Рішення

від 16.10.2020 по справі 917/1075/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2020 Справа № 917/1075/20

Суддя господарського суду Полтавської області Ореховська О.О. при секретарі судового засідання Кобець Н. С., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Фуд Солюшнс", вул.Богдана Хмельницького, буд. 42, м.Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 41144219

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Форвард-груп", вул.Серьогіна, 17, м.Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 39525189

про стягнення 138 427,60грн.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

В судовому засіданні 16.10.2020р. судом ухвалено та складено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Фуд Солюшнс" звернулося до господарського суду Полтавської області із позовною заявою (вх. №1168/20 від 01.07.2020р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Форвард-груп" про стягнення 138 427,60 грн., з яких: 66 319,81 грн. - основного боргу, 1 260,07 грн. - інфляційних збитків, 654,11 грн. - 3% річних, 3 873,80 грн. - пені, 66 319,81 грн. - штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо несвоєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого позивач, на підставі приписів чинного законодавства та умов Договору, нарахував та заявив до стягнення з відповідача суму основого боргу, інфляційних збитків, 3% річних, пені та штрафу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2020р. даний позов був переданий на розгляд судді Ореховській О.О.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.07.2020р. зазначену позовну заяву залишено без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення даної ухвали.

Позивач у встановлений судом строк усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.08.2020 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Фуд Солюшнс" прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Також, зазначеною ухвалою було встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи, зокрема, було встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов.

Сторони по справі належним чином та завчасно повідомлені про відкриття провадження у даній справі за місцем їх реєстрації та про покладені на них обов`язки, про що свідчать поштові повідомлення № 3600115172474 та № 3600115171907 відповідно

(залучені до матеріалів справи - а.с. а.с. 45, 46). Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Через канцелярію господарського суду Полтавської області за вх. № 9244 від 27.08.2020 р. відповідач надав заяву про продовження строку для надання відзиву по справі № 917/1075/20 у зв"язку з тим, що лише 28.08.2020 року представник відповідача - адвокат Нескородь В.М. ознайомився з матеріалами справи № 917/1075/20, і відповідач зазначає, що позовна заява з додатками до нього не надходила.

18.09.2020р. за вх. №10248 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнає позовні вимоги в частині суми основного боргу та просить суд зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій на 90 відсотків.

Заява відповідача про продовження строку для надання відзиву судом відхилена з огляду на наступне.

Відповідно до ч.8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.08.2020 р. встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов. Вказана ухвала суду направлена відповідачу за адресою вказаною у позові - вул.Серьогіна, 17, м.Полтава, Полтавська область , яка співпадає з даними ЄДР ( а.с.23-28), і вручена відповідачу 21.08.2020 р., що підтверджується поштовим повідомленням № 3600115171907 ( а.с. 46). Отже, останнім днем строку щодо надання відзиву є 07.09.2020 р.

Відзив поданий відповідачем 18.09.2020р. за вх. №10248 ( а.с.53-57) з пропущенням втановленого судом строку без повідомлення поважності причин пропущення строку. Посилання відповідача на те, що лише 28.08.2020 року представник відповідача - адвокат Нескородь В.М. ознайомився з матеріалами справи № 917/1075/20 не є поважною причиною пропуску строку для надання відзиву, так як матеріали справи містять докази отримання відповідачем ухвали суду від 17.08.2020 р. і строк надання відзиву обчислюється з дня отримання ухвали суду, а не ознайомлення представником відповідача з матеріалами справи. І навіть після ознайомлення представником відповідача з матеріалами справи відмовідач мав достатньо часу для надання письмового відзиву по справі у встановлений судом строк, натомість відзив надав через 20 днів з моменту ознайомлення.

Відповідно до ч.9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Враховуючи вищевикладене, суд вирішує справу № 917/1075/20 за наявними матеріалами.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Фуд Солюшнс" (позивач, за умовами договору - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Форвард-груп" (позивач, за умовами договору - Покупець) 10 лютого 2020 року було укладено Договір поставки №100220 (далі -Договір).

Умовами зазначеного Договору сторони узгодили, зокрема, наступне :

- В порядку та на умовах визначених цим Договором. Постачальник зобов`язується згідно замовлень Покупця, поставляти окремими Партіями та передавати у власність Покупцю Товари в узгодженому Сторонами асортименті та кількості, а Покупець зобов`язаний приймати Товар, та оплачувати його в порядку, та на умовах, визначених Сторонами в даному Договорі (п.1.1);

- Предметом поставки за цим Договором є: охолоджені та заморожені елементи м`яса свинини та яловичини, свинина охолоджена та заморожена в напівтушах, розділка свинна, сало свиняче, субпродукти свинні та яловичі, та інший Товар, згідно специфікації на кожну окрему партію Товару (п. 1.2);

- Під партією Товару Сторони розуміють Товар в асортименті та кількості, вказаний в окремій видатковій накладній (п.1.3);

- Весь Товар поставлений Постачальником та прийнятий Покупцем протягом терміну дії даного Договору за належним чином оформленими Сторонами накладними, вважається таким, що поставлений на підставі та в межах даного Договору, навіть при відсутності вказівки (посилання) на даний Договір в самій накладній (п.1.4);

- Для отримання Товару Покупець зобов`язаний до бажаної дати поставки Товару надати Постачальнику Замовлення. Замовлення погоджується шляхом підписання Сторонами Комерційної пропозиції і/або специфікації на кожну окрему партію товару (п.2.1, п. 2.2);

- У випадку відсутності погодженої Комерційної пропозиції і/або специфікації, Замовлення вважається виконаним, якщо Покупець прийняв Товар і прийняття Товару підтверджується підписом представника Покупця на видатковій накладній (п.2.4);

- Сторони погодили, що ціна за одиницю Товару є узгодженою з моменту виставлення Постачальником рахунку на партію Товару в асортименті та у кількості погодженій в Комерційній пропозиції і/або специфікації. Ціна зазначається у видаткових накладних на кожну партію Товару (п.3.2);.

- Поставка Товару здійснюється партіями в обсязі, в асортименті та за цінами узгодженими сторонами у порядку, встановленому даним Договором (п.4.3);

- Разом із Товаром Покупцю передається супроводжувальна первинна документація: видаткова накладна, рахунок; інші документи, як сертифікати якості, тощо, якщо такі документи передбачено відповідним видом Товару. Факт передачі всіх необхідних документів для роботи з Товаром від Постачальника до Покупця підтверджується підписом представника Покупця на видатковій накладній. Постачальник складає електронну форму податкової накладної та реєструє її в ЕРПН (п. 201.10. ПКУ). (п. 4.6);

- Датою отримання партії Товару Покупцем від Постачальника вважається дата підписання видаткової накладної уповноваженою особою Покупця. Передача товару здійснюється на підставі довіреності або доручення, або інших документів, підтверджуючих повноваження осіб, яким доручається отримання Товару, відповідно до умов даного Договору, тощо. Факсимільні/електронні копії таких документів мають повну юридичну силу до моменту отримання оригіналів таких документів. У випадку, якщо Постачальник передає Товар Покупцю на підставі факсимільних/електронних копій вище вказаних документів, відповідальність за прийнятий Товар несе Покупець, з моменту підписання особи, зазначеної в таких факсимільних/електронних копіях документів. Покупець на свій розсуд уповноважує осіб на отримання Товару за даним Договором (п.4.7);

- Оплата вартості Товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, на умовах узгоджених сторонами в Специфікації на кожну окрему партію Товару. У випадку якщо Сторони не погодили Специфікацію на окрему партію товару, або в специфікації не погодили умови оплати Товару, оплата за Товар здійснюється на умовах 100% передоплати згідно виставленого Постачальником рахунку (п.5.1);

- Зобов`язання Покупця щодо оплати поставленого Товару вважаються виконаними в повному обсязі належним чином в момент надходження на рахунок Постачальника грошових коштів в розмірі вартості партії Товару, що підлягає оплаті. Часткова оплата Товару не вважається належним виконанням зобов`язання і не звільняє Покупця від відповідальності за неналежне виконання прийнятих на себе зобов`язань по оплаті Товару (п.5.2);

- Поставлений товар вважається прийнятим за кількістю та якістю з моменту підписання видаткової накладної Покупцем (п.6.2, п.6.3).

Зазначений Договір поставки № 100220 від 10.02.2020р. підписний сторонами та скріплений їх печатками.

Позивач вказує, що згідно умов Договору, здійснив поставку однієї партії Товару, а саме: м`ясо куряче механічної обвалки, дрібного помолу, 1,00 мм, заморожене; печінка куряча заморожена; печінка свинна заморожена; печінка яловича заморожена на загальну суму 66 319,81 грн.

Відповідач оплату за поставлений товар відповідно до умов Договору та Специфікації не здійснив.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 66 319,81 грн. - основного боргу, 1 260,07 грн. - інфляційних збитків, 654,11 грн. - 3% річних, 3 873,80 грн. - пені, 66 319,81 грн. - штрафу.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини поставки та купівлі-продажу.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 6 ст. 265 ГК України визначено, що до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що за умовами Договору поставки ТОВ Євро Фуд Солюшнс" має поставити ТОВ Торгівельно-виробнича компанія Форвард Груп Товар. Відповідно до п.1.2 Договору, поставка здійснюється згідно специфікації на кожну окрему партію Товару.

Відповідно до Специфікації № ЄФ-200103 від 10.02.2020р. (а.с.11) до Договору поставки № 100220 від 10.02.2020 р. Сторони за договором узгодили наступну поставку Товару: м`ясо куряче механічної обвалки, дрібного помолу, 1,00 мм, заморожене; печінка куряча заморожена; печінка свинна заморожена; печінка яловича заморожена.

Згідно видаткової накладної №ЄФ-200102 від 10.02.2020 року (а.с.13) та товарно- транспортної накладної №ЄФ-200102 від 10.02.2020 року (а.с.15) Постачальник поставив Покупцю товар на загальну суму 66 319, 81 грн., а саме: печінку свинну заморожену - 1 496 кг на суму 18 954,32 грн.; печінку яловичу заморожену - 860 кг. на суму 15 480,00 грн.; печінку курячу заморожену - 272 кг. на суму 2 448,00 грн.; м`ясо куряче механічної обвалки, дрібного помолу, 1,00 мм, заморожене 300 кг на суму 2 874,00 грн.; м`ясо куряче механічної обвалки, дрібного помолу, 1,00 мм, заморожене - 1 662,4 кг. на суму 15 510,19 грн.

Факт отримання Товару також підтверджується актом приймання-передачі товару від 11 лютого 2020 року по кількості і якості ( а.с. 14).

Згідно Специфікації № ЄФ-200103 від 10.02.2020р. (а.с.11) сторони узгодили наступні умови поставки: Склад Покупця, Україна, м.Полтава, Полтавська область, вул. Серьогіна, буд. 17, а також узгодили умови оплати - 100% оплата за товар здійснюється протягом 14-ти календарних днів з моменту доставки товару на склад Покупця. Момент доставки товару на склад Покупця, згідно даної специфікації та згідно вищевказаного акту приймання-передачі товару 11 лютого 2020 року. Отже, кінцевий строк оплати товару відповідачем 25 лютого 2020 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оплату поставленого позивачем товару не здійснив, в результаті чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 66 319,81 грн. ( основий борг).

Зазначена обставина відповідачем не спростована.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем умов Договору позивач заявив до стягнення з відповідача інфляційні збитки в розмірі 1 260,07 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 654,11 грн., пеню у сумі 3 873,80 грн., а також 66 319,81 грн. штрафу (розрахунки а.с. 3-4).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 692 ЦК України визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що згідно специфікації та акту приймання-передачі поставка товару відбулася 11.02.2020 року. Згідно Специфікації ( а.с. 11) відповідач має оплатити поставлений товар в розмірі 100% вартості товару протягом 14-ти календарних днів з моменту доставки товару на склад Покупця. Отже, кінцевий строк оплати товару відповідачем 25 лютого 2020 року включно.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок з використанням програмного комплексу Ліга-Закон , суд встановив що за період з 26.02.2020р. по 24.06.2020р.. розмір 3% річних становить 652,33 грн., розмір інфляційного збільшення становить - 1 402,69 грн. Таким чином, до стягнення підлягає 3 % річних в розмірі 652,33 грн. та заявлена позивачем сума інфляційних в розмірі - 1 260,07 грн.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню за період з 26.02.2020р. по 24.06.2020р. в розмірі 3 873,80 грн., а також штраф у розмірі 100% від суми заборгованості - 66 319,81 грн.

Умовами договору (п. 8.3) передбачено, що у випадку не проведення розрахунків Покупцем згідно умов Розділу 5 даного Договору, Покупець зобов`язується на користь Постачальника сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 7 (сім) календарних днів з моменту прострочення термінів оплати, Покупець зобов`язаний додатково, крім пені, сплатити на користь Постачальника штраф в розмірі 100% від суми заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених господарським кодексом, іншими законами та договором.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України, у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджено факт не оплати поставленого товару, позивач керуючись п.8.3 Договору здійснив розрахунок пені в розмірі - 3 873,80 грн. та штрафу в розмірі 66 319,81 грн. - 100% (а.с. 3).

Перевіривши правильність розрахунку пені з використанням програмного комплексу Ліга-Закон суд встановив, що сума пені за період з 26.02.2020р. по 24.06.2020р. становить 3 863,22 грн. Таким чином, до стягнення підлягає пеня в розмірі 3 863,22 грн.

Щодо розміру штрафу , нарахованого позивачем у відповідності до п. 8.3.Договору

( 100% від суми заборгованості) суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до правової позиції викладеної в Постанові Верховного суду від 18.03.2020 р. у справі № 902/417/18 господарські санції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов"язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов"язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов"язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів ( штрафу, пені, річних відсотків) , то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність насідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов"язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтеремами боржника та кредитора.

При цьому, суд зауважує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи вищенаведене, інтереси позивача, а також те, що відповідач не звільнений від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов`язань ( позивачем нараховані інфляційні , 3% річних та пеня), беручи до уваги те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов`язань за Договором не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, відсутність в матеріалах справи докуметальних доказів понесення позивачем збитків, неспівмірність заявлених до сум санкцій у вигляді штрафу, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за доцільне скористатись наданим йому ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України правом та зменшити розмір нарахованого позивачем штрафу на 50%, тобто до 33 159, 91 грн., цим самим забезпечивши баланс інтересів сторін.

При цьому, при визначенні розміру (відсоткового співвідношення) зменшення штрафу суд керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення штрафу судом задовольняються частково в сумі 33 159, 91 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення штрафу суд у позові відмовляє.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 66 319, 81 грн. основного боргу та 1 260, 07 грн. інфляційних втрат обґрунтовані, підтверджені документально, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі. Позовні вимоги частині стягнення з відповідача 3 % річних підлягають задоволенню частково в сумі 652, 32 грн., позовні вимоги частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково в сум 3 863, 18 грн. , також підлягають задоволенню частково вимоги щодо стягнення штрафу в сумі 33 159, 91 грн , в іншій частині - позов задоволенню не підлягає.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

Відповідно до п.3 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

При цьому, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки ( штафу, пені) на підставі ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами (дана позиція викладена у постанові Верховного суду від 04.05.2018 р. у справі № 917/1068/17).

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Форвард-груп" (вул.Серьогіна, 17, м.Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 39525189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Фуд Солюшнс (вул.Богдана Хмельницького, буд. 42, м.Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 41144219) 66 319,81 грн. - основного боргу за Договором поставки №100220 від 10.02.2019р., 1 260,07 грн. - інфляційних збитків, 652,33 грн. - 3% річних, 3 863,22грн. - пені, 33 159, 91 грн. - штрафу, а також 2 101,81 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 21.10.2020р.

Суддя Ореховська О.О.