Рішення

від 26.10.2020 по справі 200/6522/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 р. Справа№200/6522/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

У С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь (далі - позивач, ПрАТ Азовсталь ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Азовської митниці Держмитслужби (далі - відповідач, Митниця) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості від 05.07.2019 № 700050/2019/000071/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.07.2019 UA 700050/2019/00087.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при визначенні позивачем митної вартості товарів були відсутні обмеженні зазначені у пп. 1-4 ч. 1 ст. 58 та п. а ст. 1 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, а тому позивач правомірно, маючи усі необхідні документи, обрав 1 метод визначення митної вартості за ціною договору. При цьому відповідачем необґрунтовано встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних даних про митну вартість спірного товару. Зокрема, відповідач провів порівняльний аналіз вартості товару заявленого Декларантом зі значенням біржових котирувань сайту Asian Metal . Однак, стверджує позивач, відповідач порівняв ціну, заявлену Декларантом, не з біржовими котируваннями, а з інформацією інтернет-ресурусу - сайту Asian Metal . При цьому вказаний інтернет-ресурс не здійснює біржову торгівлю товарами, а є лише інформаційнним ресурсом, що аналізує ринкові ціни.

Крім того, позивач стверджує, що існуючий взаємозв`язок між продацем ( Metinvest International SA) та покупцем (ПрАТ МК Азовсталь) не вплинув на заявлену Декларантом митну вартість, що підтверджується наданими Декларантом документами. У свою чергу, відповідачем не надано обґрунтувань, що такий взаємозв`язок вплинув на ціну товару, а тому у Митниці не було підстав витребувати у позивача додаткові документи.

Також позивач наголошує на преюдиційності обставин встановлених у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 200/12465/19, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2020.

Враховуючи вказані обставини, а також те, що картка відмови у прийнятті митної декларації від 05.07.2019 № 700050/2019/00087 не містить жодних арґументів щодо неможливості здійснення митного оформлення товару за заявленою митною вартістю, не визначає, які неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів містять документи з переліку, передбаченого ч. 2 ст. 53 Митного кодексу, що подані декларантом, тому відповідна картка відмови є неправомірною.

Отже, у відповідача не було законних підстав для коригування митної вартості, заявленого Декларантом товару.

Азовською митницею надано відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач просить у задоволенні позову відмовити, з огляду на таке.

Під час здійснення митних формальностей за МД від 05.07.2019 № 700050/2019/003909, зокрема, опрацювання за допомогою АСМО Інспектор встановлено ризик заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналгічних) товарів митне оформлення яких уже здійснено. Документи надані для підтвердження заявленої митної вартості не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідного до основного (за ціною договору) методу визначення митної вартості, що викликало сумніви у правильності визначення позивачем митної вартоості спірного товару.

Відповідачем для порівняльного аналізу використано інформацію сайту Asian metal та встановлено, що середнє значення за визначений період складає 36,628 EUR.

Вказаний рівень цін підтверджується також висновком ДП Укрпромзовнішекспертизи від 25.01.2019 № 190.

Крім того, продавець та покупець за контрактом від 01.08.2015 № 089/554 є пов`язаними особами. Отже є обґрунтованими підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продацем та покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Звертає увагу суду, що позивачем у 10-денний строк без обґрунтувань неможливості запитувані документи не надано.

Тому дії відповідача щодо складення оспорюваних рішень та застосування другорядного 2г (резервний) методу визначення митної вартості є правомірними.

Щодо додатково наданих документів то обсяг таких є недостатнім для підтвердження заявленої декларантом митної вартості, крім того запитувані документи надані не у повному обсязі. Отже, стверджує відповідач, виявлені ризики, позивачем не спростовано.

Відповідач вважає безпідставиними доводи позивача у частині наявності преюдиційно встановлених обставин у справі № 200/12465/19-а.

Протокольною ухвалою суду від 28.09.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

12 жовтня 2020 року Митницею подано заяву про зменшення витрат на правничу допомогу, де зазначено що заявлена сума є безпідставно завищеною, необґрунтованою, непропорційною та неспівмірною у розрізі предмету спору та складності справи стосовно наданих послуг адвокатом Бузівською Н. М. Враховуючи викладене, Митниця просить зменшити судові витрати на професійну правничу допомогу.

У судове засідання від 26.10.2020 представники сторін не з`явились, належним чином повідомлені про час та дату розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли.

Суд, керуючись ч. 9 ст. 205 КАС України та за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд справи здійснив у порядку письмового провадження.

Судом установлено такі фактичні обставини справи.

ПрАТ МК Азовсталь зареєстроване у якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 00191158); місцезнаходження юридичної особи: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1.

01 серпня 2015 року між продавцем Metinvest international SA (як продавець) та ПрАТ МК Азовсталь (як покупець) укладено контракт № 089LS-02/554, предметом якого є постачання ферроніобію зі змінами, що оформлені додатковими угодами до вказаного договору. Кількість, ціна та технічні характеристики товару зазначаються в специфікації (п. 2.1 договору).

07 січня 2019 року між сторонами складена та підписана специфікація № 8 до контракту № 089LS-02/554 від 01.08.2015 на постачання товару FeNd(111), FeNb(112) у кількості 480 МТ +/- 10% за ціною 32,71 Евро за 1 кг чистого ніобію у сплаві на умовах CPT-Маріуполь, згідно Incoterms 2010.

Відповідно калькуляції від 29.01.2019 до контракту № 089LS-02/554 від 01.08.2015 розрахунок вартості продукту у перерахунку на Євро складає: 32,71 Євро, у тому числі закупівля чистого ніобію (FeNb) на умовах СРТ Маріуполь - 30.30 Євро, інші витрати та маржа - 2,71 Євро

Згідно відповіді ДП Укрпромзовнішекспертиза від 25.01.2019 № 190 на запит ПрАТ МК Азовсталь від 24.01.2019 № 089лс-02/248 щодо проведення аналізу відповідності цінових умов контракту від 01.08.2015 № 089LS-02/554 між ПрАТ МК Азовсталь (Україна) та компанією Metinvest international SA (Шввейцарія) поточній кон`юнктурі зазначено, що згідно аналізу даних спеціалізованого джерела Asian metal середній розрахунковий рівень цін на фероніобій (базовий вміст Nb - 66,0%) становить 37,77 - 38,65 євро за 1 кг. чистого ніобію у сплаві на умовах поставки СРТ - Маріуполь. (вказана обставина не є спірною між сторонами)

Декларантом ТОВ Метінвест-шиппінг , в інтересах ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь подано митну декларацію від 05.07.2019 №700050/2019/003909 з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару: фероніобію марки FeNb 65 (112) та документи, необхідні для підтвердження митної вартості товару, а саме:

зовнішньоекономічний контракт від 01.08.2015 № 089LS-02/554 з додатковими угодами та специфікацією від 07.01.2019 № 8, сертифікат якості - Сертифікат аналізу від 15.05.2019 № 26142, сертифікат якості - Сертифікат аналізу від 28.06.2019 б/н, пакувальний лист від 27.06.2019 б/н, рахунок-фактура (інвойс) від 28.06.2019 № 117262, автотранспортна накладнавід 28.06.2019 № 1903862, супровідний документ Т1-19NL00085510918FD5, декларація про походження товару від 28.06.2019 № 117262, розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 29.01.2019, некласифікований документ, що підтверджує заявлену митну вартість - Рахунок від 27.06.2019 № 90023160, договір з третіми особами СВ/МІ-1 від 01.08.2015, договір з третіми особами від 31.03.2016 № 20160331, рахунок з третіми особами від 27.06.2019 № 90023160, калькуляція від 29.01.2019 № б/н, специфікація з третіми особами № 16 до контракту від 31.03.2016 № 20160331 від 07.01.2019, доповнення № 1 до специфікації № 16 до договору 20160331 від 07.01.2019, договір про надання послуг митного брокера від 22.03.2012 № 089лт/002/2012; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державами - 4288620; інші некласифіковані документи - Сертифікат на ваги б/н від 28.06.2019.

