Рішення

від 12.10.2020 по справі 160/8487/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року Справа № 160/8487/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства Інтерпайп нижньодніпровський трубопрокатний завод (49081, м. Дніпро, вул. Столєтова, 21, код ЄДРПОУ 05393116) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 43141471) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

23 липня 2020 року публічне акціонерне товариство Інтерпайп нижньодніпровський трубопрокатний завод звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 15.05.2020 року № 0002575005.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з винесеним наказом податковим повідомленням-рішенням, зазначаючи, що у позивача наявні всі необхідні умови для реального здійснення визначених його статутом видів економічної діяльності з урахуванням часу, місця знаходження майна та обсягу матеріальних ресурсів, виконання робіт, наявності управлінського та технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень тощо. Взаємовідносини між позивачем та його контрагентами ТОВ Укртехнобуд , ТОВ Науково-виробниче підприємство Укрпромтехнологія , ТОВ Діпроремонт , ТОВ Промгранд , ТОВ Науково-технічний центр Варіатор є реальними та направленими на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами, які повністю розкривають зміст господарських операцій позивача та рух його активів, зміни у власному капіталі та направлені на отримання реального фінансового результату за наслідками здійснення господарських операцій з його постачальником. Вироки суду стосовно посадових осіб ПАТ Інтерпайп нижньодніпровський трубопрокатний завод відсутні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року на адресу суду від відповідача 29.09.2020 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві відповідач просить відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування правової позиції зазначено, що за результатами аналізу ЄРПН та АІС Податковий блок встановлено невідповідність між базами даних АІС Податковий блок , ЄРПН та документами, наданими до перевірки. Неможливо встановити фактичного надавача послуг з поточного ремонту електрообладнання на користь ПАТ Інтерпайп нижньодніпровський трубопрокатний завод та підтвердити реальність операцій з ТОВ Укртехнобуд . Враховуючи відсутність технічних та трудових ресурсів ТОВ НВП Укрпромтехнологія , невідповідність між наданими документами та баз даних АІС Податковий блок , відсутність джерела походження товару, вказане дає змогу стверджувати про неможливість здійснення господарської операції. Взаємовідносини між ПАТ Інтерпайп нижньодніпровський трубопрокатний завод та ТОВ Промгранд в частині постачання товару імпортного походження (пила стрічкова) в січні 2020 року знайшли своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку підприємства. З наданих документів неможливо встановити чи проводились роботи по ремонту технологічного обладнання ТОВ Дніпроремонт на користь ПАТ Інтерпайп нижньодніпровський трубопрокатний завод . Ні ТОВ НВЦ Варіатор , ні його субпідрядні організації не є виробниками та імпортерами товару, який був реалізований на адресу ПАТ Інтерпайп нижньодніпровський трубопрокатний завод в січні 2020 року. Відповідно, законне джерело походження товару не встановлено. Відповідач зазначає, що лише наявність первинних документів не є підставою для висновків про нереальність господарської операції.

01.10.2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій викладено незгоду з позицією відповідача, викладеній у відзиві та зазначено доводи, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ПАТ Інтерпайп нижньодніпровський трубопрокатний завод (код ЄДРПОУ 05393116) позивач, зареєстровано як юридична особа 28.12.1994 року. Видами діяльності за КВЕД є: 24.20 Виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі (основний); 24.10 Виробництво чавуну сталі та феросплавів; 85.32 Професійно-технічна освіта; 86.21 Загальна медична практика; 86.23 Стоматологічна практика; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

На підставі направлень від 24.03.2020 року №71/28-10-50-05-12, №72/28-10-50-05-12, №73/28-10-50-05-12, №74/28-10-50-05-12, на підставі наказу №374 від 20.03.2020 року, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ Інтерпайп нижньодніпровський трубопрокатний завод з питань перевірки формування від`ємного значення податку на додану вартість по декларації податку на додану вартість за січень 2020 року.

За наслідками перевірки складено акт №34/28-10-50-05-05393116 від 16.04.2020 року.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ Інтерпайп нижньодніпровський трубопрокатний завод :

- п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 200.1, абз. б п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого позивачем завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у січні 2020 року на суму 268695 грн.;

- п. 201.10 ст. 201 ПК України та порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 19442,14 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.05.2020 року № 0002575005, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 268 695 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 134 347,50 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку шляхом звернення зі скаргою до Державної податкової служби України, рішенням якої від 09.07.2020 року №21494/6/99-00-06-02-02-06 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, з огляду на твердження перевіряючих щодо відсутності підтвердження реального здійснення господарської операції позивача з ТОВ Укртехнобуд , ТОВ Науково-виробниче підприємство Укрпромтехнологія , ТОВ Діпроремонт , ТОВ Промгранд , ТОВ Науково-технічний центр Варіатор , суд зазначає наступне.

До складу податкового кредиту підприємством включено податкові накладні по взаємовідносинах з ТОВ УКРТЕХНОБУД за січень 2020 року на загальну суму 389 611,20 грн., в т.ч. ПДВ - 64 935,20 грн.

В ході проведення поточної перевірки, ПАТ ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод надано типові договори підряду по взаємовідносинах з ТОВ УКРТЕХНОБУД № 19/1349 від 01.03.2019 та № 19/1950 від 24.04.2019, та документи в якості первинних: акти приймання виконаних підрядних робіт, форма КБ-2В.

Згідно умов типових Договорів 1, 2 ПАТ ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод (Замовник) доручає, а ТОВ УКРТЕХНОБУД (Підрядник) приймає на себе виконання робіт по поточному ремонту електричного обладнання в основних цехах ПАТ Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (КПЦ, ТПЦ- 3, ТПЦ-4, ТПЦ-5), а замовник зобов`язується прийняти і сплатити виконані роботи відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни. Роботи виконуються інструментом Підрядника, механізми для виконання робіт надає Замовник.

На виконання умов вищезазначених договорів ТОВ УКРТЕХНОБУД виписано податкові накладні №1 від 31.01.2020 року, №8 від 31.01.2020 року, №2 від 31.01.2020 року, №3 від 31.01.2020 року, №4 від 31.01.2020 року, №5 від 31.01.2020 року, №7 від 31.01.2020 року, №6 від 31.01.2020 року та складено акти приймання виконаних підрядних робіт з поточного ремонту обладнання №1/4, №1/8, №1/1, №1/3, №1/5, №1/6, №1/2, №1/7 за січень 2020 року на надання послуг з поточного ремонту електрообладнання: КПЦ, електромостових кранів КПЦ, електромостових кранів ЦНГС Стан 140, ЦНГС Стан 5-12, ТПЦ-3, ЦНГС Стан 140, електромостових кранів ЦНГС Стан 5-12 та налагодження електрообладнання АПР ТПЦ-3.

В бухгалтерському обліку операції по взаємовідносинах ПАТ ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод з ТОВ УКРТЕХНОБУД відображено наступними проводками:

Дт 234 Поточний ремонт Кт 631 Розрахунок з підрядниками

Дт 644 Податковий кредит Кт 631 Розрахунок з підрядниками Дт 631 Розрахунок з підрядниками Кт 311 Поточний рахунок

Розрахунки між підприємствами здійснювалася в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується банківськими виписками, долученими до матеріалів справи.

До складу податкового кредиту ПАТ ІНТЕРПАЙП НТЗ включено податкові накладні по взаємовідносинах з ТОВ НВП УКРПРОМТЕХНОЛОГІЯ (код за ЄДРПОУ 38677793) за січень 2020 року на загальну суму 307 013,74 грн., в т.ч. ПДВ - 51 168,95 грн.

Між ПАТ ІНТЕРПАЙП НТЗ (покупець) та ТОВ НВП УКРПРОМТЕХНОЛОГІЯ (постачальник) укладено договір поставки №511180452 від 12.03.2018 року, згідно умов якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію матеріально-технічного призначення, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і терміни постачання вказані в специфікаціях.

На виконання умов договору сторонами договору складені специфікації №71 від 22.01.2020 року, №70від 23.12.2019 року, №69 від 28.12.2019 року №69 від 23.12.2019 року на поставку продукції матеріально-технічного призначення.

В ході проведення перевірки ПАТ ІНТЕРПАЙП НТЗ надано документи в якості первинних:

- прибуткові ордера №7004, №9014, №7041, №7003, №9058;

- видаткові накладні №РН-0000006 від 09.01.2020 року, №РН-0000017 від 23.01.2020 року, №РН-0000007 від 09.01.2020 року, №РН-0000016 від 23.01.2020 року;

- податкові накладні №5 від 09.01.2020 року, №17 від 23.01.2020 року, №6 від 09.01.2020 року, №16 від 23.01.2020 року;

- товарно-транспортні накладні №02 від 23.01.2020 року, №01 від 09.01.2020 року;

- сертифікати якості, гарантійні листи, заяви на відповідність.

На виконання умов договору №511180452 від 12.03.2018 року ТОВ НВП УКРПРОМТЕХНОЛОГІЯ поставляє на ПАТ ІНТЕРПАЙП НТЗ продукцію матеріально-технічного призначення.

Розрахунки між підприємствами здійснювалася в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується банківською випискою, долученою до матеріалів справи.

В бухгалтерському обліку операції по взаємовідносинах ПАТ ІНТЕРПАЙП НТЗ з ТОВ НВП УКРПРОМТЕХНОЛОГІЯ відображено наступними проводками:

Дт 20 Запаси Кт 631 Розрахунок з постачальниками ;

Дт 644 Податковий кредит Кт 631 Розрахунок з постачальниками ;

Дт 631 Розрахунок з постачальниками Кт 311 Поточний рахунок .

До складу податкового кредиту підприємством включено податкову накладну по взаємовідносинах з ТОВ ДНІПРОРЕМОНТ за січень 2020 року на загальну суму 730238,40 грн., в т.ч. ПДВ - 121 706,40 грн.

В ході проведення перевірки ПАТ ІНТЕРПАЙП НТЗ (замовник) надано договір підряду по взаємовідносинах з ТОВ ДНІПРОРЕМОНТ (підрядник) №19/1330 від 01.03.2019 року, за умовами якого підрядник приймає на себе виконання робіт по поточному ремонту механічного обладнання в основних цехах ПАТ ІНТЕРПАЙП НТЗ (КЦП, КЦП-3, КЦП-4, КЦП-5), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи відповідно до протоколу узгодження договірної ціни. Роботи виконуються інструментом підрядника, механізми для виконання робіт надає замовник.

На виконання умов договору сторонами договору складено протокол узгодження договірної ціни з визначеною кількістю людей, які будуть виконувати роботи - 28 чоловік, вартість людино/години 157 грн., орієнтована вартість робіт - 8756832 грн., в тому числі ПДВ 1459472 грн.

На підтвердження виконання робіт, позивачем надано акти приймання виконаних підрядних робіт з поточного ремонту обладнання №1, №2, №3, №4 за січень 2020 року.

Судом встановлено, що ТОВ ДНІПРОРЕМОНТ має дозвіл на початок роботи по ремонту металургійного обладнання №056.03.12-29.51.3 від 10.02.2003 року.

В бухгалтерському обліку операції по взаємовідносинах ПАТ ІНТЕРПАЙП НТЗ з ТОВ ДНІПРОРЕМОНТ відображено наступними проводками:

Дт 234 Поточний ремонт Кт 631 Розрахунок з підрядниками

Дт 644 Податковий кредит Кт 631 Розрахунок з підрядниками

Дт 631 Розрахунок з підрядниками Кт 311 Поточний рахунок .

Розрахунки між підприємствами здійснювалася в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання умов договору ПАТ ІНТЕРПАЙП НТЗ надано наступні первинні документи:

- податкову накладну №1 від 31.01.2020 року;

- видаткові накладні №44 від 29.01.2020 року, №37 від 24.01.2020 року, №38 від 24.01.2020 року, №24 від 21.01.2020 року, №9 від 10.01.2020 року, №8 від 10.01.2020 року;

- прибуткові ордери №7055, №7042, №7043, №7033, №7007, №7006;

- товарно-транспортні накладні №04 від 29.01.2020 року, №03 від 24.01.2020 року, №02 від 21.01.2020 року, №01 від 10.01.2020 року.

Між ПАТ ІНТЕРПАЙП НТЗ (покупець) та ТОВ Промгранд (постачальник) укладено договір поставки №511151626 від 15.12.2015 року, згідно умов якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію матеріально-технічного призначення, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і терміни постачання вказані в специфікаціях.

На виконання умов договору сторонами договору складені специфікації №127 від 04.12.2019 року, №128 від 28.12.2019 року, №129 від 22.01.2020 року на поставку продукції матеріально-технічного призначення.

На виконання умов договору ПАТ ІНТЕРПАЙП НТЗ надано наступні первинні документи:

- рахунки на оплату №190601_кор68 від 09.09.2019 року, №190589_кор67 від 03.09.2019 року;

- видаткові накладні №545/кор67 від 03.09.2019 року, №2 від 09.01.2020 року;

- податкові накладні №8 від 10.01.2020 року, №9 від 10.01.2020 року, №25 від 21.01.2020 року, №36 від 24.01.2020 року, №35 від 24.01.2020 року, №44 від 29.01.2020 року;

- прибутковий ордер №9.

В бухгалтерському обліку операції по взаємовідносинах ПАТ ІНТЕРПАЙП НТЗ з ТОВ ПРОМГРАНД відображено наступними проводками:

Дт 20 Запаси Кт 631 Розрахунок з постачальниками

Дт 644 Податковий кредит Кт 631 Розрахунок з постачальниками

Дт 631 Розрахунок з постачальниками Кт 311 Поточний рахунок

Розрахунки між підприємствами здійснювалася в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується банківською випискою, долученою до матеріалів справи.

До складу податкового кредиту ПАТ ІНТЕРПАЙП НТЗ включено податкові накладні по взаємовідносинах з ТОВ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР ВАРІАТОР (далі - ТО НТЦ ВАРІАТОР ) за січень 2020 року на загальну суму 12 240,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 040,00 грн.

Між ПАТ ІНТЕРПАЙП НТЗ (покупець) та ТОВ НТЦ Варіатор (постачальник) укладено договір поставки №511160388 від 14.03.2016 року, згідно умов якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію матеріально-технічного призначення, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і терміни постачання вказані в специфікаціях.

На виконання умов договору сторонами договору складено специфікацію №22 від 08.11.2019 року на поставку Т-подібної вкладки до патрона на суму 24480 грн., в тому числі ПДВ 4080 грн.

В ході проведення перевірки ПАТ ІНТЕРПАЙП НТЗ надано документи в якості первинних: видаткова накладна, прибутковий ордер, платіжне доручення.

Також, до перевірки надано сертифікати якості та гарантійні листи.

Розрахунки між підприємствами здійснювалася в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується банківською випискою, долученою до матеріалів справи

В бухгалтерському обліку операції по взаємовідносинах ПАТ ІНТЕРПАЙП НТЗ з ТОВ НТЦ ВАРІАТОР відображено наступними проводками:

Дт 20 Запаси Кт 631 Розрахунок з постачальниками

Дт 644 Податковий кредит Кт 631 Розрахунок з постачальниками

Дт 631 Розрахунок з постачальниками Кт 311 Поточний рахунок

Дт 631 Розрахунок з постачальниками Кт 371 Аванс перерахований .

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару. Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

Суд зазначає, що, відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3передбачено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704 (далі - Положення №88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону №996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб`єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та Положення №88.

Належних та достатніх підстав, з яких було встановлено порушення платником податків декларування даних фінансового результату у перевіряємому періоді, не зазначено, що свідчить про неналежність доказів, на які посилаються посадові особі ДФС, що здійснювали перевірку, невідповідність доказової бази критеріям допустимості, достатності та достовірності доказів.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою використання їх в господарській діяльності.

Документи, які надані позивачем, суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання послуг у контрагентів, використання їх у власній господарській діяльності, та настання змін в майновому стані платника податків.

За таких обставин підстави для не включення сум податку на додану вартість по таких податкових накладних до складу податкового кредиту позивача відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим, що виключає наявність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

При цьому, в акті перевірки відповідачем не наведено жодних зауважень, що первинні документи, надані до перевірки, не відповідають приписам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Таким чином, висновки відповідача про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту з сум податку на додану вартість по господарських операціях з відповідними контрагентом суперечать чинному законодавству та не відповідають фактичним обставинам.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновки щодо порушення ПАТ Інтерпайп НТЗ приписів податкового законодавства зроблено з огляду на непідтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ Укртехнобуд , ТОВ Науково-виробниче підприємство Укрпромтехнологія , ТОВ Діпроремонт , ТОВ Промгранд , ТОВ Науково-технічний центр Варіатор та встановлення проведення фінансових потоків з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, які не мають реального характеру.

Посадовими особами контролюючого органу в акті перевірки зазначено, що згідно з аналізом баз даних ДПС та податкової звітності по контрагентам встановлено:

1) відсутність складських та трудових ресурсів у контрагента позивача, що свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині поставки товарів;

2) згідно з аналізом баз даних ДПС встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) вищезазначеними контрагентами-постачальниками;

3) наявність кримінальних проваджень щодо ТОВ НТЦ Варіатор .

Суд зазначає, що висновки про не підтвердження господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами зроблені відповідачем лише на підставі баз даних АІС Податковий блок та Єдиного реєстру податкових накладних.

Жодних зауважень до складання первинної документації та/або відсутності чи недостатності поданих позивачем документів, акт перевірки не містить.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і отримана з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Наведена правова позиція узгоджується з викладеною у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 року у справі №340/422/19.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону

Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 31.07.2018 року у справі №817/1339/17 (адміністративне провадження №К/9901/49539/18).

Суд також відхиляє посилання контролюючого органу на аналіз інформації баз даних ДПС, яким встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) вищезазначеними контрагентами-постачальниками, оскільки товар реалізований позивачу підприємствами не придбавався, з огляду на те, що правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача його безпосередніми контрагентами.

Наведена правова позиція узгоджується з викладеною у постанові Верховного Суду від 21.05.2018 року у справі №2а/0470/4526/12.

Суд вважає неправомірними доводи податкового органу в акті перевірки на відсутність у контрагентів позивача ТОВ Укртехнобуд , ТОВ Науково-виробниче підприємство Укрпромтехнологія , ТОВ Діпроремонт , ТОВ Промгранд , ТОВ Науково-технічний центр Варіатор необхідних умов для здійснення господарської діяльності, зокрема, відсутність трудових ресурсів, як на підставі непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача, оскільки відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди позивачем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

До того ж, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати ними податку до бюджету, а тому якщо останні не виконали своїх зобов`язань щодо сплати податку або мінімізували свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ за наявності факту реального вчинення господарських операцій, як у даній ситуації, та у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2018 року у справі №820/8206/15.

Відповідачем не спростовано факт наявності у ПАТ Інтерпайп НТЗ податкових накладних, які належним чином оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також те, що за даними накладними сплачено постачальникам у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані усі декларації, як це узгоджується з положеннями Податкового кодексу України то, відповідно, свідчить про наявність у позивача права на включення до податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само як і деякі помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічна позиція висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постановах по справах №822/1815/17 від 21.03.2018р., №804/939/16 від 20.03.2018р.

Також, суд зазначає, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вищенаведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі Булвес АД проти Болгарії (заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того суд зазначає, що рішення ЄСПЛ Булвес АД проти Болгарії як на звичну практику країн Європейського Союзу в питанні відповідальності платників податку за податкові делікти посилається на два рішення Суду Європейського союзу: об`єднане рішення (консультативний висновок) Суду ЄС від 12 січня 2006 року в справі Optigen Ltd (C354/03), Fulcrum Electronics Ltd (C355/03) and Bond House Systems Ltd (C484/03) v Commissioners of Customs Ц Excise і об`єднане рішення Суду ЄС від 6 липня 2006 року в справі Axel Kittel v. Belgian State, (C439/04) і Belgian State v. Recolta Recycling (SPRL, C440/04) (ECR 2006, page I0616).

Так, у рішенні Суду ЄС від 12 січня 2006 року зазначається: ... право на вирахування податку на додану вартість особою, що має статус платника ПДВ, яка здійснює відповідні операції, не може зачіпатися тією обставиною, що в ланцюгу поставок, в яку входять зазначені операції, попередня або наступна операція будуть пов`язані з шахрайством при сплаті податку на додану вартість, про яку платник податку не знав та не міг знати.

В даному випадку, контролюючим органом не доведено недобросовісність платника податку ПАТ Інтерпайп НТЗ у взаємовідносинах з ТОВ Укртехнобуд , ТОВ Науково-виробниче підприємство Укрпромтехнологія , ТОВ Діпроремонт , ТОВ Промгранд , ТОВ Науково-технічний центр Варіатор .

Доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно зазначених контрагентів позивача, які б набрали законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом до суду не надано, а, отже, сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Суд вважає неприйнятними доводи відповідача про те, що сам факт того, що деякі контрагенти позивача фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення є доказом протиправного формування податкового кредиту, з огляду на необґрунтованість належності цього конкретного доказу для підтвердження заперечень в розумінні частини третьої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №809/1139/17 (адміністративне провадження №К/9901/40809/18), в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №808/2360/17 (адміністративне провадження №К/9901/47560/18).

Частиною четвертою статті 95 КПК України, передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Вказана позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, яка викладена в постанові суду від 06.11.2018 по справі №822/551/18.

Судом не встановлено наявності жодного вироку суду стосовно посадових осіб позивача або його контрагентів: ТОВ Укртехнобуд , ТОВ Науково-виробниче підприємство Укрпромтехнологія , ТОВ Діпроремонт , ТОВ Промгранд , ТОВ Науково-технічний центр Варіатор .

Слід зауважити, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них роботи та послуги, незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Такий висновок узгоджується із позицією колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові по справі № К/9901/1349/17.

Контролюючим органом всупереч вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента позивача трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів купівлі - продажу, виконання робіт, укладених позивачем з контрагентами, як не було надано і доказів про наявність фактів, які встановлені судами, однак не враховані під час прийняття рішень, та свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що зазначені господарські операції з контрагентами ТОВ Укртехнобуд , ТОВ Науково-виробниче підприємство Укрпромтехнологія , ТОВ Діпроремонт , ТОВ Промгранд , ТОВ Науково-технічний центр Варіатор здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вказаними контрагентами, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 6046,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 8225 від 17.07.2020 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 6046,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства Інтерпайп нижньодніпровський трубопрокатний завод (49081, м. Дніпро, вул. Столєтова, 21, код ЄДРПОУ 05393116) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 43141471) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 15.05.2020 року № 0002575005.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства Інтерпайп нижньодніпровський трубопрокатний завод (49081, м. Дніпро, вул. Столєтова, 21, код ЄДРПОУ 05393116) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 43141471) судові витрати у розмірі 6046 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук