Рішення

від 12.10.2020 по справі 915/548/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року Справа № 915/548/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,

за участю прокурора - Бескровна І.І.,

за участю представника позивача Кабінету Міністрів України - Галицький С.О.,

представник позивача Державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство» в судове засідання не з`явився

відповідач (представник відповідача) в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Прокурора Миколаївської області (вул.Спаська, 28, м.Миколаїв, 54030)

в інтересах держави

в особі Кабінету Міністрів України, вул.Грушевського, 12/2, м.Київ, 01008

в особі Державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство» , вул.Спартака, 4, смт.Березнегувате, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56203

до відповідача: Приватного малого підприємства «Дайяна» , вул.В.Букача, 18, кв.3, смт.Березнегувате, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56203

про: - визнання договору недійсним;

- повернення земельної ділянки

Прокурор Миколаївської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство» звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №05/2-334вих-20 від 16.04.2020 в якій просить суд:

- визнати недійсним укладений між Державним підприємством «Березнегуватське лісове господарство» та Приватним малим підприємством «Дайяна» договір №9 про обробіток землі від 19.08.2019;

- зобов`язати Приватне мале підприємство «Дайяна» повернути у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України, з правом постійного користування Державним підприємством «Березнегуватське лісове господарство» , земельні ділянки державного лісового фонду загальною площею 49,8 га, вартістю 1 346 492 грн., що розташовані в межах території Сергіївської сільської ради Березнегуватського району (Маліївське лісництво квартал 16 виділ 8 площа 23,8 га, виділ 12 площа 26 га) та використовуються Приватним малим підприємством на підставі договору №9 про обробіток землі від 19.08.2019.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що договір № 9 про обробіток землі від 19.08.2019 укладено усупереч вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним, а отримані відповідачем земельні ділянки загальною площею 49,8 га поверненню у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України з правом постійного користування Державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство» .

Як на підставу позовних вимог позивач посилається зокрема, на ст. 203, 215, 235, 1130, 1131, 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 22.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/548/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.05.2020 року.

06.05.2020 року до суду від відповідача надійшов відзив (а.с. 61-62), в якому відповідач зазначає, що спірний договір на його думку не порушує інтересів сторін, держави, є економічно обгрунтованим, укладений в межах повноважень сторін, не має ознак договору оренди земельних ділянок. Станом на вересень 2019 року ДП «Березнегуватське лісове господарство» має 698 га ріллі для вирощування сільськогосподарської продукції для додаткового фінансування ведення лісового господарства. В зв`язку з припиненням, починаючи з 2016 року, державного фінансування для створення захисних лісових насаджень та відсутністю матеріальної бази для самостійного вирощування сільськогосподарської продукції, отримання прибутку ДП «Березнегуватське лісове господарство» уклало договір про обробіток землі строком на один рік з відповідачем, відповідно до якого сторони мають права і обов`язки, що відображені в договорі. Наявність взаємних прав та обов`язків по договору, строк договору свідчать про те, що це є саме договір про спільний обробіток землі, а не договір оренди земельної ділянки, як вказує прокурор, який укладається не менше, як на сім років, а земельні ділянки передаються орендарю для використання в господарській діяльності без права орендодавця втручатись в неї протягом договору оренди. Посилається на позицію ДП «Березнегуватське лісове господарство» , викладену в листі виконуючого обов`язки директора від 17 березня 2020 року №05/2-247, відповідно до якої укладення договору відповідає інтересам підприємства, прибуток, отриманий за результатами договору, використовується за цільовим призначенням. Вказує, що на його думку порушень закону при укладенні спірного договору немає, підстави для визнання його недійсним відсутні, позов в частині визнання договору №9, укладеного 19 серпня 2019 року Державним підприємством «Березнегуватське лісове господарство» про обробіток землі не підлягає задоволенню. Відповідно до закінчення строку дії договору не підлягає поверненню земельна ділянка.

14.05.2020 року до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив (а.с. 66-70), в якій прокурор вважає, що позовна заява є законною, обгрунтованою та підлягає задоволенню.

21.05.2020 року підготовче засідання відкладено на 22.06.2020 року.

29.05.2020 року до суду від позивача Кабінету Міністрів України надійшла відповідь на відзив (а.с. 80-85), в якій позивач просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.06.2020 року строк проведення підготовчого провадження продовжено на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 25.08.2020 року.

25.08.2020 року до суду від Державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство» надійшла заява №194/56-Б від 21.08.2020 про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку із відсутністю предмету спору (а.с. 130).

В обгрунтування заяви Державне підприємство «Березнегуватське лісове господарство» зазначає, що 15.07.2020 року між Державним підприємством «Березнегуватське лісове господарство» та відповідачем укладено додаткову угоду, відповідно до умов якої припинено дію спірного договору №9 від 19.08.2019 про обробіток землі. Таким чином, з 15.07.2020 припинено обробіток земельних ділянок розташованих в кварталі 16 виділ 8 площею 23,8 га, виділ 12 площею 26,0 га в межах Маліївського лісництва поблизу с.Сергіївка, які перебувають в площині земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 4821185100:02:000:0219 та вищевказані земельні ділянки фактично перебувають у постійному користуванні ДП «Березнегуватське лісове господарство» . Враховуючи викладене, керуючись п.2 ч.1 ст.231 ГГТК України, просить закрити провадження у справі №915/548/20, за відсутністю предмету спору у зв`язку з добровільним виконанням відповідачем позовних вимог прокурора.

До вказаної заяви Державним підприємством «Березнегуватське лісове господарство» долучено копію Додаткової угоди від 15.07.2020 року до Договору №9 про обробіток землі від 19 серпня 2019 року, укладеної між Державним підприємством «Березнегуватське лісове господарство» (Сторона-1) та Приватним малим підприємством (ПМП) «Дайяна» (Сторона-2), відповідно до якої Сторони дійшли спільної згоди про дострокове припинення дії договору № 9 про обробіток землі від 19 серпня 2019 року земельних ділянок державного лісового фонду, загальною площею 49,8 га, що розташовані в межах території Сергіївської сільської ради Березнегуватського району (Маліївське лісництво квартал 16 виділ 8 площа 23,8 га, виділ 12 площа 26,2 га), між Державним підприємством «Березнегуватське лісове господарств» та ПМП «Дайяна» Березнегуватського району Миколаївської області. Сторони погодили, що термін припинення дії договору -15 липня 2020 року. З 15 липня 2020 року Сторона-2 не має права займатись будь якою господарською чи іншою діяльністю на вказаних ділянках (а.с. 131).

25.08.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.09.2020 року.

10.09.2020 року до суду від прокуратури надійшли письмові пояснення (а.с. 140-141), в яких прокурор погоджується з позицією ДП «Березнегуватське лісове господарство» та ПМП «Дайяна» щодо наявності підстав для закриття провадження у справі в частині позовної вимоги про зобов`язання підприємства повернути земельні ділянки у розпорядження держави, у зв`язку з відсутністю предмету спору. Вказує, що закінчення строку дії договору не позбавляє заінтересовану особу можливості звертатися до суду з вимогою про визнання недійсним такого договору. У зв`язку з викладеним, з клопотанням про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору погоджується лише в частині позовної вимоги про повернення земель.

22.09.2020 року у судовому засіданні оголошено перерву до 12.10.2020 року.

Ухвалою суду від 12.10.2020 року закрито провадження у справі №915/548/20 в частині вимоги про зобов`язання Приватного малого підприємства «Дайяна» повернути у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України, з правом постійного користування Державним підприємством «Березнегуватське лісове господарство» , земельні ділянки державного лісового фонду загальною площею 49,8 га, вартістю 1 346 492 грн., що розташовані в межах території Сергіївської сільської ради Березнегуватського району (Маліївське лісництво квартал 16 виділ 8 площа 23,8 га, виділ 12 площа 26 га) та використовуються Приватним малим підприємством на підставі договору №9 про обробіток землі від 19.08.2019. В частині вимоги про визнання недійсним укладеного між Державним підприємством «Березнегуватське лісове господарство» та Приватним малим підприємством «Дайяна» договору №9 про обробіток землі від 19.08.2019, відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

Отже, судом розглядаються позовні вимоги про визнання недійсним укладеного між Державним підприємством «Березнегуватське лісове господарство» та Приватним малим підприємством «Дайяна» договору №9 про обробіток землі від 19.08.2019 року.

Позивач Державне підприємство «Березнегуватське лісове господарство» та відповідач у судове засідання повноважних представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 22.09.2020, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень. Явка представників сторін у судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №193828 від 29.08.2012 року (а.с. 14), Державне підприємство «Березнегуватське лісове господарство» на підставі розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від 19.03.2012 року №74-р є постійним користувачем земельної ділянки площею 73,8176 га, розташованої: Миколаївська область, Березнегуватський район, Сергіївська сільська рада, за межами населеного пункту; цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення лісового господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №482110003000106.

19.08.2019 року між Державним підприємством «Березнегуватське лісове господарство» (Сторона-1) та Приватним малим підприємством (ПМП) «Дайяна» (Сторона-2) укладено договір №9 про обробіток землі (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого з метою співпраці із ПМП «Дайяна» і залучення додаткових джерел фінансування лісогосподарського виробництва, охорони лісів від пожеж та шкідників, створення захисних лісових насаджень сторони за цим Договором домовилися про обробіток землі. Сторона-1 без утворення юридичної особи з використання землі, яка виділена Стороні-1 для ведення лісового господарства та можливостей Сторони - 2 спільно діяти для досягнення спільних цілей, а саме: обробіток землі, вирощування зернових, технічних культур та їх збирання (а.с. 15-16).

Відповідно до п. 2.1 Договору Сторони беруть на себе зобов`язання проводити обробіток землі на земельних ділянках Маліївського лісництва: квартал 16 виділ 8 площа 23,8 га; виділ 12 площа 26 га.

Відповідно до п. 2.2 Договору Сторона-1 нараховує та сплачує податок на землю.

Відповідно до п. 2.3 Договору Сторона-1 здійснює охорону посівів сільгоспкультур від пожеж, пошкодження тваринами та ін.

Відповідно до п. 2.4 Договору Сторони беруть на себе зобов`язання власними силами та коштами провести необхідний комплекс заходів по забезпеченню повного сільськогосподарського циклу вирощування продукції, яка обумовлена Договором.

Відповідно до п. 2.5 Договору після закінчення збирання врожаю 2020 року Сторона-2 не має права проводити будь-які сільськогосподарські заходи на даній земельній ділянці.

Відповідно до п. 3.1 Договору ведення бухгалтерського та податкового обліку, а також надання статистичної звітності до відповідних органів або будь-яких інших відомостей, що виникають у ході обробітку землі Стороною-1 доручається Стороні-2.

Відповідно до п. 3.2 Договору Сторона-2 надає Стороні-1 частину врожаю, що за середніми цінами по регіону, які узгоджені Сторонами не менше 2000 грн з 1 га.

Відповідно до п. 5.1 Договору у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору (надалі іменується «порушення» ), винна Сторона несе відповідальність визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством.

Відповідно до п. 5.2 Договору порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Відповідно до п. 5.3 Договору усі спори, що виникають з цього Договору або пов`язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного в Україні законодавства.

Відповідно до п. 5.4 Договору Сторона-1 не несе відповідальності за збитки, нанесені в результаті проведення заходів бойової підготовки, а також інших збитків, нанесених третіми особами.

Відповідно до п. 6.1 Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін.

Відповідно до п. 6.2 Договору цей Договір укладений строком на 1 рік і діє до повного виконанні Сторонами своїх зобов`язань та розрахунків.

Відповідно до п. 6.3 Договору закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Листом №33/1-2109вих-19 від 27.11.2019 року начальник Березнегуватського відділу Баштанської місцевої прокуратури Черніговський В.О. звернувся до виконувача обов`язків директора Державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство» Полегкого М.О., в якому у зв`язку з вивченням стану додержання вимог земельного та лісового законодавства на території Березнегуватського району, керуючись ст.23 Закону України «Про прокуратуру» просив надати наступну інформацію та підтверджуючі документи:

- перелік техніки ДП «Березнегуватське лісове господарство» та товарно-матеріальних цінностей, які використано для проведення сільськогосподарських робіт на земельній ділянці, що згідно договору №9 від 19.08.2019 перебуває у спільному обробітку з ПМП «Дайяна» ;

- суму коштів використаних ДП «Березнегуватське лісове господарство» для проведення сільськогосподарських робіт на земельній ділянці, яка згідно договору №9 від 19.08.2019 перебуває у спільному обробітку з ПМП «Дайяна» ;

- види та обсяг робіт, виконаних ДП «Березнегуватське лісове господарство» для проведення сільськогосподарських робіт на земельній ділянці, яка згідно договору №9 від 19.08.2019 перебуває у спільному обробітку з ПМП «Дайяна» ;

- чи проведено взаєморозрахунки між ДП «Березнегуватське лісове господарство» та ПМП «Дайяна» за договором №9 про обробіток землі від 19.08.2019;

- в разі прийняття державним підприємством участі в обробітку землі, необхідно надати підтверджуючі документи (фінансово-бухгалтерські документи, акти виконаних робіт, тощо);

- надати акт обстеження земельної ділянки в якому відобразити фактичну площу обробленої ділянки, місце розташування ділянки (викопіювання), в якому стані перебуває земельна ділянка на час обстеження (засіяно, проведено підготовчі роботи), та ким проведено вказані роботи;

- надати копію Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ДП «Березнегуватське лісове господарство» , яка використовується ПП «Дайяна» згідно договору №9 від 19.08.2019 (а.с. 17).

28.11.2019 року комісією в складі т.в.о. директора державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство» Полегкого Миколи Олексійовича, директора ПМП «Дайяна» ОСОБА_1 , лісничого Маліївського лісництва Курликіна Віталія Васильовича, здійснено обстеження земельної ділянки, яка на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №193828 від 29.08.2012 року надана у постійне користування державному підприємству «Березнегуватське лісове господарство» для ведення лісового господарства. Вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 4821185100:02:000:0219, її загальна площа складає 73,8176 га. Обстеженням встановлено, що земельна ділянка розташована в 16 кварталі виділ 8 площа 23,8 га, виділ 12 площа 26,0 га в межах Маліївського лісництва поблизу с.Сергіївка. Також встановлено, що в межах обстежуваної земельної ділянки, ПМП «Дайяна» на підставі договору №9 укладеного 19.08.2019 року з ДП «Березнегуватське лісове господарство» про обробіток землі, здійснено сільськогосподарський обробіток 23,8 га та 26,0 га землі та на них на час обстеження, єдиним масивом вирощується сільськогосподарська культура ріпак. Під час обстеження здійснено фотографування земельної ділянки.

