ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 жовтня 2020 року Справа № 923/761/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. , за участі секретаря Литвиненко Т.О., розглянувши в приміщені Господарського суду Херсонської області (вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000) справу
про відшкодування завданої матеріальної шкоди в сумі 4 899,20 грн,
в с т а н о в и в:
Позивач Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області, м. Херсон, звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон, про відшкодування завданої матеріальної шкоди в сумі 4 899,20 грн.
Ухвалою від 03.08.2020 у відповідності до ст. 174 ГПК України, суд залишив позовну заяву без руху, надано строк усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази сплати (доплати) судового збору у встановленому законом розмірі у сумі 2102,00 грн.
Позивачем 14.08.2020 подано до суду клопотання про усунення недоліків, до якого додано платіжне доручення № 1939 від 11.08.2020 про сплату судового збору у сумі 2102,00 грн, які зараховані до Державного бюджету України.
Ухвалою від 17.08.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - п`ятнадцять днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, копію відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана позивачеві одночасно з надісланням відзиву до суду, встановив позивачу строк для надання суду додаткових доказів та відповіді на відзив - 30 днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав 20.08.2020, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. 46).
До Господарського суду 01.10.2020 подано до суду заяву про поновлення процесуального строку для надання відзиву на позовну заяву та одночасно надано відзив.
Ухвалою від 15.10.2020 господарський суд задовольнив клопотання відповідача, поновив процесуальний строк, прийняв відзив та надав строк позивачу для подачі відповіді на відзив.
До господарського суду 22.10.2020 надійшла відповідь на відзив.
І. Правова позиція позивача:
Позивач зазначає, що відповідно до пункту 2 Положення про Пенсійний фонд України, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 (далі - Положення) - Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Згідно із частиною 9 пункту 6 Положення - одним з прав Пенсійного фонду України" є порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та з 18 травня 2019 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» . Пенсію обчислено із заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 30.04.2019 року за індивідуальними відомостями про застраховану особу (РНОКПП НОМЕР_1 ).
За записами трудової книжки ОСОБА_1 у період з 01.10.1997 року по 28.08.2019 року працював у ВАТ «Херсонський хлібокомбінат» . За даними СПОВ у період з вересня 2001 року по грудень 2005 року наявна інформація про заробітну плату в AT «Херсонобленерго» (тоді - Акціонерному Товаристві «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» ), код ЄДРПОУ - 05396638 (далі - Відповідач).
Таким чином, в розрахунок коефіцієнту заробітної плати ввійшла заробітна плата по обом підприємствам, оскільки відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV- заробітна плата (дохід) за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
За заявою ОСОБА_1 від 10.09.2019 року - проведено перерахунок пенсії у зв`язку із звільненням з 29.08.2019 року з ВАТ «Херсонський хлібокомбінат» .
09 липня 2019 року спеціалістом відділу контрольно-перевірочної роботи управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснено перевірку щодо додержання Відповідачем вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, про що складено акт № 157/1-23с.
Так, при перевірці правильності формування відомостей про нарахування заробітної плати застрахованої особи встановлено, що згідно із наказом від 19.05.1999 року № 47-к - на посаду контролера 2 групи (РНОКПП НОМЕР_2 ) був прийнятий ОСОБА_2 , брат-близнюк ОСОБА_1 .
Відповідачем (код ЄДРПОУ 05396638) до реєстру застрахованих осіб за період з вересня 2001 року по грудень 2005 року за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 подано індивідуальні відомості за кодом типу ставки страхового збору 1 із зазначенням ПІБ - ОСОБА_1 .
Після виявлення вищезазначених розбіжностей - проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виявлено переплату пенсійних коштів у розмірі 4899,20 гривень.
Через помилково внесені Відповідачем відомості про відрахування із заробітної плати ОСОБА_1 , який не працював в AT «Херсонобленерго» , замість вірної особи ОСОБА_2 , при розрахунку пенсії ОСОБА_1 застосовано заробітну плату в підприємстві ВАТ «Херсонський хлібокомбінат» та в AT «Херсонобленерго» . Через вищезазначене виникла переплата пенсійних коштів в розмірі 4899,20 гривень.
Листами від 16.01.2020 року № 525/0310 та від 04.02.2020 року № 2100-0328-8/1804 Управлінням повідомлено Відповідача про утворену переплату коштів Пенсійного фонду та надано реквізити для добровільної сплати завданих Управлінню матеріальних збитків в розмірі 4899,20 гривень на рахунки Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області. Станом на 05.05.2020 року відповіді не надходило.
Позивач зазначає, що з 2005 року Відповідач декілька разів змінював назву організації, а саме 17.03.2011 року - з Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» на Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» , код ЄДРПОУ - 05396638.
13.04.2017 року - з Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» на Приватне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» , код ЄДРПОУ - 05396638. 19.04.2018 року - з Приватного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» на Акціонерне товариство «Херсонобленерго» , код ЄДРПОУ - 05396638. Тип товариства не змінювався.
Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058) - суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних , можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до статті 101 Закону України Про пенсійне забезпечення № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року (далі - Закон № 1788) - органи, що призначають пенсію, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також, в необхідних випадках, перевіряти обґрунтованість ії видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Стаття 11 «Цивільного кодексу України» від 16.01.2003 року № 435-IV (далі - ЦК України) - встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка ії завдала.
Згідно ст. 257 ЦК України - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 261 ЦК України - обрахування строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Таким чином, Управлінням не пропущено строк позовної давності.
ІІ. Позиція відповідача:
AT «Херсонобленерго» проаналізувавши доводи та докази, надані позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, та вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 101 Закону 1788 підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Тобто, Товариство несе відповідальність за:
1) несвоєчасне оформлення пенсійних документів;
2) несвоєчасне подання пенсійних документів;
3) видачу недостовірних документів.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про інформацію» документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
Тобто, виключно у разі видачі недостовірної інформації, що міститься на матеріальних носіях, Товариство несе матеріальну відповідальність.
Також слід врахувати, що відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 41 Закону 1058, виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості та згідно із п. 4 ч. 1 ст. 13-1 Закону 1058 пенсійний фонд та його територіальні органи мають право у разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб видавати приписи щодо усунення цих порушень, у разі їх невиконання у місячний строк - вносити відповідні зміни до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.
Тому враховуючи зазначене та той факт, що Товариство виконало вимоги припису 07.08.2019 та факт наявності не вірних відомостей був встановлений 09.07.2019 року, то відповідно Пенсійний фонд зобов`язаний був вжити усіх заходів щодо усунення помилок в своїй діяльності, а саме або припинити виплату пенсії або внести відповідні зміни до реєстру, та відповідно не сплачувати пенсію застрахованій особі у збільшеному розмірі за період з 29.08.2019 по 31.10.2019.
Також, слід зазначити про не дотримання ПФУ принципу "належного урядування".
Так в рішенні ЄСПЛ як Рисовський проти України від 02.10.2011 (заява № 29979/04), а саме в пунктах 70,71 оперую принципом належного урядування як багатоаспектним принципом, котрий, серед іншого, зводиться до того, що держава зобов`язана організувати роботу державного апарату таким чином, щоб забезпечувалась юридична визначеність у правовідносинах. Понад це на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок . Водночас згідно з концепцією принципу належного урядування Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються . Якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.
На обґрунтування своїх вимог, з боку позивача суду не було надано належних та допустимих доказів та фактів підроблення документів або подання Відповідачем до органу Пенсійного фонду завідомо неправдивих даних, які стали підставою для призначення особі пенсії, а також зловживання з боку пенсіонера, або її недобросовісності. Більше того, у позовній заяві представник позивача вказує, що переплата виникла у зв`язку з помилкою. Отже, позивачем не доведено факт зловживань з боку Товариства, його винуватості чи недобросовісності щодо надання не достовірних даних та отримання особою переплати пенсії.
Відповідачем додатково 07.10.2020 були надані до суду додаткові пояснення, у яких ним зазначено наступне.
Порядок утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій визначений ст. 50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ (далі - Закон № 1058-IV), згідно з ч. 1 якої суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до ст. 103 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я, або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній оЬобі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Повільного кодексу України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 487/3380/16-а та від 11 лютого 2020 року у справі № 761/41107/16-а.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4.
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до ст. 50 Закону № 1058-IV. Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
Тобто, саме даним Порядком регулюється механізм повернення коштів надміру виплачених за призначенням пенсій і в ньому чітко зазначено, що в такому випадку Позивачу слід було звернутись до пенсіонера з вимогою добровільно повернути надмірно виплачені кошти або стягнути їх з пенсіонера на підставі рішення територіального органу ПФУ чи в судовому порядку.
Відповідач зазначає, що даним Порядком взагалі не передбачено відшкодування Пенсійному фонду надміру виплачених пенсій саме страхувальником, а отже у Позивача взагалі відсутні правові підстави для звернення до Товариства з такою вимогою.
ІІІ. Мотивувальна частина рішення:
Господарським судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та з 18 травня 2019 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» . Пенсію обчислено із заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 30.04.2019 року за індивідуальними відомостями про застраховану особу (РНОКПП НОМЕР_1 ) (що підтверджується копією з електронної справи а.с.5-6).
За записами трудової книжки ОСОБА_1 у період з 01.10.1997 року по 28.08.2019 року працював у ВАТ «Херсонський хлібокомбінат» .
Позивач у своїй заяві зазначає, що за даними СПОВ (система персоніфікованогообліку відомостей про застрахованих осіб) у період з вересня 2001 року по грудень 2005 року наявна інформація про заробітну плату в AT «Херсонобленерго» (тоді - Акціонерному Товаристві «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» ), код ЄДРПОУ - 05396638 (далі - Відповідач).
До Пенсійного фонду 10.09.2019 року звернувся гр. ОСОБА_1 із заявою про про проведення перерахунку його пенсії у зв`язку із звільненням з 29.08.2019 року з ВАТ «Херсонський хлібокомбінат» .
Спеціалістом відділу контрольно-перевірочної роботи управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області 09.07.2019 здійснено перевірку щодо додержання Відповідачем вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, про що складено акт № 157/1-23с (а.с.17-20), відповідно до якого виявлено наступне порушення:
При перевірці правильності формування відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованої особи, встановлено:
Згідно наказу від 19.05.1999 № 47-к ОСОБА_2 був прийнятий на посаду контролера 2 групи.
Платником Херсонські міські електричні мережі (ЄДРПОУ 24104112) до реєстру застрахованих осіб за травень 1999 року - серпень 2001 року за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 подано індивідуальні відомості за кодом типу ставки страхового збору 1 із зазначенням прізвища, ім`я, по-батькові ОСОБА_2 .
Платником Енергопостачальна компанія Херсонобленерго по реєстру застрахованих осіб за вересень 2001-грудень 2005 року за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 подано індивідуальні відомості за кодом типу ставки страхового збору 1 із зазначенням прізвища, ім`я, по-батькові ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Таким чином, в розрахунок коефіцієнту заробітної плати ОСОБА_1 ввійшла заробітна плата по обом підприємствам, оскільки відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV - заробітна плата (дохід) за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У зв`язку з чим, позивач вважає, що Через помилково внесені Відповідачем відомості про відрахування із заробітної плати ОСОБА_1 , який не працював в AT «Херсонобленерго» , замість вірної особи ОСОБА_2 , при розрахунку пенсії ОСОБА_1 застосовано
заробітну плату в підприємстві ВАТ «Херсонський хлібокомбінат» та в AT «Херсонобленерго» . Через вищезазначене виникла переплата пенсійних коштів в розмірі 4899,20 гривень.
Відповідно до п. 1.3. ч. 1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України Звіт до органів Пенсійного фонду може подаватися страхувальником:
- в електронній формі з використанням ЕЦП через центр обробки електронних звітів згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 19.04.2007 N 7-7 ( z0436-07), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.04.2007 за N 436/13703 (звіт на паперових носіях не подається);
- на паперових носіях, завірених підписом керівника/страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
- на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше десяти.
Позивачем не надано доказів, що саме відповідач (як страхувальник) надав неправдиву інформацію щодо застрахованої особи ( ОСОБА_1 ).
Відповідно до ст. 101 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Згідно ч.1 ст.50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.
За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Позивач стверджує, що внаслідок помилково внесених відповідачем відомостей про відрахування із заробітної плати ОСОБА_1 , який не працював в AT «Херсонобленерго» , замість вірної особи ОСОБА_2 , при розрахунку пенсії ОСОБА_1 застосовано заробітну плату в підприємстві ВАТ «Херсонський хлібокомбінат» та в AT «Херсонобленерго» , через вищезазначене виникла переплата пенсійних коштів в розмірі 4 899,20 гривень.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано належних доказів, що свідчили би про наявність вини саме відповідача у наданні недостовірних документів та відомостей. Не доведено, що неправильність формування відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованої особи, здійснгено саме працівником відповідача.
Отже, обставини подання саме відповідачем неправдивих (чи помилкових) даних позивачем не доведено. Такі обставини підлягали доказуванню саме позивачем на загальних підставах, встановлених ст. 73, ч.1 ст.74 ГПК України, оскільки саме позивач на них посилався як на підставу своїх вимог.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці використовує принципи баланс ймовірностей або розумна ступінь достовірності (balance of probabilities) та поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt) для оцінки обставин справи та доказів рішення BENDERSKIY v. Ukraine 15.11.2007 р.).
Верховний Суд в постанові від 27.11.2018 у справі № 914/2505/17 зазначив, що принцип оцінки доказів поза розумним сумнівом полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Аналізуючи викладене, суд констатує, що доказування не може мати абстрактне значення та ґрунтуватися на припущеннях, а відповідні обставини, на які посилаються сторони, мають бути підтверджені поданими ними до суду належними доказами, що є загальним правилом, для виключення з якого в даній справі відсутні підстави.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм, у зв`язку з недоведенням позивачем утворення збитків в розмірі 4 899,20 грн від надміру виплаченої пенсії гр. ОСОБА_1 , саме як наслідку надання АТ "Херсонобленерго", відсутні підстави для задоволення позовних вимог в будь-якому обсязі.
У задоволенні позову має бути відмовлено повністю.
ІV. Розподіл судових витрат
Судовими витратами у даній справі є витрати позивача на сплату судового збору за платіжним дорученням від 28.02.2020 № 523 у сумі 2102грн., які у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.129 ГПК України "у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог", покладаються на позивача, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
у в а л и в:
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено та підписано 23.10.2020
Суддя П.Д. Пригуза
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2020 |
Оприлюднено | 26.10.2020 |
Номер документу | 92384660 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Пригуза П.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні