Рішення

від 22.10.2020 по справі 904/4073/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2020м. ДніпроСправа № 904/4073/20

За позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "АрсеналСтрахування", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль М", смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області

про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу

Суддя Ярошенко В.І.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ПРОЦЕДУРА

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "АрсеналСтрахування" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль М" про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 108 984,70 грн.

Ухвалою суду від 03.08.2020 позовну заяву Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "АрсеналСтрахування" було залишено без руху та запропоновано Приватному акціонерному товариству Страхова компанія "АрсеналСтрахування" протягом 10 днів з дня отримання ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме - надати:

- докази направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Магістраль М" претензії на суму 108 984, 70грн;

- копії рахунку № 42/1 від 07.02.2019 та аркушу перевірки даних № 20300119 від 30.01.2019 в читабельному вигляді.

Від позивача 18.08.2020 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 31.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву встановлено 15-тиденний строк з дня отримання (вручення) даної ухвали.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач 23.09.2020 надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити Приватному акціонерному товариству Страхова компанія "АрсеналСтрахування" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

07.10.2020 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі в частині незгоди із запереченнями відповідача, викладеними у відзиві.

19.10.2020 від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній наголошує на безпідставності та необґрунтованості позовної заяви і просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

20.10.2020 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані відмовою відповідача сплатити позивачу грошові кошти виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

Так, 24.01.2019 року на а/д Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Citroen", д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля "DAF" д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Відповідно до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, вказана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм автомобіля "DAF" д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

У відповідності до рахунку на оплату № 42/1 від 07.02.2019, наданого ТОВ ТВК "Автолайф", вартість ремонту автомобіля "Citroen", д/н НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 206 984, 70 грн.

Позивач вважає, що, оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "DAF" д/н НОМЕР_2 , була застрахована ПрАТ "Євроінс Україна" (АМ3397372), ПРАТ "СК "Арсенал Страхування" має право зворотної вимоги до вищезазначеного товариства. ПрАТ "СК "Євроінс Україна" виплатило ПРАТ "СК "Арсенал Страхування" відшкодування у розмірі 98 000 грн (платіжне доручення № 4562 від 31.07.2019).

Отже, невиплаченою залишається частина у розмірі 108 984, 70 грн. Тому позивач звертався до відповідача з претензією про сплату страхового відшкодування, яка була залишена відповідачем без задоволення.

Позиція відповідача

Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зазначає, що заява про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу, складена 24.01.2019, підписана від імені страхувальника особою, посада якої не вказана; документ, що засвідчує право особи підписати заяву також не зазначено; проставлено печатку аптечного складу № 8 у м. Дніпро. Звертаю увагу на те, що копія рахунку № 42/1 від 07.02.2019 є неякісною. Стверджує, що наявна, як додаток у висновку експерта Мазурека О.А. від 04.02.2019 р. ремонтна калькуляція № 2U300119 від 30.01.2019, також не підписана особою, яка її склала (зокрема, експертом, суб`єктом оціночної діяльності або іншою уповноваженою особою), а отже не може бути належним та допустимим доказом в розумінні ст. 74 ГПК України. Також відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем не зазначено в позовній заяві яким чином він розпорядився складовими частинами, деталями та обладнаннями, які були замінені при ремонті автомобіля Citroen, державний номер НОМЕР_1 .

Позиція позивача з приводу відзиву відповідача

07 жовтня 2020 року позивач надав до суду додаткові пояснення по справі, якими не погодився із твердженнями відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву.

Так, позивач щодо тверджень відповідача про те, що заява про настання страхового випадку подана особою, яка не має повноважень надіслав до суду довіреність, якою страхувальник уповноважує представника ОСОБА_3 на представництво інтересів страхувальника з будь-якими юридичними особами. Зазначає, що наявність печатки аптечного складу № 8 у м. Дніпро на заяві про настання страхової події пояснюється тим, що представник ОСОБА_3 є представником не лише безпосередньо страхувальника, а й інших осіб, які входять до холдингу компаній страхувальника, дана печатка була поставлена ним помилково.

На спростування тверджень відповідача про відсутність в матеріалах справи підписаного рахунку та акту виконаних робіт позивачем разом із додатковими поясненнями по справі надіслано до суду зазначені документи.

Також позивач спростовує твердження відповідача про відсутність в матеріалах справи підписаної ремонтної калькуляції експерта та зазначає, що висновок експерта - це документ, який складається з 4 частин: описової частини, акту огляду, ремонтної калькуляції та фотододатків. Описова частина та акт огляду мають бути обов`язково підписані експертом. Ремонтна калькуляція - це додаток, який виготовляється системою Аудахісторі, підпис експерта на калькуляції не є обов`язковим, дана вимога не закріплена жодним нормативним актом.

Щодо тверджень відповідача про передачу йому складових частин, які підлягали ремонту позивач зазначає, що відповідач посилається на пункт договору страхування, стороною якого він не є, тому вважає, що твердження останнього про недотримання вимог договору особою, яка не є стороною даного договору є нікчемним. Договором передбачене право страхувальника, а не його обов`язок на отримання даних запчастин. Водночас, позивач звертає увагу, що умовами договору передбачений обов`язок страховика виплатити відшкодування страхувальнику. Контроль за якістю ремонту застрахованого транспортного засобу та за запасними частинами, які міняються під час ремонту страховик не несе.

Також позивач зазначає і щодо судової практики, на яку посилається відповідач та повідомляє суд, що питання передачі запасних частин, яке згідно даної практики має вирішуватись судом, є окремим предметом спору, та має вирішуватися в окремому провадженні безпосередньо із страхувальником, оскільки автомобіль передається йому після проведеного ремонту.

З огляду на наведене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Як встановлено постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.02.2019 у справі № 199/1242/19 (провадження № 3/199/620/19), 24.01.2019 приблизно о 7 год. 20 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем "Даф" № НОМЕР_2 з напівпричепом "Krone" № НОМЕР_3 на 439 км + 200 м., а/д НОМЕР_4 перед початком руху при виїзді з узбіччя дороги на головну дорогу не переконався, що це було безпечно для інших учасників дорожнього руху, в результаті чого скоїв зіткнення з втомобілем "Сітроєн" № НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.02.2019 у справі № 199/1242/19 (провадження № 3/199/620/19), винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) визнано водія автомобіля "DAF" д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Автомобіль "Citroen", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди був застрахований в ПрАТ "СК "Арсенал Страхування", за договором добровільного страхування наземного транспорту № 82/18-Т/Ц5 від 15.03.2018, укладеним із СП "Оптіма-Фарм".

На підставі страхового акту № 006.0104819-1 від 13.02.2019 на користь страхувальника позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 206 984, 70 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 9992623 від 04.03.2019.

У зв`язку з цим позивач направив відповідачу претензію № 300819-50168/к від 30.08.2019 на суму 108 984,70 грн з вимогою про відшкодування шкоди в порядку регресу, однак відповідач залишив її без відповіді та задоволення. Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

При зверненні до суду з даними позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування позивач посилається на та статті 1166, 1191 Цивільного кодексу України та зазначає про виникнення у нього до відповідача права вимоги у порядку регресу.

Однак, суд вважає, що позивачем неправильно визначений характер спірних правовідносин як регресних замість правовідносин суброгації, внаслідок чого помилково вказано нормативну підставу позову.

Основною характерною ознакою суброгації є збереження того зобов`язання, яке виникло із заподіяння шкоди і у зв`язку з яким було виплачене страхове відшкодування, й зміна в ньому кредитора. Натомість регрес - право відповідальної особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким відповідальна особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим і виникло нове - пов`язане саме з регресною вимогою. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.04.2018 року у справі № 910/8982/17.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого (вказаної правової позиції притримується Верховний Суд у постановах від 29.01.2018 у справі № 910/2351/17 та від 05.04.2018 у справі № 910/3165/17).

У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 Цивільного кодексу України), а також статтею 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а для суброгації відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України і статті 27 Закону України "Про страхування" встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, то з урахуванням положення статті 515 Цивільного кодексу України суброгація застосовується лише до майнового страхування. Правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 183/791/16-ц та від 28.02.2018 року у справі № 521/16989/13-ц.

Завдання майнової шкоди страхувальнику слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором майнового страхування, в якому кредитором є страхувальник, а боржником - страховик.

Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, підставою виникнення якого є завдання шкоди. Одержання страхувальником повного відшкодування збитків від особи, яка їх завдала, припиняє деліктне зобов`язання, що тягне за собою припинення обов`язку страховика здійснити страхову виплату (пункт 4 частини 1 статті 991 Цивільного кодексу України ), але не навпаки.

Виплата страховиком страхувальнику страхового відшкодування є обов`язком страховика за договором (стаття 988 Цивільного кодексу України). Така виплата не припиняє деліктного зобов`язання і не може вважатися відшкодуванням шкоди потерпілому в цьому зобов`язанні, оскільки страховик у правовідносинах добровільного майнового страхування не є боржником у деліктному зобов`язанні. Тобто, заподіювач шкоди залишається зобов`язаним відшкодувати завдану ним шкоду незалежно від того, чи звертався до нього з відповідною вимогою сам потерпілий, чи страховик після виплати потерпілому відшкодування за договором майнового страхування.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі є суброгацією, а не регресом.

Відповідно до статті 262 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Тобто, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача й строк такої вимоги почав спливати з моменту заподіяння шкоди. У зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача із залишком строку позовної давності.

Суд вказує, що право страховика за договором страхування на подання до суду позову про стягнення з винної особи коштів, виплачених страховиком, як страхове відшкодування, виникає з моменту сплати такого відшкодування, а не з моменту виникнення страхового випадку.

Згідно із частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (стаття 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частини 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У випадку помилкового посилання позивача не на ту норму закону, суд, встановивши підстави позову, застосовує норму закону, яка регулює правовідносини сторін, незалежно від згоди на це позивача чи відповідача.

Так, предметом позову у даній справі є відшкодування шкоди, заданої джерелом підвищеної небезпеки. Неправильне зазначення позивачем правової норми на обґрунтування позову та некоректне формулювання позовної вимоги з посиланням на виникнення права вимоги у порядку регресу, не є визначальним для суду при вирішенні питання про те, яким законом необхідно керуватись при захисті права зворотної вимоги страховика до винної у спричиненні ДТП особи (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.02.2018 у справі № 521/16989/13-ц).

Відповідно до приписів частин 5-6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З урахування вищевикладеного суд дійшов до висновку про відсутність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

За статтею 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із статтею 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до спірних правовідносин є обґрунтованим застосування статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування".

Частиною 1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України (статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Вартість відновлювального ремонту автомобілю марки Citroen, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок шкоди, завданої в результаті ДТП, згідно з рахунком ТОВ ТВК "Автолайф" № 42/1 від 07.02.2019 становить 206 984, 70 грн.

Зі змісту страхового акту № 006.0104819-1 від 13.02.2019 вбачається, що відшкодуванню позивачем СП "Оптіма-Фарм" за умовами договору добровільного страхування наземного транспорту № 82/18-Т/Ц5 від 15.03.2018 внаслідок настання страхового випадку, пов`язаного із пошкодженням автомобілю Citroen, державний номер НОМЕР_1 , підлягає сума шкоди в розмірі 206 984, 70 грн.

На підставі страхового акту № 006.0104819-1 від 13.02.2019 на користь страхувальника СП "Оптіма-Фарм" позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 206 984, 70 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 143 від 02.04.2019.

Як встановлено судом вище, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована ПрАТ "СК "Євроінс Україна" за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів діючим станом на 24.01.2019.

У відповідності до вищевказаних норм до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страховика цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації ОСОБА_2 транспортного засобу транспортного засобу DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (пункт 14.1 статті 14 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Пунктом 21.1 статті 21 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Згідно з положеннями статті 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв`язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідач прийняв на себе обов`язок відшкодовувати завдану ОСОБА_2 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації вищевказаного транспортного засобу.

Пунктом 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

11.09.2018 року між ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" та СП "Оптіма-Фарм" було укладено додаткову угоду № 11 до договору, якою було внесено зміни, щодо розміру франшизи за пошкодження транспортного засобу "Citroen", д/ НОМЕР_5 , та узгоджено її сторонами у розмірі 0% (додаток 2 до додаткової угоди №11 від 11.09.2018).

Таким чином, при розрахунку розміру страхового відшкодування позивачем застосовано франшизу в розмірі 0%.

Полісом серії АМ № 006639939, діючим станом на 24.01.2019, встановлено ліміт відповідальності відповідача за шкоду заподіяну майну в розмірі 100 000 грн і франшизу в сумі 2 000 грн. Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про те, що стягненню з відповідача підлягає сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі 108 984, 70 грн. (з урахуванням умов додаткової угоди № 11 до договору № 82/18-Т/Ц5 від 15.03.2018).

Судом встановлено, що 24.01.2019 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль марки автомобілю Citroen, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Статтею 1194 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Позивач, як новий кредитор, з метою реалізації свого права на отримання відшкодування майнової шкоди, звернувся до відповідача, як до особи, яка згідно зі ст. 1194 Цивільного кодексу України, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), з претензією № 300819-50168/к від 30.08.2019, яка за своїми формою та змістом є заявою про страхове відшкодування, тобто у межах річного строку після настання дорожньо-транспортної пригоди.

Матеріали справи не містять доказів виплати відповідачем страхового відшкодування позивачу або доказів невизнання ним майнових вимог позивача з визначених Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підстав.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач доказів у спростування обставин, викладених в обґрунтування позовних вимог, суду не надав.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заперечень відповідача

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивачем надано роздруківку платіжного доручення № 143 від 02.04.2019, з якого вбачається, що ПрАТ СК "Арсенал Страхування" перераховано на рахунок фізичної особи ОСОБА_4 206 984,70 грн. з призначенням - страхова виплата Оптіма Фарм ТОВ, Акт № 006.00104819-2 від 26.03.2019 та будь-яких обґрунтувань як вказана роздруківка платіжного доручення підтверджує перерахування позивачем вартості відновлювального ремонту автомобіля Citroen, державний номер НОМЕР_1 , позовна заява не містить.

Дане твердження відповідача не приймається судом до уваги, оскільки позивач разом із додатковими поясненнями по справі надіслав до суду платіжне доручення № 9992623 від 04.03.2019 на підтвердження виплати ПРАТ "СК "Арсенал Страхування" страхового відшкодування відповідно страхового акту № 006.00104819-1 від 18.02.2019 та рахунку № 42/1 від 07.02.2019.

Відповідач у відзиві на позовну заяву також зазначає, що як додаток у висновку експерта Мазурека О.А. від 04.02.2019 зазначено протокол огляду транспортного засобу, складений 30.01.2019 без участі представників учасників ДТП, що є порушенням п. 5.2 Методики.

Таке твердження відповідача не спростовує законність позовних вимог позивача, оскільки згідно п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки КТЗ, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 за № 142/5/2092 передбачено, що оцінювачем, в разі потреби, здійснюється виклик заінтересованих осіб на огляд і неявка даних осіб не перешкоджає проведенню дослідження. Тобто, виклик інших осіб на огляд це право оцінювача, а не обов`язок і за умови, що є спірні питання - потреба. Втім, при проведенні огляду жодних потреб на виклик представника ТОВ "Магістраль М" у оцінювача не виникло і необхідність присутності представника відповідача останнім суду не доведена. Крім того, відповідач у разі не згоди із висновком експерта Мазурека О.А. мав право самостійно звернутися до фахівця за проведенням додаткової експертизи, однак своїм правом не скористався і доказів зворотного до суду не надав.

Щодо тверджень відповідача, що пункт 12.3 договору добровільного страхування наземного транспорту № 82/18-Т/Ц-5 від 15.03.2018 передбачена франшиза 0,5% від страхової суми від відповідного ТЗ, однак вказане нібито не враховане позивачем при здійсненні розрахунку, суд зазначає наступне.

15.03.2018 року між ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" та СП "Оптіма-Фарм" укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 82/18-Т/Ц5 від 15.03.2018, згідно умов якого ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" взяло на себе зобов`язання відшкодувати шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди внаслідок експлуатації транспортного засобу "Citroen", д/ НОМЕР_5 .

До того ж, 11.09.2018 укладено додаткову угоду № 11 до договору, якою було внесено зміни, щодо розміру франшизи за пошкодження транспортного засобу "Citroen", д/ НОМЕР_5 та узгоджено її сторонами у розмірі 0% (додаток 2 до додаткової угоди № 11 від 11.09.2018, позиція 86).

Тобто, позивачем при розрахунку розміру страхового відшкодування правомірно застосовано франшизу в розмірі 0%.

Твердження відповідача про те, що рахунок № 42/1 від 07.02.2019 не підписаний посадовими особами ТОВ ТВК "Автолайф" та не надано акту прийому-передачі наданих послуг щодо ремонту автомобіля Citroen, державний номер НОМЕР_1 , судом до уваги не приймаються, оскільки ПрАТ СК "Арсенал Страхування" не є власником зазначеного автомобіля і лише здійснює виплату страхового відшкодування, тобто акт виконаних робіт не є документом позивача, а отриманий останнім від страхувальника.

Крім того, страхова компанія відповідача без заперечень та зауважень визнала даний випадок страховим та здійснила виплату в розмірі ліміту відповідальності передбаченого полісом серії АМ № 006639939 (платіжне доручення № 4562 від 31.07.2019)

Відповідач 20.10.2020 надав до суду письмові пояснення, якими зазначає, що заява про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу від 24.01.2019 підписана Хасін В.К., однак довіреність № 778/18 від 21.12.2018 не містить повноважень Хасін В.К. на підписання такого роду заяв, а дає йому права на здійснення дій, пов`язаних з реалізацією лікарських засобів в зоні обслуговування структурного підрозділу підприємства.

Втім, позивач додатковими поясненнями по справі надав суду копію довіреності, якою страхувальник уповноважує представника Хасін В.К. на представництво інтересів у страховій компанії щодо отримання страхового відшкодування, тому зазначені відповідачем заперечення щодо повноважень ОСОБА_3 до уваги судом не приймаються.

Щодо тверджень відповідача про те, що докази, надані позивачем разом із додатковими поясненнями від 02.10.2020 не потрібно приймати судом до уваги при розгляді справи, суд звертає увагу відповідача, що такі докази подані позивачем у відповідь на відзив на позовну заяву та є необхідними для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Інші доводи відповідача, викладені у додаткових поясненнях по справі, не приймаються судом до уваги, оскільки не спростовують законні вимоги позивача та частково є тотожними доводам, викладеним у відзиві на позовну заяву.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль М" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Теплична, будинок 16-Б; ідентифікаційний код 36877622) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, будинок 154; ідентифікаційний код 33908322) 108 984, 70 грн страхового відшкодування та 2 102 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 22.10.2020.

Суддя В.І. Ярошенко