05 липня 2019 року відповідачем о 09:36:31 направлено повідомлення декларанту про необхідність протягом 10 календарних днів надати документи, відповідно наведеного у повідомленні переліку, оскільки орган доходів і зборів вважає, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем вплинув на задекларовану митну вартість.

На вказаному повідомленні міститься відмітка про неможливість подання ПрАТ Азовсталь запитуваних документів у строки, передбачені ст. 53 МК України.

05 липня 2019 року відповідачем о 10:01:48 складено повідомлення декларанту, що у зв`язку із ненаданням документів та за результатами аналізу висновку ДП Укрзовнішекспертизи від 25.01.2019, доданих документів для підтвердження митної вартості, інформації Asian metal , митна вартість задекларованого товару має складати 503,066,76 EUR.

05 липня 2019 року Донецькою митнецею ДФС прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №/2019/000071/2, де. зазначено таке.

На вимогу митного органу підприємством не надано додаткові документи, а саме виписку із бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти, виробника товару, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними або подібними, оцінюваним товарам, а також не надано експертний висновок ДП Укрпромзовнішекспертизи від 25.01.2019 № 190. При цьому за результатами опрацювання висновку ДП Укрпромзовнішекспертизи та документів наданих для підтвердження встановленої митної вартості встановлено розбіжності. Так, визначена ціна - 32,71 Євро/кг Nb не відповідає рівню цін, що зазначені у висновку ДП Укрпромзовнішекспертизи від 25.01.2019 № 190 та даних сайту Asian metal у відповідному періоді.

Митним органом надіслано запит на підставі ч. 2-3 ст. 53 МК України. Представник ТОВ МЕТІНВЕСТ-ШИППІНГ від надання документів відмовився.

Враховуючи викладене, орган доходів та зборів може відмовити у митному оформлені товарів за заявленою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні/недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів у разі неподання, зокрема, декларантом документів згідно із переліком, визначеним ч.ч. 2-4 ст. 53 Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, митний орган вважає, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору, оскільки не подано документів, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 МК України.

За результатами опрацювання експертного висновку ДП Укрпромзовнішекспертизи від 25.01.2019 № 190 та документів наданих для підтвердження митної вартості товару по МД від 05.07.2019 року №700050/2019/003909 встановлено розбіжності, а саме: у специфікації від 07.01.2019 № 8 до контракту від 01.08.2015 № 089LS-02/554 та комерційному рахунку від 28.06.2019 № 117262 зазначено ціну 32,71 EUR/kr Nb на умовах поставки СРТ Маріуполь; згідно експертного висновку ДП Укрпромзовнішекспертизи від 25.01.2019 № 190 ціна на фероніобій складає 37,77 -38,65 EUR/kr Nb.

У вказаному рішенні відповідач посилається на використання Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів із аналізу, виявлення, оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджениз наказом ДФСУ від 11.09.2015 № 689.

У якості масиву інформації використано інформацію Asian metal за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури, середнє значення - 38,638 EUR.

Митним органом обрано другорядний 2г (резервний) метод на підставі ст. ст. 61, 64 Митного кодексу України. Джерела інформації: експертний висновок ДП Укрпромзовнішекспертизи від 25.01.2019 № 190, інформація мережі Інтернет масив Asian metal.

05 липня 2019 року відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного використання № 700050/2019/00087, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, або у пропуску через митний кордон України. У якості підстави визначено невиконання вимог ст. 53 МК України, не підтвердження заявленої митної вартості, обраний метод визначення митної вартості другорядний на підставі ст. 64 МК України. У митного органу та Декларанта відсутня інформація, що необхідна для застосування інших методів визначення митної вартості згідно зі ст. 60-64 МК України. Джерела інформації: експертний висновок ДП Укрпромзовнішекспертизи від 25.01.2019 № 190, інформація мережі Інтернет масив Asian metal.

Листом від 10.09.2019 № 338/2019-ОД Декларантом повідомлено Митницю про надання додаткових документів відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України для підтвердження митної вартості заявленої декларантом на фероніобій, а саме протокол тендерного комітету від 10.12.2018 № 127-ФС, прайс-лист CBMMs PRICE LIST FOR THE 2nd QUARTER 2019 від 15.03.2019, що підтверджує вартість у країні-експортері ідентичних товарів та електронне листування з представником постачальника CBMM Europe BV щодо надання знижки, лист № 089лс-02/3153 від ПрАТ МК Азовсталь про наявність кредиторської заборгованості, кредиторська заборговавність (витяг з програмного масиву).

На вказаний лист Донецькою митницею ДФС складено відповідь від 17.09.2019 № 6302/10/05-70-66-01, за змістом якої повідомлено про ненадання усіх запитуваних документів та з урахуванням наявної інформації відсутність законних підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування митної вартості заявленої декларантом.

А саме: у специфікації від 07.08.2019 № 8 до контракту від 01.08.2015 року № 089LS-02/554 та комерційного рахунку від 10.01.2019 року № 110934 зазначена ціна 32,71 дол. США/кг Nb, згідно експертного висновку ДП Укрпромзовнішекспертиза від 25.01.2019 № 190 ціна за фероніобій складає 37,77-38,65 евро/кг Nb.

Розрахунок вартості товару (фероніобій) згідно інформації Asian Metal відповідно до Методики Дані: 1. Специфікація № 8 від 07.01.2019 року до зовнішньоекономічного договору від 01.08.2015 року № 089LS-02/554. 2. Вартість фероніобію Asian Metal за період 10 днів, що передує даті: 04.01.2019-38,51 евро/кг Nb, 03.01.2019 38,15 евро/кг Nb, 02.01.2019 38,14 евро/кг Nb, 29.12.2018 38,24 евро/кг Nb, 28.12.2018 38,67 евро/кг Nb, 27.12.2018 38,74 евро/кг Nb, 26.12.2018 38,99 евро/кг Nb, 25.12.2018 38,99 евро/кг Nb, 24.12.2018 38,99 евро/кг Nb, 21.12.2018 38,66 евро/кг Nb.

Згідно із зазначеними джерелами інформації розрахунок митної вартості за поточною партією товару має складати: 14256 (вага чистого Nb)х38,63 евро/кг Nb =550709,28 EUR х курс EUR встановленого Національним банком України на дату подання МД (т. 2 а.с. 30-31).

Судом установлено, що позивач не згоден з митною вартістю, яка визначена митним органом у спірному рішенні. Відтак, він скористався правом випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України (сплати самостійно нарахованих митних платежів та різниці між ними і митними платежами, нарахованими митним органом), про що свідчить МД від 05.07.2019 UA 700050/2019/003935.

Правова позиція та висновки суду.

Митний кодекс України (далі - МК України, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин)

Стаття 51.

1. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Стаття 52.

1. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

Стаття 53.

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Стаття 54.

1. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

3. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

5. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

6. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

7. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

7. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Стаття 55.

1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

8. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

9. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом

Стаття 57.

1. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

2. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

3. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

4. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

5. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

6. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

7. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

8. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Стаття 58.

1. Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

2. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

3. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

12. Той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

13. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

14. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

15. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

18. При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

19. У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов`язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов`язані між собою.

20. Порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1-3 частини вісімнадцятої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи. Вартість цих операцій не може використовуватися замість вартості операцій з оцінюваними товарами.

21. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. (далі - Наказ № 689)

Розділ 2

2. Робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом:

2.6. Перевірки наявності взаємозв`язку продавця та покупця.

2.7. Перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов`язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу.

Розділ 3.

3. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі.

При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту).

Розділ 5

Під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації:

- спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку;

- інформація отримана з мережі Інтернет.

Висновки суду.

Стаття 242 КАС України.

5. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховним Судом у постанові від 29.09.2020 справа № 520/7041/19 зазначено: …наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 09.06.2020 у справі № 1.380.2019.002044.

Водночас у постанові Верховного Суду від 28.02.2020 справа №825/3763/15-а зазначено: Таким чином, саме на декларанта покладено обов`язок довести митному органу, що хоча продавець та покупець пов`язані між собою особи, однак такі відносини не вплинули на ціну імпортованих товарів.

Тобто позивач, заявляючи митну вартість товару, що був придбаний у пов`язаної особи, за основним методом - за ціною договору, мав би при декларуванні такого товару надати митному органу докази того, що така вартість є близькою до вартості операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами з непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів чи ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статей 62, 63 МК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 825/1973/17 та від 14 листопада 2019 року у справі №825/3799/15-а. .

У постанові від 17.12.2019 у справі № 826/5560/16 Верховний Суд зазначив, що частиною вісімнадцятою статті 58 Митного кодексу чітко передбачено, що при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом - за ціною договору, у тому разі, якщо саме декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Такий обов`язок декларанта кореспондує і частиною двадцятою статті 58 Митного кодексу України, де передбачено, що порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1-3 частини вісімнадцятої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи. .

У позовній заяві та додаткових поясненнях у справі позивач зазначає, що факт пов`язаності ним не спростовувався, зокрема, у декларації митної вартості у графі 9а зазначено, що покупець та продавець є пов`язаними особами, у графі 9б - взаємозв`язок не вплинув на ціну товару.

Декларантом при здійсненні митного оформлення за спірною декларацією були подані підтверджуючі факт відсутності впливу взаємопов`язаності продавця та покупця на ціну товару документи, а саме: контракт від 01.08.2015 № CB/MI між CBMM Europe BV та METINVEST INTERNATIONAL SA ; контракт від 31.03.2016 № 20160331 між CBMM Europe BV та METINVEST INTERNATIONAL SA , специфікація № 16 до договору від 31.03.2016 № 20160331, зміни до специфікації № 16 від 07.01.2019.

Суд уважно проаналізувавши листування між сторонами у ході митного оформлення та встановив, що ані у повідомленні від 05.07.2019 (09:36), ані у повідомленні від 05.07.2019 (10:01) митним органом не наведено обґрунтувань неприйняття до уваги наведених судом вище документів. Відсутні відповідні відомості й у рішенні про коригування митної вартості товарів від 05.07.2019 № 700050/2019/000071/12.

При цьому суд, жодним чином не надає оцінки таким документам на відповідність вимогам МК України у цілях доказування впливу пов`язаності продавця та покупця на ціну контракту, оскільки такі не знайшли свого відображення у оскаржуваному рішенні.

Думка суду полягає у тому, що рішення суб`єкта владних повноважень має містити достатні підстави його прийняття, що корелюється із обов`язком суду у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевірити, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України).

Більше того, суд звернув увагу, що у повідомленні Декларанту від 05.07.2019 (09:36) документи запитуються згідно вимог ч. 4 ст. 53 МК України для підтвердження відсутності факту впливу взаємозв`язку продавця та покупця. Також повідомлено про можливість подання документів на підставі ч.ч. 2-3 ст. 53 МК України, однак обґрунтувань витребування документів за ч. 3 ст. 53 МК України не надано.

Пропозиція подати документи (як диспозитивна дія) та обґрунтована вимога надати відповідні документи не є тотожними за правовими наслідками діями митного органу.

Водночас у повідомленні від 05.07.2019 (10:01) зазначено, що Декларантом не подано документи, які за змістом відповідають переліку наведеному у ч.ч. 3-4 ст. 53 МК України.

При цьому у рішенні про коригування митної вартості зазначено, що вимогу про надання документів направлено на підставі ч.ч. 2-3 ст. 53 МК України.

Суд звертає увагу, що за змістом ч. 3 ст. 53 МК України право запитувати додаткові документи у митного органу виникає якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Жодних обґрунтувань у повідомлені від 05.07.2019 (09:36) щодо наявності обставин, які є підставою для витребування документів за п. 3 ст. 53 МК України митним органом не наведено. Натомість зазначено про існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем.

Повертаючись до спірного рішення про коригування митної вартості, суд повторно наголошує, що митний орган констатував не надання документів за ч.ч. 2-3 ст. 53 МК України, про що свідчить наведений у рішенні перелік, що за об`ємом запитуваних документів перевищує перелік наведений у ч. 4 ст. 53 МК України.

Жодних посилань в описовій частині цього рішення на невиконання вимог за ч. 4 ст. 53 МК України відповідачем не наведено, як і не зазначено про встановлений вплив взаємозв`язку між продавцем та покупцем.

Натомість у констатуючій частині рішення про коригування митної вартості від 05.07.2019 зазначено про ненадання документів за ч.ч. 2-4 ст. 53 МК України, що є підставою для реалізації повноважень передбачених п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України (відмовити у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у разі неподання витребуваних документів).

Отже, суд вважає, що митним органом не обґрунтовано доцільність витребування документів за ч. 3 ст. 53 МК України, а обґрунтування впливу існуючого взаємозв`язку між продавцем та покупцем у спірному рішенні про коригування митної вартості - відсутнє, що є порушенням ч. 13 ст. 58 МК України та підставою для застосування ч. 14 ст. 58 МК України.

Верховним Судом у постанові від 05.12.2019 справа № 826/3102/16 зазначено таке: Також не є обґрунтованими доводи заявника касаційної скарги, які є аналогічні висновкам спірного у даній справі рішення про пов`язаність позивача та його контрагента згідно Контракту СТ20-001/1501 від 13.01.2015, так як у відповідності до частини п`ятнадцятої статті 58 МК України передбачено, що декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Проте необхідно підкреслити, що наведене положення закріплює за декларантом право, а не обов`язок.

Таке тлумачення цього положення забезпечує його узгодженість із частинами дванадцятою, тринадцятою та чотирнадцятою статті 58 МК України, згідно із приписами яких, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Отже, обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинула на митну вартість задекларованого товару, покладається на орган доходів і зборів. У разі якщо орган доходів і зборів не справляється із цим обов`язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. .

Керуючись викладеним, суд вважає, що у разі подання Декларантом певних документів, що підтверджують, на його думку, відсутність впливу взаємопов`язаності осіб на ціну товару, митний орган має обґрунтувати зворотнє з метою подальшої реалізації функцій митного контролю.

При цьому, спрацювання системи аналізу ризиків за спірною митною декларацією як підстава вважати, що пов`язаність покупця і продавця виплинули на митну вартість товарів, є, необґрунтованим, оскільки спрацювання системи аналізів ризиків за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів не може бути підставою для такого витребування та відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною договору. Відомості з інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, та не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом документи.

Крім того, відповідно ч. ч. 1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. (ч. 2 ст. 77 КАС України)

У даному випадку суд звертає увагу, що наведені вище доводи знайшли своє відображення у позовній заяві, однак відповідач, у порушення наведених вище принципів адміністративного судочинства, не навів жодних арґументів на спростування таких тверджень.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі Suominen проти Фінляндії , № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. У спорах про оскарження акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який стосується прав та обов`язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об`єктивну правову оцінку такому акту.

Щодо посилання відповідача на постанову Верховного Суду 10.04.2020 у справі № 822/2806/15, то суд вважає, що така не є релевантною до обставин даної справи. Так, у справі № 822/2806/15 митним органом під час перевірки правильності визначення митної вартості товару за митною декларацією поданою позивачем було встановлено, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Так особою не підтверджені витрати на навантаження оцінюваних товарів, а така інформація щодо включення до ціни товару вартості навантажувальних робіт в договорі відсутня. Особою не надано судам доказів внесення сторонами змін до договору в частині включення до ціни товару послуг з навантаження, як і доказів укладання додаткових угод на вказану операцію. Тобто числові значення митної вартості товару не підтверджені.

Наведене не відповідає обставинам, що підлягають доказуванню у даній справі.

При цьому суд звертає увагу відповідача, що у коментованій постанові Верховний Суд зазначив: Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. .

Щодо інших доводів позивача, зокрема, протиправність використання митним органом інформації з сайту Asian Metal , то суд вважає такі необґрунтованими, з огляду на наведені вище положення Наказу № 689.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 480/3807/18.

Ураховуючи викладене позов підлягає задоволенню повністю, шляхом визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05.07.2019 № 700050/2019/000071/2 та, як наслідок, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.07.2019 № 700050/2019/00087.

Слачений позивачем судовий збір у розмірі підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на підставі ч. 1 ст.139 КАС України.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач у позовній заяві просив стягнути на його користь витрати на правову допомогу адвоката, орієнтовний розмір складає 15 829,28 грн.

Відповідно заяви ПрАТ МК Азовсталь від 25.09.2020 заявлений до відшкодування розмір витрат на правову допомогу адвоката - 6 310,07 грн.

У підтвердження витрат на правову допомогу адвоката надано:

договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 29.03.2018 № 180329/АЗСТ;

додаткову угоду № 7/1 від 03.12.2018 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 29.03.2018 № 180329/АЗСТ;

додаткову угоду № 34 від 01.10.2019 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 29.03.2018 № 180329/АЗСТ;

довідку від 07.03.2018 про те, що адвокат Бузівська Н. М. 07.03.2018 прийнята до складу учасників АО Всеукраїнська адвокатська допомога ;

додаткову угоду № 160 від 04.06.2020 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 29.03.2018 № 180329/АЗСТ;

розрахунок розміру винагороди приймання-передачі наданих послуг за договором про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 29.03.2018 № 180329/АЗСТ;

акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 08.09.2020 за додатковою угодою від 04.06.2020 № 160 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 29.03.2018 № 180329/АЗСТ;

рахунок на оплату від 08.09.2020 № 605 на суму 6 310,07 грн., за правову допомогу (юридичні послуги) відповідно додаткової угоди від 04.06.2020 № 160 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 29.03.2018 № 180329/АЗСТ;

платіжне доручення від 18.09.2020 № 4500103735 на суму 6 310,07 грн., за юридичні послуги договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 29.03.2018 № 180329/АЗСТ, рахунок від 08.09.2020 № 605;

свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН № 4972 від 31.01.2018, що видане Бузівській Н. М.;

довіреність від 27.12.2019 № 09-18/7938;

опис вкладення поштового відправлення заяви про відшкодування витрат на правову допомогу від 25.09.2020 на ім`я Азовської митниці Держмитслужби.

Відповідачем подано заперечення щодо стягнення витрат на правову допомогу, з мотивів неспівмірності та недоведеності таких витрат.

Правова позиція суду.

Стаття 132 КАС України.

1. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;

Стаття 134 КАС України.

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

3. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

6. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

7. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стаття 139.

1. При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

7. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

9. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Стаття 143. Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076)

Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: 4) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Стаття 26. Підстави для здійснення адвокатської діяльності

1. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Стаття 30. Гонорар

1. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

2. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

3. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Релевантні акти правозастосування та висновки суду.

Аналіз вищенаведених положень є підставою для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, що до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Судом установлено, що договором про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 29.03.2018 № 180329/АЗСТ та додатковими угодами до нього передбачено предмет правової допомоги, що надається адвокатом та повноваження адвоката щодо представництва.

Вартість послуг обумовлена у розділі 5 договору, де передбачено таке.

Пункт 5.1 Загальна вартість послуг по цьому договору не перевищує 200 000,00 грн. Вартість послуг за виконання покладених клієнтом на адвокатське об`єднання завдань складає 5 000,00 грн., без ПДВ на місяць. Сторони мають право, шляхом укладення додаткових угод до цього договору узгодити виконання адвокатським об`єднанням додаткових завдань за додаткову оплату, розмір якої узгоджується сторонами у додатковій угоді

Додатковою угодою № 160 від 04.06.2020 до договору про надання правової допомоги від 29.03.2018 № 180329/АЗСТ передбачено, що дана угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатського об`єднання у спорі ПрАТ МК Азовсталь із Азовською митницею про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 05.07.2019 №700050/2019/000071/2 й картки відмови від 05.07.2019 №700050/2019/00087 та складає 315,30 грн. за годину і передбачає наступний перелік дій:

- усна консультація клієнта, узгодження правової позиції (1 година) - 315,30 грн.;

- збір доказів (підготовка письмових документів - листи, запити) (1 година) - 315,30 грн.;

- перевірка та підготовка документів (1 година) - 315,30 грн.;

- підготовка та подання позовної заяви (1 година) - 315,30 грн.;

- складання та подання процесуальних документів (1 година) - 315, 30 грн.;

участь у судових засіданнях Донецького окружного адміністративного суду - 1000,00 грн.

- гонорар за складність справи (1% від ціни позву) - у розмірі 5 048,87 грн.;

Розрахунок розміру винагороди приймання-передачі наданих послуг за договором про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 29.03.2018 № 180329/АЗСТ свідчить про надання такого об`єму послуг та визначену вартість:

усна консультація клієнта, узгодження правової позиції 1 год. - 315,30 грн.;

збір доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) 1 год. - 315,30 грн.;

перевірка та підготовка документів 1 год. - 315,30 грн.;

підготовка та подання позовної заяви 1 год. - 315,30 грн.;

гонорар за складність справи 1 % від ціни позову - 5 048,87 грн.

Факт надання послуг засвідчено підписаним сторонами актом № 1 приймання-передачі наданих послуг від 08.09.2020 за додатковою угодою від 04.06.2020 № 160 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 29.03.2018 № 180329/АЗСТ;

Факт оплати наданих послуг підтверджено: рахунок на оплату від 08.09.2020 № 605 на суму 6 310,07 грн. та платіжним дорученням від 18.09.2020 № 4500103735 на суму 6 310,07 грн.

Висновки суду.

Велика Палата Верховного Суду (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц) вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін

У справі East/WestAllianceLimited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 висловлено таку правову позицію: Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху , у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Зі свого боку суд зазначає, що за інформацією, яка міститься в автоматизованій системі документообігу суду Діловодство спеціалізованого суду , за період з 01.05.2020 по сьогоднішній день адвокатом Бузівською Н. М. від імені ПрАТ МК "Азовсталь подано до Донецького окружного адміністративного суду подано більше 40 позовних заяв про оскарження рішень Азовської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації (справи № 200/4922/20-а, № 200/4923/20-а, №200/4924/20-а, № 200/4925/20-а, № 200/4955/20-а, № 200/4956/20-а, № 200/4962/20-а, № 200/4964/20-а, № 200/4966/20-а, № 200/4972/20-а, № 200/6393/20-а, № 200/6403/20-а, № 200/6409/20-а, № 200/6415/20-а, № 200/6417/20-а, № 200/6506/20-а, № 200/6508/20-а, № 200/6509/20-а, № 200/6519/20-а, № 200/7955/20-а, № 200/8118/20-а тощо).

Усі перелічені позови є типовими як за фактичними обставинами, так і правовим регулюванням, отже розроблення правової позиції не потребувало значних зусиль, оскільки така є аналогічної у всіх справах та безпосередньо впливає на час, який необхідно витрати на оформлення позовної заяви.

Витрати на збір доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) - у матеріалах справи відсутні будь-які адвокатські запити чи листи складені адвокатом Бузівської Н. М. у цілях збирання доказів у даній справі.

Перевірка та підготовка документів/підготовка та подання позовної заяви - суд вважає, що по суті це є однією дією з належного складання та оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.

Отже, суд вважає, що наявні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу адвоката. Суд вважає, що співмірною, у контексті викладеного, буде сума у розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись пп. 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, ЄДРПОУ 00191158) до Азовської митниці Держмитслужби (87510, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 1, ЄДРПОУ 39496499) про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 05.07.2019 № 700050/2019/000071/2.

Визнати протиправною та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.07.2019 № 700050/2019/00087.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Азовської митниці Держмитслужби (87510, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 1, ЄДРПОУ 39496499) на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, ЄДРПОУ 00191158) суму сплаченого судового збору у розмірі 7 573,80 грн. (сім тисяч п`ятсот сімдесят три гривні) 80 коп.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, ЄДРПОУ 00191158) за рахунок бюджетних асигнувань Азовської митниці Держмитслужби (87510, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 1, ЄДРПОУ 39496499) витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі) гривень.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст судового рішення складено 26 жовтня 2020 року.

Суддя І.В. Буряк