За результатами обстеження комісією складено Акт часткового обстеження земельної ділянки лісогосподарського призначення по Маліївському лісництву від 28.11.2019 року (а.с. 19).

У відповідь на лист №33/1-2109вих-19 від 27.11.2019 року, виконувач обов`язків директора Державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство» Полегкий М.О. листом №295/87-Б від 28.11.2019 року повідомив начальнику Березнегуватського відділу Баштанської місцевої прокуратури Черніговському В.О. про те, що з метою співпраці з ПМП «Дайяна» і залучення додаткових джерел фінансування лісогосподарського виробництва, охорони лісів від пожеж та шкідників, створення захисних лісонасаджень, заключений договір «Про обробіток землі» №9 від 19.08.2019 року. Згідно договору №9 від 19.08.2019 року земельні ділянки оброблені і посіяно на даний час 26 га ріпак і 23,8 - ріпак. Згідно договору про обробіток землі №9 ПМП «Дайяна» власними силами та коштами проводить необхідний комплекс заходів по вирощуванню сільськогосподарської продукції, а ДП «Березнегуватське ЛГ» сплачує податок на землю, здійснює охорону посів сільгоспкультур від пожеж, пошкодження тваринами та інше. Техніка ДП «Березнегуватське ЛГ» по даних земельних ділянках не використовувалась. Земельний податок за користування цими земельними ділянками в сумі 4,2 тис.грн сплачується ДП «Березнегуватське ЛГ» . Взаєморозрахунки між ДП «Березнегуватське ЛГ» та ПМП «Дайяна» за договором від 19.08.2019 року будуть проведені після збирання врожаю в 2020 році (а.с. 18).

Листом №05/2-1242вих-19 від 12.12.2019 року Прокуратура Миколаївської області звернулась до Кабінету Міністрів України, в якому зазначила, що Прокуратурою області вирішується питання щодо наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру у сфері земельних відносин. Установлено, що Державним підприємством «Березнегуватське лісове господарство» (далі ДП «Березнегуватське ЛГ» ) на підставі державних актів на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №193826 та серії ЯЯ №193828, виданих у 2012 році, використовуються земельні ділянки площею 54,6 га та 73,8 га відповідно, що розташовані в межах території Сергіївської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області (за межами населеного пункту). Відповідно до державних актів цільове призначення земельних ділянок - для ведення лісового господарства. Згідно із ст. 92 Земельного кодексу України, ст. 317 Цивільного кодексу України ДП «Березнегуватське ЛГ» належить лише право володіння та користування землями, що перебувають у його постійному користуванні, без права розпорядження ними. При цьому, відповідно до ч. 8 ст. 122, ст. 149 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок лісогосподарського призначення для не лісогосподарських потреб здійснюється Кабінетом Міністрів України. Проте, ДП «Березнегуватське ЛГ» , за відсутності наданих законом повноважень, з приватним малим підприємством «Дайяна» укладено 2 договори про обробіток землі (від 19.08.2019 №9 та від 04.09.2019 №18), відповідно до яких суб`єкту господарювання фактично надано у користування земельні ділянки державного лісового фонду площею 49,8 га та 35,2 га, відповідно зазначеним договорам, для їх обробітку, вирощування та збирання зернових і технічних культур. Вказує, що зазначені договори є удаваними правочинами, оскільки за своїм змістом фактично є договорами передачі у платне користування земельних ділянок, тобто договорами оренди землі та відповідають вимогам ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» в частині визначення істотних умов договору оренди землі. Зокрема, в договорах зазначено об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельних ділянок), строк дії договорів оренди та відомості про орендну плату із зазначенням її розміру. Отже, за твердженням прокуратури ДП «Березнегуватське ЛГ» при укладанні зазначених договорів розпорядилося землями державного лісового фонду поза межами своїх повноважень. В обгрунтування своєї позиції прокурор посилається на постанови Касаційного господарського суду Верховного суду у справах № 915/462/17 та № 915/463/17 за позовами прокурора області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ДП «Володимирівське ЛГ» та суб`єктів господарювання про визнання недійсними аналогічних договорів та повернення земельних ділянок державі. Ураховуючи викладене, з метою встановлення наявності підстав для представництва в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України, керуючись ст. 23 Закону України Про прокуратуру , просить повідомити прокуратуру області чи вживалися Кабінетом Міністрів України заходи реагування до усунення допущених ДП «Березнегуватське ЛГ» порушень законодавства при укладанні зазначених договорів та повернення відповідних земель у розпорядження держави. Зазначає, що у випадку невжиття Кабінетом Міністрів України, як розпорядником земель державного лісового фонду, заходів претензійно-позовного характеру до усунення зазначених порушень законодавства, просить в обов`язковому порядку висвітлити в інформації конкретні причини та позицію Кабінетом Міністрів України з цього приводу (а.с. 28).

Копію листа прокуратури №05/2-1242вих-19 від 12.12.2019 Кабінет Міністрів України листом №30809/0/2-19 від 18.12.2019 року надіслав Державному агентству лісових ресурсів України та Міністерству юстиції України (а.с. 29).

Міністерство юстиції України листом №2147/16227-4-19/8.2.1 від 16.01.2020 року повідомило Прокуратурі Миколаївської області про те, що у Міністерстві юстиції України в межах компетенції розглянуто лист прокуратури Миколаївської області від 12 грудня 2019 року № 05/2-1242вих-19 щодо вжиття заходів реагування стосовно укладення договорів про обробіток землі між Державним підприємством «Березнегуватське лісове господарство» та Приватним малим підприємством «Дайяна» і повідомляється, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 7 (із змінами і доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 14 липня 2016 року № 7), встановлено, що згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати таке представництво у будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом. Відповідно до статті 37 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» , підпункту 54 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 р. № 228, інтереси Кабінету Міністрів України у судах представляє Міністерство юстиції України. Водночас Мін`юст не отримував доручень на представництво інтересів Уряду у справі за позовом до Державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство» та/чи приватного малого підприємства «Дайяна» про визнання нечинними договорів про обробіток землі від 19 серпня 2019 №9 та від 04 вересня 2019 № 18, які були згадані в листі прокуратури Миколаївської області. Крім того, звертає увагу, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство» є Державне агентство лісових ресурсів України. При цьому відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2014 №521, Держлісагентство відповідно до покладених на нього завдань здійснює державне управління в галузі ведення лісового і мисливського господарства, а також державного контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства (крім державного контролю з карантину рослин та у сфері захисту рослин). Як вбачається зі змісту зазначеного вище листа заступника Державного секретаря Кабінету Міністрів України, Держлісагентство визначено співвиконавцем листа прокуратури Миколаївської області (а.с. 30).

Державне агентство лісових ресурсів України листом №12-11/358-20 від 24.01.2020 року, надісланим Міністерству юстиції України та Прокуратурі Миколаївської області, повідомило, що на виконання доручення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 19.12.2019 № 648/5-19 Держлісагентство в межах компетенції опрацювало лист прокуратури Миколаївської області від 12.12.2019 №05/2-1242 вих-19 про вжиття відповідних заходів реагування щодо керівництва ДП «Березнегуватський лісгосп» стосовно укладання підприємством договорів про обробіток землі та повідомляє, що частиною першою статті 19 Земельного кодексу України визначено, що за основним цільовим призначенням землі України поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення: б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; є) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Відповідно до положень статті 5 Лісового кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. Згідно з розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації від 19.03.2012 р. № 74-р в постійне користування ДП «Березнегуватський лісгосп» надано земельні ділянки загальною площею 6547,0 га, в тому числі 1223,0 га ріллі, частину з яких при проведенні лісовпорядкування віднесено до сільськогосподарських угідь - 698,5 га, а частину земель віднесено до лісокультурного фонду - 3 тис. га. Відсутність бюджетного фінансування заходів з ведення лісового і мисливського господарства державних лісогосподарських підприємств Миколаївської області упродовж 2016-2018 років призвела до негативних наслідків господарської діяльності цих підприємств: зупинено роботи з лісорозведення (створення нових захисних насаджень на малопродуктивних і деградованих землях, у тому числі полезахисних лісосмуг); не здійснювалися на належному рівні охорона лісу від незаконних рубок (зарплата працівників лісової охорони менша за мінімальну); не проводилися заходи з охорони і захисту лісу від пожеж, шкідників та хвороб, тощо. З висвітленням проблеми утримання лісів і необхідністю вирішення питання збереження державних лісогосподарських підприємств області управління неодноразово зверталося до всіх органів влади (місцевих і центральних) та народних депутатів. Питання відновлення асигнування за бюджетною програмою 2805060 «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді» , як фінансової основи державних лісогосподарських підприємств Миколаївської області, наразі не вирішене. Фінансово-економічний стан на цих підприємствах залишається критичним. Зауважує, що бюджетозалежними є всі лісогосподарські підприємства області. Ці підприємства в результаті своєї господарської діяльності потребують значних капіталовкладень і не спроможні забезпечити самоокупність і прибутковість, а на цей час функціонують виключно в межах власних (позабюджетних) коштів та завдяки коштам, наданим колективами ресурсних північно-західних областей країни у вигляді фінансової та ресурсної допомоги. Господарські заходи не виконуються в обсягах, передбачених Проектами організації та розвитку лісового господарства цих державних підприємств. З огляду на вищевикладене, Держлісагентством у травні місяці 2018 року була проведена перевірка з окремих питань фінансово-господарської діяльності державних підприємств, які координуються Миколаївським обласним управлінням лісового та мисливського господарства. За результатами перевірок, керуючись положеннями Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про управління об`єктами державної власності» , Держлісагентством було прийнято рішення про припинення діяльності Державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство» шляхом реорганізації та приєднання його до Державного підприємства «Миколаївське лісове господарство» (наказ Держлісагентства від 06.11.2018 № 794). Згідно клопотання Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства (лист від 20.05.2019 № 353), у зв`язку з виникненням штрафних санкцій стосовно податкового боргу ДП «Березнегуватський лісгосп» , відсутності коштів для виплати правонаступниками заробітної плати, в т.ч. й компенсацій при звільненні працівників лісгоспу, Держлісагентство своїм наказом від 13.06.2019 «Деякі питання реорганізації державних підприємств, які координуються Миколаївським обласним управлінням лісового та мисливського господарства» скасувало наказ Держлісагентства від 06.11.2018 №922 «Про припинення Державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство» (а.с. 31).

