Рішення

від 23.10.2020 по справі 910/10168/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.10.2020Справа № 910/10168/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Юнігран

до товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Констракшн Україна

про стягнення 140000,00 грн.

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Юнігран до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Сервіс констракшн Україна про стягнення 140000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не поставив оплачений позивачем товар (насос гідравліки (артикул 11709023) для автомобіля VOLVO-150).

Суд своєю ухвалою від 16.07.2020 відкрив провадження у справі № 910/10168/20 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Суд своєю ухвалою від 31.07.2020 продовжив товариству з обмеженою відповідальністю Сервіс констракшн Україна строк для подачі відзиву до 11.08.2020; товариству з обмеженою відповідальністю Юнігран строк для подання відповіді на відзив до 18.08.2020; товариству з обмеженою відповідальністю Сервіс констракшн Україна строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 25.08.2020.

Відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі з огляду на таке:

- правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки від 01.07.2020 № SP009/19. Проект цього договору відповідач надіслав на електронну пошту позивача (електронний адрес ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який було схвалено діями позивача й висловленням бажанням поставки комплектуючих;

- за умовами договору предмет поставки підлягав визначенню додатковими угодами до договору, які не укладені, а отже обов`язок з їх поставки не настав;

- визначений у рахунку на оплату артикул товару (11709023) відповідно до інформації, яка міститься на сайтах мережі Інтернет, відповідає декільком видам товару, що обумовлює неможливість конкретизації продукції;

- ні законодавством, ні договором не передбачено можливості його розірвання в односторонньому порядку.

Позивач у відповіді на відзив заперечив факт укладення договору у письмовій формі. Електронна адреса chiefrneachanik@gmail.com позивачу не належить, і особа, яка надсилала кореспонденцію з цієї адреси, не є працівником позивача. Домовленість про постачання насосу гідравліки (артикул 11709023) для автомобіля VOLVO-150 в кількості 1 штука за ціною 140000 грн. (в т.ч. ПДВ) була досягнута під час усних перемовин сторін. Не погодився позивач з доводами відповідача щодо неможливості визначити вид товару за артикулом, оскільки відповідно до інформації з мережі Інтернет артикул 11709023 належить товару - насос гідравліки для автомобіля VOLVO-150. Цю інформацію не заперечує відповідач, наводячи відповідні дані у відзиві, стверджуючи, що на початку цього артикулу повинні знаходитись літери VOE .

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

В період з 09.09.2019 по 18.10.2019 товариство з обмеженою відповідальністю Юнігран перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю Сервіс Констракшн Україна 140000,00 грн.

Сплата коштів мала місце на підставі рахунку № 192 від 05.09.2019 на суму 140000,00 грн. товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Констракшн Україна на оплату товариством з обмеженою відповідальністю Юнігран за насос гідравліки (артикул 11709023).

Факт надання відповідачем цього рахунку та факт оплати коштів позивачем на користь відповідача визнаються сторонами, а тому ці обставини, відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України, не підлягають доказуванню.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки від 01.07.2020 № SP009/19, проект якого відповідач надіслав на електронну пошту позивача (електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 ), суд виходить з такого.

За п. 7 ст. 176 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Пункт 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України містить правило, згідно з яким правочини між юридичними особами належить вчиняти письмовій формі. Вимоги до письмової форми наведені у ст. 207 Цивільного кодексу України. Відповідно до вказаної норми правочин у письмовій формі вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Обов`язковим реквізитом договору, який засвідчує факт вчинення правочину у письмові формі, є підписи уповноважених на це представників сторін.

Отже, виходячи з визначених ст. 77 ГПК України правил щодо допустимості доказів, оскільки умови, на яких досягнуті домовленості щодо відносин сторін, повинні носити матеріальну фіксацію шляхом викладення у одному або декількох документах, які, в силу ст. 73 та ст. 91 ГПК України, є доказами у справі, виключно останні можуть бути покладені в основу рішення щодо змісту правочину.

Електронний текст договору на поставку запасних частин № SP009/19 від 01.07.2019, який був надісланий відповідачем 02.07.21019 на електронну адресу chiefrneachanik@gmail.com , власноручно чи за допомогою електронного підпису позивачем не підписаний, що унеможливлює визнання цього документу юридичним фактом, що є підставою для виникнення прав та обов`язків за ним для позивача і відповідача.

Також відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин правил укладення договору, визначені ч. 2 ст. 642 ЦК України. Згідно з цією нормою, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товар, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлює Закон України, від 22.05.2003, № 851-IV Про електронні документи та електронний документообіг (далі - Закон).

В розумінні Закону (ст. 5) електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа (.

Електронний документообіг (обіг електронних документів) - це сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів (ст. 9 Закону).

Електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу (ст. 11 Закону).

Адресат - це фізична або юридична особа, якій адресується електронний документ (ст. 1 Закону).

Відповідачем не доведено, що електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 належить позивачу. Обов`язок доведення цієї обставини покладено на відповідача як на особу, яка на неї посилається (ст. 74 ГПК України). Надсилання відповідачем на електронну адресу chiefrneachanik@gmail.com рахунку на оплату № 192 від 05.09.2019 не підтверджує належність адреси позивачу, оскільки надані відповідачем документи не надають змогу суду встановити зміст надісланого рахунку, який, до того ж, надіслано 02.07.2019, тобто значно раніше (більше як за 2 місяці) від дати його складання.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем одержання позивачем пропозиції укласти договір у вигляді надісланого відповідачем електронного тексту проекту договору на поставку запасних частин № SP009/19 від 01.07.2019.

З огляду на це, суд вважає не доведеним відповідачем укладення між сторонами договору на поставку запасних частин № SP009/19 від 01.07.2019.

Отже, внаслідок прийняття до виконання позивачем рахунку відповідача № 192 від 05.09.2019 на суму 140000,00 грн. шляхом сплати цієї суми коштів мало місце укладення між сторонами договору у спрощений спосіб, що допускається ч. 1 ст.181 ГК України.

За своєю правовою природою договір, який був укладений між сторонами у спрощений спосіб, є договором купівлі-продажу, за яким відповідач зобов`язався передати у власність позивача насос (артикул 11709023).

При вирішенні питання строку настання у відповідача обов`язку передати товар позивачу суд виходить зі змісту гарантійного листа № 92 від 18.12.2019, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю Сервіс Констракшн Україна гарантувало поставку насосу (артикул 11709023) згідно з рахунком № 192 від 05.09.2019 до кінця січня 2020 року.

Факт надання відповідачем цього листа визнається сторонами, а тому ця обставина, відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України, також не підлягає доказуванню.

Відповідач товар не поставив.

Вказане свідчить про те, що відповідач є таким, що прострочив виконання обов`язку передати товар з 01 лютого 2020 року.

Суд критично оцінює доводи позивача про неможливість постачання товару внаслідок належності артикул 11709023 декільком видам товару. Всі дії сторін свідчать про те, що вони спільно сприймали і однаково усвідомлювали предмет купівлі-продажу. Відповідач, надаючи рахунок на оплату, визначив вартість товару, прийняв кошти як його оплату та 18.12.2019 гарантував поставку. Без розуміння чіткого та конкретного предмету купівлі-продажу вчинення таких дій зі сторони відповідача є неможливим. Доказів суперечностей і розбіжностей між сторонами щодо предмету купівлі-продажу суду не надано.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 318 від 21.05.2020 про повернення попередньої оплати.

Право покупця вимагати повернення суми попередньої оплати у випадку, якщо продавець не передав товар у встановлений строк передбачено ч. 3 ст. 693 ЦК України.

Станом на день розгляду справи відповідач не повернув позивачеві 140000,00 грн.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення 140000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю Юнігран до товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс констракшн Україна .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Констракшн Україна (вул. Січових Стрільців, 21, м. Київ, 04053, код 41346010) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Юнігран (вул. Шевченка, буд. 15, смт Гранітне, Малинський район, Житомирська область, 11634, код 24584514) 140000,00 грн. боргу, 2102,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України .

Суддя С.А. Ковтун