Рішення

від 22.10.2020 по справі 925/562/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року м. Черкаси справа № 925/562/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., без участі представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Черкаси, справу за позовом комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до приватного підприємства «Обрії» про стягнення 26589 грн. 37 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго» звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до приватного підприємства «Обрії» (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору поставки теплової енергії № ПТ-103 від 01.02.2018 року, 23189 грн. 80 коп. основного боргу, 718 грн. 22 коп. 3% річних, 917 грн. 95 коп. інфляційних втрат, 1763 грн. 40 коп. пені, що разом становить 26589 грн. 37 коп., та відшкодування судових витрат.

Позов мотивований порушенням відповідачем строків та порядку оплати отриманої теплової енергії за договором поставки теплової енергії № ПТ-103 від 01.02.2018 року за період з березня 2018 року по березень 2020 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.05.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/562/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.06.2020 року.

Ухвалами суду від 18.06.2020 року, від 14.07.2020 року розгляд справи відкладено на 21.08.2020 року.

Позивач в особі свого представника подав суду:

05.08.2020 року письмові пояснення (вх. № 11881/20, а.с. 46-62), в яких підтримав позовні вимоги на підставі поданих у справу доказів;

14.08.2020 року клопотання (вх. № 12489/20, а.с. 64), в якому просив приєднати до матеріалів справи докази направлення електронною поштою відповідачу письмових пояснень.

Сторони явку представників у судове засідання не забезпечили. Позивач направив суду засобами електронного зв`язку 20.08.2020 року клопотання (вх. № 12802/20, а.с. 79), в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розгляд справи провести за відсутності представника позивача. Відповідач відзив на позов не подав, проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не заперечував, явку представника повторно у судове засідання не забезпечив, не повідомивши причини, хоча належним чином повідомлявся судом про місце, дату та час судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 2 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

01.02.2018 року між позивачем - комунальним підприємством «Смілакомунтеплоенерго» , як постачальником, та відповідачем - редакцією смілянської районної газети «Смілянські обрії» , в подальшому правонаступником якого стало приватне підприємство «Обрії» , як споживачем, укладено договір поставки теплової енергії № ПТ-103 (далі - Договір, а.с. 11-14), за умовами якого постачальник в порядку та на умовах, встановлених цим Договором, приймає на себе зобов`язання поставити (передати у власність) споживачу теплову енергію шляхом подачі теплоносія до опалювальної системи об`єкта теплопостачання, а споживач приймає на себе зобов`язання у порядку та строки, встановлені цим Договором оплатити поставлену постачальником теплову енергію (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору ціна складається із загальної вартості теплової енергії, поставленої постачальником споживачу протягом всього строку дії Договору; розрахунки за теплову енергію здійснюються сторонами виключно у грошовій формі згідно з діючими на момент такої оплати тарифами, затвердженими в установленому порядку. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць; на момент укладення цього Договору тарифи на теплову енергію становить 2401 грн. 23 коп. з ПДВ за 1 Гкал.

Згідно з п. 4.3.3 договору, загальна кількість та вартість поставленої теплової енергії встановлюється постачальником у рахунку, який останній передає споживачу по завершенню розрахункового періоду.

На підтвердження приймання-передачі теплової енергії протягом відповідного розрахункового періоду за кількістю та якістю постачальник складає, підписує та скріплює своєю печаткою та направляє для підписання споживачу акт приймання-передачі теплової енергії за такий розрахунковий період. Разом із актом приймання-передачі теплової енергії постачальник передає споживачу рахунок на оплату поставленої теплової енергії. Якщо споживач не погоджується з із показниками в акті прийому-передачі теплової енергії, він зобов`язаний сплатити безспірну частину отриманої теплової енергії, а щодо оспорюваної частини - виставити обґрунтовану вимогу (п. 4.4 Договору).

Оплата вартості спожитої протягом розрахункового періоду теплової енергії здійснюється споживачем шляхом оплати 100% такої вартості у безготівковому порядку або готівкою до каси постачальника у строк до 10 числа місяця, який слідує за розрахунковим. Теплова енергія вважається оплаченою споживачем у безготівковому порядку - з моменту надходження грошових коштів на проточний рахунок постачальника, готівку - з моменту внесення готівкових коштів до каси постачальника (п. 4.11 Договору).

Згідно з п. 6.2.2. Договору споживач зобов`язався виконувати умови та порядок оплати споживчої теплової енергії у обсягах і у терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 7.2.3 Договору сторони передбачили, що за порушення строків виконання грошового зобов`язання, споживач сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 1% від загальної суми заборгованості за кожен день такого невиконання грошового зобов`язання, включаючи день оплати.

п. 10.1. - договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2018 року включно, а в частині розрахунків за теплову енергію - до їх повного здійснення. Сторони, керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, прийшли згоди поширити дію цього договору на правовідносини, що виникли до моменту її фактичного підписання, а саме на період часу з 01.02.2018 року. У разі, якщо жодна із сторін цього договору не повідомить іншу сторону про його припинення за 30 календарних днів до дати його припинення, вказаної й цьому пункті, цей договір вважається щороку поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Договір підписаний представниками обох сторін і скріплений їхніми печатками.

Відповідно до Додатку № 1 до договору поставки теплової енергії № ПТ-103 від 01.02.2018 року, об`єктом споживання є нежитлове приміщення що знаходяться за адресою: вул. Перемоги, буд. 18, м. Сміла; площею 69,4 м 2 , на якому встановлено лічильник на балансі ПАТ НАСК Оранта з максимальним погодинним навантаженням 6497,295 ккал/год. (а.с. 15 на звороті).

У Додатку № 2 до договору поставки теплової енергії № ПТ-103 від 01.02.2018 року міститься акт розмежування балансової приналежності теплових мереж між теплопостачальною організацією відповідно до Договору підписаний уповноваженою особами сторін (а.с. 16).

У додатку № 3 до договору поставки теплової енергії № ПТ-103 від 01.02.2018 року міститься методика розрахунку кількості теплоти у Гкал, отриманої споживачем що не має засобів обліку теплової енергії (а.с. 17).

23.02.202018 року рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області № 70 Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг зокрема визначено комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго» виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та послуг з постачання теплової енергії для об`єктів усіх форм власності з 01.02.2018 року (а.с. 19).

22.11.2018 року рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області № 414 Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та теплову енергію для комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» встановлено позивачу тарифи в наступному розмірі: для населення на послугу з центрального опалення для абонентів житлових будинків без прибудинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 56,22 коп. за 1 м 2 (з ПДВ); для населення на послугу з центрального опалення для абонентів житлових будинків з прибудинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 2337,72 грн. /Гкал (з ПДВ); для потреб бюджетних установ - тариф на теплову енергію 2609,11 грн./Гкал (з ПДВ); для потреб інших споживачів тариф на теплову енергію 2609,11 грн. грн. /Гкал (з ПДВ) (а.с. 21).

На виконання умов Договору позивач уклав акти подачі теплоносія від 07.02.2018 року, 16.11.2018 року, 04.11.2019 року на будинок № 18 по вул. Перемоги у м. Сміла, Черкаської області (22-24).

Із рахунків: № ПТ-103/03 від 31.03.2018 року, № ПТ-103/03 від 04.04.2018 року, № ПТ-103/03 від 30.11.2018 року, № ПТ-103/03 від 31.12.2018 року, № ПТ-103/03 від 31.01.2019 року, № ПТ-103/03 від 28.02.2019 року, № ПТ-103/03 від 31.03.2019 року, № ПТ-103/03 від 30.11.2019 року, № ПТ-103/03 від 31.12.2019 року, № ПТ-103/03 від 31.01.2020 року, № ПТ-103/03 від 29.02.2020 року, № ПТ-103/03 від 31.03.2020 року та відповідних актів прийому-передачі теплової енергії (а.с. 48-59) вбачається, що позивач надав відповідачу послуги з централізованого опалення з період з березня 2018 року по березень 2020 року, на загальну суму 23975 грн. 87 коп. Відповідач розрахунок за отриману теплову енергію провів частково, оплатив 786 грн. 07 коп. отриманої теплової енергії.

28.02.2020 року позивач направив відповідачу претензію № 345 у якій вимагав перерахувати на рахунок позивача борг за Договором (а.с. 25, докази направлення - а.с. 26). Відповідач відповідь претензію не надав, борг за Договором не погасив.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача за поставлену теплову енергію за Договором за період березень 2018 року по березень 2020 року становить 23189 грн. 80 коп., яку відповідач не сплатив, вимога про її стягнення є предметом позову у справі, що розглядається.

У зв`язку із несвоєчасною сплатою заборгованості за поставлену теплову енергію позивач нарахував відповідачу 1763 грн. 40 коп. пені, 718 грн. 22 коп. 3 % річних, 917 грн. 95 коп. інфляційних втрат. Вимога про їх стягнення також є предметом позову у справі, що розглядається.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору поставки теплової енергії № ПТ-103 від 01.02.2018 року, вимоги позивача витікають із суті прав та обов`язків сторін за цим договором.

Сторони у справі являються юридичними особами, суб`єктами господарювання в розумінні ст.ст. 2, 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єктами господарських відносин у сфері теплопостачання.

Відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання врегульовуються Законом України "Про теплопостачання", який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Відповідно до ч.6 ст.19 ЗУ "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 1 статті 24 ЗУ "Про теплопостачання" встановлено, що споживач має право, у тому числі, на отримання інформації щодо якості теплопостачання, тарифів, цін, порядку оплати, режимів споживання теплової енергії. Згідно ч. 3 статті 24 ЗУ "Про теплопостачання" основними обов`язками споживача теплової енергії є, у тому числі, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Частиною 2 ст. 25 ЗУ "Про теплопостачання" встановлено, що теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов`язані при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з ч. 5 ст. 25 ЗУ "Про теплопостачання" у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч. 6 ст. 25 ЗУ "Про теплопостачання").

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії також визначають Постанова Кабінету Міністрів України від 17.01.2000 року №59 Про забезпечення дисципліни розрахунків за спожиті природний газ, теплову та електричну енергію та Правила користування тепловою енергією, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198.

Правила є обов`язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії (пункт 2 Правил).

Пунктом 23 Правил встановлено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

У відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 7 статті 193 ГК України, статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Умовами п. 4.11. Договору передбачено оплата вартості спожитої протягом розрахункового періоду теплової енергії здійснюється споживачем шляхом оплати 100% такої вартості у безготівковому порядку або готівкою до каси постачальника у строк до 10 числа місяця, який слідує за розрахунковим. Строк виконання зобов`язань для відповідача вже є таким, що настав.

Відповідач не надав доказів в підтвердження здійснення даної оплати.

Отже, основний борг в сумі 23189 грн. 80 коп. позивачем доведений належними та допустимими доказами, його наявність і розмір відповідачем не спростовані, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

З підстав несвоєчасної оплати отриманої теплової енергії, за що п. 7.2.3 Договору передбачена відповідальність, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню за кожну поставку теплової енергії з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України у розмірі 1763 грн. 40 коп.

Так, згідно з п. 7.2.3 Договору сторони передбачили, що за порушення строків виконання грошового зобов`язання, споживач сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 1% від загальної суми заборгованості за кожен день такого невиконання грошового зобов`язання, включаючи день оплати.

При вирішенні спору в частині стягнення спірної суми пені суд керується приписами статей 549 - 552, 610-612, 614 ЦК України, статтями 216-218, 229 - 232, 234 ГК України.

Розрахунок позивача пені відповідає умовам Договору, нормам ст. 1, ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , ч. 6 ст. 232 ГК України, є правильним, тому пеня у нарахованій позивачем сумі підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Позивач, користуючись своїм правом та на підставі прострочення відповідачем проведення розрахунку за основним боргом за спожиту теплову енергію, нарахував 917 грн. 95 коп. інфляційних втрат, нарахованих за кожну поставку теплової енергії за період з 21.03.2018 року по 08.05.2020 року та 718 грн. 22 коп. 3% річних за кожну поставку теплової енергії за період з 21.03.2018 року по 08.05.2020 року.

Розрахунок спірних сум інфляційних та 3% річних відповідає умовам договору та фактичним обставинам справи, їх розрахунок методологічно і арифметично проведено правильно, тому і ці вимоги позивача суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у заявлених розмірах.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин справи, умов договору та наведених норм законодавства, позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 129, ст. 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Обрії» , код ЄДРПОУ 02476014, місцезнаходження: 20701, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Перемоги, 18 на користь комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» , код ЄДРПОУ 33648312, місцезнаходження: 20701, Черкаська обл., м. Сміла, вул. В`ячеслава Чорновола,72-А - 23189 грн. 80 коп. боргу, 1763 грн. 40 коп. пені, 917 грн. 95 коп. інфляційних втрат, 718 грн. 22 коп. 3% річних та 2102 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Грачов