Рішення

від 22.10.2020 по справі 199/5235/20

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/5235/20

(2/199/2053/20)

РІШЕННЯ

іменем України

22.10.2020

м. Дніпро

справа №199/5235/20

провадження № 2/199/2053/20

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

за участю секретаря Столяренко А.І.,

учасники справи:

позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СВ-1

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартального будинку СВ-1 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг, -

за неявки учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг.

В обґрунтування позову зазначивши, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , а тому, як власник зобов`язана брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.

Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , було передано Об`єднанню з обслуговування Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СВ-1 .

Згідно розрахунку заборгованості за період з 01.02.2017 по 31.01.2020 за ОСОБА_1 виникла заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 80694,75 грн.

На даний час заборгованість не погашена та завдає збитків Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку СВ-1 , у зв`язку із чим відповідачу нараховуються інфляційні нарахування у сумі 6281,83 грн. та 3 % річних у сумі 3020,46 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 28 серпня 2020 року відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22 жовтня 2020 року справу розглянуто по суті з ухваленням рішення.

Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судове засідання проведено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач ОСОБА_1 не надала заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, утім, направила до суду заяву, в якій зазначила, що отримавши копію позовної заяви з додатками звернулася до близьких та знайомих за допомогою та почала виплачувати борг.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю Комунального підприємства Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради від 15.06.2020 (а.с.10).

Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , було передано Об`єднанню з обслуговування Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СВ-1 (а.с.65).

У будинку, зокрема і в квартирі, за вищевказаною адресою, позивачем безперебійно надавались житлово-комунальні послуги.

Отже, як власник та споживач житлово-комунальних послуг, згідно ст. 156, 162 ЖК України, зобов`язаний не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.

Згідно розрахунку заборгованості за період з 01.02.2017 по 31.01.2020 за ОСОБА_1 виникла заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 89 997,04 грн. (а.с.24-25).

Законом України Про житлово-комунальні послуги визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків затверджених Постановою КМУ N 45 від 24 січня 2006 року Про внесення змін до постанови Кабміну від 08 жовтня 1992 року N 572 , власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Законом України Про житлово-комунальні послуги врегульовані права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник, серед яких обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за недотримання умов його виконання, згідно з типовим договором.

Правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а його обов`язком - оплатити житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Крім того, відповідно до Закону України Про захист прав споживачів відповідач є споживачем комунальних послуг.

Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги , визначено зобов`язання споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними. Фактичне надання таких послуг підтверджується актами виконаних робіт (а.с.28-64).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СВ-1 , позивач є виконавцем функцій з своєчасного та якісного надання житлово-комунальних послуг для потреб споживачів будинку (а.с.66-72).

За період з 01.02.2017 по 31.01.2020 відповідач отримував житлово-комунальні послуги, не відмовлявся від їх отримання, отримував рахунки на сплату за житлово-комунальні послуги, які містять у собі суму заборгованості. Окрім того, жодних заяв про відмову від користування житлово-комунальними послугами, скарг щодо обсягу та якості наданих послуг відповідачем не заявлялось.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує, а ст. 322 ЦК України наголошує на те, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідач, будучи власником майна зобов`язаний його утримувати.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Крім того, позивачем ставиться вимога про стягнення 6281,83 грн. індексу інфляції та 3020,46 грн. - 3 % річних, яка підлягає задоволенню із таких правових підстав.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих їй житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.

Враховуючи викладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 80694,75 грн., а також 6281,83 грн. індексу інфляції та 3020,46 грн. - 3 % річних є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату професійної правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких згідно п.1 ч.3 цієї статті віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано - договір №4 про надання адвокатських послуг від 22.06.2020, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №0691, платіжне доручення №1566 від 11.08.2020, Акт прийому наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги №4 від 22.06.2020 від 11.08.2020, розрахунок затрат робочого часу адвоката на надання правничої допомоги ОСББ СВ-1 згідно договору №4 від 22.06.2020 (а.с.19,20,21,22,23).

За таких обставин, враховуючи надання правової допомоги позивачу, підготовку процесуальних документів, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СВ-1 судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.

Вирішуючи відповідно до вимог ст.141 ЦПК України питання розподілу судових витрат, з урахуванням результату розгляду справи, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

Керуючисьст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СВ-1 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СВ-1 заборгованість зі сплати фактично отриманих житлово-комунальних послуг за період з 01.02.2017 по 31.01.2020 в розмірі 80694,75 грн., знецінення коштів згідно індексу інфляції за період прострочення в розмірі 6281,83 грн., а 3% річних за період прострочення оплати в розмірі 3020,46 грн., а всього в розмірі 89 997 (вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 04 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СВ-1 судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СВ-1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Повний текст рішення суду складено 22 жовтня 2020 року.

Позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СВ-1 , ЄДРПОУ 24986069, місцезнаходження - вулиця В.Антоновича, буд. 22, м. Дніпро, 49101.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 .

Суддя О.Б.Подорець