Рішення

від 12.10.2020 по справі 908/1967/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/150/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2020 Справа № 908/1967/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши матеріали справи № 908/1967/20

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 79а)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "К І К ІНВЕСТ" (69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 79)

про стягнення 61 636,89 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. №24/юр від 30.07.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю "К І К ІНВЕСТ" про стягнення основного боргу в сумі 52272,08 грн., пені в сумі 7579,01 грн., трьох процентів річних в сумі 644,95 грн., інфляційних витрат в сумі 1140,85 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600340 від 01.10.2007, що разом складає 61636,89 грн.

При цьому, в пункті 1 прохальної частини поданої позовної заяви позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2020 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1967/20, присвоєно справі номер провадження 12/150/20, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою суду запропоновано відповідачу не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, проте не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Заперечень щодо розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

На адресу суду від відповідача надійшло повідомлення пошти з позначкою «за закінченням терміну зберігання» .

Частиною 2 ст. 27 ГПК України визначено, що для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» № 755-IV від 15.05.2003).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1006990115 вбачається, що станом на 05.08.2020 місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялась ухвала про відкриття провадження від 10.08.2020 господарським судом у даній справі, а саме: 69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 79.

Відповідно до наявної у відкритому доступі на сайті Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua/ інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 79.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 242 ГПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Частиною 6 (пунктами 4, 5) ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи № 908/1967/20, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 12.10.2020.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що 01.10.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "К І К ІНВЕСТ", далі Споживач, та Концерном "Міські теплові мережі", далі Теплопостачальна організація, був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600340, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1. Договору за цим договором Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід`ємними частинами.

Умовами п. 2.1. Договору сторони визначили, що теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - на протязі опалювального періоду;

- підігрів води - за наявної можливості;

- кондиціювання - по замовленню Споживача;

- інші технологічні потреби - по замовленню Споживача.

Пунктами 3.2.6., 3.2.26. Договору передбачені обов`язки Споживача, а саме: виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором, та щомісячно, у строки, визначені даним договором, повертати Теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді (далі - Акт).

Відповідно до п. 5.1. Договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Умовами пунктів 6.1. - 6.5. Договору передбачено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату. При наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку. Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Споживача у розрахунковому періоді.

Згідно із п. 6.6. Договору сторони дійшли згоди, що при перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі Споживач повинен зазначити район міста, номер та дату даного договору. За наявності заборгованості за даним договором Теплопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від Споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену у минулі періоди.

Відповідно до п. п. 6.6.1., 6.6.2. Договору отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача;

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів). У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1. договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, Споживач зобов`язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1. договору строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у Господарському суді.

Умовами п. 6.7. Договору сторони визначили, що Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Артема, буд. 79а, тел. 787-65-93, документи за розрахунковий період:

- рахунок-фактуру;

- акт приймання-передачі теплової енергії;

- податкову накладну (платникам ПДВ).

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що цей договір набуває чинності з 01 жовтня 2007 року і діє до 01 січня 2009 року.

Згідно із п. 10.2. Договору він припиняє свою дію у випадках:

- взаємної згоди сторін про його припинення;

- прийняття відповідного рішення Господарським судом;

- ліквідації однієї із сторін.

Відповідно до п. 10.4. Договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Докази розірвання договору в матеріалах справи відсутні, а тому він є пролонгованим за приписами п. 10.4. Договору. Отже, умови договору є дійсними і на момент розгляду даного спору судом.

Позивач в позові вказує, що відповідач в порушення умов договору не виконав належним чином свої договірні зобов`язання, а саме не здійснив в повному обсязі оплату за спожиту теплову енергію за період з листопада 2018 по квітень 2019, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 52272,08 грн., яку і намагається стягнути позивач. При цьому в тексті позовної заяви зазначає, що в рахунок погашення суми заборгованості відповідачем було виконано часткову оплату нарахувань в сумі 250,21 грн.

Як зазначає позивач в позовній заяві, об`єктом теплопостачання є нежитлове приміщення, VI першого поверху літ. А-3, загальною площею 253,5 кв.м., яке розташоване на першому поверсі житлового будинку № 63 по вул. Жуковського у м. Запоріжжі. Також вказує, що об`єкт теплопостачання має спільну з житловим будинком систему опалення, факт отримання теплоносія підтверджується рішеннями про початок та закінчення опалювального сезону 2018-2019 року, відповідно до якого Концерном Міські теплові мережі було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з листопада 2018 по квітень 2019 позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 52522,29 грн. про що свідчать акти приймання-передачі теплової енергії, зокрема:

акт приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2018 за листопад 2018 - на суму з ПДВ 92,18 грн.;

акт приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2018 за грудень 2018 - на суму з ПДВ 158,03 грн.;

акт приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2019 за січень 2019 - на суму з ПДВ 35175,47 грн.;

акт приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2019 за лютий 2019 - на суму з ПДВ 10671,18 грн.;

акт приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2019 за березень 2019 - на суму з ПДВ 6411,19 грн.;

акт приймання-передачі теплової енергії від 30.04.2019 за квітень 2019 - на суму з ПДВ 14,24 грн.

Втім, акти приймання передачі теплової енергії за період з листопада 2018 по квітень 2019 відповідачем не підписувалися і не поверталися позивачу та жодних заперечень до них відповідач не надав.

Відповідно до умов п. 6.6.2. Договору, позивач у зв`язку з неотриманням від відповідача підписаних актів приймання-передачі за спірний період оформив акти за своїм підписом з позначеннями про відмову у підписанні їх Споживачем (відповідачем), відтак оформлені таким чином акти вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначені в них розрахункові періоди.

На підставі актів приймання-передачі теплової енергії позивачем були виписані рахунки на оплату від 30.11.2018, 31.12.2018, 31.01.2019, 28.02.2019, 31.03.2019, 30.04.2019.

Позивач в позовній заяві самостійно зазначає, що в рахунок погашення суми заборгованості відповідачем було виконано часткову оплату нарахувань в сумі 250,21 грн.

З аналізу змісту п. 6.7. Договору вбачається, що Споживач (відповідач у справі) з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен самостійно отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Артема, буд. № 79а, тел. 787-65-93, документи за розрахунковий період: рахунок - фактуру, акт приймання - передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

З матеріалів справи вбачається, що позивач у зв`язку з неотриманням відповідачем самостійно рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії за спірний період надіслав рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за період з листопада 2018 по квітень 2019 на адресу об`єкта теплопостачання відповідача: 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 63, що підтверджується засвідченими копіями списків відправлення рекомендованих листів та фіскальних чеків від 13.12.2018, 17.01.2019, 12.02.2019, 13.03.2019, 18.04.2019.

Матеріали справи свідчать, що позивач надіслав відповідачу на адресу об`єкта теплопостачання: 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 63 претензію за вих. № 1973-04 від 06.06.2019, в якій зазначив що у останнього станом на 31.05.2019 існує заборгованість за теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії № 600340 від 01.10.2007 в сумі 52272,08 грн. Позивач вимагає терміново вирішити питання погашення заборгованості і добровільно сплатити заборгованість сумі 52272,08 грн. за відповідними реквізитами. Факт направлення відповідачу вказаної претензії підтверджується списком відправлення рекомендованих листів № 23 від 07.06.2019 та фіскальним чеком від 07.06.2019, засвідчені копії яких містяться у справі.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 20.12.2018 по 01.08.2019 в сумі 7579,01 грн. на підставі п. 7.2.8. Договору. Так, умовами вказаного пункту визначено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України, позивач вказує на прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача, в зв`язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 20.12.2018 по 01.08.2019 в сумі 644,95 грн. та інфляційні втрати за загальний період з березня 2019 по травень 2019 в сумі 1140,85 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу, різновидом якого є договір на постачання продукту, яким виступає теплова енергія та її види. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що учасниками судового процесу є суб`єкти господарювання, в розумінні ст. 55 ГК України, тому до спірних правовідносин слід застосувати норми права, які регулюють питання постачання продукції - теплової енергії, зокрема договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Так, згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Тобто, положення про порядок оплати товару - теплової енергії, його ціни, порядку розрахунків потрібно брати із загальних положень, присвячених договору купівлі-продажу, а саме використовувати вимоги ст. ст. 655-697 ЦК України.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов`язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідно до спеціальної норми права, передбаченої у статтях 24, 25 Закону України «Про теплопостачання» № 2633-IV від 02.06.2005 року споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, а також відповідних нормативно-правових актів. Статтями 12, 13, 14, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ від 09.11.2017 року передбачені умови укладення договорів на теплопостачання.

Умовами п. 6.4. Договору визначено, що Споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Докази у справі свідчать про те, що за період з листопада 2018 по квітень 2019 позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 52522,29 грн. про що свідчать акти приймання-передачі теплової енергії.

Відповідно до умов п. 6.6.2. Договору, позивач у зв`язку з неотриманням від відповідача підписаних актів приймання-передачі за спірний період оформив акти за своїм підписом з позначеннями про відмову у підписанні їх Споживачем (відповідачем), відтак оформлені таким чином акти вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначені в них розрахункові періоди.

Позивач в позовній заяві самостійно зазначає, що в рахунок погашення суми заборгованості відповідачем було виконано часткову оплату нарахувань в сумі 250,21 грн., проте докази на підтвердження вказаних обставин суду не надав.

Оскільки позивач самостійно визнає факт здійснення відповідачем часткових оплат на суму 250,21 грн., а відповідач будь-яких заперечень з цього приводу не надав, відтак суд враховує вказані обставини при визначенні суми заборгованості за поставлену теплову енергію.

Таким чином, з врахуванням вказаної часткової оплати розмір заборгованості складає 52272,08 грн.

Матеріали справи свідчать, що позивач направляв на адресу відповідача претензію вих. № 1973-04 від 06.06.2019, в якій вимагав терміново погасити заборгованість за теплову енергію, яка станом на 31.05.2019 складає 52272,08 грн., в підтвердження чого надав засвідчену копію фіскального чеку від 07.06.2019 та списку відправлення рекомендованих листів № 23. Втім, вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді на виконання.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за договором щодо нездійснення оплати за спожиту теплову енергію, а наявність заборгованості в сумі 52272,08 грн. підтверджено актами приймання-передачі теплової енергії, виставленими до оплати рахунками за період з листопада 2018 по квітень 2019, які є первинними документами, згідно яких проводяться розрахунки між сторонами у справі з урахуванням часткових оплат боргу. Відповідач доказів оплати заборгованості за спожиту теплову енергію за договором станом на час розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За такими обставинами, позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю "К І К ІНВЕСТ" про стягнення основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600340 від 01.10.2007 в сумі 52272,08 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов`язання з оплати спожитої теплової енергії з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати вартості спожитої теплової енергії за період з 20.12.2018 по 01.08.2019 в сумі 7579,01 грн. на підставі п. 7.2.8. Договору.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором нарахував відповідачу три проценти річних за загальний період з 20.12.2018 по 01.08.2019 в сумі 644,95 грн. та інфляційні втрати за загальний період з березня 2019 по травень 2019 в сумі 1140,85 грн.

Дослідивши розрахунки пені та трьох процентів річних, здійснені позивачем, суд дійшов висновку про їх перерахунок у зв`язку з допущенням позивачем помилок у визначенні початку періоду прострочення при нарахуванні пені та трьох відсотків річних на заборгованість за актами приймання-передачі теплової енергії за грудень 2018 та за квітень 2019. Так, позивачем не враховано, що строки оплати за актами за грудень 2018 та за квітень 2019 припадають на 19.01.2019 та 19.05.2019 - вихідні дні.

Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок пені та трьох процентів річних за актами приймання-передачі теплової енергії за грудень 2018 та за квітень 2019 за допомогою програми «Законодавство» .

Пеня та три проценти річних розраховані судом наступним чином:

1) на заборгованість за актом приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2018, строк оплати якої настав 19.01.2019, втім це вихідний день, в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк оплати настав 21.01.2019, прострочка виникла з 22.01.2019, враховуючи часткову оплату боргу 28.01.2019 на суму 158,03 грн.

- за період з 22.01.2019 по 27.01.2019 (6 днів прострочення) від суми боргу 158,03 грн. пеня складає 0,94 грн., три проценти річних складають 0,08 грн.;

2) на заборгованість за актом приймання-передачі теплової енергії від 30.04.2019, строк оплати якої настав 19.05.2019, втім це вихідний день, в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк оплати настав 20.05.2019, прострочка виникла з 21.05.2019

- за період з 21.05.2019 по 01.08.2019 (73 дні прострочення) від суми боргу 14,24 грн. пеня складає 0,99 грн., три проценти річних складають 0,09 грн.

Розрахунки пені та трьох процентів річних за актами приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2018, 31.01.2019, 28.02.2019, 31.03.2019 здійснені позивачем у відповідності до умов Договору та вимог чинного законодавства України.

Так, за розрахунком суду загальний розмір пені складає 7578,68 грн., а розмір трьох процентів річних складає 644,93 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "К І К ІНВЕСТ" підлягають задоволенню частково, а саме: про стягнення пені в сумі 7578,68 грн., про стягнення трьох процентів річних в сумі 644,93 грн.

Оскільки мало місце прострочення оплати відповідачем спожитої теплової енергії за Договором, а наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат за загальний період з березня 2019 по травень 2019 здійснений у відповідності з приписами ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 1140,85 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "К І К ІНВЕСТ" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "К І К ІНВЕСТ", 69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 79, ідентифікаційний код 34534906, на користь:

- Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 79а, п/р зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України , код МФО 313957, ідентифікаційний код 32121458) основний борг в сумі 52272 (п`ятдесят дві тисячі двісті сімдесят дві) грн. 08 коп., видавши наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "К І К ІНВЕСТ", 69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 79, ідентифікаційний код 34534906, на користь:

- Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 79а, р/р № НОМЕР_2 , ПАТ АБ Укргазбанк , МФО 320478, ідентифікаційний код 32121458) пеню в сумі 7578 (сім тисяч п`ятсот сімдесят вісім) грн. 68 коп., три проценти річних в сумі 644 (шістсот сорок чотири) грн. 93 коп., інфляційні витрати в сумі 1140 (одна тисяча сто сорок) грн. 85 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2101 (дві тисячі сто одна) грн. 99 коп., видавши наказ.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог Концерну "Міські теплові мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "К І К ІНВЕСТ" відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 19.10.2020 року.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.