Рішення

від 22.10.2020 по справі 742/3618/19

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/115/20

Єдиний унікальний № 742/3618/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючої судді Павлова В.Г.,

при секретарі Євтушенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Крок-УкрЗалізБуд про визнання недійсним договору оренди землі -

за участі сторін по справі:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

1. 28.10.2019 року позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ Крок-УкрЗалізБуд про визнання недійсним договору оренди землі №0463 від 30.07.2012 року стосовно оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 7424187600:02:000:0742 площею 6,21 га та 7424187600:02:000:0705 площею 1,46 га, які розташовані на території Рудівської сільської ради.

2. Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що вище вказані договори оренди землі ОСОБА_1 не підписувала, а відтак він в силу ч.1 ст.215 ЦК України, вони є недійсними.

3. 02.03.2020 року позивачем подано заяву про зміну предмету позову. Окрім заявлених первісних вимог, остання просить скасувати записи про інше речове право від 19.10.2013 року за №2961226 та №2960632 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно /а.с.54-55/.

4. Представник відповідача категорично заперечив щодо задоволення позовних вимог мотивуючи тим, що ОСОБА_1 28.10.2016 року особисто підписувала додаткові угоди до оспорюваних договорів, а відтак була достеменно обізнана про їх існування. Окрім того, відповідач просив застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

5. 02.03.2020 року позивач та її представник заявили клопотання про можливість розгляду справи без участі представника ТОВ Крок-УкрЗалізБуд .

6. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення справи не заявляв.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

7. Ухвалою суду від 28.10.2019 року відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження /а.с.16/.

8. Ухвалою суду від 12.11.2019 року призначено судову почеркознавчу експертизу /а.с.23/.

9. Ухвалою суду від 27.11.2019 року поновлено провадження для вирішення клопотання експерта /а.с.28,39/.

10. Ухвалою суду від 13.02.2020 року провадження в справі відновлено та призначено до судового розгляду /а.с.51/.

IV. Пояснення учасників справи.

11. Позивач в судовому засіданні підтвердила, що з 2012 року вона щорічно отримувала від ТОВ Крок-УкрЗалізБуд грошові кошти за користування належними їй земельними ділянками та беззаперечно усвідомлювала про існування відповідних договорів оренди землі, однак їх не бачила та категорично заперечила особисте підписання.

Окрім того, позивач визнала, що в жовтні 2016 року вона вже особисто підписувала додаткові угоди до оспорюваних договорів, проте через неуважність не звернула увагу на довгостроковий період їх укладання.

Причиною звернення до суду лише в 2019 році обумовила випадком нетактовної поведінки до неї працівників ТОВ Крок-УкрЗалізБуд , заперечивши існування об`єктивних обставин, які б перешкоджали або унеможливлювали їй раніше звернутись до суду за захистом порушених прав.

12. Представник відповідача в письмовій заяві не оспорював висновки експертизи щодо неналежності підписів в договорах оренди землі ОСОБА_1 за 2012 рік, просив відмовити в задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.

V.Фактичні обставини справи, встановлені судом.

13. Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №827060, позивач ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 6,21 га та 1,46 га, що розташовані на території Рудівської сільської ради /а.с.6/.

14. Як вбачається з договору оренди землі №0463 від 30.07.2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Крок-УкрЗалізБуд , об`єктом оренди є земельні ділянки з кадастровими номерами 7424187600:02:000:0742 та 7424187600:02:000:0705 загальною площею 7,67 га.

15. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право оренди вище вказаних земельних ділянок за ТОВ Крок-УкрЗалізБуд було зареєстровано 19.10.2013 року /а.с.8-11/.

16. Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 30.01.2020 року, підписи у графах орендодавець в договорі оренди землі №0463 виконані не ОСОБА_1 /а.с.46/.

17. Як вбачається з додаткових угод до договорів оренди земельної ділянки №463 від 28.10.2016 року, укладених між ОСОБА_1 та ТОВ Крок-УкрЗалізБуд , об`єктом оренди до 2030 року є земельні ділянки з кадастровими номерами 7424187600:02:000:0742 та 7424187600:02:000:0705 загальною площею 7,67 га /а.с.97-98/.

VІ. Оцінка Суду.

18. За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

19. Згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

20. Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

21. Частиною третьою ст.203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч.1 ст.215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

22. Як у ч.1 ст.215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

23. За частиною першою ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

24. Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18), де зроблено висновок, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами .

25. Згідно із ч.1 ст.627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

26. За частиною першою ст.14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається в письмовій формі.

За частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

27. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

28. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

29. Відповідно до статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

30. Згідно з частиною другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

31. Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач звернулася до суду з вимогою про визнання недійсними договорів оренди, посилаюсь на те, що ці договори вона не підписувала, умови їх не погоджувала, тому відповідач безпідставно використовує її земельні ділянки на підставі договору, який через недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору, є неукладеними і права користування землею для відповідача вона не продовжувала.

32. Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

33. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц /провадження № 14-499цс19/ зазначено, що: такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом з цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

В даній справі Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що слід відмовити не з підстав застосування наслідків пропуску позовної давності, а з підстав неналежно обраного способу захисту, яким, на думку суддів є усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном. Оскільки така вимога останнім не пред`являлася у позові належить відмовити.

Разом із цим Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначивши, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено .

34. Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку.

У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Отже, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічний висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі № 504/2864/13-ц (п.71), від 04.07.2018 року у справі № 653/1096/16-ц (п.96), від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14-ц (п.81), від 11.09.2019 року у справі № 487/10132/14-ц (п.97).

Отже, власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

35. Враховуючи вищевикладене, а саме те, що спірні договори оренди не є укладеними, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, оскільки неможливо визнати неукладений правочин недійсним.

36. Суд не розглядатиме питання про застосування строків позовної давності, оскільки в даному випадку у позові відмовлено з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №183/1617/16 (п.69-73,137-139), від 29.05.2019 року у справі №367/2022/15-ц (п.65-66).

37. Відмова у задоволенні позову через обрання неефективного (неналежного) способу захисту не позбавляє позивача права заявити негаторний позов про повернення земельної ділянки.

Керуючись ст.ст.32,34,203,207,215,256-258,267,638,792 ЦК України, ст.ст.259,263-265,268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Крок-УкрЗалізБуд про визнання недійсним договору оренди землі - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Прилуцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної

скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач : ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1

Відповідач : ТОВ Крок-УкрЗалізБуд , місце знаходження: вул. Костянтинівська 10, оф.19, м. Київ, 04071, ЄДРПОУ 25391763

Суддя Прилуцького міськрайонного суду В.Г.Павлов