Постанова

від 29.11.2018 по справі 483/125/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

29.11.18

22-ц/812/381/18

Провадження №22-ц/812/381/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 листопада 2018 року м. Миколаїв

справа № 483/125/18

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Данилової О.О., Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання Лептугою С.С.

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Очаківської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок за апеляційною скаргою заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 на ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області, постановлену17 жовтня 2018 рокусуддею суддею Чаус Л.В. ,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2018 р. заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 звернувся з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Очаківської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, повернення та витребування земельних ділянок.

В обґрунтування позову прокурор посилався на те, що розпорядженням Очаківської районної державної адміністрації № 148 від 06 травня 2008 р. надано дозвіл 44 громадянам (відповідачам) на розроблення проекту відведення земельних ділянок площею 4,4 га (0,1 га кожному) у власність для індивідуального дачного будівництва в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

Розпорядженням Очаківської районної державної адміністрації № 388 від 03 жовтня 2008 р затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність громадянам України (відповідачам) земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, не наданих у власність або користування в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, та передано земельні ділянки загальною площею 4,25 га у власність 44 громадянам (відповідачам).

Вищезазначене розпорядження Очаківської районної державної адміністрації прокурор вважає прийнятим з порушенням вимог земельного законодавства, оскільки передано земельні ділянки державної власності, які знаходяться в межах прибережної захисної смуги за межами населеного пункту в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, та на ці землі поширюється обмеження по використанню земельних ділянок, як таких, що розташовані в прибережній смузі. Крім того, надання у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва суперечить містобудівній документації, а саме проекту планування та забудови Очаківського району Миколаївської області та діючому містобудівному законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам.

Посилаючись на викладене, прокурор просив суд:

-визнати незаконним та скасувати вищевказане розпорядження Очаківської районної державної адміністрації № 388 від 03 жовтня 2008 р .

-визнати недійсними державні акти на право власності на спірні земельні ділянки, видані ОСОБА_1 , ОСОБА_47 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_48 , ОСОБА_16 , ОСОБА_49 , ОСОБА_43 , ОСОБА_45 , ОСОБА_50 ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_29 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42

-зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 повернути у власнiсть держави в особi Миколаївської обласної державної адмiнiстрацiї спірні земельні дiлянки

-витребувати спірні земельні дiлянки у ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_53 (три ділянки), ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_33 (дві ділянки)

Ухвалою судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 березня 2018 року відкрито провадження

Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 травня 2018 року виділено в окреме позовне провадження позовні вимоги до Очаківської районної державної адміністрації, ОСОБА_43 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 і ОСОБА_44

17 жовтня 2018 року представник відповідача ОСОБА_33 - ОСОБА_56 - звернувся з клопотанням про залишення позовної заяви прокурора без руху на підставі ч.11 ст.187 ЦПК України, посилаючись на недоведеність прокурором зазначеної ним ціну позову в зв`язку з відсутністю звітів про експертну грошову оцінку кожної конкретної земельної ділянки, про повернення/витребування якої заявлено вимоги.

Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 жовтня 2018 року вказане клопотання задоволено частково. Позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 5 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме: доплатити судовий збір у розмірі 544 458 грн. 00 коп. та подати до суду оригінал квитанції, що підтверджує сплату.

В апеляційній скарзі заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 вказує, що оскаржувана ухвала суду прийнята з порушенням норм закону, а тому просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У відзивах на апеляційну скаргу представник відповідачів ОСОБА_12 та ОСОБА_20 - ОСОБА_57 , представник ОСОБА_33 - ОСОБА_56 , посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просили залишити ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

При постановленні оскаржуваної ухвали суд виходив з того, що прокурором визначена ціна позову у розмірі 110432 грн. 21 коп. без посилання на докази, що підтверджують вартість вказаних земельних ділянок, та сплачено судовий збір в розмірі 72242грн. На думку суду, враховуючи кількість заявлених позовних вимог немайнового характеру розмір сплаченого судового збору є явно заниженим, а зазначена ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного нерухомого майна, а тому згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України існують підстави попередньо визначити розмір судового збору у максимальному розмірі, що складає 616 700 гривень з наступним поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. За таких обставин, відповідно до приписів ч. 11 ст. 187 ЦПК України судом залишено позовну заяву прокурора без руху, надано строк для доплати судового збору в розмірі 544458 грн. та роз`яснено про наслідки невиконання зазначених вимог.

Проте, повністю погодитись з таким висновком колегія суддів не може.

Так, статтею 6 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина 3).

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись з позовом до суду прокурор просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Очаківської районної державної адміністрації та визнати недійсними 39 державних актів на право власності на земельні ділянки, та витребувати (зобов`язати повернути) 39 земельних ділянок. При цьому прокурором зазначена ціна позову - 110432грн. та сплачено судовий збір у розмірі 72242грн.

За таких обставин, виходячі із розміру ставок судового збору, що передбачені статтею 4 Закону України Про судовий збір за подання юридичною особою позовної заяви: немайнового характеру - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (1762 грн.), майнового характеру - 1,5 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8810грн), суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що при подачі позову судовий збір було сплачено прокурором у меншому розмірі, ніж передбачено Законом, навіть виходячи із мінімального розміру ставки збору для вимог майнового характеру.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 175 ЦПК України, обов`язок із визначення ціни позову покладається на позивача.

Разом із тим, згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Аналогічні положення містить частина 2 статті 6 Закону України Про судовий збір .

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах якщо факт недоплати судового збору з`ясовано судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд залежно від конкретних обставин справи може : зобов`язати позивача (заявника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності оголосити перерву в її розгляді; у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням положень статті 88 ЦПК України 2004 року (ст. 141 діючої редакції ЦПК) або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 207 ЦПК України 2004 року (п. 8 ст. 257 діючої редакції ЦПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України ухвала суду, як один із видів судового рішення, повинна ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законною і обґрунтованою.

За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 260 ЦПК України в мотивувальній частині ухвали суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд дійшов висновків, постановляючи цю ухвалу.

Проте, оскаржувана ухвала суду таким вимогам закону у повній мірі не відповідає, оскільки в ній не викладені мотиви, з яких виходив суд, коли дійшов висновку, що зазначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, також відсутнє обґрунтування визначення розміру судового збору саме у максимальному розмірі.

За таких обставин, відповідно до приписів ст. 379 ЦПК України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду - для повторного вирішення клопотання представника відповідача ОСОБА_33 - ОСОБА_56 - про залишення позову без руху.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог оскаржуваної ухвали суду 22 жовтня 2018 року прокурором було надане платіжне доручення про сплату 56384грн. судового збору (т. 5 а.с. 150).

Також, враховуючи, що розгляд в одному позовному провадженні вимог про витребування великої кількості земельних ділянок може ускладнити визначення їх конкретної дійсної вартості , суду слід звернути увагу на положення ст. 126 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 - задовольнити частково.

Ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 жовтня 2018 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення клопотання представника відповідача про залишення позову без руху.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді: О.О. Данилова

Н.О. Шаманська

Повний текст постанови складено 3 грудня 2018 року