Рішення

від 15.10.2020 по справі 915/379/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року Справа № 915/379/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800 представник позивача: Єрмолов Є.М., 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50

до

відповідача-1 : Товариства з обмеженою відповідальністю «РОКСАН ІНВЕСТ» ,

юридична адреса: 54010, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1В/3 (код ЄДРПОУ 39477790),

відповідача-2 : ОСОБА_1 ,

адреса: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідача-3 : ОСОБА_2 ,

адреса: АДРЕСА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 )

відповідача-4 : ОСОБА_3 ,

адреса: АДРЕСА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 )

про: стягнення заборгованості,

за участі представників учасників справи:

від позивача: Шевченко А.О., згідно довіреності,

від відповідача1: не з`явився,

від відповідача2: не з`явився,

від відповідача3: не з`явився,

від відповідача4: не з`явився,

встановив:

01.04.2020 Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом б/н від 12.03.2020 року (вх. №4067/20 від 01.04.2020) до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОКСАН ІНВЕСТ» , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №NKVKLON06894 від 27.09.2016 року в розмірі 6575968,01 грн.

Як на підставу свого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем-1 умов кредитного договору №NKVKLON06894 від 27.09.2016 року щодо своєчасного повернення кредитних коштів, а також на умови договорів поруки №NKVKLON06894/DP1 від 27.09.2016 року, №NKVKLON06894/DP2 від 27.09.2016 року, №NKVKLON06894/DP3 від 27.09.2016 року, укладених між позивачем та відповідачами - 2, 3, 4 відповідно.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2020, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/379/20 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 06.04.2020 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем ч. 2 ст 164 ГПК України, а саме: повноваження представника позивача - адвоката Єрмолова Євгена Миколайовича не підтверджені належним чином.

Судом встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

У відповідності з приписами ч. 6 ст. 176 ГПК України 03.04.2020 судом надіслано запити до Управління Державної міграційної служби у Миколаївській області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

За повідомленням Управління Державної міграційної служби у Миколаївській області від 07.04.2020 адреса місця проживання:

- ОСОБА_2 - АДРЕСА_4 ;

- ОСОБА_3 - АДРЕСА_5 .

Стосовно ОСОБА_1 повідомлено, що 26.03.2019 особу знято з реєстрації, остання адреса реєстрації: АДРЕСА_6 .

24.04.2020 позивачем подано до господарського суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано копії довіреностей №1452-К-Н-О від 20.03.2019 та №8234-К-Н-О від 23.08.2017.

11.03.2020 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (з наступними змінами), відповідно до якої на усій території України установлено карантин.

Ухвалою суду від 28.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Судом постановлено дату підготовчого засідання визначити після скасування обмежувальних протиепідемічних заходів, про що повідомити учасників справи додатково відповідною ухвалою, запропоновано учасникам справи подати суду заяви по суті справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 25 березня 2020 № 239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 04 травня 2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" від 20.05.2020 №392 з 22.05.2020 до 22.06.2020 на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м.Севастополя (далі - регіони) установлено карантин із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211.

Разом з тим, відповідно до пункту 4 постанови КМУ від 20.05.2020 №392 на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією запроваджується послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.06.2020 адреса місцезнаходження ТОВ РОКСАН ІНВЕСТ : 54010, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1В/3.

Ухвалою суду від 16.06.2020, у зв`язку з послабленням карантинних заходів, підготовче засідання у справі призначено на 03.08.2020 о 10:50 год.

03.08.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 14.09.2020 о 09:30 год., про що учасників справи повідомлено ухвалою суду від 04.08.2020.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про захист персональних даних судом надіслано запити до Департаменту надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про надання відомостей про реєстрацію місця проживання відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

За даними Департаменту надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 14.08.2020 адреса місця реєстрації ОСОБА_3 : АДРЕСА_5 .

За повідомленням Департаменту надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 18.08.2020 відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 станом на 12.08.2020 відсутні.

За повідомленням Департаменту надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 19.08.2020 відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 станом на 12.08.2020 відсутні. 26.03.2019 ОСОБА_1 знятий з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_6 .

14.09.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 15.10.2020 о 10:45 год.

Копії ухвал суду було направлено учасникам справи, на їх адреси місцезнаходження, визначені у відповідності до приписів ч. 2 ст. 27, ч. 6 ст. 176 ГПК України та повернуто суду без вручення з відміткою поштового відділення адресат відсутній .

Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, ч. 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на таку особу - учасника процесу.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною адресою і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

За таких обставин суд дійшов висновку, що повернення ухвал суду з повідомленням про дату, час та місце проведення судового засідання відбулось через недотримання відповідачами вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих їм судових рішень (ухвал). Відповідачі, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинні були докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомити суду про зміну свого місцезнаходження.

Отже, з урахуванням приписів ст. 11, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, слід вважати, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується відповідними відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень, що містяться у матеріалах справи.

Згідно з приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19) (далі - Закон № 540-ІХ), яким розділ Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційного скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон № 731-ІХ), яким пункт 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

При цьому, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 731-ІХ визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Виходячи з вищенаведеного, слід вважати, що строк на подання відзиву, продовжений з урахуванням пункту 4 розділу X Прикінцеві положення ГПК України (в редакції Закону № 540-IX), відповідно до приписів пункту 4 розділу X Прикінцеві положення ГПК України (в редакції Закону № 731-ІХ) для відповідачів у даній справі тривав до 06.08.2020 включно.

Будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.

