Рішення

від 19.10.2020 по справі 675/1249/20

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/1249/20

Провадження № 2/675/525/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" жовтня 2020 р. м.Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Трасковського С.Л., за участю: секретаря - Гук - Миронюк Ю.Г., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радошівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

03.07.2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до Радошівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мама - ОСОБА_4 , після смерті яких відкрилася спадщина.

У встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернулася із заявою про прийняття спадщини, оскільки вважала, що її фактичне проживання з матір`ю на час відкриття спадщини без реєстрації є підставою вважати ОСОБА_1 такою, що прийняла спадщину. Таким чином, просить суд визначити їй додатковий строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 07.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.

В подальшому, після надання можливості сторонам по справі надати суду заяви по суті справи, документи на підтвердження своїх вимог та заперечень, ухвалою суду від 15.09.2020 року закрито підготовче провадження по справі за вказаним позовом та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, вказаних в позові. Крім того, позивач пояснила, що після смерті матері постійно хворіла, не могла самостійно пересуватися, а тому не змогла самостійно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. При цьому постійно проживала з матір`ю до дня її смерті в одному будинку. Також повідомила суду про пожежу, що сталася в будинку 2007 року, під час якої було знищено правовстановлюючі документи її матері.

Представник Радошівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

З`ясувавши позицію позивача, представника позивача, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 13.12.2019 року №00024929172, вбачається, що ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_3 та змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_4

Відповідно до копії свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_1 , виданого повторно 02.08.2017 року, її батьком зазначений ОСОБА_3 , а матір`ю - ОСОБА_4 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно 18.02.2015 року, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Радошівка Ізяславського району Хмельницької області, про що складено відповідний актовий запис №53.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 24.10.2007 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Радошівка Ізяславського району Хмельницької області, про що складено відповідний актовий запис №31.

Згідно копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0234618, ОСОБА_4 за життя належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Радошівське с.Радошівка Ізяславського району Хмельницької області в розмірі 2,28 в умовних кадастрових гектарах.

В довідках від 05.12.2017 року №2059 та №2060, виданих виконкомом Радошівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, зазначено, що згідно обліку погосподарських книг виконавчого комітету сільської ради на день смерті ОСОБА_4 , яка була зареєстрована і померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в будинку ніхто із інших осіб зареєстрований не був. До дня смерті була зареєстрована та проживала одна. ОСОБА_1 доглянула свою матір ОСОБА_4 до дня її смерті, проводила її поховання, постійно проживала в будинку без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та успадкувала будинок після смерті батька.

Згідно відповіді Хмельницького обласного державного нотаріального архіву №1924/01-21 від 10.07.2020 року та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №60869537, інформація щодо наявності спадкової справи до майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у Спадковому реєстрі відсутня.

На запит суду Ізяславська державна нотаріальна контора листом від 09.07.2020 року №869/01-16 повідомила, що після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заводилась, що підтверджується також Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру №60853960 та №60633938 від 20.06.2020 року.

Таким чином після смерті ОСОБА_4 спадщину ніхто із спадкоємців не прийняв.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 зазначила, що ОСОБА_1 проживала разом зі своєю матір`ю, після смерті якої часто хворіла, мала проблеми з ногами, погано ходила, а тому за межі господарства майже не виходила. Також підтвердила факт пожежі в 2007 році за місцем проживання позивача.

За змістом ст.ст.1216, 1217, 1223, 1268, 1269, 1270 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу, або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Тобто позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті її матері ОСОБА_4 , але пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для прийняття спадщини.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 Про судову практику у справах про спадкування особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивач пропустила строк для прийняття спадщини у зв`язку з тим, що вважала, що її фактичне проживання з матір`ю на час відкриття спадщини без реєстрації є підставою вважати її такою, що прийняла спадщину.

Зважаючи на викладені обставини та беручи до уваги те, що спадщина після смерті ОСОБА_4 ніким із спадкоємців, не прийнята, спадкова справа не заведена, позивач захистити своє порушене право в інший спосіб, окрім як звернутися з позовом до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, не може, враховуючи поважність причин пропуску встановленого строку для прийняття спадщини, суд вважає за необхідне позов задовольнити та визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі ст.ст. 1261, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Радошівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , податковий номер НОМЕР_4 , додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Ізяславський районний суд Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , податковий номер НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач Радошівська сільська рада Ізяславського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04406762, місцезнаходження: Хмельницька область, Ізяславський район, с.Радошівка, вул.Центральна, 19.

Повний текст рішення складено 22.10.2020 року.

Суддя С.Л.Трасковський