Постанова

від 23.10.2020 по справі 580/1433/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1433/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Коротких А.Ю., Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, в якому просило:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області щодо відмови у наданні (підтвердженні) сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Дружба" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Черкаській області підтвердити сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Дружба" статус платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю:

- визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Черкаській області щодо відмови у підтвердженні сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Дружба" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік;

- зобов`язано Головне управління ДПС у Черкаській області підтвердити сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Дружба" статус платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач стверджує, що оскільки подана позивачем звітність, вважалася такою, що не подана, суб`єкт господарювання втратив статус платника єдиного податку четвертої групи на поточний рік.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба" перебувало на реєстрації платником єдиного податку четвертої групи на 2019 рік.

Листом №1287/23-00-52-0410 від 02.04.2020 Головне управління ДПС у Черкаській області повідомило позивача, що Уманське управління ГУ ДПС у Черкаській області відповідно до пп. 49.11, 49.15 ст. 49 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки наявності та достовірності обов`язкових реквізитів (п. 49.8 ст. 49 ПКУ) податкової декларації єдиного податку - платника четвертої групи на 2020 рік, яка прийнята Монастирищенською ДПІ Уманського управління ГУ ДПС у Черкаській області (2320) 18.02.2020 за №9028403074 вважається неподаною у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: зазначено недостовірне значення обов`язкового реквізиту "найменування контролюючого органу, до якого подається звітність" (зазначено назву іншого контролюючого органу - Немирівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області (Іллінецьке відділення), п. 48.3 ст. 48 гл. 2 розд. II ПКУ) та зазначено недостовірне значення обов`язкового реквізиту "код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ" (зазначено КОАТУУ "0", п. 48.4 ст. 48 гл. 2 розд. II ПКУ).

Також в листі зазначено, що оскільки загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок вважається неподаною, СТОВ "ДРУЖБА" відмовлено в наданні (підтвердженні) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік.

Вважаючи дії відповідача щодо не підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи на 2020 рік протиправними позивач звернувся з даним позовом в суд

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується і колегія суддів.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою неприйняття податкової звітності позивача та відмови у підтвердження статусу позивача як платника єдиного податку 4 групи, контролюючим органом зазначено про недостовірне зазначення в податковій декларації єдиного податку - платника четвертої групи обов`язкового реквізиту "найменування контролюючого органу, до якого подається звітність" (зазначено назву іншого контролюючого органу - Немирівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області (Іллінецьке відділення), п. 48.3 ст. 48 гл. 2 розд. II ПКУ) та зазначено недостовірне значення обов`язкового реквізиту "код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ" (зазначено КОАТУУ "0".

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені Розділом XIV Податкового кодексу України.

Підпунктом 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктами 48.1, 48.2, 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пунктом 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; фізичною особою - платником податків або його законним представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції (пункт 48.5 статті 48 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 48.7 статті 47 Податкового кодексу України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Таким чином, перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, визначений положеннями статей 48 і 49 Податкового кодексу України, є вичерпним.

Згідно з пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

При цьому, як передбачено пунктом 49.10 статті 49 Податковим кодексом України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

При цьому, порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється статтею 298 Податкового Кодексу України, пунктом 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України передбачений обов`язок сільськогосподарського товаровиробника надавати до 20 лютого поточного року до контролюючого органу звітність з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, перелік якої конкретизований у цьому підпункті.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За приписами пункту 299.2 цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Пунктом 299.10 та абзацом 2 пункту 299.11 статті 299 ПК України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.

При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Таким чином, законодавець наділив податковий орган правом приймати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку виключно за наслідками проведення документальної перевірки платника податку.

Разом з тим, відповідачем не надано жодних доказів проведення документальної перевірки позивача, а також прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку.

При цьому, Податковий кодекс України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку (пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу) або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи (пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу), але не містить норму, відповідно до якої платник, за наявності помилок у податковій звітності платнику податків, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 814/1394/15.

Окрім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, з метою виправлення описок, які допущені в рядку 8 (найменування контролюючого органу, до якого подається декларація) та в рядку 9 (код органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки за КОАТУУ), позивачем подано уточнюючу загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік від 21.04.2020. Відповідно до квитанції № 2 уточнююча загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік прийнята 21.04.2020, реєстраційний №9084894380.

Відповідно до пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи зобов`язані зокрема: діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Так, частинами 1, 2 ст.2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дії відповідача таким критеріям не відповідають, вчинені з порушенням встановленого законом порядку та за відсутності підстав, а тому не можуть вважатися законними і обґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності дій відповідача щодо не підтвердження позивачеві статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Крім того, судова колегія зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: