Ухвала

від 25.10.2020 по справі 120/6012/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

25 жовтня 2020 р. Справа № 120/6012/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши в місті Вінниці матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Вінницької міської територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області (код ЄДРПОУ 43769110, місцезнаходження: вул. Брацлавська, 85, м. Вінниця, 21000), Вінницької обласної територіальної виборчої комісії (код ЄДРПОУ 43758465, місцезнаходження: вул. Соборна, 72, м. Вінниця, 21050), Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 40108672, місцезнаходження: вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050), начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Іщенка Івана Володимировича (службова адреса: вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вінницька обласна громадська організація "Ми разом" (код ЄДРПОУ 26287186, місцезнаходження: вул. Соборна, 52, м. Вінниця, 21050), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Президент України (службова адреса: вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

25.10.2020 на електронну пошту Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вінницької міської територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області, Вінницької обласної територіальної виборчої комісії, Головне управління Національної поліції у Вінницькій області та начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Іщенка І.І., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вінницька обласна громадська організація "Ми разом", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Президент України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, та чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись з вказаною позовною заявою та доданими до неї документами, приходжу до висновку, що заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звернутись до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За правилом абзацу 2 частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Водночас суд зауважує, що Закон України "Про електронний цифровий підпис", який визначав статус електронного цифрового підпису, втратив чинність 07 листопада 2018 року на підставі Закону України "Про електронні довірчі послуги" від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ.

Отже, на сьогодні порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України "Про електронні довірчі послуги", який набрав чинності 07 листопада 2018 року.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

В той же час абзацом 1 частини першої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

На підставі вимог наказу Державної судової адміністрації України 22 грудня 2018 року № 628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" у всіх місцевих та апеляційних судах України запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд", у ході якого всім судам та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції.

Крім того, листом Державної судової адміністрації України від 23 січня 2019 року № 15-1446/19 судам додатково роз`яснено, що отримані місцевими та апеляційними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему "Електронний суд" мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Відповідно у Вінницькому окружному адміністративному суді функціонує підсистема "Електронний суд".

Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Тобто альтернативним способом звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їхнім скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд".

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам КАС України встановлено, що позов надійшов на електронну адресу Вінницького окружного адміністративного суду, тобто в електронній формі, та підписаний позивачем із використанням електронного цифрового підпису.

Однак суд зауважує, що надсилання до суду в електронному вигляді позовної заяви разом додатками має здійснюватися з використанням підсистеми "Електронний суд", а не у спосіб надсилання позовної заяви на електронну адресу суду. При цьому для можливості користування цим сервісом необхідно пройти процедуру ідентифікації та здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Отже, саме за такого правового регулювання законодавцем було надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)). Іншого порядку та способу подання позовної заяви та засвідчення її своїм підписом не встановлено.

Разом з тим, відомості про формування позивачем позовної заяви в підсистемі "Електронний суд", а також докази перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позовну заяву із використанням підсистеми "Електронний суд" відсутні, що свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Вінницького окружного адміністративного суду із позовною заявою.

Аналогічна права позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 22.10.2020 у виборчій справі № 855/67/20, згідно з якою Верховний Суд з таких же підстав повернув апеляційну скаргу, подану до суду електронною поштою та з використанням електронного цифрового підпису, однак не через підсистему "Електронний суд".

Крім того, аналогічних висновків Верховний Суд також дійшов у справах інших категорій (див. в ухвалу від 03.04.2020 у справі № 9901/92/20 (у цій справі Верховний Суд діяв як суд першої інстанції та повернув позовну заяву з ідентичних підстав), ухвали від 15.07.2020 у справі № 520/5648/2020 та від 06.07.2020 у справі № 520/3974/2020).

Суд зазначає, що обмеження, пов`язанні з використанням підсистеми "Електронний суд", у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, наведеними, зокрема, в рішеннях від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13 лютого 2001 року у справі "Кромбах проти Франції" , держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.

У рішеннях від 20 травня 2010 року в справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

Крім того, положення правила 45 Регламенту Європейського суду з прав людини також установлює, що будь-яка заява, подана згідно зі статтями 33 чи 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оформлюється письмово і підписується заявником або представником заявника.

Отож, норми Регламенту ЄСПЛ вимагають, щоб звернення людини до ЄСПЛ відбулося у письмовій формі, містило підпис і це не розцінюється як обмеження доступу до правосуддя.

Суд звертає увагу на те, що у цьому конкретному випадку право доступу до суду не можна вважати порушеним, оскільки позивач має можливість звернутись до суду в порядку визначеному Законом (в письмовій формі - безпосередньо до суду чи через засоби поштового зв`язку, або в електронній формі - через сервіс "Електронний суд"). Адже національне процесуальне законодавство з регулювання цього питання є достатньо чітким для його розуміння та виконання і розумних сумнів у не відповідності вимогам "якості" закону не виникає.

Відповідно до п. 3 ч. 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на викладене та керуючись положеннями пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України суд доходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Вінницької міської територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області, Вінницької обласної територіальної виборчої комісії, Головне управління Національної поліції у Вінницькій області та начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Іщенка І.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вінницька обласна громадська організація "Ми разом", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Президент України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, підлягає поверненню позивачу.

Водночас суд вважає необхідним роз`яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 169, 171, 248, 256, 278, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької міської територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області, Вінницької обласної територіальної виборчої комісії, Головне управління Національної поліції у Вінницькій області та начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Іщенка Івана Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вінницька обласна громадська організація "Ми разом", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Президент України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала, разом з доданими до заяви документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду у дводенний строк з дня її постановлення.

Суддя Сало Павло Ігорович