Ухвала

від 10.09.2020 по справі 761/22253/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/22253/20

Провадження № 1-кс/761/13930/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 квітня 2019 року у справі №752/7222/19 (провадження №1-кс/761/3694/19) в рамках кримінального провадження №12019100000000340, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 березня 2019 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 357 КК України,

в с т а н о в и в:

23.07.2020 року на розгляд слідчого судді надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 квітня 2019 року у справі №752/7222/19 (провадження №1-кс/761/3694/19) в рамках кримінального провадження №12019100000000340, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 березня 2019 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 357 КК України, в якому заявник просив суд скасувати арешт на: земельну ділянку за кадастровим номером 3220281700:04:082:0024 та заборону виняти всім без виключення суб`єктам державної реєстрації права на нерухоме майно, державним реєстратором прав на нерухоме майна, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, нотаріусам, особам на яких покладаються функції державного реєстра, державними реєстраторами органів місцевого самоврядування та державними кадастровими реєстраторами управлінь Держгеокадастру в Україні, іншими акредитованими суб`єктами, посадовими особами, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії, щодо набуття або припинення права користування, зміни користувачів, зміни порядку користування, накладені вищевказаною ухвалою.

У судові засідання заявник, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце їх проведення не одноразово з`являвся. Разом з цим, його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судове засідання уповноважений слідчий СУ ГУНП в Київській області також не з`явився, однак його неявка не перешкоджає розгляду порушеного у клопотанні питання по суті.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Виходячи з вказаної процесуальної норми, на заявника покладається обов`язок довести ті обставини, які можуть стати підставою для скасування арешту.

Отже, власник майна або його представник повинні навести докази того, що зазначене у клопотанні майно арештоване необґрунтовано, або ж у застосуванні арешту майна відпала потреба.

У той же час, оцінюючи наведені заявником у клопотанні доводи, слідчий суддя не знаходить їх переконливими, оскільки вони не підтверджені достатніми доказами. В свою чергу, заявник, не з`явившись до суду, позбавив слідчого суддю можливості витребувати та перевірити докази, необхідні для прийняття рішення про задоволення клопотання.

Крім того, неявка заявника в судове засідання також позбавляє слідчого суддю можливості встановити його особу та, відповідно, перевірити його право на звернення з клопотанням про скасування арешту майна.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 170, 173, 174, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 квітня 2019 року у справі №752/7222/19 (провадження №1-кс/761/3694/19) в рамках кримінального провадження №12019100000000340, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 березня 2019 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 357 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1