Рішення

від 19.08.2020 по справі 925/877/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року м. Черкаси справа № 925/877/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участю представників сторін: позивача - Лекіашвіллі В.В. за довіреністю, відповідача - не з`явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-Інвест-К» про стягнення 50987 грн. 85 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-Інвест-К» (далі-відповідач) про стягнення, на підставі договору на постачання теплової енергії № 114 від 01.09.2016 року, 21966 грн. 78 коп. боргу, 12845 грн. 36 коп. інфляційних втрат, 3776 грн. 49 коп. 3 % річних, 12399 грн. 22 коп. пені, що разом становить 50987 грн. 85 коп. та відшкодування судових витрат.

Позов мотивований порушенням відповідачем строків та порядку оплати отриманої теплової енергії за договором на постачання теплової енергії № 114 від 01.09.2016 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/877/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19.08.2020 року.

Відповідач відзив на позов не подав, проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження не заперечив, явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

01.09.2016 року між позивачем - публічним акціонерним товариством «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (в подальшому рішенням Загальних зборів публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» від 20.04.2018 року змінено тип та найменування на приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» ), як теплопостачальна організація, та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-Інвест-К» , як споживачем, укладено договір на постачання теплової енергії № 114 (далі - Договір, а.с. 21-27), за умовами п.1.1. якого теплопостачальна організація зобов`язується постачати споживачеві теплову енергію на межу продаж теплової енергії, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами в терміни на умовах, передбачених цим договором

Сторони погодили усі істотні умови договору, зокрема, такі:

п. 1.3 - Тарифи на теплову енергію, встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України є предметом узгодження між сторонами цього Договору і може здійснюватись протягом дії Договору (тарифи вказані в додатку 1 до цього Договору);

п. 8.1. - розрахунки за теплову енергію здійснюються на умовах попередньої оплати поточного місяця, величина якої відповідає сумі фактичних нарахувань аналогічного періоду або, за відсутності таких даних - за кількістю теплової енергії на місяць, розрахованою відповідно до теплових навантажень, вказаних у додатку 1,2 цього договору з урахуванням характеристик вбудованих приміщень;

оплата за теплову енергію здійснюється за рахунком-фактурою, сума якого включає величину попередньої оплати та залишкової несплаченої суми за попередній період виходячи з розрахунку її фактичної реалізації;

п. 8.5. - споживач щомісяця з 01 по 07 число отримує від теплопостачальної організації оформлений акт приймання-передачі теплової енергії, акт звіряння розрахунків за спожиту теплову енергію на початок розрахункового періоду та рахунок-фактуру на сплату теплової енергії з урахуванням несплаченої вартості фактично спожитої теплової енергії (чи її частки) у попередньому розрахунковому періоді та суми попередньої оплати за теплову енергію поточного місяця;

п. 8.7. - у разі непогодження з кількістю та вартістю отриманих послуг, суми боргу, зазначених у у згаданих вище документах, споживач зобов`язаний у 3-х денний термін з дати їх отримання , надати обґрунтовані письмові заперечення та протягом цього ж строку направити свого представника з підтверджуючими документами для проведення звіряння та підписання відповідних актів;

п. 8.9. - споживач до 25 числа поточного місяця у відповідності до рахунку - фактури сплачує теплопостачальній організації суму попередньої оплати за теплову енергію поточного місяця та несплачену вартість (чи її частку) фактично спожитої теплової енергії в попередньому звітному періоді.

п. 9.3.1. - за несвоєчасну сплату теплової енергії за умовами договору - споживачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення виконання грошового зобов`язання споживачем) від несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен календарний день прострочення виконання грошового зобов`язання, 3 % річних від простроченої суми за весь період прострочення та інфляційні нарахування.

п. 10.1.5. - строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів. пені. відсотків річних, інфляційних нарахувань встановлюється тривалістю у 5 років.

п. 12.1.1 - договір діє до 31.12.2016 року включно, набирає чинності з дня його підписання сторонами та вважається щорічно пролонгованим з дня збігу попереднього строку його дії на наступний річний строк, якщо протягом останнього місяця строку дії договору від жодної із сторін не надійшло до іншої сторони заяви про відмову від нього.

Договір підписаний представниками обох сторін і скріплений їхніми печатками.

До Договору сторонами укладено: Додаток № 1 - обсяги постачання теплової енергії зазначає на квартири по вул. Героїв Дніпра, 89 всього за рік 569, 66 Гкал; тариф який діє на момент хзаключення договору складає 894,34 грн. за 1 Гкал; Додаток № 2 - Довідка по будинках (спорудах) споживача; Додаток № 5 - протокол узгодження розподілу теплової енергії від показань загального приладу комерційного обліку теплової енергії між споживачами - із зазначенням ТОВ «Житлобуд-Інвест-К» квартири площею 3995,7 м 2 ; Додаток № 6 - акт приймання-передавання теплової енергії (28-31).

Із рахунків фактичної кількості спожитої теплової енергії відповідачем та рахунків-фактур: № 198 від 30.11.2016 року, № 218 від 31.12.2016 року, № 18 від 31.01.2017 року, № 37 від 28.02.2017 року, № 56 від 31.03.2017 року, № 74 від 28.04.2017 року, № 818 від 31.10.2017 року, № 1504 від 30.11.2017 року, № 2146 від 31.10.2017 року, № 528 від 31.01.2018 року, № 969 від 28.02.2018 року, № 1937 від 31.03.2018 року, № 2721 від 30.04.2018 року, № 1447 від 28.02.2019 року, № 2052 від 31.03.2019 року, №2823 від 30.04.2019 року, № 4159 від 30.11.2019 року, № 4308 від 31.12.2019 року (а.с. 33-38, 42-50) вбачається, що позивач поставив відповідачу теплову енергію у період з листопада 2016 року по грудень 2019 року, у кількості 105,06 Гкал на загальну суму 116149 грн. 64 коп.:

15,55 Гкал по тарифу 894 грн. 34 коп. /1Гкал+20 % ПДВ на суму 16688 грн. 39 коп.;

11,64 Гкал по тарифу 894 грн. 34 коп. /1Гкал+20 % ПДВ на суму 12492 грн. 14 коп.;

23,3 Гкал по тарифу 894 грн. 34 коп. /1Гкал+20 % ПДВ на суму 25005 грн. 74 коп.;

14,86 Гкал по тарифу 894 грн. 34 коп.. /1Гкал+20 % ПДВ на суму 15947 грн. 87 коп.;

8,67 Гкал по тарифу 894 грн. 34 коп. /1Гкал+20 % ПДВ на суму 9304 грн. 72 коп.;

0,96 Гкал по тарифу 976 грн. 92 коп. /1Гкал+20 % ПДВ на суму 1030 грн. 28 коп.;

5,13 Гкал по тарифу 976 грн. 92 коп. /1Гкал+20 % ПДВ на суму 6013 грн. 92 коп.;

2,16 Гкал по тарифу 976 грн. 92 коп.. /1Гкал+20 % ПДВ на суму 2532 грн. 18 коп.;

1,83 Гкал по тарифу 976 грн. 92 коп.. /1Гкал+20 % ПДВ на суму 2145 грн. 31 коп.;

3,57 Гкал по тарифу 976 грн. 92 коп. /1Гкал+20 % ПДВ на суму 4185 грн.12 коп.;

5,6 Гкал по тарифу 976 грн. 92 коп. /1Гкал+20 % ПДВ на суму 6564 грн. 90 коп.;

4,99 Гкал по тарифу 976 грн. 92 коп. /1Гкал+20 % ПДВ на суму 5849 грн. 80 коп.;

3,16 Гкал по тарифу 976 грн. 92 коп. /1Гкал+20 % ПДВ на суму 3704 грн. 48 коп.;

0,89 Гкал по тарифу 976 грн. 92 коп. /1Гкал+20 % ПДВ; 0,93 Гкал по тарифу 966 грн. 98 коп. /1Гкал+20 % ПДВ; 0,78 Гкал по тарифу 1173 грн. 21 коп. /1Гкал+20 % ПДВ на суму 3220 грн. 62 коп.;

0,27 Гкал по тарифу 1173 грн. 21 коп./1Гкал+20 % ПДВ на суму 380 грн. 12 коп.;

0,26 Гкал по тарифу 1173 грн. 21 коп./1Гкал+20 % ПДВ на суму 366 грн. 04 коп.;

0,22 Гкал по тарифу 1173 грн. 21 коп./1Гкал+20 % ПДВ на суму 309 грн. 73 коп.;

0,29 Гкал по тарифу 1173 грн. 21 коп./1Гкал+20 % ПДВ на суму 408 грн. 28 коп.

Тариф 894 грн. 34 коп. за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1360 від 04.08.2016 року.

Тариф 976 грн. 92 коп. за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1198 від 05.10.2017 року.

Тариф 966 грн. 98 коп. за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 403 від 14.06.2018 року.

Тариф 1173 грн. 21 коп. за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1795 від 11.12.2018 року.

Відповідач розрахунок за отриману теплову енергію провів частково, оплатив 94182 грн. 86 коп.

20.07.2018 року відповідач направив позивачу гарантійний лист № 20/07/-1 в якому визнав заборгованість перед позивачем у розмірі 28000 грн. та гарантував її погашення до 15.10.2018 року (а.с. 39).

28.12.2018 року господарський суд міста Київ видав судовий наказ у справі № 910/17384/18 про стягнення з відповідача на користь позивача 28000 грн. основного боргу, 11212 грн. 65 коп. інфляційних втрат, 3078 грн. 29 коп. 3% річних, 29147 грн. 66 коп. пені та 176 грн. 20 коп. судових витрат. Однак ухвалою господарського суду міста Київ від 16.07.2019 року судовий наказ від 28.12.2018 року у справі № 910/17384/18 скасовано.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача за поставлену теплову енергію за Договором за період листопад 2016 року по грудень 2019 року становить 21966 грн. 78 коп. яку відповідач не сплатив, вимога про її стягнення є предметом позову у справі, що розглядається.

У зв`язку із несвоєчасною сплатою заборгованості за поставлену теплову енергію позивач нарахував відповідачу 12399 грн. 22 коп. пені, 3776 грн. 49 коп. 3 % річних, 12845 грн. 36 коп. інфляційних втрат. Вимога про їх стягнення також є предметом позову у справі, що розглядається.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору на постачання теплової енергії № 114 від 01.09.2016 року, вимоги позивача витікають із суті прав та обов`язків сторін за цим договором.

Сторони у справі являються юридичними особами, суб`єктами господарювання в розумінні ст.ст. 2, 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єктами господарських відносин у сфері теплопостачання.

Відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання врегульовуються Законом України "Про теплопостачання", який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Відповідно до ч.6 ст.19 ЗУ "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 1 статті 24 ЗУ "Про теплопостачання" встановлено, що споживач має право, у тому числі, на отримання інформації щодо якості теплопостачання, тарифів, цін, порядку оплати, режимів споживання теплової енергії. Згідно ч. 3 статті 24 ЗУ "Про теплопостачання" основними обов`язками споживача теплової енергії є, у тому числі, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Частиною 2 ст. 25 ЗУ "Про теплопостачання" встановлено, що теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов`язані при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з ч. 5 ст. 25 ЗУ "Про теплопостачання" у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч. 6 ст. 25 ЗУ "Про теплопостачання").

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії також визначають Постанова Кабінету Міністрів України від 17.01.2000 року №59 Про забезпечення дисципліни розрахунків за спожиті природний газ, теплову та електричну енергію та Правила користування тепловою енергією, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року №1198.

Правила є обов`язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії (пункт 2 Правил).

Пунктом 23 Правил встановлено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

У відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 7 статті 193 ГК України, статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Умовами п. 8.9 Договору передбачено, що споживач до 25 числа поточного місяця у відповідності до рахунку - фактури сплачує теплопостачальній організації суму попередньої оплати за теплову енергію поточного місяця та несплачену вартість (чи її частку) фактично спожитої теплової енергії в попередньому звітному періоді.

Відповідач не надав доказів заперечень, щодо кількості, якості, вартості отриманої теплової енергії, як і не надав доказів в підтвердження здійснення оплати вказаної заборгованості.

Отже, основний борг в сумі 21966 грн. 78 коп. позивачем доведений належними та допустимими доказами, його наявність і розмір відповідачем не спростовані, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

З підстав несвоєчасної оплати отриманої теплової енергії, за що п. 9.3.1 Договору передбачена відповідальність, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню за кожну поставку теплової енергії з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України у розмірі 12399 грн. 22 коп.

Так, згідно з п. 9.3.1 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасну сплату теплової енергії за умовами договору - споживачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення виконання грошового зобов`язання споживачем) від несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен календарний день прострочення виконання грошового зобов`язання, 3 % річних від простроченої суми за весь період прострочення та інфляційні нарахування.

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов`язання, згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

При вирішенні спору в частині стягнення спірної суми пені суд керується приписами статей 549-552, 610-612, 614 ЦК України, статтями 216-218, 229-232 (зокрема, абз. 3 ч. 2 ст. 231), 234 ГК України, роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань N 14 від 17.12.2013 року, умовами п.п. 9.3.1 договору на постачання теплової енергії № 114 від 01.09.2016 року.

З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства і умови договору спірну вимогу позивача суд вважає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Позивач, користуючись своїм правом та на підставі прострочення відповідачем проведення розрахунку за основним боргом за спожиту теплову енергію, нарахував 12845 грн. 36 коп. інфляційних втрат, нарахованих за кожну поставку теплової енергії за період з 25.12.2016 року по 12.03.2020 року та 3776 грн. 49 коп. 3% річних за кожну поставку теплової енергії за період з 25.12.2016 року по 12.03.2020 року.

Розрахунок спірних сум інфляційних та 3% річних відповідає умовам договору та фактичним обставинам справи, їх розрахунок методологічно і арифметично проведено правильно, тому і ці вимоги позивача суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у заявлених розмірах.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин справи, умов договору та наведених норм законодавства, позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 129, ст. 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-Інвест-К» , код ЄДРПОУ 33978405, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, 10 А, офіс 2/42 на користь приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» , код ЄДРПОУ 00204033, місцезнаходження: 18036, м. Черкаси, проспект Хіміків, 76 - 21966 грн. 78 коп. боргу, 12845 грн. 36 коп. інфляційних втрат, 3776 грн. 49 коп. 3 % річних, 12399 грн. 22 коп. пені та 2102 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 22.10.2020 року.

Суддя В.М. Грачов