Рішення

від 20.10.2020 по справі 909/340/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/340/20 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія

"Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, буд.6, м. Київ,01601;

до відповідача: Городенківського підприємства "Теплоенерго",

вул.Шевченка,буд.42,м.Городенка,Івано-Франківська область,78100;

про стягнення 1 191 589,14грн, з яких: 718 394,63грн - основний борг, 155 329,85грн - пеня,

60 910,48грн - 3% річних, 256 954,18грн - інфляційні втрати.

Представники сторін в судове засідання не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про стягнення з Городенківського підприємства "Теплоенерго" 1 191 589,14грн, з яких: 718 394,63грн - основний борг, 155 329,85грн - пеня, 60 910,48грн - 3% річних, 256 954,18грн - інфляційні втрати за неналежне виконання грошового зобов"язання за договором постачання природного газу №4177/16-БО-15 від 15.12.2015.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 23.09.2020. Однак адресував суду клопотання №39/5-2655-20 (вх№14000/20) від 20.10.2020 в якому позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд проводити розгляд справи у відсутності представника позивача. Позовні вимоги позивач виклав у позовній заяві, обґрунтовує їх неналежним виконанням відповідачем грошового зобов"язання обумовленого пунктом 6.1. договору постачання природного газу №4177/16-БО-15 від 15.12.2015, у зв"язку з чим неоплаченою в повному обсязі залишилась вартість поставленого у січні - березні 2016 природного газу в сумі 718 394,63грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку. Крім того за порушення грошового зобов"язання позивачем, на підставі пункту 8.2. договору та приписів частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нараховано відповідачу 155 329,85грн - пені, 60 910,48грн - 3% річних, 256 954,18грн - інфляційних втрат. Позовні вимоги мотивовані приписами статей 525, 526, 530, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, статей 193, 216, 217, 231, 264, 265 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився. Ухвала суду від 23.09.2020 з відомостями про дату, час та місце розгляду справи направлена Городенківському підприємству "Теплоенерго" рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною позивачем у позовній заяві, яка є тотожною адресі зазначеній у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - вул.Шевченка, 42, м.Городенка, Івано-Франківська область, 78100 повернулись на адресу суду підприємством зв"язку. Повідомлення про зміну місцезнаходження Городенківського підприємства "Теплоенерго" суду не подано, як і не зазначено інформації про офіційну електронну адресу чи інші засоби зв`язку з відповідачем.

Згідно з частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місцезнаходження місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Слід зазначити, що відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи те, що позивач адресував суду заяву про розгляд спору без його участі, а відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності сторін за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що між ПАТ НАК "Нафтогаз України" (постачальник/позивач) та Городенківським підприємством "Теплоенерго" (споживач/ відповідач) укладено договір постачання природного газу №4177/16-БО-15 від 15.12.2015 з додатковими угодами №1 від 31.12.2015, №2 від 29.01.2016, №3 від 22.02.2016. Згідно умов договору постачальник передає у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач приймає, оплачує цей природний газ та використовує його виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншим споживачами. Приймання - передача газу, переданого постачальником споживачу у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання - передачі газу. Оплата планових обсягів газу з урахуванням вартості транспортування магістральними трубопроводами ПАТ "Укртрансгаз" здійснюється покупцем виключно грошовими коштами в національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункти 1.1., 1.2., 3.4., 6.1. договору).

На виконання умов договірних відносин позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1 016 928,64грн, підписав без жодних зауважень та скріпив печаткою акти приймання-передачі від 31.01.2016, від 29.02.2016, від 31.03.2016 (а.с.25-27).

Матеріали справи містять виписки з рахунку АТ "НАК "Нафтогаз України" за період з 01.01.2016 по 31.08.2018 (а.с.28-29) з яких вбачається здійснення відповідачем розрахунку за поставлений природний газ на загальну суму 298 534,01грн. Однак доказів здійснення повної оплати вартості поставленого природного газу в розмірі 718 394,63грн - суду не подано.

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача 718 394,63грн - вартості поставленого природного газу, а також застосування до відповідача відповідальності обумовленої пунктом 8.2. договору у вигляді пені в сумі 155 329,85грн та наслідків порушення грошового зобов`язання обумовлених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, а саме 60 910,48грн - 3% річних, 256 954,18грн - інфляційних втрат.

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір постачання природного газу №4177/16-БО-15 від 15.12.2015 з додатковими угодами №1 від 31.12.2015, №2 від 29.01.2016, №3 від 22.02.2016 укладені між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (стаття 204 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вказують приписи частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Нормою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідач не довів перед судом належного виконання взятого на себе зобов"язання обумовленого договором та законом, то вимога позивача про стягнення з відповідача вартості поставленого природного газу в сумі 718 394,63грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"яаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Виходячи з положень вище зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов"язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох відсотків річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Крім того приписами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 8.2. договору сторони погодили, що у разі невиконання споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов"язується сплатити постачальнику крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

З урахуванням вище викладеного позивачем правомірно нараховано відповідачу за неналежне виконання грошового зобов"язання 155 329,85грн - пені, 60 910,48грн - 3% річних, 256 954,18грн - інфляційних втрат, за період вказаний у розрахунку (а.с.11-13), який перевірено судом та визнано арифметично правильним.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

У відповідності до пункту 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, своїми правами, наданим йому статтями 42, 46, 165, 251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтею 129 1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, статтями 11, 204, 509, 525, 526, 530, 551, 599, 610, 611, 612, 625-629, 625 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193 Господарського кодексу України, статтями 173, 193 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до відповідача Городенківського підприємства "Теплоенерго" про стягнення 1 191 589,14грн - задовольнити.

Стягнути з Городенківського підприємства "Теплоенерго", вул.Шевченка, буд.42, м.Городенка, Івано-Франківська область,78100 (ідентифікаційний код 23924534) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001 (ідентифікаційний код 20077720) 718 394,63грн (сімсот вісімнадцять тисяч триста дев"яносто чотири грн 63коп.) - заборгованості, 155 329,85грн (сто п"ятдесят п"ять тисяч триста двадцять дев"ять грн 85коп.) - пені, 60 910,48грн (шістдесят тисяч дев"ятсот десять грн 48коп.) - 3% річних, 256 954,18грн (двісті п"ятдесят шість тисяч дев"ятсот п"ятдесят чотири грн 18 коп.) - інфляційних втрат, 17 873,83грн (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят три грн 83 коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 23.10.2020

Суддя С.Кобецька