Листом №166/166-20 від 30.01.2020 року заступник начальника Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (Відділ у Березнегуватському районі) повідомив виконувачу обов`язків начальника Березнегуватського відділу Баштанської місцевої прокуратури на запит від 28.01.2020 №33/1-577 вих-20 про те, що цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 4821185100:02:000:217 та 4821185100:02:000:219, що розташовані в межах території Сергіївської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, землі лісового фонду. Нормативна грошова оцінка земель лісового фонду не проводилась. Нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь по Миколаївській області станом на 01.01.2020 становить: рілля - 27038,00 грн; багаторічні насадження - 47053,16 грн; сіножаті - 8213,30 грн; пасовища - 5842,79 грн (а.с. 22).

Заступник Генерального прокурора звернувся до виконувача обов`язків прокурора Миколаївської області листом №15/1/1-254вих-20 від 12.03.2020 року, в якому зазначив, що Офісом Генерального прокурора розглянуто лист прокуратури області від 13.02.2020 № 05/2-180вих-20 щодо можливості пред`явлення двох позовних заяв в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства Березнегуватське лісове господарство до приватного малого підприємства Дайяна про визнання недійсними договорів про обробіток землі від 19.08.2019 №9 і від 04.09.2019 №18 та повернення земельних ділянок державі. Вказує, що надані матеріали свідчать про необхідність застосування представницьких повноважень в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, пред`явлення указаних позовів відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру доручається прокуратурі Миколаївської області (а.с. 35).

Прокуратура Миколаївської області листом №05/2-247вих-20 від 17.03.2020 року повідомила Державному підприємству «Березнегуватське лісове господарство» про те, що Прокуратурою області вирішується питання щодо наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру у сфері земельних відносин. Установлено, що Державним підприємством «Березнегуватське лісове господарство» (далі ДП «Березнегуватське ЛГ» ) на підставі державних актів на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №193826 та серії ЯЯ №193828, виданих у 2012 році, використовуються земельні ділянки площею 54,6 га та 73,8 га відповідно, що розташовані в межах території Сергіївської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області (за межами населеного пункту). Відповідно до державних актів цільове призначення земельних ділянок - для ведення лісового господарства. Згідно із ст. 92 Земельного кодексу України, ст. 317 Цивільного кодексу України ДП «Березнегуватське ЛГ» належить лише право володіння та користування землями, що перебувають у його постійному користуванні, без права розпорядження ними. При цьому, відповідно до ч. 8 ст. 122, ст. 149 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок лісогосподарського призначення для не лісогосподарських потреб здійснюється Кабінетом Міністрів України. Проте, т.в.о. директора ДП «Березнегуватське ЛГ» , за відсутності наданих законом повноважень, з Приватним малим підприємством «Дайяна» укладено 2 договори про обробіток землі (від 19.08.2019 №9 та від 04.09.2019 №18), відповідно до яких суб`єкту господарювання фактично надано у користування земельні ділянки державного лісового фонду площею 49,8 га та 35,2 га, відповідно зазначеним договорам, для їх обробітку, вирощування та збирання зернових і технічних культур. Вказує, що зазначені договори є удаваними правочинами, оскільки за своїм змістом фактично є договорами передачі у платне користування земельних ділянок, тобто договорами оренди землі та відповідають вимогам ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» в частині визначення істотних умов договору оренди землі. Зокрема, в договорах зазначено об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельних ділянок), строк дії договорів оренди та відомості про орендну плату із зазначенням її розміру. Зазначає, що т.в.о. директора ДП «Березнегуватське ЛГ» при укладанні зазначених договорів розпорядився землями державного лісового фонду поза межами своїх повноважень. В обгрунтування своєї позиції прокурор посилається зокрема на постанови Касаційного господарського суду Верховного суду у справах №915/462/17 та №915/463/17, за позовами прокурора області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ДП «Володимирівське ЛГ» та суб`єктів господарювання про визнання недійсними аналогічних договорів та повернення земельних ділянок державі. Ураховуючи викладене, з метою встановлення наявності підстав для представництва в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та ДП «Березнегуватське ЛГ» , керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» , прокурор просить повідомити прокуратуру області чи вживалися ДП «Березнегуватське ЛГ» заходи реагування до усунення допущених порушень законодавства при укладанні зазначених договорів та повернення відповідних земель у розпорядження держави з правом постійного користування державним підприємством. У випадку невжиття ДП «Березнегуватське ЛГ» , як постійним користувачем земель державного лісового фонду, заходів претензійно-позовного характеру до усунення зазначених порушень законодавства, прокурор просить в обов`язковому порядку висвітлити в інформації конкретні причини та позицію ДП «Березнегуватське ЛГ» з цього приводу (а.с. 32).

У відповідь на вказаний лист, Державне підприємство «Березнегуватське лісове господарство» листом №85/22Б від 03.04.2020 року повідомило, що з моменту створення Державне підприємство «Березнегуватське лісове господарство» фінансувалося з Державного бюджету України. Починаючи з 2012 року бюджетне фінансування поступово скорочувалося до 30-40% від потреби, а з 2016 року підприємство залишилося без державної підтримки - взагалі відсутнє фінансування з держбюджету на ведення лісового господарства. Вказує, що спірний договір був укладений з метою залучення додаткових джерел на ведення лісового господарства. Порушень ст.ст. 122, 149 Земельного кодексу України не допущено, оскільки земельна ділянка нікому не передавалась і актів прийому-передачі земель не підписувалось.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор зазначив, що укладений між Державним підприємством «Березнегуватське лісове господарство» та Приватним малим підприємством «Дайана» договір №9 про обробіток землі від 19.08.2019 року, є удаваним, оскільки його вчинено для приховування іншого правочину - договору оренди земельної ділянки. При цьому, сам прихований договір оренди укладено з порушенням земельного законодавства, з огляду на що підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка - поверненню.

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачено статтею 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, частина 1 статті 203 названого Кодексу визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України).

У статті 1130 Цивільного кодексу України визначено поняття договору про спільну діяльність. Так, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до положень ч. 2 статті 1131 Цивільного кодексу України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови, визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Отже, зі змісту вказаних законодавчих приписів вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання осіб для досягнення спільної мети.

Відповідно до статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За таким правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають з його змісту.

Відтак, встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Така правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема Касаційним господарським судом у постанові від 04.07.2018 у справі № 916/935/17 та Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі №916/933/17.

При цьому, зміст оспорюваного договору та його правова природа не залежать від його назви. Оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які ним передбачені, вирішенню підлягають питання правової природи оспорюваного правочину та характер спірних правовідносин сторін.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час укладення спірного договору - 19.08.2019) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1). За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (ч. 2).

Таким чином, на відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі.

При цьому, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

За умовами укладеного між Державним підприємством Березнегуватське лісове господарство та Приватним малим підприємством Дайяна договору №9 про обробіток землі від 19.08.2019, передбачені пунктом 3.2 договору умови передачі частини врожаю за цінами не менше 2 000,00 грн з 1 га, є фактично орендною платою за право користування земельною ділянкою, в даному випадку, вирощування зернових, технічних культур. За умовами Договору, вирощування зернових, технічних культур та проведення комплексу сільськогосподарських заходів на земельній ділянці здійснюється тільки відповідачем без участі Державного підприємства Березнегуватське лісове господарство , яке, у свою чергу, лише отримує прибуток у розмірі, визначеному Договором, при цьому, надає відповідачу земельну ділянку, належну йому на праві постійного користування.

Як зазначено вище, у відповідь на лист №33/1-2109вих-19 від 27.11.2019 року, виконувач обов`язків директора Державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство» Полегкий М.О. листом №295/87-Б від 28.11.2019 року повідомив начальнику Березнегуватського відділу Баштанської місцевої прокуратури Черніговському В.О. про те, що з метою співпраці з ПМП «Дайяна» і залучення додаткових джерел фінансування лісогосподарського виробництва, охорони лісів від пожеж та шкідників, створення захисних лісонасаджень, заключений договір «Про обробіток землі» №9 від 19.08.2019 року. Згідно договору №9 від 19.08.2019 року земельні ділянки оброблені і посіяно на даний час 26 га ріпак і 23,8 - ріпак. Згідно договору про обробіток землі №9 ПМП «Дайяна» власними силами та коштами проводить необхідний комплекс заходів по вирощуванню сільськогосподарської продукції , а ДП «Березнегуватське ЛГ» сплачує податок на землю, здійснює охорону посів сільгоспкультур від пожеж, пошкодження тваринами та інше. Техніка ДП «Березнегуватське ЛГ» по даних земельних ділянках не використовувалась . Земельний податок за користування цими земельними ділянками в сумі 4,2 тис.грн сплачується ДП «Березнегуватське ЛГ» . Взаєморозрахунки між ДП «Березнегуватське ЛГ» та ПМП «Дайяна» за договором від 19.08.2019 року будуть проведені після збирання врожаю в 2020 році (а.с. 18).

За наведених обставин, між сторонами існують фактичні відносини з передання в користування земельної ділянки, метою яких є отримання прибутку від врожаю зернових, технічних культур, які там вирощуються, а умови укладеного правочину свідчать про те, що сторони фактично уклали договір оренди земельної ділянки, а відтак, до спірного правочину слід застосовувати правила, передбачені для договору оренди земельної ділянки.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом статті 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб`єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

В силу частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно із ч. 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ч. 8 статті 93 Земельного кодексу України орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Частиною 1 статті 95 Земельного кодексу України унормовано, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З огляду на зазначене, державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку, тобто, розпоряджатися нею, у тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій.

Аналогічний правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 915/166/17, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним укладеного між Державним підприємством Березнегуватське лісове господарство та Приватним малим підприємством Дайяна договору №9 про обробіток землі від 19.08.2019, оскільки сторонами в момент вчинення правочину не були додержані вимоги частин 1, 2, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин було вчинено з метою приховати договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору у розумінні статті 627 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства. У даному випадку, судом установлено недотримання відповідачами вимог земельного законодавства, яким обумовлено порядок та умови для передачі земельних ділянок в оренду, недотримання яких тягне за собою недійсність договору.

Щодо звернення прокурора за захистом інтересів держави, то слід зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру , який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) уточнила висновки , зроблені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах № 923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18.

Так, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2017 року у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Прокуратура Миколаївської області звернулась до Кабінету Міністрів України листом №05/2-307вих-20 від 08.04.2020 року, в якому зазначила, що Прокуратурою області підготовлено дві позовні заяви в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та державного підприємства Березнегуватське лісове господарство до приватного малого підприємства Дайяна про визнання недійсними двох договорів про обробіток землі від 19.08.2019 №9 та від 04.09.2019 №18 та зобов`язання МПМ Дайяна повернути у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України, з правом постійного користування ДП Березнегуватське ЛГ , земельні ділянки державного лісового фонду площею 49,8 га вартістю 1 346 492 грн та площею 35,2 га вартістю 951 738 грн відповідно. Підставою для пред`явлення вказаних позовів є порушення вимог законодавства при розпорядженні т.в.о. директора ДП Березнегуватське ЛГ землями, наданими у постійне користування підприємству для ведення лісового господарства. Так, ДП Березнегуватське ЛГ на підставі державних актів на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 193826 та серії ЯЯ № 193828, виданих у 2012 році, використовуються земельні ділянки площею 54,6 га та 73,8 га відповідно, що розташовані в межах території Сергіївської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області (за межами населеного пункту). Відповідно до державних актів цільове призначення земельних ділянок - для ведення лісового господарства. Згідно із ст. 92 Земельного кодексу України, ст. 317 Цивільного кодексу України ДП Березнегуватське ЛГ належить лише право володіння та користування землями, що перебувають у його постійному користуванні, без права розпорядження ними. При цьому, відповідно до ч. 8 ст. 122, ст. 149 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок лісогосподарського призначення для не лісогосподарських потреб здійснюється Кабінетом Міністрів України. Проте, т.в.о. директора ДП Березнегуватське ЛГ , за відсутності наданих законом повноважень, з ПМП Дайяна укладено зазначені 2 договори про обробіток землі (від 19.08.2019 № 9 та від 04.09.2019 № 18), відповідно до яких суб`єкту господарювання фактично надано у користування земельні ділянки державного лісового фонду площею 49,8 га та 35,2 га для їх обробітку, вирощування та збирання зернових і технічних культур. Вказує, що зазначені договори є удаваними правочинами, оскільки за своїм змістом фактично є договорами передачі у платне користування земельних ділянок, тобто договорами оренди землі та відповідають вимогам ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі в частині визначення істотних умов договору оренди землі. Отже, т.в.о. директора ДП Березнегуватське ЛГ при укладанні зазначених договорів розпорядився землями державного лісового фонду поза межами своїх повноважень. Враховуючи викладене, на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру повідомляє, що зазначені дві позовні заяви будуть пред`явлені прокурором до Господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та ДП Березнегуватське ЛГ (а.с. 36).

Лист №05/2-307вих-20 від 08.04.2020 року аналогічного змісту був надісланий Прокуратурою Миколаївської області на адресу Державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство» (а.с. 37).

Відповідні компетентні органи не скористались можливістю відреагувати на стверджування порушення інтересів держави (лист №05/2-307вих-20) та не вжили жодних заходів для виправлення ситуації.

Враховуючи викладене, прокурором Миколаївської області підтверджено підстави для представництва.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.

Судовий збір за вимогу немайнового характеру у сумі 2 102,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь прокуратури Миколаївської області (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28; р/р UA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172).

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 53, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним укладений між Державним підприємством Березнегуватське лісове господарство та Приватним малим підприємством Дайяна договір №9 про обробіток землі від 19.08.2019.

3. Стягнути з Приватного малого підприємства «Дайяна» (вул.В.Букача, 18, кв.3, смт.Березнегувате, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56203; код ЄДРПОУ 31600881) на користь Прокуратури Миколаївської області (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28; р/р UA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) судовий збір у сумі 2 102,00 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 22.10.2020.

Суддя Н.О. Семенчук