Рішення

від 02.10.2020 по справі 372/2583/19

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2583/19

Провадження № 2-222/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2020 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

Головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Буртовій О.Є.,

за участю представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

позивача ОСОБА_3

відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , третя особа державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Мотицький Ігор Леонідович, про визнання договору дарування недійсним,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_6 звернулась з до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , третя особа державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Мотицький Ігор Леонідович, про визнання договору дарування недійсним, в якому просить визнати недійсним договір дарування частки садового будинку АДРЕСА_1 , укладений 03 липня 2019 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , посвідчений державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори м. Києва Мостицьким Ігорем Леонідовичем, реєстр №6-584 та зобов`язати державного нотаріуса Першої державної нотаріальної контори Мостицького Ігоря Леонідовича поновити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на 1/6 частку за кожним у вказаному садовому будинку. Визнати недійсним договір дарування частки земельної ділянки площею 0,0592 га., кадастровий номер 3223186800:04:006:0087, з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташованої за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Романків, садове товариство Берізка , укладений 03 липня 2019 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , посвідчений державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори м. Києва Мостицьким Ігорем Леонідовичем, реєстр №6-585 та зобов`язати державного нотаріуса Першої державної нотаріальної контори м. Києва Мостицького Ігоря Леонідовича поновити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на 1/6 частку за кожним у вказаній земельній ділянці. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначила, що з 09.12.1998 року вона перебувала у шлюбі із ОСОБА_8 , батьком відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . За час спільного проживання вони з чоловіком, крім іншого майна, придбали садовий будинок АДРЕСА_1 (з надвірними будівлями і спорудами) площею 33,7 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 0,059 га., кадастровий номер 3223186800:04:006:0087, з цільовим призначенням для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Романків, садове товариство Берізка , які належали ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу садового будинку від 11.08.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р., реєстр № 2241 та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.08.2003 року посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р., реєстр № 2245, Державного акту про право власності на земельну ділянку серії КВ № 008941, виданого Підгірцівською сільською радою Обухівського району Київської області 23.02.2004 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер, після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої крім іншого майна, увійшли садовий будинок та земельна ділянка. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_8 є позивач та діти від попереднього шлюбу ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 11.06.2019 року позивачем та відповідачами ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 були отримані свідоцтва про право на спадщину на садовий будинок та земельну ділянку . 10.03.2019 року позивач звернулась до Обухівського районного суду Київської області із позовом про припинення права власності у спільному майні за вимогою іншого співвласника. 30.07.2019 року відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подарували належні їм частки у садовому будинку і земельній ділянці своїй матері, ОСОБА_7 . Позивач вважає договори дарування часток у садовому будинку і земельній ділянці, укладені між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_7 такими, що укладені з порушеннями закону та підлягають визнанню недійсними, тому позивач звернулась з вказаним позовом до суду.

Ухвалою судді від 03.09.2019 року відкрито провадження по справі, призначено у справі підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 28.01.2020 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.

18.02.2020 року на виконання ухвали суду державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Мотицьким І.Л. надано копію договору дарування частки садового будинку та документів на підставі, яких він був посвідчений 03.07.2016 року за реєстровим № 6-584 та копію договору дарування частки земельної ділянки та документів на підставі, яких він був посвідчений 03.07.2016 року за реєстровим № 6-585.

Ухвалою суду від 29.07.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав вказаних в позовній заяві, та просили їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, просили відмовити в їх задоволенні взв`язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю.

Представник відповідачів ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх недоведеність.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, заявлені позовні вимоги не підтримує в повному обсязі.

Третя особа державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Мотицький І.Л. в судове засіданні не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, подав до суду клопотання, в якому просив розглядати справу у його відсутність та прийняти рішення згідно чинного законодавства України. Крім того подав до суду письмові пояснення, в яких вказав, що при посвідченні державним нотаріусом договору дарування частки садового будинку № 6-584 від 03.07.2019 року та договору дарування частки земельної ділянки № 6-585 від 03.07.2019 року було проведено перевірку відсутності записів про обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та щодо суб`єкта. За вказаними реєстрами будь які обтяження відносно вищезгаданих договорів відсутні.

Суд, заслухавши думку позивача, відповідачів, їх представників, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов до наступного.

Як встановлено судом під час розгляду справи, позивач ОСОБА_6 з 09.12.1998 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_8 , який є батьком відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, та копіями свідоцтва про народження.

11.08.2003 року за час шлюбу, ОСОБА_8 було придбано садовий будинок АДРЕСА_2 , розташований на земельній ділянці площею 0,059 га., кадастровий номер 3223186800:04:006:0087, з цільовим призначенням для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Романків, садове товариство Берізка .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер, після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі на садовий будинок АДРЕСА_1 (з надвірними будівлями і спорудами) площею 33,7 кв.м., та земельну ділянку площею 0,059 га., кадастровий номер 3223186800:04:006:0087, з цільовим призначенням для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Романків, садове товариство Берізка .

Відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та Свідоцтва про право власності на спадщину за законом право власності на садовий будинок та земельну ділянку за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Романків, садове товариство Берізка , ОСОБА_3 є власницею 2/3 частин спадкового майна (Ѕ частина подружня доля у спільному майні подружжя та 1/6 частина як спадкоємиця першої черги за законом), ОСОБА_4 є власником 1/6 частини спадкового майна як спадкоємиця першої черги за законом, ОСОБА_5 є власницею 1/6 частини спадкового майна як спадкоємиця першої черги за законом.

