Рішення

від 22.10.2020 по справі 404/912/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/912/20

Номер провадження 2/404/248/20

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Мохонько В.В.,

за участі секретаря - Добровольської Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в порядку спрощеного позовного провадження, справу за позовом приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року представник позивача звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути із відповідачів, солідарно, страхове відшкодування за завдані збитки в порядку регресу в розмірі 31 864,66 грн. та 2 102 грн. судового збору.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.03.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В судове засідання представник позивача направила на електронну адресу суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримала та не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідачі до суду не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялися судом належним чином, причини неявки суду невідомі, правом подачі відзиву на позов не скористалися.

За таких обставин, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення вимог, виходячи з наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що 18.07.2018 року між Приватним акціонерним товариством Українська пожежно-страхова компанія та ОСОБА_2 було укладено Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/4632385.

У відповідності до умов вказаного Полісу страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу марки HYUNDAI , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам /а.с. 10/.

04.02.2019 року о 07 год. 18 хв. в м. Кропивницький по вул. Матвієнка біля буд. 17/5, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля HYUNDAI , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля CHEVROLET , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 .

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу CHEVROLET , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , було завдано механічних ушкоджень, а власнику вказаного автомобіля - матеріального збитку.

Постановою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 11 липня 2019 року, яка набрала законної сили 23.07.2019 року, визнано винним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП, - закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку, передбаченого ст. 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення /а.с 13-14/.

Відповідно до ч. 4. ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля CHEVROLET звернувся до AT СГ ТАС із заявою про виплату страхового відшкодування на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту №ПК/21 від 21.12.2018 року /а.с. 17/.

У свою чергу, страховик власника пошкодженого внаслідок дорожньо-транспорної пригоди автомобіля CHEVROLET - AT СГ ТАС (приватне) - звернувся до позивача із заявою №Г0401/2431 від 11.04.2019 року про виплату страхового відшкодування за Полісом №АМ/4632385 /а.с. 28/.

На підставі страхового акту №ОЦ/173/032/19/0141 від 31.07.2019 року позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі: 31 864 грн. 66 коп., що підтверджується платіжним дорученням №5940 31.07.2019 року /а.с. 29, 29-зворотня сторона/.

11.09.2019 року позивачем на адресу відповідача ОСОБА_2 направлена претензія про відшкодування збитків в порядку регрессу /а.с. 30/.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної сторони у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно приписів ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України Про страхування до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст.6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно зі ст.22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.п. в), ґ) ч. 38.1.1.ст. 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди; якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов`язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; 33.1.3. поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально (ст. 33 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

З наведеного вбачається, що факт настання страхового випадку не оспорюються сторонами в передбаченому законом порядку. В результаті визнання ДТП страховим випадком, страхова компанія сплатила страхове відшкодування в межах умов договору.

Факт неповідомлення страховика про ДТП є підставою для відшкодування страхувальником у порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування. Проте якщо: факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами; відповідач ОСОБА_3 , як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; страховик сплатив страхове відшкодування - то сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може братися за основу ухвалення рішення, яке повинне ґрунтуватися на загальних положеннях про відшкодування шкоди у недоговірних зобов`язаннях.

Це узгоджується з висновками, викладеними у постановах ВСУ від 16.09.2015 у справі № 6-284цс15 та від 22.03.2017 у справі № 6-2011цс16, від 16.01.2019 року у справі № 208/7291/13-ц.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Разом з цим, згідно постанови Ленінського районного суду міста Кіровограда від 09 липня 2019 року, яка набрала законної сили 20.07.2019 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (громадянина Марокко, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

04.02.2019 року о 07:18 год., ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом Hyundai Azera , номерний знак НОМЕР_1 , по вул. А.Матвієнка, 17/5 в м. Кропивницький, спричинивши дорожньо-транспортну пригоду, покинув місце пригоди, перемістивши транспортний засіб, залишив місце пригоди, чим порушив п. 2.10 а), 2.10 в) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП /а.с. 15/.

Однак, суд не може погодитися з висновком позивача про наявність підстав для солідарного стягнення страхового відшкодування як з особи, винної у ДТП, так і з власника забезпеченого транспортного засобу, з огляду на таке.

Як вбачається зі змісту ст.ст. 51, 175 ЦПК, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі.

Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

У даній справі позивач вважав, що у відповідачів є солідарний обов`язок виплатити йому страхове відшкодування, і цей обов`язок виник внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Тому позивач пред`явив до відповідачів однакову вимогу. Право особи заявити однорідні позовні вимоги до кількох відповідачів передбачено у процесуальному законі незалежно від того, чи існує між цими відповідачами солідарне зобов`язання.

Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/4632385солідарний обов`язок відповідачів не встановлений.

Статтею1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виходячи із загальних норм ст. ст. 1166, 1187, 1190 ЦК, підстави для цивільної відповідальності ОСОБА_2 перед приватним акціонерним товариством Українська пожежно-страхова компанія лише через те, що він є власником транспортного засобу, відсутні.

За загальними правилами, зазначеними вище, тягар цивільної відповідальності в таких випадках має нести винна у завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля, чи особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем та з вини якої сталася ДТП.

Згідно встановлених судом обставин, позивач виплатив власнику транспортного засобу марки CHEVROLET , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 31 864 грн. 66 коп., відшкодування витрат, пов`язаних з пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, стягнувши із ОСОБА_3 (водія забезпеченого транспортного засобу) на користь позивача страхового відшкодування за завдані збитки в порядку регресу в розмірі 31 864,66 грн., відмовивши у задоволенні вимог до ОСОБА_2 .

Так, відповідач ОСОБА_3 самовільно залишив місце пригоди, визнаний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та відповідно у страховика після виплати страхової виплати на користь третіх осіб виникло право на пред`явлення вимоги до винуватця ДТП про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу.

Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 102 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія страхове відшкодування за завдані збитки в порядку регресу в розмірі 31 864,66 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2 102 грн.

У задоволенні вимог до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України , в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: приватне акціонерне товариство Українська пожежно-страхова компанія , місцезнаходження: вул. Кирилівська, 40, м. Київ, код ЄДРПОУ 20602681;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - не встановлено;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - не встановлено.

Повне судове рішення складено 23.10.2020 року.

Суддя Кіровського В. В. Мохонько

районного суду

м.Кіровограда