаконного зупинення реєстрації вказаної податкової накладної, в тому числі як підставу скасування спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Таким чином, з урахуванням того, що судовому захисту підлягають лише заявлені вимоги, колегія суддів вважає, що спірні правовідносини підлягають дослідженню виключно в площині та межах відмови податковим органом в реєстрації спірної податкової накладної, в тому числі обґрунтування та процедури прийняття відповідачем такого рішення.

Водночас прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.

Вказана правова позиція неодноразово викладена у Постановах Верховного Суду (справи №822/1817/18,№ 821/1173/17 та ін.).

Отже, під час розгляду справи у межах означеного предмету спору, слід надати правову оцінку й рішенню відповідача про зупинення реєстрації податкової накладної виключно в аспекті вимог, не виконання позивачем яких, слугувало підставою для прийняття оспорюваного рішення.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних

Згідно із пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117.

Пунктом 3 Порядку №117 наведено перелік ознак, за якими перевіряються податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації.

Пунктом 5 вказаного Порядку № 117 встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно із п.6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10 Порядку № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

За змістом квитанції про реєстрацію податкової накладної від 03.06.2019 року вбачається, що обсяг постачання товару/послуги 68.20 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної № 16 від 31.05.2019 року вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Листом Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року затверджено Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій, підпунктом 1.6 пункту 1 яких передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Відповідно до п.13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинні містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів встановила, що в квитанції від 03.06.2019 року про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних. Крім того, у квитанції не вказано конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Відповідачем не надано доказів наявності рішення Комісії, щодо віднесення ТОВ "Престиж Пром" до переліку ризикових суб`єктів господарювання, відповідно до п.1.6 Критеріїв.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що вирішення питання про віднесення того чи іншого платника податків до ризикового, віднесено на адміністративний розсуд відповідача, однак, зазначає, що для висновку про правомірність зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН з підстав віднесення платника податків до ризикових платників повинно бути доведено наявність відповідного рішення про віднесення такого платника податків до ризикових платників.

Оскільки відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, на яких частина 2 статті 72 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ними рішень, не визначено будь-якої з підстав щодо встановлення ризиковості ТОВ "Престиж Пром" та не підтверджено належними доказами того, що позивач відповідає хоча б одному з критеріїв ризиковості, тому колегія суддів вважає, що зупинення реєстрації податкової накладної № 16 на підставі критеріїв ризиковості відбулось з порушенням приписів чинного законодавства та порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак доводи апелянта в цій частині є помилковими.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18.

Відповідно до п.21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як убачається зі змісту спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.09.2019 року № 1264359/41938393 підставою для його прийняття зазначено ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Однак, в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної фактично було лише процитоване положення пункту 14 Порядку № 117, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

У даному випадку, вимоги відповідача не були вичерпними, не були направлені на одержання від платника конкретних матеріалів та на встановлення дійсних показників накладної.

Колегія суддів зазначає, що рішення Комісії повинно містити зрозумілу підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Миколаївській області посилається на те, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної № 16 від 31.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних стало ненадання ТОВ Престиж Пром необхідних документів (первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку).

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача, оскільки у спірному рішенні від 02.09.2019 року № 1264359/41938393 підставою для його прийняття стало посилання контролюючого органу на ненадання ТОВ Престиж Пром розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Більше того, податкову накладну № 16 від 31.05.2019 року виписано позивачем на адресу ТОВ "Рента-Н" щодо надання послуг суборенди нежитлових приміщень. А відтак, у позивача не було та не могло бути у наявності документів щодо зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів.

Так, колегія суддів зазначає, що надані ТОВ "Престиж Пром" до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів підтверджують здійснення позивачем господарських операцій із ТОВ "Рента-Н", за якими складено податкову накладну від № 16 від 31.05.2019 року. Ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Господарські операції, за наслідками яких складено податкову накладну № 16, здійснені позивачем в межах його господарської діяльності та підтверджуються первинними документами. При цьому, контролюючим органом не взято до уваги письмові пояснення платника податків.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо вимог про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН, то згідно п. 49.13 ст. 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом, а отже з урахуванням неправомірності відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 31.05.2019 року № 16 у ЄРПН, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в цій частині та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну у ЄРПН.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги по суті задоволених позовних вимог висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року по справі № 400/3604/19 за позовом Tовариства з обмеженою відповідальністю Престиж Пром до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Головуючий суддя Димерлій О.О. Судді Шляхтицький О.І. Єщенко О.В.