Відповідачі правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористалися, про причини ненадання відзиву суд не повідомили.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідачі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах карантину, на розгляд суду не подано, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Як визначено ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов`язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов`язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України)

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов`язку учасників справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням тих чи інших процесуальних дій.

15.10.2020 року судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

27.09.2016 між ПАТ КБ Приватбанк , правонаступником якого є АТ КБ Приватбанк (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю РОКСАН ІНВЕСТ (далі - відповідач 1) укладено договір №NKVKLON06894 про надання кредиту у вигляді невідновлювальної кредитної лінії (далі - Договір), за умовами якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п.А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2. цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни (п.1.1.).

Ліміт кредитної лінії становить 7363929,27 грн (п. А.2).

За змістом п. А.3. Договору термін повернення кредиту згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток №1 до Договору).

Платежі згідно з Графіком зменшення поточного ліміту підлягають оплаті в повному розмірі. Часткові платежі без попереднього узгодження з банком не допускаються. Платежі відповідно з Графіком зменшення поточного ліміту вважаються здійсненими у встановлений термін, якщо сума платежів у повному розмірі надійшла на рахунок у банку не пізніше дати, зазначеної в Графіку зменшення поточного ліміту (пункти 1 та 2 Додатку №1).

Пунктом А.8. Договору сторони погодили, що дата сплати процентів зазначена у Графіку зменшення поточного ліміту, починаючи з дати підписання цього Договору, якщо інше не передбачене и. 7.3. цього Договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими.

27.09.2016 між ПАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 (Відповідач 2) укладено договір поруки №NKVKLON06894/DP1 (далі - Договори поруки 1), пунктом 1.1. якого передбачено, що предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "РОКСАН ІНВЕСТ" зобов`язань за кредитним договором №NKVKLON06894 від 27.09.2016 року.

27.09.2016 між ПАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого є АТ КБ '"Приватбанк" та ОСОБА_2 (Відповідач 3) укладено договір поруки № NKVKLON06894/DP2 (далі - Договори поруки 2), пунктом 1.1. якого передбачено, що предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "РОКСАН ІНВЕСТ" зобов`язань за кредитним договором № NKVKLON06894 від 27.09.2016 року.

27.09.2016 між ПАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_3 (Відповідач 4) укладено договір поруки № NKVKLON06894/DP3 (далі Договори поруки 3), пунктом 1.1. якого передбачено, що предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "РОКСАН ІНВЕСТ" зобов`язань за кредитним договором №NKVKLON06894 від 27.09.2016 року.

За змістом п. 1.2. Договорів поруки 1, 2, 3 поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5. Договорів поруки 1, 2, 3).

Згідно з п. 4.1. Договорів поруки 1, 2, 3 сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. 4.1., 4.2., 4.3. цього Договору.

Пунктом 2.2.3. Договору на Відповідача-1 було покладено обов`язок повернути кредит у терміни, встановлені пунктами 1.2., 2.2.14.. 2.3.2.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2., 2.2.3, 2.2.14., 2.3.2., 2.4.1. цього Договору позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у п.А.6 цього Договору.

Згідно п.4.2. Договору, відповідно до ст. 212 ЦК України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених п.п. 1.2., 2.2.3., 2.2.14., 2.3.2., 2.4.1. цього Договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п.А.7 цього Договору.

Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1., 4.2. цього Договору, здійснюється у дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена у п. А.8. цього Договору (п.4.3. Договору).

Цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання обома сторонами та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором (п. 6.1. Договору).

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

На виконання умов п. 1.1. Договору банком перераховано відповідачу 1 кредитні кошти на його поточний рахунок, що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_4 (а.с.27).

Відповідач 1 належним чином не виконує зобов`язання за Договором щодо повернення кредиту та сплати інших платежів та станом на 12.02.2020 заборгованість за кредитом становить 6575968,01 грн.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача про стягнення солідарно з відповідача 1, як позичальника, та відповідачів 2, 3, 4, як поручителів, заборгованості за кредитним договором внаслідок порушення останнім строків розрахунків за наданим кредитом.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про кредитні зобов`язання.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 1054, ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору, банк надав позичальнику кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_4 , заборгованість становить 6575968,01 грн.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту повного та своєчасного виконання зобов`язань за кредитним договором закон покладає на позичальника.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачі відзивів стосовно позовних вимог суду не надали, позовні вимоги не заперечили та спростували.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі та солідарне стягнення з відповідачів заборгованості на користь позивача.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, судовий збір в сумі 98639,52 грн підлягає покладенню на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОКСАН ІНВЕСТ» (юридична адреса: 54010, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1В/3 код ЄДРПОУ 39477790), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) 6575968,01 грн основної заборгованості за кредитним договором №NKVKLON06894 від 27.09.2016.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОКСАН ІНВЕСТ» (юридична адреса: 54010, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1В/3 код ЄДРПОУ 39477790) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) 24659,88 грн. судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) 24659,88 грн. судового збору.

5. Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) 24659,88 грн. судового збору.

6. Стягнути з ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) 24659,88 грн. судового збору.

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

8. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

9. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач : Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800 )

відповідач-1 : Товариства з обмеженою відповідальністю «РОКСАН ІНВЕСТ» (юридична адреса: 54010, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1В/3, код ЄДРПОУ 39477790)

відповідач-2 : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач-3 : ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

відповідач-4 : ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Повний текст судового рішення складено і підписано 23.10.2020.

Суддя В.О.Ржепецький