Рішення

від 12.10.2020 по справі 924/718/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2020 р. Справа № 924/718/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури м. Кам`янець-Подільський в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради с.Жванець Кам`янець- Подільського району Хмельницької області

до Сільськогосподарського приватного підприємства "Фарна" м. Хмельницький

про внесення змін до договору оренди землі від 02.10.2002

Представники сторін:

прокурор: Грамчук Т.А. - прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури, діє на підставі наказу № 52к від 11.09.2020

позивач: не з`явився

відповідач: Кравчук В.І. - адвокат, діє згідно ордеру серія ВХ № 1005840 від 01.10.2020

Рішення проголошується 13.10.2020, оскільки в судовому засіданні 14.09.2020 та 01.10.2020 оголошувалась перерва.

В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

10.06.2020 до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури м. Кам`янець-Подільський в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради с. Жванець Кам`янець - Подільського району Хмельницької області до Сільськогосподарського приватного підприємства "Фарна" м.Хмельницький про внесення змін до договору оренди землі від 02.10.2002. Обґрунтовуючи позовні вимоги, заступник керівника прокуратури вказує, що з 01.01.2019 право розпоряджатись орендованою земельною ділянкою належить безпосередньо Жванецькій ОТГ, яка має єдиний представницький орган Жванецьку сільську раду. Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 53,30 га, кадастровий номер 6822481300:05:009:0001 зареєстрована за Жванецькою сільською радою. Нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки не проведена в порушення ст. 23 Закону України "Про оренду землі", а розмір орендної плати у договорі оренди земельної ділянки від 02.10.2002, укладеному між Кам`янець-Подільською районною державною адміністрацією та СПП "Фарна", підлягає приведенню у відповідність до вимог законодавства. Зазначає, що впродовж 2018 року проводились роботи по проведенню загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення за межами населенних пунктів. Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, площею 53,30 га, кадастровий номер 6822481300:05:009:0001, нормативна грошова оцінка вказаної ділянки становить 6306926,80 грн., а розмір орендної плати має становити 189 207,80 грн. в рік, тобто 3 % від нормативної грошової оцінки. Вказує, що позивач звертався до засновника СПП "Фарна" Дубіцької Н.Ф. про необхідність внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 02.10.2002. Однак, відповідач у добровільному порядку зміни до зазначеного договору не вніс. В зв`язку з вказаним до місцевого бюджету щорічно не надходить 189207,80 грн. орендної плати. Враховуючи, що Жванецька сільська рада не вживає заходів щодо усунення вказаних порушень, що свідчить про здійснення захисту інтересів держави неналежним чином, прокурор звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради та просить внести зміни до договору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 10.06.2020 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.06.2020 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі №924/718/20 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14 липня 2020 року.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 02.07.2020 не погоджується із позовними вимогами та обставинами, якими обґрунтовано позов. Вказує, що позовна заява не містить доказів надіслання орендодавцем у встановленому законом порядку орендарю додаткової угоди про внесення змін у договір. Більш того, серед додатків до позовної заяви прокурора не значиться й самої додаткової угоди, яку мав би підписати відповідач. Зазначає, що позовна заява не обґрунтована, якими діями відповідача порушуються права позивача, оскільки згідно ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється у тій же формі, що й договір, що змінюється або розривається. Вказує, що договір укладений між відповідачем та Кам`янець - Подільською райдержадміністрацією, однак, прокурором не обґрунтовано, чому позов подано в інтересах сільської ради. А позовна заява не містить додаткової угоди про зміну орендодавця. Звертає увагу на відсутність документів, які б підтверджували повноваження Кравцової О. на підписання позовної заяви, та відсутність зазначення коду ЄДР установи, яка подала позов. Зазначає, що прокурор безпідставно звернувся в інтересах позивача, який у разі порушення його прав має право самостійно звертатися до суду. Тому такі дії прокурора, як зазначає представник відповідача, ставлять у нерівність відповідача та порушують основні принципи рівності та змагальності господарського судочинства. Вказує, що у позовній заяві не зазначено об`єктивних причин, за якими позивач не може самостійно звернутися за захистом до суду чи укладення договору про правову допомогу із адвокатом, тому вважає, що прокурор передчасно звернувся до суду в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради.

Прокурор у відповіді на відзив від 09.07.2020 звертає увагу, що до матеріалів справи долучені докази, які підтверджують надіслання відповідачу для підписання додаткової угоди. Зазначає, що розмір орендної плати за земельну ділянку згідно вимог Податкового кодексу України повинен становити 189207,80грн. (6306926,80 * 3%). Тому орендна плата, яка була передбачена в договорі від 02.10.2002, є такою, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України, оскільки значно менша, ніж передбачено нормами чинного законодавства. Вказує, що оскільки сторони в договорі оренди передбачили можливість зміни розміру орендної плати (підпункт 8 п. 3.1 договору), а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Прокурор звертає увагу, що з 01.01.2019 року право розпоряджатись вказаною земельною ділянкою належить безпосередньо Жванецькій ОТГ, у зв`язку із об`єднанням територіальних громад сіл. Зазначає, що враховуючи приписи ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру", п. 6.1 наказу Генерального прокурора України № 186 від 21.09.2018 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень", ч.ч. 1, 3, 4 ст. 56 ГПК України, позовну заяву подано уповноваженою особою, а саме заступником прокурора Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури Кравцовою О.М. Крім того, вказує, що прокурор цілком правомірно звернувся до суду із даним позовом в інтересах позивача, що підтверджується позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2019 року у справі № 912/898/18 та від 15.10.2019 по справі №903/129/18.

В підготовчому засіданні 14.07.2020 суд відклав підготовче засідання на 11:00 год. 28.07.2020, інформацію про що занесено до протоколу судового засідання.

Згідно інформації, що міститься в протоколі судового засідання від 28.07.2020, суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 11:00 год. 20 серпня 2020 року.

У відповідності до протокольної ухвали від 20.08.2020 суд відклав підготовче засідання на 11:00 год. 28.08.2020.

26.08.2020 на адресу суду надійшли заперечення представника відповідача на відповідь на відзив, в яких останній вказує, що надана заступником керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури копія листа позивача від 27.09.2019 № 1248/07-20 адресована не відповідачу, а гр. ОСОБА_1 , однак, і в такому разі не можливо встановити, що в дійсності було направлено гр. ОСОБА_1 , оскільки відсутні належні докази надсилання гр. ОСОБА_1 додаткової угоди до договору. Заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури не довів належними доказами надсилання позивачем відповідачу додаткової угоди до договору від 02.10.2002 та не довів направлення її разом із позовом і ним самим. Такі обставини свідчать про безпідставність доводів прокурора про існування проекту такої додаткової угоди до договору, відповідно й пропозиції відповідачу внести зміни в договір. Представник зазначає, що відповідач не заперечує вносити зміни у договір, але на взаємовигідних умовах для всіх сторін цього договору та виключно у порядку та спосіб, визначений законодавством України і самим договором. Вказує, що на адвокатський запит Держгеокадастром надано відповідь від 15.07.2020 № 29-28-0.22-6721/2-20, в якій повідомляється про відсутність у Державному фонді документації із землеустрою "Технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення", з якої і був зроблений витяг, яким заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури обґрунтовує зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно договору. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Представник зазначає, що до позовної заяви не надано доказів: 1) укладення тьохсторонньої додаткової угоди, якою змінюється сторона договору оренододавця з Кам`янець-Подільської райдержадміністрації на Жванецьку сільську раду; 2) чи входить земельна ділянка, яка є предметом договору в межі земельних ділянок КСП, що припинені; 3) відсутні відомості чи припинене КСП та яке саме. Звертає увагу на відсутність доказів повідомлення відповідача про зміну власника орендованої земельної ділянки, тому стверджує про відсутність законних підстав вважати позивача належною стороною договору. Представник відповідача вказує, що позовна заява підписана заступником керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури О.Кравцовою без долучення до позовної заяви документів, які підтверджують її повноваження, є порушенням ч. 2 ст. 162 ГПК України. Отже, позовна заява подана без дотримання норм процесуального права, тому враховуючи ст. 226 ГПК України, наявні підстави для залишення цього позову без розгляду судом першої інстанції. Також зазначає, що вказані прокурором обставини пасивної поведінки позивача не підтверджено матеріалами справи, не доведено наявності підстав для висновку про неможливість органом здійснення своїх функцій відносно захисту прав особисто.

Заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури у письмових поясненнях від 28.08.2020 додатково вказує, що листи з пропозицією укласти додаткову угоду направлялись ОСОБА_1 , оскільки остання є керівником СПП "Фарна", проте, згідно опису вкладення до листа та накладної вказана адреса СПП "Фарна". Зазначає, що відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.11.2018 № 552 затверджено технічну документацію із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, що свідчить про те, що така документація розроблена.

Ухвалою суду від 28.08.2020 закрито підготовче провадження у справі №924/718/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 12:00 год. "14" вересня 2020 року.

Згідно ухвали суду від 14.09.2020 відкладено судове засідання на 11:30 год. 01 жовтня 2020 року.

В судовому засіданні 01.10.2020 суд оголосив перерву до 11:30 год. 13 жовтня 2020 року, інформацію про що занесено до протоколу судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні 13.10.2020 підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності та вказав, що позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити.

30.09.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в обґрунтування якого представник вказує, що єдиною підставою подання прокурором позову у даній справі є витяг від 09.09.2019 з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 6822481300:05:009:0001. СПП "Фарна" звернулося з позовом у Хмельницький окружний адміністративний суд до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування вищевказаного витягу. Ухвалою судді Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.09.2020 відкрито провадження у справі № 560/5528/20. Відповідач вважає, що існує об`єктивна неможливість розгляду справи №924/718/20 до набрання законної сили рішення суду у справі № 560/5528/20, тому просить зупинити провадження у даній справі.

Зважаючи на приписи ст. 207 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зазначені відповідачем причини своєчасного не подання вищевказаного клопотання, які судом визнані поважними, суд в судовому засіданні 01.10.2020 прийняв до розгляду клопотання про зупинення провадження у справі.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на приписи ч. 3 ст. 195 ГПК України.

Суд враховує, що згідно п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

В той же час частиною 3 ст. 195 ГПК України визначено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст.227 ГПК України подано відповідачем на стадії розгляду справи № 924/718/20 по суті, суд відмовляє у його задоволенні.

При цьому суд звертає увагу, що у разі прийняття рішення про задоволення позовних вимог СПП "Фарна" у справі № 560/5528/20, відповідач не позбавлений права звернутись до суду із заявою про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

Також в судовому засіданні 13.10.2020 представник відповідача просив залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ст. 226 ГПК України, в зв`язку з неявкою позивача, та на підставі п. 2 ст. 226 ГПК України, в зв`язку з підписанням позовної заяви неповноважною особою. Зазначав, що позовна заява підписана заступником керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури О.Кравцовою, проте, не надано документів, які б підтверджували повноваження О.Кравцової на підписання позовної заяви. Крім того, вказував, що у позовній заяві прокурор не вказав код ЄДР установи, яка подала позов, що не відповідає приписам п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Прокурор проти задоволення вказаних клопотань заперечував.

Суд зазначає, що згідно ч.ч. 3, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Статтею 15 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурором органу прокуратури є: Генеральний прокурор; перший заступник Генерального прокурора; заступник Генерального прокурора; заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; керівник підрозділу Офісу Генерального прокурора; заступник керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора; прокурор Офісу Генерального прокурора; керівник обласної прокуратури; перший заступник керівника обласної прокуратури; заступник керівника обласної прокуратури; керівник підрозділу обласної прокуратури; заступник керівника підрозділу обласної прокуратури; прокурор обласної прокуратури; керівник окружної прокуратури; перший заступник керівника окружної прокуратури; заступник керівника окружної прокуратури; керівник підрозділу окружної прокуратури; заступник керівника підрозділу окружної прокуратури; прокурор окружної прокуратури.

Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі (ч. 2 ст. 15 вказаного Закону).

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У п. 6.1 наказу Генерального прокурора України № 186 від 21.09.2018 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень" визначено, що позови (заяви) надсилати до суду за підписом Генерального прокурора, його першого заступника та заступників, керівників регіональних і місцевих прокуратур, їхніх перших заступників та заступників.

Зважаючи на викладене, право на звернення до суду із позовом в інтересах держави, в тому числі і підписання позовної заяви, має також і заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури незалежно від наявності (відсутності) керівника та першого заступника прокуратури.

Посилання відповідача на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 819/198/17 та від 27.05.2020 у справі № 819/478/17, суд до уваги не приймає, оскільки у вказаних справах прокурор звертався до суду не як особа, яка представляє інтереси держави в суді в особі уповноваженого органу, а як посадова особа прокуратури Тернопільської області, яка і виступала позивачем у даних справах.

Також суд зазначає, що згідно інформації, яка міститься на офіційному сайті Хмельницької обласної прокуратури, Кравцова О.М. є заступником керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури. За таких обставин у суду відсутні підстави стверджувати, що позовна заява у даній справі підписана неуповноваженою особою.

Крім того, зважаючи на те, що заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради, то відповідно до ст.53 ГПК України позивачем у даній справі є Жванецька сільська рада і позовна заява у відповідності до приписів ч. 2 ст. 162 ГПК України містить ідентифікаційний код вказаної юридичної особи.

За таких обставин у суду відсутні підстави для залишення без розгляду позовної заяви на підставі ч. 2 ст. 226 ГПК України.

Також суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви на підставі ч. 4 ст. 226 ГПК України, оскільки прокурор підтримує заявлені позовні вимоги, а матеріали справи містять заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, що не перешкоджає вирішенню спору. Також суд враховує, що у відповідності до приписів ч. 5 ст. 55 ГПК України навіть відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви) або подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

Розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області №611/2002р від 27.09.2002 вирішено надати в оренду СПП "Фарна" строком на 20 років земельну ділянку із земель державної власності, що знаходиться на території Гринчуцької сільської ради площею 53,30 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту. Орендну плату СПП "Фарна" за земельну ділянку площею 53,30 га встановити 60,00 грн. в рік за 1 га земель.

02.10.2002 між Кам`янець-Подільською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) та Сільськогосподарським приватним підприємством "Фарна" (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), згідно п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у довгострокове платне користування на підставі розпорядження №611/2002 р. від 27.09.2002 року земельну ділянку, що розташована на території Гринчуцької сільської ради Кам`янець-Подільського району загальною площею 53,30 га, згідно з додатком №1 (планом - схемою земельної ділянки, що додається).

Згідно п. 2.1 договору земельна ділянка надається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір укладається на строк 20 років, починаючи з дати його реєстрації. Умови цього договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності договором, законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором, а також при зміні власника землі або орендаря, якщо інше не передбачено в договорі. При переході права власності на землю від власника землі до іншої особи, договір оренди зберігає чинність для нового власника (п. 2.2 договору).

За умовами п. 2.3 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Грошова плата вноситься на рахунок Гринчуцької сільської ради в розмірі 60 гривень 00 коп. на рік за площу в 1,00 га з послідуючою індексацією. Загальна сума оренди становить 63960 грн. 00 коп. Періодичність внесення орендної плати - до 1 вересня кожного року. У розмір орендної плати входить податок на землю.

Розмір орендної плати за згодою сторін може бути переглянутий у випадках: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів, тощо; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України (п. 2.3 договору).

Згідно п. 3.1 договору орендодавець має право вимагати від орендаря збільшення розмірів орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства України розмірів земельного податку та з інших мотивів, визначених у п. 2.3 цього договору.

Відповідно до п. 4 договору сторони домовляються, що зміна умов договору оренди допускається лише за письмовою згодою сторін. В разі відсутності взаємної згоди щодо зміни умов цього договору, його дострокового розірвання на вимогу заінтересованої сторони, ці питання вирішуються у судовому порядку.

За умовами п. 7 договору сторони погоджуються, що спірні питання, які виникають з цього договору мають вирішуватися шляхом взаємних переговорів або в судовому порядку.

Цей договір набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення, засвідчення факту державної реєстрації Кам`янець-Подільською райдержадміністрацією та реєстрації Кам`янець-Подільським районним відділом земельних ресурсів у Книзі реєстрації договорів оренди землі.

Договір підписаний сторонами, скріплений відтисками їх печаток, посвідчений приватним нотаріусом Кам`янець - Подільського районного нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №2967.

27.04.2011 між сторонами підписано додаткову угоду про зміну договору оренди земельної ділянки, у відповідності до якої п.3 договору (строк договору) викладено у новій редакції, в тому числі визначено, що договір укладається на 49 років починаючи з дати його реєстрації.

Також сторонами змінено п. 4 договору, зокрема вказано, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі. Грошова плата вноситься на розрахунковий рахунок Гринчуцької сільської ради в розмірі 13325,00грн. в рік за всю площу з послідуючою індексацією. Розмір орендної плати переглядається щороку у випадках: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів, тощо; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Додаткова угода підписана, скріплена відтисками печаток сторін та зареєстрована в управлінні Держкомзему Кам`янець - Подільського району Хмельницької області, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 27.04.2011.

В матеріалах справи знаходяться витяг із книги записів державної реєстрації договорів оренди землі по Гринчуцькій сільській раді Кам`янець - Подільського району Хмельницької області та витяг із книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, які містять запис про проведення реєстрації договору оренди земельної ділянки від 02.10.2002 та додаткової угоди до нього від 27.04.2011.

Згідно рішення №1 Гринчуцької сільської ради Кам`янець - Подільського району Хмельницької області від 08.09.2017 вирішено об`єднатися з територіальними громадами: сіл Гринчук, Бабшин, Малинівці - Гринчуцької, Жванець, Брага -Жванецької; Ластівці, Збруч, Ісаківці - Ластовецької; Руда, Гаврилівці, Цвіклівці Перші - Рудської; Сокіл, Каветчина, межи гір, Слобідка-Малиновецька - Сокільської сільських рад Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в Жванецьку об`єднану територіальну громаду Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Повноваження сільської ради припинити з моменту набуття повноважень новообраним органом місцевого самоврядування. Правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися відповідно до п. 1 даного рішення, визнати Жванецьку сільську раду утворену внаслідок добровільного об`єднання.

У відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09.06.2020 земельна ділянка кадастровий номер 6822481300:05:009:0001 перебуває в комунальній власності Жванецької сільської ради.

Рішенням Жванецької сільської ради № 2 від 28.05.2019 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2020 рік на території Жванецької сільської ради" затверджено плату за землю, вирішено установити ставки земельного податку згідно з додатком 1. Зазначено, що розмір та умови внесення (сплати) орендної плати встановлюється у договорі оренди між сільською радою (власником, орендодавцем) і орендарем та обраховується як певний відсоток від нормативної грошової оцінки землі в залежності від функціонального використання цих земельних ділянок у розмірах, наведених у додатку 3. Вказане рішення набирає чинності з 01 січня 2020 року.

Згідно п. 4 Плати за землю, затвердженої вищевказаним рішенням, ставки земельного податку визначено у додатку 1 до рішення, розмір орендної плати визначено у додатку 3 до рішення.

Також до матеріалів справи долучено додаток 3 до рішення (розміри орендної плати у Жванецькій сільській раді), згідно якого розмір орендної плати за землі сільськогосподарського використання становить 5 % від нормативної грошової оцінки землі, інші види функціонального використання - 3%.

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.09.2019 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 53,2984 га, кадастровий номер 6822481300:05:009:0001 становить 6306926,80грн., категорія земель: землі сільськогосподарського призначення.

09.08.2019 заступник керівника місцевої прокуратури звертався до Жванецької сільської ради з листом, згідно якого повідомлено про необхідність звернення до орендарів, у тому числі і СПП "Фарна" з метою внесення змін до договору щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також орендної плати за її використання для приведення її до відповідності з вимогами законодавства.

Листом від 23.08.2019 прокуратуру повідомлено, що виконавчим комітетом Жванецької сільської ради направлені листи до вказаних у запитах орендарів щодо внесення змін до договорів оренди земельних ділянок для приведення їх у відповідність до чинного законодавства. Про укладення додаткових угод буде повідомлено додатково.

Матеріали справи містять супровідний лист Жванецької сільської ради від 27.09.2019 вих.№1248/07-20, адресований гр. ОСОБА_1 , про надіслання для ознайомлення та підписання проекту додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок від 14.03.2006, 17.07.2006 та 02.10.2002. Запропоновано пропозиції чи згоду на внесення змін підтвердити в письмовій формі у 20-денний термін. У листі зазначено додаток: на 6 арк. в 6 прим. Також долучено проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 02.10.2002.

На підтвердження надіслання вказаного листа прокурор надав фіскальний чек, накладну, яка містить номер поштового відправлення 3230202127432 та опис вкладення у цінний лист, в якому серед вкладень зазначено додаткова угода на 6 арк., лист на 1 арк.

10.03.2020 Жванецька сільська рада повідомила заступника керівника Кам`янець - Подільської місцевої прокуратури про те, що сільська рада неодноразово зверталася до ПП "Фарна" в телефонному режимі щодо необхідності підписання додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок. Також було направлено проекти додаткових угод. Однак, останній не надав жодних пропозицій та додаткові угоди залишаються не укладені. Інших заходів впливу сільська рада немає. З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність в сільській раді юриста, остання звернулась до прокуратури з проханням представляти інтереси сільської ради в судових органах по вирішенню даного питання.

Листом від 15.05.2020 Головне управління ДПС у Хмельницькій області повідомило заступника керівника Кам`янець - Подільської місцевої прокуратури, що СПП "Фарна" на території Жванецької сільської ради задекларовано орендну плату за земельну ділянку площею 53,0 га, річна сума орендної плати у 2019 році становить 36588,11грн., у 2020 році - 33539,10 грн.

У зв`язку із тим, що СПП "Фарна" у добровільному порядку не внесла змін до договору оренди в частині розміру орендної плати, 15.05.2020 заступник керівника Кам`янець - Подільської місцевої прокуратури звернулася до Жванецької ОТГ із повідомленням про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в особі Жванецької сільської ради в суді.

У відповідь на вказане повідомлення Жванецька сільська рада листом № 683/07-20 від 20.05.2020 повідомила, що у зв`язку із відсутністю в штаті сільської ради юриста, не заперечує щодо здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі Жванецької сільської ради.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач долучив до матеріалів справи копію висновку державної експертизи землевпорядної документації від 29.08.2018 № 2447-18 стосовно технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, яка містить зауваження та пропозиції до землевпорядної документації та штамп Держгеокадастру "зауваження враховано", а також копію листа Держгеокадастру № 29-28-0.22-6721/2-20 від 15.07.2020, згідно якого повідомлено, що копія технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення у Державний фонд документації із землеустрою не передавалась.

Аналізуючи надані докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах(ч.4 ст. 53 ГПК України).

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У даній справі заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради із позовними вимогами до сільськогосподарського приватного підприємства "Фарна" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, оскільки Жванецька сільська рада не вживала заходів щодо усунення порушень чинного законодавства України.

Суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Згідно ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно рішення №1 Гринчуцької сільської ради Кам`янець - Подільського району Хмельницької області від 08.09.2017 вирішено об`єднатися з територіальними громадами: сіл Гринчук, Бабшин, Малинівці - Гринчуцької, Жванець, Брага -Жванецької; Ластівці, Збруч, Ісаківці - Ластовецької; Руда, Гаврилівці, Цвіклівці Перші - Рудської; Сокіл, Каветчина, межи гір, Слобідка-Малиновецька - Сокільської сільських рад Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в Жванецьку об`єднану територіальну громаду Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Припинено повноваження сільської ради з моменту набуття повноважень новообраним органом місцевого самоврядування. Визнано правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися відповідно до п. 1 даного рішення, Жванецьку сільську раду утворену внаслідок добровільного об`єднання.

У відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09.06.2020 земельна ділянка кадастровий номер 6822481300:05:009:0001 перебуває в комунальній власності Жванецької сільської ради. Підставою для державної реєстрації визначено акт приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 21.12.2018, рішення Жванецької сільської ради № 22 від 21.12.2018 та наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-9865-сг від 20.12.2018.

Зважаючи на вказане, відбулась зміна власника земельної ділянки і розпорядником земель та орендодавцем за договором оренди земельної ділянки від 02.10.2002 є Жванецька сільська рада.

Доводи відповідача з приводу відсутності додаткової угоди про зміну орендодавця, відсутності повідомлення відповідача про зміну власника не спростовують вищевказаних обставин та зважаючи на п. 2.2 договору оренди земельної ділянки від 02.10.2002 не впливають на його чинність.

Суд встановив, що заступник керівника місцевої прокуратури звертався листом від 09.08.2019 до Жванецької сільської ради з вимогою вжити заходи щодо приведення до законодавчо встановленого розміру орендної плати у договорі оренди земельної ділянки, укладеного з СПП "Фарна".

Листом від 10.03.2020 Жванецька сільська рада повідомила заступника керівника Кам`янець - Подільської місцевої прокуратури про те, що сільська рада неодноразово зверталася до ПП "Фарна" в телефонному режимі щодо необхідності підписання додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок. Також було направлено проекти додаткових угод. Однак, останній не надав жодних пропозицій та додаткові угоди залишаються не укладені. Інших заходів впливу сільська рада немає. З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність в сільській раді юриста, остання звернулась до прокуратури з проханням представляти інтереси сільської ради в судових органах по вирішенню даного питання.

Оскільки Жванецька сільська рада протягом розумного строку самостійно не звернулася до суду з позовом, то 15.05.2020 заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила Жванецьку сільську раду про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі ради та пред`явила до господарського суду Хмельницької області позов про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 02.10.2002. При цьому суд враховує, що листом № 683/07-20 від 20.05.2020 позивач повідомив прокурора, що не заперечує щодо здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі Жванецької сільської ради, в зв`язку з відсутністю в штаті юриста.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради.

Посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постановах у справах №924/1237/17, № 924/1256/17, № 926/03/18, № 927/246/18, суд до уваги не приймає, оскільки Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, яка врахована при винесенні вказаного рішення, були врегульовані розбіжності у правових позиціях Верховного Суду, в тому числі і при розгляді вищевказаних справ, та уточнені викладені у них висновки.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У відповідності до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Приписами ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За змістом абз.4 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з п.п. 288.1-288.3 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України).

Суд встановив, що на підставі договору оренди землі від 02.10.2002 Кам`янець-Подільська районна державна адміністрація передала в строкове платне користування Сільськогосподарському приватному підприємству "Фарна" земельну ділянку, що розташована на території Гринчуцької сільської ради Кам`янець-Подільського району, загальною площею 53,30 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У п. 2.3 договору сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Грошова плата вноситься на рахунок Гринчуцької сільської ради в розмірі 60 гривень 00 коп. на рік за площу в 1,00 га з послідуючою індексацією. Загальна сума оренди становить 63960 грн. 00 коп.

27.04.2011 між сторонами підписано додаткову угоду про зміну договору оренди земельної ділянки, у відповідності до якої сторонами вказано, зокрема, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі. Грошова плата вноситься на розрахунковий рахунок Гринчуцької сільської ради в розмірі 13325,00грн. в рік за всю площу з послідуючою індексацією.

Частиною 1 ст. 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

За змістом п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України і ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру податку та орендної плати проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п.п. 288.5.1); не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2).

Отже, з урахуванням положень ст. 632 ЦК України, ст. 288 Податкового кодексу України і статей 15, 21 Закону України "Про оренду землі" нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями ст. 288 Податкового кодексу України. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі №910/11764/17, від 17.10.2019 у справі № 922/53/19.

За змістом ст. 13, ч. 1 ст. 15 та ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Згідно з ч. 1 ст. 23 зазначеного Закону технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Частиною 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 105 "Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" у 2018 році проводилась загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення.

Вказаною постановою затверджено Порядок проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (далі - Порядок).

Згідно п. 2 Порядку під загальнонаціональною (всеукраїнською) нормативною грошовою оцінкою земель сільськогосподарського призначення (далі - оцінка) слід розуміти нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення, яка проводиться одночасно на всій території України.

Об`єктом оцінки є землі сільськогосподарського призначення незалежно від форми власності в межах території природно-сільськогосподарських районів (у тому числі гірських природно-сільськогосподарських районів) Автономної Республіки Крим, областей, крім земель сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, оцінка яких проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213 (п. 5 Порядку).

У відповідності до п. 22 Порядку дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації за формою згідно з додатком 3 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Мінагрополітики від 23 травня 2017 р. № 262.

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.09.2019 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 53,2984 га, кадастровий номер 6822481300:05:009:0001 становить 6306926,80грн., категорія земель: землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ч. 2 ст.632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 651 вказаного кодексу визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно п. 4 договору оренди земельної ділянки від 02.10.2002 зміна умов договору допускається лише за письмовою згодою сторін. В разі відсутності взаємної згоди щодо зміни умов цього договору, ці питання вирішуються у судовому порядку.

Аналогічні правила щодо зміни умов договору оренди землі за взаємною згодою сторін містить і ст. 30 Закону України "Про оренду землі", якою передбачено, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Зважаючи на те, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати, то суд дійшов висновку про наявність підстав для внесення змін до п. 5 договору оренди земельної ділянки від 27.06.2006 та зазначення у договорі нормативної грошової оцінки.

Суд також погоджується із необхідністю доповнення договору оренди відомостями щодо кадастрового номеру земельної ділянки, оскільки вказані зміни узгоджуються із вимогами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", якою унормовано, що зазначення кадастрового номеру земельної ділянки в договорі оренди є обов`язковим. Крім того, така істотна умова договору оренди землі та внесення відповідних змін до пункту 2 договору не змінює прав та обов`язків сторін договору, оскільки не покладає на них будь-яких додаткових обов`язків та не надає додаткових прав, а є лише необхідним для приведення договору у відповідність до вимог законодавства.

При цьому зважаючи на відсутність у договорі відомостей щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її кадастрового номеру, суд вважає обґрунтованими вимоги прокурора щодо внесення змін до договору оренди саме шляхом доповнення пункту 2 договору розділом "Об`єкт оренди" із зазначенням у вказаному розділі таких відомостей.

Доводи відповідача з приводу відсутності у Державному фонді документації із землеустрою "Технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення", з якої був зроблений витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 6822481300:05:009:0001, жодним чином не свідчать про протиправність вказаного витягу. Суд враховує, що відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.11.2018 № 552, який є публічно доступним та із змістом якого можна ознайомитись на сайті https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0552730-18#Text, було затверджено технічну документацію із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, що свідчить про те, що така документація розроблена, отримала позитивний висновок державної експертизи та відповідає вимогам законодавства. Будь-яких інших доказів, які б вказували на невідповідність витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 6822481300:05:009:0001 вимогам чинного законодавства матеріали справи не містять.

Також суд відхиляє посилання відповідача на необхідність обов`язкового звернення позивача до відповідача із пропозицією внести зміни до договору оренди землі та направлення проекту договору про внесення змін до договору оренди землі, що, на думку відповідача, виключало можливість останнього погодити вказані умови та добровільно внести зміни до договору, з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Правила, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 188 Господарського кодексу України, є матеріально-правовими, а не процесуальними. Процедура, передбачена ними, не відноситься до випадків обов`язкового досудового врегулювання спору в розумінні ч. 3 ст. 124 Конституції України та не спричиняє наслідків у вигляді повернення позовної заяви відповідно до приписів п. 6 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Те, що позивач не скористався відповідною процедурою позасудового врегулювання, не позбавляє його права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну умов договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17, у постановах Верховного Суду від 16.01.2020 у справі №904/1912/19 та від 23.10.2019 у справі № 924/217/18).

Зважаючи на викладене, недотримання позивачем процедури встановленої ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов`язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну договору оренди, не позбавляє позивача (прокурора) права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору, оскільки надсилання такої пропозиції про внесення змін до договору у спірних правовідносинах є виключно правом, а не обов`язком позивача.

Також суд враховує, що відповідач не був позбавлений можливості підписати угоду про внесення змін до договору оренди землі протягом усього часу розгляду справи, однак, зазначених дій не вчинив. Доказів на спростування вказаного в матеріали справи не подано.

З приводу позовних вимог про внесення змін в пункт 4 договору оренди земельної ділянки від 02.10.2002 та викладення його в редакції, запропонованій прокурором, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі в частині необхідності внесення змін в пункт 4 договору оренди земельної ділянки від 02.10.2002 та визначення нового розміру орендної плати, прокурор у позовній заяві та в судових засіданнях посилається на прийняття Жванецькою сільською радою рішення від 28.05.2019 № 2 "Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2020 рік" та додаток № 3 до вказаного рішення (розміри орендної плати у Жванецькій сільській раді), у відповідності до яких розмір орендної плати має становити 3% від нормативної грошової оцінки землі. При цьому в судовому засіданні 13.10.2020 прокурор зазначила, що оскільки в додатку № 3 не визначено розміру орендної плати за використання земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, то застосуванню підлягає розмір орендної плати, встановлений для земельних ділянок з цільовим призначенням інші види функціонального використання (3% від нормативної грошової оцінки землі).

Суд зазначає, що зважаючи на визначення у договорі оренди землі розміру орендної плати у фіксованій грошовій сумі, а не у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки, суд погоджується із доводами прокурора, що впровадження нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для зміни розміру орендної плати, визначеного у договорі оренди земельної ділянки від 02.10.2002.

Разом з тим, в силу приписів ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення органів місцевого самоврядування є обов`язковими для виконання на відповідній території. Водночас, ці рішення не є актами цивільного законодавства в розумінні ст. 4 Цивільного кодексу України, якою визначено коло відповідних актів.

Суд враховує, що підставою для внесення змін до договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є наявність відповідного застереження в договорі щодо відповідних підстав для його зміни чи прямої вказівки в законі про необхідність внесення змін.

Отже, рішення сільської ради, яким визначені розміри орендної плати, може бути самостійною підставою для внесення змін до договору оренди, якщо сторони цього договору визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для внесення змін до нього, що відповідає принципу свободи договору, встановленому ст.ст. 3, 6, 627 Цивільного кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 20.11.2019 у справі №916/2769/18.

Однак, положеннями п. 2.3 договору оренди земельної ділянки від 02.10.2002 було визначено, що розмір орендної плати за згодою сторін може бути переглянутий у випадках: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення ціни, тарифів, тощо; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Додатковою угодою від 27.04.2011 до вищевказаного договору сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається щороку у випадках: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів, тощо; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Таким чином, умовами договору оренди земельної ділянки від 02.10.2002 не передбачено такої підстави для зміни розмірів орендної ставки, як прийняття Жванецькою сільською радою рішення про зміну розмірів орендної ставки, а рішення сільської ради не є випадком, передбаченим законодавством України.

Суд зазначає, що за змістом п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору оренди земельної ділянки від 02.10.2002, має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру цієї плати або зміна розміру земельного податку (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 924/217/18, від 16.04.2018 у справі №910/7905/17).

Однак, до переліку повноважень сільських рад у галузі земельних відносин, визначеного у ст.12 Земельного кодексу України, не належить законодавче встановлення або зміна граничного (мінімального та максимального) розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки такі повноваження з огляду на положення ст. 288 Податкового кодексу України належать Верховній Раді України - єдиному органу законодавчої влади в Україні (ст. 75 Конституції України).

Конституція України встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. До загальних принципів господарювання відноситься заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини (ст. 6 Господарського кодексу України). Згідно з п.3 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України, якою закріплено принцип свободи договору, встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.

Отже, зміна розміру орендної плати (у відсотках від нормативної грошової оцінки), оформлена рішеннями сільської ради не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати, оскільки ці рішення законодавчо не встановлюють граничних (мінімального та максимального) розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, крім випадку, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі навели відповідне застереження (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 922/378/19).

Враховуючи наведене, вимоги прокурора щодо внесення змін до п. 4 договору оренди земельної ділянки від 02.10.2002 та викладення його у запропонованій ним редакції, зокрема визначення річної орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, є безпідставними та такими, що суперечать вищевикладеним приписам чинного законодавства.

В той же час суд вважає за необхідне зазначити, що після внесення змін до п. 2 договору та визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 6306926,80 грн., встановлений договором у фіксованій грошовій формі річний розмір орендної плати (13325,00 грн.) не відповідає вимогам п.п. 288.5.1. п. 288.5 ст.288 Податкового кодексу України, оскільки є менший за мінімальний розмір земельного податку (0,21 % від нормативної грошової оцінки), що є підставою для внесення змін до договору.

Однак, визначення розміру орендної плати є правом орендодавця, а її погодження - правом сторін.

При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; судової практики; процедурних вимог.

За загальним правилом суд не може втручатися у дискреційні повноваження сторони договору оренди щодо вирішення питання про встановлення розміру орендної плати у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Частиною 4 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Разом з тим, статтею 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, при вирішенні справи суд не має права виходити за межі позовних вимог та визначати орендну плату у розмірі іншому, ніж той, за яким звертався прокурор (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 922/53/19 від 17.10.2019).

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині внесення змін до пункту 4 договору оренди земельної ділянки від 02.10.2002.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги прокурора щодо внесення змін до пункту 2 договору оренди земельної ділянки від 02.10.2002. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, в зв`язку із тим, що спір виник внаслідок ухилення відповідача від внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури м. Кам`янець-Подільський в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради с.Жванець Кам`янець- Подільського району Хмельницької області до Сільськогосподарського приватного підприємства "Фарна" м. Хмельницький про внесення змін до договору оренди землі від 02.10.2002 задовольнити частково.

Внести зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного 02.10.2002 між Кам`янець-Подільською районною державною адміністрацією та Сільськогосподарським приватним підприємством "Фарна" шляхом доповнення пункту 2 договору положеннями наступного змісту: "Об`єкт оренди" : 1. Кадастровий номер земельної ділянки 6822481300:05:009:0001.

2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 6306926,80 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства "Фарна" (м. Хмельницький, вул.Заводська, 159, код 22782003) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м.Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код 02911102) 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 22.10.2020

СуддяЛ.О. Субботіна

Віддруковано у 5 примірниках:

1- до справи,

2- позивачу (32365, Хмельницька обл., Кам`янець - Подільський р- н, с. Жванець, вул. Центральна, 57),

3 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Заводська, 159),

4 - Кам`янець - Подільській місцевій прокуратурі (32300, м. Кам`янець - Подільський, вул. Драгоманова, 11).

5 - прокуратурі Хмельницької області (29000, м.Хмельницький, пров. Військоматський, 3)

Надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення.