Рішення

від 23.10.2020 по справі 942/667/20

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 23.10.2020

ЄУ № 942/667/20

Провадження №2/942/404/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді Проньки В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожкової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом, в якому просить визнати за позивачем в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельні ділянки № НОМЕР_1 площею 1,5800 га, № НОМЕР_2 площею 3,5200 га, № НОМЕР_3 площею 4,5344 га, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді земельних ділянок № НОМЕР_1 площею 1,5800 га, № НОМЕР_2 площею 3,5200 га та № НОМЕР_3 площею 4,5344 га, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області. ОСОБА_2 залишив заповіт, яким все своє майно заповів позивачу. Позивач спадщину після смерті чоловіка прийняла та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, однак, під час проведення антитерористичної операції втратила його. 04.07.2019 позивач звернулася до в.о. державного нотаріуса Лутугинської державної нотаріальної контори із заявою про видачу дублікату свідоцтва про право на спадщину, однак позивачу було відмовлено з посиланням на те, що спадкова справа знаходиться в архіві Лутугинської державної нотаріальної контори, до якої через проведення на території Лутугинського району операції об`єднаних сил не має доступу. В даний час позивач бажає реалізувати своє право на спадщину за заповітом, але не може цього зробити, оскільки спадкова справа залишилася на тимчасово окупованій території.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 19.06.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі, розпочато підготовче провадження у справі на 19.08.2020, призначено підготовче судове засідання, залучено до участі у справі третю особу.

19.08.2020 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 17.09.2020 у зв`язку з витребуванням доказів, продовжено строк проведення підготовчого провадження до 19.09.2020.

17.09.2020 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.10.2020.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, з позовом згоден, заперечень не має.

Від представника третьої особи надійшло пояснення на позов, в якому останній просить розглядати справу за його відсутності.

За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксації процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, зважаючи на те, що визнання відповідачем позову ґрунтується на законних підставах, не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Лисичанськ Луганської області помер чоловік позивача ОСОБА_2 . Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим Танюшівською сільською радою Новопсковського району Луганської області 21.09.1993; свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лутугинського районного управління юстиції у Луганській області 08.05.2013.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входять земельні ділянки № НОМЕР_1 площею 1,5800 га, № НОМЕР_2 площею 3,5200 га та № НОМЕР_3 площею 4,5344 га, розташовані на території Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належали ОСОБА_2 на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку від 22.08.2008 серій ЛГ № 137715, ЛГ № 137716 та ЛГ № 137717 відповідно.

Зі змісту пояснень Головного управління Держгеокадастру у Луганській області вбачається, що 14.05.2020 проведено державну реєстрацію земельних ділянок відповідно до п. 115 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 03.11.2015, власником яких згідно державних актів від 22.08.2008 серії ЛГ №137716, ЛГ № 137715, ЛГ № 137717 був ОСОБА_2 . Оскільки з кадастровими номерами 4423388200:03:004:0010, 4423388200:03:004:0011 та 4423388200:03:004:0012 вже були зареєстровані 29.10.2009 земельні ділянки державної власності, які надані в оренду ТОВ Луганське енергетичне об`єднання для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі енергії в оренді, то земельним ділянкам згідно Державних актів від 22.08.2008 серії ЛГ № 137716, ЛГ № 137715 та ЛГ № 137717 було автоматично визначено кадастрові номери - 4423388200:03:004:0077, 4423388200:03:004:0076 та 4423388200:03:004:0078 відповідно.

Як вбачається з витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки №№ НВ-4404495702020, НВ-4404495692020, НВ-4404495712020 від 27.05.2020. власником земельних ділянок № НОМЕР_1 площею 1,5800 га з кадастровим номером 4423388200:03:004:0076, №48.2 площею 3,5200 га з кадастровим номером 4423388200:03:004:0077 та №48.3 площею 4,5344 га з кадастровим номером 4423388200:03:004:0078, розташованих на території Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є ОСОБА_2 .

Суд встановив, що за життя ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Лутугинської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за №2-473, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив наступне розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів позивачу ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1220, 1222 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до положень ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно з вимогами ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Суд встановив, що позивач як спадкоємець за заповітом спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2 прийняла, звернувшись до Лутугинської державної нотаріальної контори, де була заведена спадкова справа №54458344 (номер у нотаріуса 153/2013), що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №61665672 від 15.09.2020.

З вказаної інформаційної довідки також слідує, що позивач 28.05.2014 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом - номер у спадковому реєстрі 56132247, яке є чинним.

Суд встановив, що у зв`язку з втратою оригіналу свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивач ОСОБА_1 через свого представника звернулася до в.о. державного нотаріуса Лутугинської державної нотаріальної контори, завідувача Марківської державної нотаріальної контори за видачею дублікату свідоцтва. Однак, постановою державного нотаріуса від 04.07.2019 про відмову у вчиненні нотаріальних дій позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій - видачі дублікату свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки спадкова справа знаходиться в Лутугинській державній нотаріальній конторі, до якої у зв`язку з проведенням операції об`єднаних сил не має доступу.

В даний час позивач бажає реалізувати своє право на спадщину за заповітом на земельні ділянки після смерті чоловіка, однак не може цього зробити , так як втрачений оригінал свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а отримати його дублікат в нотаріальній конторі неможливо, оскільки заведена Лутугинською державною нотаріальною конторою спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_2 залишилась на непідконтрольній владі України території.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.А згідно з ч. 1 ст. 53 вказаного Закону у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування видається дублікат втраченого або зіпсованого документа.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Частина 5 ст.1268 ЦК України встановлює, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст.321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 41 Конституції України також закріплено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Зі змісту ст. 321 ЦК України вбачається, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена законом.

Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини.

Згідно з ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Таким чином, проаналізувавши встановлені конкретні обставини у справі, оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, враховуючи інтереси позивача, визнання відповідачем позову, а також те, що іншого шляху для захисту спадкових прав позивач не має, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки наданими доказами доводиться право власності позивача на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки позовні вимоги визнані відповідачем до початку розгляду справи по суті, позовні вимоги задоволено в повному обсязі, то позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків суми сплаченого судового збору у розмірі 874,95 грн та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 874,95 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 77-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4423388200:03:004:0076 (ділянка ріллі № НОМЕР_1 ) площею 1,5800 га, розташовану на території Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 137715, виданого Новопсковською районною державною адміністрацією 22 серпня 2008 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010841600038;

- право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4423388200:03:004:0077 (ділянка ріллі № НОМЕР_2 ) площею 3,5200 га, розташовану на території Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 137716, виданого Новопсковського районною державною адміністрацією 22 серпня 2008 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010841600037;

- право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4423388200:03:004:0078 (ділянка ріллі № НОМЕР_3 ) площею 4,5344 га, розташовану на території Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 137717, виданого Новопсковського районною державною адміністрацією 22 серпня 2008 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010841600036.

Стягнути з Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04336642, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , 874,95 грн (вісімсот сімдесят чотири грн 95 коп.) в рахунок відшкодування понесеного судового збору.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Новопсковському районі Луганської області, код ЄДРПОУ 37942461, повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , з державного бюджету 50 відсотків суми судового збору у розмірі 874,95 грн (вісімсот сімдесят чотири грн 95 коп.), сплаченого нею при зверненні до суду за квитанцією №64 від 02.06.2020.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_7 , дата видачі 20.06.2006, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_3 , який здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛГ №000289 від 04.10.2019, ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВВ № 1004387 від 01.06.2020, здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Танюшівська сільська рада Новопсковського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04336642, місце знаходження: вул. Центральна, 7, с. Танюшівка Новопсковського району Луганської області.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, код ЄДРПОУ: 39771244, місце знаходження: проспект Центральний, 17, корп. 2. м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Новопсковський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті 15 жовтня 2020 року.

Повний текст рішення складено в нарадчій кімнаті 23 жовтня 2020 року.

Суддя: В.В. Пронька