Рішення

від 22.10.2020 по справі 917/1322/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2020 Справа № 917/1322/20

Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ , 36022, м. Полтава, вул. Панянка, 65-Б, код ЄДРПОУ: 42223804,

до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА РУМАКС ІНК , юридична адреса: 18008, м. Черкаси, вул. Володимира Ложешнікова, буд.4, кв.10, ЄДРПОУ: 41520902

про стягнення 111 847,19 грн

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА РУМАКС ІНК про стягнення 111 847,19 грн заборгованості по договору поставки від 11.10.2019 року №2019/Z/436, з яких: загальна сума перерахована Покупцем Постачальнику - 95 287,16 грн.; 3% річних - 1 830,00 грн.; пеня - 12 971,03 грн.; втрати від інфляції -1 759,00 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що незважаючи на обов`язок Постачальника здійснити поставку Товару Покупцю, Постачальник, отримавши від Покупця кошти, як попередню оплату Товару у розмірі 100%, Товар не поставив, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2020р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Сторони були належним чином та завчасно повідомлені про покладені на них обов`язки, про що свідчать матеріали справи. Зокрема, відповідач отримав ухвалу від 14.08.20 - 21.08.20, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Строк для подачі відповідачем відзиву на позовну заяву сплив.

Станом на 14.10.2020 року відповідач відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань не подав.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Згідно ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки.

В зв`язку з установленням карантину на усій території України, для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

11.10.2019 року між TOB ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ (далі - Покупець) та ПП РУМАКС ІНК (далі - Постачальник) укладено договір поставки №2019/ Z /436 (далі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Постачальник зобов`язуються передній у власність Покупця Товар в асортименті, кількості та за ціпами, вказаними в рахунках- фактурах, а Покупець зобов`язаний прийняти цей Товар та провести його оплату на умовах та в порядку визначеними даним Договором.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що загальна сума Договору становить суму товару, отриманого по всім накладним протягом терміну дії даного Договору, а саме 45 002.88 грн. без ПДВ.

Додатковими угодами суму поставки по договору збільшено до 95 287,16 г рн. з ПДВ.

Згідно пункту 3.1. Договору Постачальник здійснює поставку Товару Покупцю на протязі 3-х календарних днів з моменту отримання замовлення від останнього.

Пунктом 3.3. договору визначено, що постачання Товару здійснюється на базисних умовах поставки у відповідності з Правилами ІНКОМЕРМС-2010, які визначаються за згодою Сторін договору: склад Покупця за адресою: м. Полтава, вул. Старий Поділ.

Відповідно пункту 3.5. Договору, перехід права власності на Товар ыд Постачальника до Покупця та перехід ризиків випадкового пошкодження Товару, відбувається в момент поставки, Поставкою Товару вважається передача його уповноваженому представнику Покупця та оформлення видаткової накладної, яка повинна містити всі обов`язкові реквізити первинного документа.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що розрахунки за Товар, поставка якою передбачена даним Договором, проводяться у вигляду безготівкових платежів у національній валюті України на поточний рахунок Постачальника.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що Покупець, на підставі рахунка-фактури, складеного Постачальником, проводить попередню оплату Товару у розмірі 100% протягом трьох календарних днів з моменту видачі рахунку.

Згідно пункту 5.1 Договору Товар вважається прийнятим Покупцем від Постачальника за кількістю і якістю після підписання уповноваженими представниками сторін відповідної накладної.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що за несвоєчасну поставку Товару, Постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення поставки товару, від вартості непоставленого товару, за кожен день прострочення.

Згідно пункту 9.1, Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019 року, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань. У випадках, якщо за 20 (двадцять) календарних днів до закінчення строку дії даного договору, будь-яка Сторона не повідомить іншу Сторону про свій намір розірвати даний Договір, він вважаться пролонгованим на наступний рік на тих же умовах.

Суд зазначає, що оскільки пунктом 3.3. договору визначено, що постачання Товару здійснюється на базисних умовах поставки у відповідності з Правилами ІНКОМЕРМС-2010, які визначаються за згодою Сторін договору: склад Покупця за адресою: м. Полтава, вул. Старий Поділ, справа відповідно до ч.5 ст.29 ГПК підсудна Господарському суду Полтавської області.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору ним як Покупцем здійснено проплати на підставі рахунків (Рахунок-фактура №8 від 11.10.2019 року, Рахунок-фактура №9 від 08.11.2019 року, Рахунок-фактура №10 від 27.11.2019 року, Рахунок-фактура №11 від 17.12.2019 року), що підтверджуються такими платіжними дорученнями: платіжне доручення №742856 від 21.10.2019 року; платіжне доручення №747373 від 13.10.2019 року; платіжне доручення №751753 від 29.10.2019 року; платіжне доручення №753586 від 18.12.2019 року. Всього Покупцем перераховано Постачальнику без ПДВ 95 287,16 грн.

За твердженням позивача, незважаючи на обов`язок Постачальника, визначений пунктом 3.1. Договору, здійснити поставку Товару ІІокупцю на протязі 3-х календарних днів, Постачальник, отримавши від Покупця кошти, як попередню оплату Товару у розмірі 100%, Товар не поставив, внаслідок чого утворилась заборгованість:

рахунок - фактура №8 від 11.10.2019 року: сума перерахована відповідно до рахунку - 22 501,44 г рн.;

рахунок-фактура №9 від 14.11.2019 року: сума перерахована відповідно до рахунку - 22 501,44 г рн.;

рахунок - фактура №10 від 27.11.2019 року: сума перерахована відповідно до рахунку - 38 674,35 грн.,

рахунок - фактура №11 від 17.12.2019 року: сума перерахована відповідно до рахунку - 11 609,93 грн.,

загальна сума перерахована Покупцем Постачальнику - 95 287,16 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача 27.02.2020 року направлено претензію, що будучи отримана останнім 03.03.2020 року, на дату подачі позовної заяви, залишена поза увагою

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 111 847,19 грн заборгованості по договору поставки від 11.10.2019 року №2019/Z/436, з яких: загальна сума перерахована Покупцем Постачальнику - 95 287,16 грн.; 3% річних - 1 830,00 грн.; пеня - 12 971,03 грн.; втрати від інфляції -1 759,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

Згідно пункту 3.1. Договору Постачальник здійснює поставку Товару Покупцю на протязі 3-х календарних днів з моменту отримання замовлення від останнього.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що Покупець, на підставі рахунка-фактури, складеного Постачальником, проводить попередню оплату Товару у розмірі 100% протягом трьох календарних днів з моменту видачі рахунку.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору Покупцем здійснено проплати на підставі рахунків (Рахунок-фактура №8 від 11.10.2019 року, Рахунок-фактура №9 від 08.11.2019 року, Рахунок-фактура №10 від 27.11.2019 року, Рахунок-фактура №11 від 17.12.2019 року), що підтверджуються такими платіжними дорученнями: платіжне доручення №742856 від 21.10.2019 року; платіжне доручення №747373 від 13.10.2019 року; платіжне доручення №751753 від 29.10.2019 року; платіжне доручення №753586 від 18.12.2019 року. Всього Покупцем перераховано Постачальнику без ПДВ 95 287,16 грн.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту належного виконання зобов`язань по поставці закон покладає на постачальника.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором не надав, твердження позивача про те, що незважаючи на обов`язок Постачальника, визначений пунктом 3.1. Договору, здійснити поставку Товару ІІокупцю на протязі 3-х календарних днів, Постачальник, отримавши від Покупця кошти, як попередню оплату Товару у розмірі 100%, Товар не поставив, внаслідок чого утворилась заборгованість, при розгляді справи не спростував.

Згідно вимог ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За відсутності будь-яких заперечень з боку відповідача факт невиконання відповідачем зобов`язання перед Позивачем за Договором, приймається судом як юридичний факт із подальшими відповідними наслідками.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов в частині вимог про стягнення з відповідача попередної оплати в розмірі 95 287,16 грн. є обгрунтований та такий, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені у розмірі 12 971,03 грн. суд вказує наступне.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов`язання.

За визначенням, що міститься у Господарському кодексі України (ч.1 ст. 230), штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що за несвоєчасну поставку Товару, Постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення поставки товару, від вартості непоставленого товару, за кожен день прострочення.

За змістом ст. 550 Цивільного кодексу України управлена сторона має право на неустойку, яке виникає незалежно від наявності у неї збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Юридичний аналіз наведених правових положень свідчить, що неустойка (штраф, пеня) не є зобов`язанням, а являється санкцією за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Відтак, виходячи з вищенаведених правових норм, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання може потягнути за собою такі наслідки: повернення суми попередньої оплати, сплата неустойки.

Таким чином, відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 199, 230, 231 Господарського кодексу України та згідно з п. 6.3. Договору, відповідач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення поставки товару, від вартості непоставленого товару, за кожен день прострочення.

При цьому, судом враховано, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договором встановлено інший строк припинення нарахування пені, ніж встановлений в ст.232 Господарського кодексу України, тому позивач має право на нарахування пені за за кожен день прострочення.

Розмір пені від вартості непоставлених товарів за розрахунком позивача за загальний період з 15.10.20р. по 09.07.2020р. (по кожній накладній окремо) складає 12 971,03 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені судом встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 12 971,03 грн.

Щодо вимог про стягнення 3% річних у розмірі 1 830,00 грн та втрат від інфляції у розмірі 1 759,00 грн., суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем на підставі вказаних положень нараховано відповідачу такі нарахування:

- 3% річних у розмірі 1 830,00 грн (за аналогічні з періодом нарахування пені періоди).

- втрати від інфляції у розмірі 1 759,00 грн. за загальний період жовтень 2019 року - червень 2020 року.

Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення 3% річних та інфляційних суд дійшов висновку, що він є правильним, заявлений розмір 3% річних та інфляційних відповідає вимогам ст. 625 ЦК України, вимоги про їх стягнення є правомірними та обґрунтованими.

Згідно із ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов про стягнення з відповідача 111 847,19 грн заборгованості по договору поставки від 11.10.2019 року №2019/Z/436, з яких: загальна сума перерахована Покупцем Постачальнику - 95 287,16 грн.; 3% річних - 1 830,00 грн.; пеня - 12 971,03 грн.; втрати від інфляції -1 759,00 грн. є обгрунтований та такий, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволений повністю, на відповідача судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, покладається у повному обсязі.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА РУМАКС ІНК , юридична адреса: 18008, м. Черкаси, вул. Володимира Ложешнікова, буд.4, кв.10, ЄДРПОУ: 41520902 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ , 36022, м. Полтава, вул. Панянка, 65-Б, код ЄДРПОУ: 42223804 суму, перерахованe Покупцем Постачальнику - 95 287,16 грн.; 3% річних - 1 830,00 грн.; пеню - 12 971,03 грн.; втрати від інфляції -1759,00 грн., 2102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Киричук О.А.