Рішення

від 22.10.2020 по справі 756/9530/18

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22.10.2020 Справа № 756/9530/18

Унікальний № 756/9530/18

Провадження № 2/756/574/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Яценко Н.О.

за участю секретаря Дрончак Д.А.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВ ЕНЕРГОКОМПЛЕКС про стягнення невиплачених коштів за договором підряду, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВ ЕНЕРГОКОМПЛЕКС (надалі - ТОВ КИЇВ ЕНЕРГОКОМПЛЕКС ) про стягнення невиплачених коштів за договором підряду.

В мотивування заявлених позовних вимог зазначив, що 17 жовтня 2017 року працевлаштувався на роботу до ТОВ КИЇВ ЕНЕРГОКОМПЛЕКС на посаду головного енергетика із заробітком 10000 грн. щомісяця надано трудову книжку. Заробітну плату отримував готівкою. Працював понаднормово, витрачав особисті кошти на витрати компанії. За сім місяців роботи отримав заробітку 33000 грн. замість обіцяних 70000 грн. Недоплата за виконану роботу становить 37000 грн., яку посилаючись на положення ст..639 ЦК України, що між сторонами фактично виникли правовідносини з договору підряду просив суд стягнути з відповідача та судові витрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 26 липня 2018 року головуючим суддею в даній справі визначено Яценко Н.О.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 09 серпня 2018 року відкрито спрощене провадження.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

У листопаді 2018 року відповідач подав відзив на позовну заяву в якому просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог. В мотивування відзиву зазначає, що позивачем не надано доказів перебування із відповідачем у трудових або договірних відносинах.

28 лютого 2020 року до суду надійшли від представника позивача письмові додаткові пояснення в яких заперечуючи проти відзиву зауважив, що між сторонами укладений усний договір підряду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні, підтримав заявлені позовні вимоги з підстав та мотивів викладених у позовній заяві. Наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ КИЇВ ЕНЕРГОКОМПЛЕКС будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи тривалість перебування справи на розгляді в суді, належне повідомлення відповідача та реалізацію права заперечення проти поданого позову шляхом надіслання відзиву, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам наявним у справі, в їх сукупності, дотримуючись принципів об`єктивності, диспозитивності цивільного судочинства, приходить до висновку про відмову ОСОБА_1 в задоволенні заявлених вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ КИЇВ ЕНЕРГОКОМПЛЕКС надає послуги з електромонтажних робіт, здійснює ремонтне і технічне обслуговування електричного устаткування, а також оптову торгівлю побутовими електротоварами й електроною апаратурою побутового призначення (а.с.12-18).

Звертаючись до суду з позовними вимогами ОСОБА_1 посилався, що з 17 жовтня 2017 року був працевлаштованим на роботу до ТОВ КИЇВ ЕНЕРГОКОМПЛЕКС на посаду головного енергетика із заробітком 10000 грн. щомісяця. Також зазначив що фактично виконував роботи будівельного підряду.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 21 КЗпП України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі статтею 24 КЗпП України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, з наведеного вбачається, що трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Стаття 626 ЦК України визначає загальне поняття цивільно-правового договору.

Відповідно, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається.

Сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 ЦК України. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 ЦК України).

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 127/21595/16-ц (провадження № 61-10203св18). Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, не надав належних та допустимих доказів укладання між сторонами договору будівельного підряду, обсяг обов`язків за укладеним та фактично виконаним сторонами, на його думку. Не зазначив який обсяг робіт ним виконувався, докази прийняття цих робіт відповідачем. Зазначаючи про домовленість між сторонами про оплату праці щомісячно, а не за певний обсяг виконаних робіт свідчить про фактичні трудові правовідносини між сторонами.

Проте, жодних вимог про встановлення факту перебування сторін у трудових правовідносинах та стягнення недоотриманої заробітної плати позивачем не заявлено. Також позивачем не надано доказів про виконання робіт за укладеним усній формі договором будівельного підряду, оскільки не зазначено та не надано належних та допустимих доказів про вид виконаних ним робіт, їх обсяг, строки виконання, вартість за одиниці виміру, акти прийняття виконаних робіт, що притаманно договірним правовідносинам.

На підставі викладено, суд дійшов висновку про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ТОВ КИЇВ ЕНЕРГОКОМПЛЕКС про стягнення невиплачених коштів за договором підряду через недоведеність заявлених вимог.

Згідно пункту 2 частини 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі відмови в позові - на позивача. Позивачу ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог, тому понесені ним витрати зі сплати судового збору не підлягають компенсації.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 12-13, 76, 81, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВ ЕНЕРГОКОМПЛЕКС (код ЄДРПОУ - 39283816, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Прирічна, буд.19-г кв.160), про стягнення невиплачених коштів за договором підряду - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22 жовтня 2020 року.

Суддя Н.О. Яценко