Ухвала

від 15.10.2020 по справі 757/43490/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43490/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 в інтересах Науково-виробничого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Апельсин» про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.11.2019, у рамках кримінального провадження № 12012110060000120,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 в інтересах ТОВ НВП «Апельсин» про скасування арешту майна, в порядку ст. 174 КПК України.

У вимогах даного клопотання просить скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.11.2019 в частині на нерухоме майно, що знаходиться у власності Науково-виробничого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Апельсин» ЄДРПОУ 23733254, ІПН 237332526552, за адресою: вул. Харківське шосе, 15-А в м. Києві на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:248:0025 площею 5.4709 га.

Мотивуючи означене клопотання, заявник вказує, що арешт накладено необґрунтовано, з порушенням положень ст. 170 КПК України, без перевірки обставин та підстав накладення такого арешту. Також посилається на те, що накладений арешт грубо порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказує, що арештоване майно, не відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України.

У судове засідання представник заявника не з`явився. До суду адвокат ОСОБА_4 подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Слідчий у судове засідання не з`явився, про розгляд провадження повідомлявся належним чином.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.11.2019 в частині на нерухоме майно, що знаходиться у власності Науково-виробничого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Апельсин» ЄДРПОУ 23733254, ІПН 237332526552, за адресою: вул. Харківське шосе, 15-А в м. Києві на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:248:0025 площею 5.4709 га.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Проте, власник та/або представник власника вказаного майна, не був присутнім в засіданні під час розгляду клопотання про арешт майна, що у свою чергу позбавило права останнього на обґрунтування своєї правової позиції щодо вирішення питання про арешт майна.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно ч. 1 ст. 318 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Разом з тим, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, стороною обвинувачення не надано суду доказів на підтвердження того, що арештоване майно набуте в результаті вчинення кримінальних правопорушень, є предметом кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 364, ч.4 ст. 190 КК України.

Зокрема, в слідчого судді відсутні відомості, що особа, майно якої арештоване є підозрюваним, обвинуваченим, особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (відповідно до рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льоннрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Разом з тим, слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, а саме, що вказане нерухоме майно набуте кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Окрім того, службові особи ТОВ НВП «Апельсин» не перебувають в рамках кримінального провадження в статусі підозрюваного, обвинуваченого та відповідно до норм КПК України майно якого не може бути арештоване.

За наведених обставин, слідчий суддя дійшов переконання про скасування арешту майна, що є співрозмірним меті яку прагне досягти орган досудового розслідування, а також зважаючи на досить тривалий період перебування майна під обтяженням, слідчий суддя вважає відсутніми ризиками, що слугували підставами для накладення арешту на майно.

Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 174, 309 КК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання ОСОБА_3 в інтересах Науково-виробничого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Апельсин» про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.11.2019, у рамках кримінального провадження № 12012110060000120 задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.11.2019 року (судова справа №757/58771/19-к), в частині на нерухоме майно, що знаходиться у власності Науково-виробничого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Апельсин» ЄДРПОУ 23733254, ІПН 237332526552, за адресою: вул. Харківське шосе, 15-А в м. Києві на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:248:0025 площею 5.4709 га.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1