З матеріалів цивільної справи № 372/931/19 (провадження 2-110/20) за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про припинення права власності у спільному майні за вимогою іншого співвласника, наданої для огляду в судовому засіданні вбачається, що 13.03.2019 року до суду надійшла вказана позовна заява.

14.03.2019 року ухвалою судді позовну заяву залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 20.05.2019 року відкрито провадження по справі, призначено у справі підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 02.07.2019 року заяву позивача ОСОБА_6 про забезпечення позову, задоволено. Накладено арешт на 1/6 частину садового будинку АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_4 . Накладено арешт на 1/6 частину садового будинку АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_5 . Накладено арешт на 1/6 частину земельної ділянки площею 0,0592 га, кадастровий номер 3223186800:04:006:0087, з цільовим призначенням для веденні садівництва, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Романків, садове товариство Берізка , яка належить на праві власності ОСОБА_4 . Накладено арешт на 1/6 частину земельної ділянки площею 0,0592 га., кадастровий номер 3223186800:04:006:0087, з цільовим призначенням для ведення садівництві що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Романків, садове товариство Берізка , яка належить на праві власності ОСОБА_5 .

03.07.2019 року між ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було укладено договір дарування частки садового будинку, відповідно до якого ОСОБА_5 , ОСОБА_4 передали безоплатно у власність своїй матері ОСОБА_7 , а ОСОБА_7 прийняла у дар належну дарувальникам на праві власності, в рівних частках кожному 1/3 частку садового будинку, який розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Романків, Березка садівниче товариство обслуговуючий кооператив (код ЄДРПОУ 25772353), будинок 18, який посвідчений державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Мотицьким І.Л. за реєстровим № 6-584.

03.07.2019 року між ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було укладено договір дарування частки земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_5 , ОСОБА_4 передали безоплатно у власність своїй матері ОСОБА_7 , а ОСОБА_7 прийняла у дар належну дарувальникам на праві власності, в рівних частках кожному 1/3 частку земельної ділянки площею 0,0592 гектарів, кадастровий номер 3223186800:04:006:0087, розташованої за адресою: Київська область, Обухівський район, с/рада Підгірцівська, с/т Берізка , який посвідчений державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Мотицьким І.Л. за реєстровим № 6-585.

ОСОБА_4 є сином ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

ОСОБА_5 є донькою ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, копією свідоцтва про укладення шлюбу.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частини перша та третя ст. 215 ЦК визначають, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу . Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з наведеними нормами, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці (див. постанову Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 280/2134/14-ц).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК ) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до змісту ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) зроблено висновок, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України ) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України ), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена ст. 234 ЦК України , так і інша. Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним .

Крім того, відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду України від 19.10.2016 року у справі № 6-1873цс16 зазначено, що при розгляді справ про встановлення фіктивності правочину суди повинні брати до уваги те, що у таких правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно. Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину. Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої ст. 203 ЦК України , що за правилами ст. 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України .

Як встановлено при розгляді справи, відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , відчужуючи належну їм на праві власності 1/3 частку садового будинку та 1/3 частку земельної ділянки, були обізнані про існування цивільної справи № 372/931/19 (провадження 2-110/20) за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про припинення права власності у спільному майні за вимогою іншого співвласника, а отже могли передбачити наслідки для себе у випадку задоволення судом цивільного позову та виконання судового рішення.

Крім того, суд враховує, що спірні договори дарування були укладені між найближчими членами родини, а саме матір`ю та дітьми. Будь-яких доказів на підтвердження того, що нерухоме майно, що є предметом оспорюваних договорів, було передано у встановленому законом порядку у власність, суду надано не було.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачі, укладаючи спірні договори дарування від 03.07.2019 року, не передбачали реального настання правових наслідків, обумовлених вказаним правочином, а дії відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 були направлені на фіктивний перехід права власності на належні їм частини садового будинку та земельної ділянки до своєї матері, у зв`язку з чим, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог про визнання договорів дарування від 03.07.2019 року недійсними, оскільки вони були укладені без наміру реального настання обумовлених ним правових наслідків, а тому є фіктивними. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання договорів дарування недійсними підлягають задоволенню.

При цьому, суд не вбачає правових підстав для зобов`язання державного нотаріуса Першої державної нотаріальної контори Мостицького Ігоря Леонідовича поновити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на 1/6 частку за кожним у садовому будинку та на 1/6 частку за кожним у земельній ділянці, оскільки відновлення, повторне внесення записів про попереднього власника законом не передбачено. За приписами ст.ст. 19 , 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідачів на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в рівних частках, а саме по 512 грн. 27 грн. з кожного.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12 , 13 , 76-81 , 89 , 95 , 141 , 229 , 258 , 259 , 263-266 , 268 , 273 , 280-282 , 289 , 352 , 354 ЦПК України , суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , третя особа державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Мотицький Ігор Леонідович, про визнання договору дарування недійсним, задовольнити частково.

Визнати недійсним договір дарування частки садового будинку АДРЕСА_2 , укладений 03 липня 2019 року між ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_7 , посвідчений державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори м. Києва Мостицьким Ігорем Леонідовичем, реєстр №6-584.

Визнати недійсним договір дарування частки земельної ділянки площею 0,0592 га., кадастровий помер 3223186800:04:006:0087, з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташованої за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Романків, садове товариство Берізка , укладений 03 липня 2019 року між ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_7 , посвідчений державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори м. Києва Мостицьким Ігорем Леонідовичем, реєстр №6-585.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судові витрати з кожного по 512 грн. 27 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 12 жовтня 2020 року.

Суддя: