Рішення

від 28.09.2020 по справі 160/8457/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року Справа № 160/8457/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Допомоги інвалідам Пушья (вул. Ватутіна, 29, с. Новоселівка, Царичанський район, Дніпропетровька область, 51032, код ЄДРПОУ 42630761) до головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (проспект Олександра Поля, 2, м. Дніпро, 49004, код ЄДРПОУ 39835428) про визнання протиправним та скасування актів, -

ВСТАНОВИВ :

23 липня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю Допомоги інвалідам Пушья звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, у якій позивач просить:

- наказ головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 23.03.2020 року № 4-3759/15-20-СГ Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у користування земельної ділянки - визнати протиправним та скасувати;

- зобов`язати головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю Допомоги інвалідам Пушья 01.01 - Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Царичанського району Дніпропетровської області, розмір земельної ділянки 112.5400 га, кадастровий номер 1225685000:01:005:0323;

- зобов`язати головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надати товариству з обмеженою відповідальністю Допомоги інвалідам Пушья (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42630761) у постійне користування земельну ділянку, розташовану на території Цибульківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, розміром (площею) 112.5400 га, кадастровий номер 1225685000:01:005:0323, із цільовим призначення 01.01- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- наказ головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 23.03.2020 року № 4-3765/15-20-СГ Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у користування земельної ділянки - визнати протиправним та скасувати;

- зобов`язати головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю Допомоги інвалідам Пушья 01.01 - Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Царичанського району Дніпропетровської області, розмір земельної ділянки 30.4035 га, кадастровий номер 1225685000:01:005:0358;

- зобов`язати головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надати товариству з обмеженою відповідальністю Допомоги інвалідам Пушья (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42630761) у постійне користування земельну ділянку, розташовану на території Цибульківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, розміром (площею) 30.4035 га, кадастровий номер 1225685000:01:005:0358, із цільовим призначення 01.01- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- наказ головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 23.03.2020 року № 4-3768/15-20-СГ Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у користування земельної ділянки - визнати протиправним та скасувати;

- зобов`язати головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю Допомоги інвалідам Пушья 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Царичанського району Дніпропетровської області, розмір земельної ділянки 8.2636 га, кадастровий номер 1225685000:01:005:0355;

- зобов 'язати головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надати товариству з обмеженою відповідальністю Допомоги інвалідам Пушья (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42630761) у постійне користування земельну ділянку, розташовану на території Цибульківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, розміром (площею) 8.2636 га, кадастровий номер 1225685000:01:005:0355, із цільовим призначення 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- наказ головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 23.03.2020 року № 4-3774/15-20-СГ Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у користування земельної ділянки - визнати протиправним та скасувати;

- зобов`язати головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю Допомоги інвалідам Пушья 01.01 - Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Царичанського району Дніпропетровської області, розмір земельної ділянки 14.9112 га, кадастровий номер 1225685000:01:005:0329;

- зобов`язати головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надати товариству з обмеженою відповідальністю Допомоги інвалідам Пушья (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42630761) у постійне користування земельну ділянку, розташовану на території Цибульківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, розміром (площею) 14.9112 га, кадастровий номер 1225685000:01:005:0329, із цільовим призначення 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно прийнято оскаржувані накази про відмову у затвердженні проектів землеустрою земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки позивачами були виконані вимоги земельного кодексу, а саме: у встановленому законом порядку отримано дозволи на розроблення проекту землеустрою, розроблено проекти землеустрою. Всі підстави, якими відповідач обґрунтував оскаржувані накази, не відповідають дійсності, не ґрунтуються на чинних правових нормах, не мають фактичного виразу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа є справою незначної складності та згідно з ст. ст. 257, 262 Кодексу адміністративного України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС Україна) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року було запропоновано відповідачу у разі невизнання позову надати відзив на позовну заяву у строк, який не може бути менший, ніж відповідно до п. 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

17 серпня 2020 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що за результатами розгляду заяв та доданих до них документів головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області були винесені оскаржувані накази, які є такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов та відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Наказом головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 10.01.2019 року № 4-79/15-19-СГ товариству з обмеженою відповідальністю "Допомоги інвалідам "Пушья" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за виключенням земель водного фонду, розташованої за межами населеного пункту на території Цибульківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, площею 112,5400 га, із цільовим призначенням (01.01) - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Наказом головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 27.12.2018 року № 4-5313/15-18-СГ товариству з обмеженою відповідальністю "Допомоги інвалідам "Пушья" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за виключенням земель водного фонду, розташованої за межами населеного пункту на території Цибульківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, площею 44,8794 га, із цільовим призначенням (01.01) - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

Наказом головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 04.01.2019 року № 4-31/15-19-СГ товариству з обмеженою відповідальністю "Допомоги інвалідам "Пушья" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за виключенням земель водного фонду, розташованої за межами населеного пункту на території Цибульківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, площею 9,3000 га, із цільовим призначенням (01.01) - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

Наказом головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.01.2019 року № 4-111/15-19-СГ товариству з обмеженою відповідальністю "Допомоги інвалідам "Пушья" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за виключенням земель водного фонду, розташованої за межами населеного пункту на території Цибульківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, площею 20,0000 га, із цільовим призначенням (01.01) - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

14.02.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявами № Г-1653/0/21-20, № Г-1651/0/21-20, № Г-1657/0/21-20 та № Г-1659/0/21-20 про затвердження розробленої документації із землеустрою (відповідно до ст. 25 Закону України Про землеустрій ) щодо відведення вищевказаних земельних ділянок в постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Проте, наказами від 23.03.2020 року № 4-3759/15-20-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у користування земельної ділянки", від 23.03.2020 року № 4-3765/15-20-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у користування земельної ділянки", від 23.03.2020 року № 4-3768/15-20-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у користування земельної ділянки", від 23.03.2020 року № 4-3774/15-20-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у користування земельної ділянки" головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Допомоги інвалідам "Пушья" у затвердженні документації із землеустрою та наданні у користування вказаних земельних ділянок.

У вищезазначених наказах підставами для відмови у затвердженні документації із землеустрою та наданні у користування земельних ділянок є:

1) невідповідність переліку обмежень вимогам пункту 23 додатку 6 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051;

2) невідповідність кадастрового плану земельної ділянки вимогам статті 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр";

3) відповідно до пункту 2.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої документації із землеустрою;

4) відсутні матеріали погодження проекту землеустрою (відсутній висновок Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей);

5) відсутній агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки, який є обов`язковим відповідно до пункту 3.5 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11 жовтня 2011 року № 536, при передачі земельних ділянок у власність, користування, наданні дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, консервації та рекультивації земель і в інших випадках, передбачених законодавством".

Позивач, вважаючи протиправними оскаржувані накази відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд враховує приписи норм законодавчих актів, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України від 22 травня 2003 року № 858-IV Про землеустрій та нормами Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III.

Відповідно до частин першої - третьої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 50 Закону України Про землеустрій передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

1) завдання на розроблення проекту землеустрою;

2) пояснювальну записку;

3) копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

4) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

5) письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

6) довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

7) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

8) відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

9) копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва III - V категорії складності, які розташовані на земельній ділянці;

10) розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

11) розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

12) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

13) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

14) перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

15) викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

16) кадастровий план земельної ділянки;

17) матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

18) матеріали погодження проекту землеустрою.

Відповідно до ч. 1 ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Згідно з ч.ч. 4-8 ст. 1861 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем однією з підстав відмови у затвердженні проекту землеустрою зазначено, зокрема, про невідповідність переліку обмежень вимогам пункту 23 додатку 6 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Додатком 6 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 встановлено Перелік обмежень щодо використання земельних, зокрема: код 01 - Охорона земель , код 01.05 - Охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи .

Відповідно до п. 23 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №105 до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про обмеження у використанні земель:

1) назва та код, обліковий номер обмеження (в цілому і за окремими контурами) згідно з додатками 2 і 6 та пунктами 28 і 30-1 цього Порядку;

2) контури обмеження з координатами їх поворотних точок та довжиною;

3) площа обмеження (в цілому і за окремими контурами);

4) перелік заборонених видів діяльності та обов`язків щодо вчинення певних дій з посиланням на нормативно-правові акти, згідно з якими встановлено обмеження, строк дії обмеження;

5) опис режимоутворюючого об`єкта (за його наявності):

найменування;

контури меж режимоутворюючого об`єкта з координатами поворотних точок та довжиною;

площа (в цілому і за окремими контурами);

характеристики, що обумовлюють встановлення обмеження;

6) інформація про документи, на підставі яких встановлено обмеження (назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, за якою встановлено обмеження, найменування органу, що його прийняв, дата, з якої діє обмеження), електронні копії таких документів.

Слід звернути увагу, що вищезазначений пункт 23 вказаного Порядку встановлює вимоги не безпосередньо до документації із землеустрою, а до ведення Державного земельного кадастру.

В свою чергу, відповідно до абзаців 13-14 ч. 3 ст. 50 Закону України Про землеустрій проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок .

Зі змісту наявних у матеріалах справи проектів землеустрою видно кожен із них містить:

1) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон

санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму

використання земель за їх наявності.

В цих актах, зокрема, зазначені: назва та код (номер) обмеження; площа обмеження; опис режимоутворюючого об`єкта - ЛЕП 10кВ;

2) план меж зон обмежень і сервітутів земельної.

В цих планах зазначені: назва та код (номер) обмеження; площа обмеження; опис режимоутворюючого об`єкта - ЛЕП 10кВ; контури обмеження з координатами їх поворотних точок та довжиною; контури меж режимоутворюючого об`єкта - опор ЛЕП - з координатами поворотних точок та довжиною (щодо земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на території Цибульківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, площею 20,0000 га, із цільовим призначенням (01.01) - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; режимоутворюючі об`єкти, що утворюють обмеження на інших трьох земельних ділянках знаходяться за межами цих земельних ділянок).

3)перелік обмежень щодо використання земельної ділянки.

В цих переліках зазначені: код та назва обмежень - у повній відповідності до формулювань додатку 6 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051; площа обмежень.

Таким чином, переліки обмежень, як складові проектів землеустрою, відповідають вимогам статті 50 Закону України Про землеустрій , Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

Відображення у проектах землеустрою інформації щодо обмежень здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а саме: абзаців 13-14 ч. 3 ст. 50 Закону України Про землеустрій , пункту 23 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, а також згідно із формулюваннями додатку 6 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

Ще однією з підстав відмови у затвердженні проекту землеустрою в оскаржуваних наказах відповідачем зазначено невідповідність кадастрового плану земельної ділянки вимогам статті 34 Закону України Про Державний земельний кадастр .

Зазначена підстава для відмови у затвердженні проекту землеустрою вважається судом необґрунтованою, оскільки не вказано, в чому саме полягає стверджувана невідповідність, посилання на норму не супроводжується посиланням на жодну фактичну обставину.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр" на кадастровому плані земельної ділянки відображаються:

площа земельної ділянки;

зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності);

координати поворотних точок земельної ділянки;

лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки;

кадастровий номер земельної ділянки;

кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності); межі земельних угідь;

межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту;

контури об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці.

Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід`ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки.

Як вбачається з проектів землеустрою, кожен з них містить кадастровий план відповідної земельної ділянки.

На цих кадастрових планах відображені всі відомості, передбачені статтею 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр": площа земельної ділянки; зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності); координати поворотних точок земельної ділянки; лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки; межі земельних угідь; межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту.

При цьому, кадастрові номери земельних ділянок на кадастрових планах проектів землеустрою не відображені, адже проекти землеустрою мали на меті проведення на їх підставі державної реєстрації земельних ділянок та присвоєння їм кадастрових номерів.

Натомість, кадастрові номери земельних ділянок відображено на кадастрових планах, які є складовими витягів з державного земельного кадастру про земельні ділянки - № НВ-1211516492019 від 20.11.2019 року; № НВ-1212074722019 від 20.12.2019 року; № НВ-1211956222019 від 17.12.2019 року; № НВ-1211568422019 від 26.11.2019 року, які разом із проектами землеустрою подавалися позивачем до відповідача.

На земельних ділянках не розташовані об`єкти нерухомого майна, докази протилежного у справі відсутні.

Отже, у проектах землеустрою відображення інформації про земельні ділянки здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, ст. 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр".

Відповідач, як на одну з підстав відмови у затвердженні проекту землеустрою у оскаржуваних наказах, посилається на пункт 2.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376, яким передбачено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої документації із землеустрою.

Суд критично оцінює таке посилання, оскільки ним не зазначено, яким саме чином в поданих позивачем матеріалах, зокрема, у проектах землеустрою, порушено чи не виконано пункт 2.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376. Тобто посилання на норму не супроводжується посиланням на жодну фактичну обставину.

Відповідно до абз. 8, 13, 18 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про землеустрій", який має вищу юридичну силу відносно наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки).

З проектів землеустрою, які знаходяться у матеріалах справи, вбачається, що в останніх містяться матеріали геодезичних вишукувань та перенесення меж земельних ділянок в натуру (на місцевість).

У складі цих матеріалів наявні і акти приймання-передачі межових знаків на зберігання.

Таким чином, проекти землеустрою виготовлені із дотриманням вимог до абз. 8, 13, 18 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про землеустрій", із яких випливає, що перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та їх закріплення межовими знаками здійснюється в процесі підготовки проектів землеустрою.

Стосовно підстави відмови у затвердженні проекту землеустрою через відсутність матеріалів погодження проекту землеустрою (відсутній висновок Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей), то з даного приводу суд вказує на наступне.

Відповідач в оскаржуваних наказах не посилається на правові норми в обґрунтування вищевказаної підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, належить погодження документації із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій", щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони культурної спадщини.

Пунктом 10 частини 1 ст. 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Відповідно до п. 17 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх-компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України "Про охорону культурної спадщини" з метою захисту об`єктів археології, у тому числі тих, що можуть бути виявлені, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених Земельним кодексом України, погоджуються органами охорони культурної спадщини.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про землеустрій" погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України (ч. 2 ст. 50 Закону України "Про землеустрій").

Абзацом 19 частини 3 статті 50 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають матеріали погодження проекту землеустрою.

З аналізу вищенаведених норм права, суд зазначає, що проекти землеустрою підлягають погодженню виключно у випадках та в порядку, встановлених Земельного кодексу України.

Питання погодження матеріалів із землеустрою врегульовано, зокрема, статтями 186, 186-1 Земельного кодексу України.

Як випливає із положень ст. 186 Земельного кодексу України, погодженню із органами у сфері охорони культурної спадщини підлягають лише:

1) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини (абз. 1 ч. 1 ст. 186 Земельного кодексу України);

2) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини (абз. 1 ч. 3 ст. 186 Земельного кодексу України);

3) проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території пам`яток культурної спадщини національного значення, їх охоронних зон та охоронюваних археологічних територіях - органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини (абз. 3 ч. 3 ст. 186-1 Земельного кодексу України);

4) проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території земель історико-культурного призначення, пам`яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини (абз. 4 ч. 3 ст. 186-1 Земельного кодексу України).

В даній ситуації спірні земельні ділянки: належать до земель сільськогосподарського призначення, але не історико-культурного призначення; не мають у своєму складі земель історико-культурного призначення; не мають у своєму складі або на своїй території пам`яток культурної спадщини; не мають у своєму складі охоронних зон пам`яток культурної спадщини чи охоронних зон земель історико-культурного призначення; не мають у своєму складі або на своїй території охоронюваних археологічних територій; не мають у своєму складі або на своїй території історичних ареалах населених місць.

Суд також вказує, що проекти землеустрою позивача не відносяться до таких, що згідно з ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" підлягають обов`язковій державній експертизі, а тому відсутні правові та фактичні підстави для погодження проектів землеустрою із органами охорони культурної спадщини.

Також відповідач як підставу для відмови у затвердженні проектів землеустрою у оскаржуваних наказах зазначив відсутність агрохімічного паспорта поля (земельної ділянки), передбаченого вимогами наказу Мінагрополітики від 11.10.2011 року №536.

Згідно зі ст. 16 Закону України Про охорону земель до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у галузі охорони земель, належать зокрема забезпечення проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Питання агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення визначені Указом Президента України від 02.12.1995 року № 1118 Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення та наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 року № 536 Про затвердження Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки .

Указ Президента запроваджує суцільну агрохімічну паспортизацію всіх земель сільськогосподарського призначення на території України, обов`язок провести таку паспортизацію покладає на Українську державну службу моніторингу і якості продукції (Укргрунтомоніторинг), встановлює, що агрохімічне обстеження земель сільськогосподарського призначення здійснюється за рахунок коштів, що надходять від плати за землю, яка зараховується на спеціальні бюджетні рахунки сільської, селищної, міської Рад, на території яких знаходяться земельні ділянки, а також з інших джерел. Також встановлено, що у разі зміни власника чи користувача землі її паспортизація здійснюється в обов`язковому порядку незалежно від часу останнього обстеження.

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України встановлює, що агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки є результатом агрохімічної паспортизації всіх земель сільськогосподарського призначення, яка проводиться з метою державного контролю за зміною показників родючості, забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

Агрохімічна паспортизація орних земель здійснюється через кожні 5 років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень - через кожні 5 - 10 років і є обов`язковою для всіх землевласників та землекористувачів. Відомості агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки використовуються в процесі регулювання земельних відносин, зокрема, при передачі у власність або наданні в користування, в тому числі в оренду, земельної ділянки.

Вазаний наказ визначає, що агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки видається у двох примірниках, один з яких зберігається у землевласника або землекористувача, а інший - в центральному органі виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики.

З наведених вище норм законодавства суд робить висновок, що первинна агрохімічна паспортизація земель повинна була бути здійснена відповідною державною службою за рахунок бюджетних коштів, а подальше виготовлення агрохімічних паспортів на земельні ділянки здійснюється кожні 5-10 років або при передачі їх у власність або наданні в користування відповідними землевласниками та землекористувачами.

Таким чином, Указ Президента України від 02.12.95 року № 1118 Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення та наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 року № 536 Про затвердження Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки не покладає обов`язок виготовлення агрохімічного паспорту земель сільськогосподарського призначення на осіб, які бажають отримати їх у власність.

Наказ Мінагрополітики від 11.10.2011 року №536 не є нормативно-правовим актом, що регулює порядок затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Враховуючи викладене, право позивачів на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність не може бути поставлене в залежність від наявності агрохімічного паспорту, оскільки позивачі не є тими суб`єктами, які повинні забезпечити агрохімічну паспортизацію відповідної земельної ділянки, власником якої вони ще не стали; агрохімічний паспорт земельної ділянки не є складовою частиною технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки і його відсутність не може бути підставою для відмови в затвердженні проекту землеустрою.

Враховуючи вищенаведені обставини та норми законодавства, перевіривши відповідність оскаржуваних наказів вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач безпідставно відмовив в заявах позивача про затвердження проекту землеустрою, оскаржуванні накази прийняті не на підставі, визначеній Конституцією та законоами України, не обгрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За таких обставин, суд вважає за необхідне скасувати оскаржувані накази відповідача та зобов`язати головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області затвердити проекти землеустрою позивача.

Зобов`язання відповідача повторно розглянути заяви про затвердження проекту землеустрою не може бути ефективним способом захисту прав позивача, оскільки це не попереджає здійснення відповідачем повторної відмови в затверджені проектів землеустрою. Враховуючи, що всі необхідні умови для затвердження проекту землеустрою виконанні, а підстави для відмови відсутні, ефективний спосіб захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень є зобов`язання головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області затвердити проекти землеустрою.

Щодо вимог про зобов`язання головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надати позивачу у постійне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, суд вважає їх передчасними, у зв`язку з чим останні задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Допомоги інвалідам Пушья до головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування актів підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України відповідно до задоволених вимог позивача.

Позивачем за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 8408,00 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься платіжне доручення № 175603843 від 07.07.2020 року.

Враховуючи задоволення основної позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю Допомоги інвалідам Пушья суд вважає за можливе присудити всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати з головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, а саме, судового збору у розмірі 8408,00 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Допомоги інвалідам Пушья (вул. Ватутіна, 29, с. Новоселівка, Царичанський район, Дніпропетровька область, 51032, код ЄДРПОУ 42630761) до головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (проспект Олександра Поля, 2, м. Дніпро, 49004, код ЄДРПОУ 39835428) про визнання протиправним та скасування актів - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 23.03.2020 року № 4-3759/15-20-СГ Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у користування земельної ділянки .

Зобов`язати головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю Допомоги інвалідам Пушья 01.01 - Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Царичанського району Дніпропетровської області, розмір земельної ділянки 112.5400 га, кадастровий номер 1225685000:01:005:0323.

Визнати протиправним та скасувати наказ головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 23.03.2020 року № 4-3765/15-20-СГ Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у користування земельної ділянки .

Зобов`язати головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю Допомоги інвалідам Пушья 01.01 - Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Царичанського району Дніпропетровської області, розмір земельної ділянки 30.4035 га, кадастровий номер 1225685000:01:005:0358.

Визнати протиправним та скасувати наказ головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 23.03.2020 року № 4-3768/15-20-СГ Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у користування земельної ділянки .

Зобов`язати головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю Допомоги інвалідам Пушья 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Царичанського району Дніпропетровської області, розмір земельної ділянки 8.2636 га, кадастровий номер 1225685000:01:005:0355.

Визнати протиправним та скасувати наказ головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 23.03.2020 року № 4-3774/15-20-СГ Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у користування земельної ділянки.

Зобов`язати головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю Допомоги інвалідам Пушья 01.01 - Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Царичанського району Дніпропетровської області, розмір земельної ділянки 14.9112 га, кадастровий номер 1225685000:01:005:0329.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Допомоги інвалідам Пушья (код ЄДРПОУ 42630761) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 8408,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук