Рішення

від 15.10.2020 по справі 280/4249/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року Справа № 280/4249/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., представника позивача: адвоката Харченко Р.В., представника відповідача: Большакова К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою

Приватного підприємства Агроініціатива (71240, Запорізька область, Чернігівський район, с.Богданівка, вул.Миру,буд.59; код ЄДРПОУ 33513246),

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства Агроініціатива (далі - позивач, ПП Агроініціатива ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001230516 від 24.01.2020, №0001533306 від 24.01.2020, від №0001543306 від 24.01.2020, від №0001553306 від 24.01.2020.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що відповідачем проведена документальна планова перевірка ПП Агроініціатива , в ході якої виявлено порушення податкового законодавства. Позивач не погоджується з такими висновками контролюючого органу, та наполягає на правомірному зменшенні податкових зобов`язань з податку на додану вартість (далі також ПДВ), оскільки реєстрація розрахунків коригування до податкових накладених здійснена контрагентами позивача у зв`язку з поверненням товару/передоплати за непоставлений товар, що прямо передбачено положеннями ст.192 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Вважає, що твердження відповідача про те, що розрахунок коригування до податкової накладної, складеної під час перебування платника податку на спеціальному режимі оподаткування, може бути зареєстрований не пізніше 15.01.2017, є хибним, так як призводить до ситуації, коли обов`язок з реєстрації розрахунку коригування виникає раніше, ніж підстава для його складення, що є неможливим. Окрім того, позивач не погоджується з донарахуванням податку з доходів фізичних осіб та військово збору з сум, які контролюючий орган вважає додатковим благом у вигляді безоплатно отриманого доходу працівника у зв`язку з користуванням службовим автомобілем у вихідні дні, та зазначає, що автомобіль закріплений за працівником з метою виконання трудових обов`язків і саме з цією метою використовується. В акті перевірки не наведено доказів використання автомобіля працівником у власних потребах. Посилання на подорожні листи в акті перевірки є безпідставним, так як інформація, наведена в додатку 5 до акта, не відповідає дійсності. Подорожні листи на дати, зазначені в додатку, не виписувались, зазначені в додатку витрати палива в ці дати не відбувались. Подорожні листи виписувались не на один день, як зазначено в додатку, а на період, який включав як робочі, так і вихідні дні, що законодавством дозволяється, і використання пального, списаного згідно цих подорожніх листів відбувалось протягом всього цього періоду. Ніяких підстав для висновку, що весь обсяг пального використаний в один день з усього періоду, на який виписано подорожній лист, тим більше, у вихідний день - немає. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 01.07.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 30.07.2020.

20.07.2020 представник позивача адвокат Харченко Р.В, яка діє на підставі ордеру про надання правової допомоги серія ЗП№100818 від 17.07.2020, подала письмові пояснення (вх.№33076), у яких викладено аргументи в обґрунтування заявлених позовних вимог, аналогічні наведеним у позові.

Відповідач не погодився з позовом, 23.07.2020 подав відзив на позов (вх.№33754), у якому зазначає, що за результатами проведеної документальної планової перевірки встановлено безпідставне здійснення позивачем коригування в бік зменшення податкових зобов`язань з ПДВ по податковим накладним, складеним сільгоспвиробниками за операціями з постачання сільськогосподарської продукції у межах спеціального режиму оподаткування до 31.12.2016. Крім того, встановлено, що підприємством не виконані функції податкового агента при виплаті оподатковуваного доходу у вигляді додаткового блага за ознакою 126 , відповідно наданих первинних документів та звітів про використання коштів під звіт встановлено виплату доходу, як додаткове благо у вигляді безоплатно отриманого доходу ОСОБА_1 , яка здійснювала виїзд згідно подорожніх листів у вихідні дні, та відповідно до табелю робочого часу. Оскільки підприємство відшкодовує витрати, понесені працівниками підприємства на придбання пально-мастильних матеріалів для транспортних засобів, використовуючи їх у господарській діяльності, сума вищезазначеного відшкодування підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, як додаткове благо на підставі пп. г пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України. Просить в задоволенні позову відмовити.

У підготовчому засіданні 30.07.2020 оголошено перерву до 18.08.2020.

Ухвалою суду від 18.08.2020 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2020.

Під час судового розгляду представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позові, просив позов задовольнити.

Під час судового розгляду представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві, просив у задоволенні відзиву відмовити.

У судовому засіданні 15.10.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши вступне слово та пояснення представників сторін, безпосередньо дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів справи, суд встановив такі обставини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП Агроініціатива зареєстровано Чернігівською районною державною адміністрацією Запорізької області 03.11.2005 за номером: 10971020000000143, перебуває на податковому обліку у відповідача з 03.11.2005, здійснює такі види діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.28 Вирощування пряних, ароматичних і лікарських культур; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. У зв`язку зі здійсненням підприємницької діяльності у сфері сільського господарства підприємство у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 використовувало спеціальний режим оподаткування відповідно ст.209 ПК України.

Фахівцями відповідача проведена планова виїзна документальна перевірка ПП Агроініціатива з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, за наслідками якої складений Акт від 22.11.2019 №111/08-01-05-16/33513246 (далі- Акт перевірки).

Згідно з висновками Акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, крім іншого:

- п.185.1 ст.185. п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.200.1 ст.200, п.201.1, п.201.4 ст.201, п.49 підрозд.2 розд. XX Перехідні положення ПК України, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість на 341 565,00 грн., в т.ч. за червень 2018 року в сумі 299 344,00 грн., за липень 2018 року в сумі 42 221,00 грн.;

- пп. 14.1.180 ст.14, п.51.1.ст.51, п.176.2 б ст.176 ПК України щодо своєчасності та повноти нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, п.1.2, п.3.2, п.3.3, п.3.4, п.3.5 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 № 111/26556 (форма № 1ДФ) за IV кв. 2016 p., I, II та III квартали 2017 року, І та IV квартали 2018 року, І квартал 2019 р;

- пп.164.2.17 г п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 ПК України, що призвело до не нарахування, не утримання та не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 202,82 грн., в т.ч. за періоди: листопад 2016 р. - 109,77 грн., січень 2017 р. - 109,75 грн., червень 2017 р. - 111,32 грн., серпень 2017 р. - 108,74 грн., жовтень 2017 р. - 213,05 грн., січень 2018 р. - 109,77 грн., грудень 2018 р. - 242, 89 грн., лютий 2019 р. - 197,54 грн.;

- пп.164.2.17 г п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.1.4, пп.1.6 ст.16-1 підр.10 Інші перехідні положення ПК України, що призвело до не нарахування, не утримання та не перераховано до бюджету військового збору всього у сумі 82,19 грн., в тому числі за періоди: листопад 2016 р. - 7,50 грн, січень 2017 р. - 7,50 грн., червень 2019 р. - 7,61 грн., серпень 2017 р. - 7,43 грн., жовтень 2017 р. - 14,56 грн., січень 2018 р. - 7,50 грн., грудень 2018 р. - 16,60 грн., лютий 2019 р. - 13,50 грн.

Позивач подав заперечення на Акт перевірки від 22.01.2020 №11/01-01, за результатами розгляду яких висновки Акту перевірки залишені без змін (лист Про розгляд заперечень до акту перевірки від 22.11.2019 №111/08-01-05-16/33513246 №3169/10/08-01-05-16 від 21.01.2020).

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено грошові зобов`язання з податків та зборів:

- № 0001230516 від 24.01.2020 за платежем податок на додану вартість в сумі 426 956,25 грн., у тому числі 341 565,00 грн. за основним платежем та 85 391,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0001533306 від 24.01.2020 за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 2 511,00 грн, у тому числі 1202,83 грн. за основним платежем та 819,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, 488,37 грн. пені;

- № 0001543306 від 24.01.2020 з військового збору в сумі 171,59 грн., у тому числі 82,19 грн. за основним платежем та 56,02 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, 33,38 грн. пені;

- № 0001553306 від 24.01.2020 зі штрафних (фінансових) санкцій з податку з доходів фізичних осіб в сумі 510,00 грн.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, рішенням ДПС України від 06.05.2020 №15375/6/99-00-08-05-01-06 скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 24.01.2020 №0001230516, №0001533306, №0001543306, №0001553306 залишені без змін.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Запорізькій області від 24.01.2020 №0001230516, №0001533306, №0001543306, №0001553306, позивач звернувся до суду з даним позовом.

1. Податок на додану вартість.

Судом встановлено, що ПП Агроініціатива (Продавець) уклало Договір №ДГ-ZРА05 від 25.11.2016 з ТОВ Агрофірма Солекс (Покупець) на поставку 200 тон ячменю на загальну суму 800 000,00 грн., у тому числі ПДВ 133 333,33 грн. Пунктом 2.2. Договору було обумовлено право Покупця відмовитись від поставки товару або вимагати зменшення ціни у випадку, якщо якість товару не буде відповідати вимогам ДСТУ.

07.12.2016 ТОВ Агрофірма Солекс перерахувала позивачу грошові кошти в сумі 800 000,00 грн. платіжним дорученням №75, що підтверджується відповідною банківською випискою.

16.12.2016 позивач зареєстрував в ЄРПН податкову накладну №712001/2 від 07.12.2016 на суму 800 000,00 грн., у тому числі ПДВ 133 333,33 грн.

31.01.2017 ТОВ Агрофірма Солекс звернулось до позивача з листом №31/01-01, у якому зазначає, що були відібрані зразки поставленого позивачем ячменю та згідно проведеного аналізу встановлено їх невідповідність ДСТУ 3769-98. зазначено, що дирекція ТОВ Агрофірма Солекс відмовляється від поставки товару та просить розглянути питання про повернення суми передоплати, сплаченої 07.12.2016 у сумі 800 000,00 грн.

У відповідь позивач повідомив листом №14 від 03.02.2017, що не заперечує проти припинення дії Договору та повернення передплати, яку може повернути наприкінці лютого 2017 року.

27.02.2017 позивач перерахував ТОВ Агрофірма Солекс кошти в сумі 800 000,00 грн., у тому числі ПДВ 133 333,33 грн. згідно платіжного документа №1013 за призначенням платежу повернення оплати за Договором №ДГ-ZРА05 від 25.11.2016, що підтверджується відповідною банківською випискою.

ТОВ Агрофірма Солекс склало та зареєструвало в ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 27.02.2017 №2702001 до податкової накладної №712001/2 від 07.12.2019, відповідно до квитанції №1 зареєстровано в ЄРПН 11.03.2017.

Також 01.12.2016 позивач (продавець) уклав Договір про закупівлю сільськогосподарської продукції №ДГ-ZРА06 з ПП Спектран (покупець), відповідно до якого продавець зобов`язався передати у власність покупця соняшник в кількості 120 тон загальною вартістю 1 260 000,00 грн. з ПДВ.

В грудні 2016 року позивачем здійснено поставку соняшника у кількості 118,99 тон загальною вартістю 1 249 395,00 грн., т ч. ПДВ 208 232,50 грн. за видатковими накладними №№ 1912001, 1912002, 1912003, 1912004, 1912005, 1912006, 1912007, 1912008, 1912009 від 19.12.2016, №№ 2012001, 2012002, 2012003, 2012004, 2012005, 2012006, 2012007, 2012008, 2012009, 2012010 від 20.12.2016, №№ 2112001, 2112002, 2112003, 2112004, 2112005, 2112006, 2112007, 2112008, 2112009 від 21.12.2016.

За вказаними операціями позивачем складено та 29.12.2016 зареєстровано в ЄРПН податкові накладні №1912001/2 від 19.12.2016 на суму 401 100,00 грн, у тому числі ПДВ 66850 грн., №2012001/2 від 20.12.2016 на суму 448 350,00 грн, у тому числі ПДВ 74 725 грн., №2112001/2 від 21.12.2016 на суму 399 945,00 грн, у тому числі ПДВ 66 657,50 грн.

У зв`язку з невиконанням покупцем умов договору щодо оплати товару, сторони домовились про його повернення, 26.05.2017 ПП Спектран зареєструвало в ЄРПН розрахунки коригування кількісних і вартісних показників №1605001, №1605002, №1605003 від 16.05.2017.

У зв`язку з реєстрацією розрахунків коригування кількісних і вартісних показників за вищенаведеними операціями з контрагентами ТОВ Агрофірма Солекс та ПП Спектран позивач зменшив податкові зобов`язання з ПДВ в сумі 341 565 грн., в т.ч. за червень 2018 р. в сумі 299 344 грн., за липень 2018 р. в сумі 42 221 грн.

Оскільки податкові накладні зареєстровані до 31.12.2016 щодо операцій при використанні позивачем спеціального режиму оподаткування, а розрахунки коригування до таких податкових накладних складені та зареєстровані після 15.01.2017, контролюючий орган вважає, що позивачем порушив п.49 підрозд.2 розд. XX Перехідні положення ПК України, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість на 341 565,00 грн., в т.ч. за червень 2018 року в сумі 299 344,00 грн., за липень 2018 року в сумі 42 221,00 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. а п.185.1 ст.185 ПК України (тут в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 188.1 ст.188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

За приписами п.199.1 ст. 199 ПК України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Суд зазначає, що відповідно до ст.209 ПК України до 31.12.2016 резиденти, які провадили підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідали встановленим критеріям, мали право обрати спеціальний режим оподаткування, який передбачав пільгові умови сплати податку на додану вартість.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році від 20 грудня 2016 року№ 1791-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнено пунктом 49 такого змісту: Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, складених платниками - сільськогосподарськими підприємствами, що до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 209.7 статті 209 цього Кодексу, має бути здійснена не пізніше 15 січня 2017 року.

Реєстрація зазначених в абзаці першому цього пункту податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних не може здійснюватися з порушенням строку, визначеного абзацом першим цього пункту .

Системний аналіз викладених норм надає підстави для висновку про те, що до 31.12.2016 податкове законодавство встановлювало спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства та надавало можливість до 15.01.2017 здійснити за таким режимом реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 31.12.2016.

Тобто до вказаної граничної дати суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері сільського господарства, мали певне пільгове податкове становище, а з 01.01.2017 є платниками податку на додану вартість на загальних підставах.

Статтею 192 ПК України регламентовано загальний для всіх платників обов`язок щодо подачі розрахунку коригування до податкової накладної у випадку.

Так, п.192.1 ст.192 ПК України визначає, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до' податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Отже, у випадку зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, розрахунок коригування до податкової накладної має бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних саме покупцем (отримувачем).

Згідно з пп. 192.1.1. ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

Відповідно до пп.192.3 ПК України, результат перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Суд звертає увагу, що приписи пункту 49 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України регулюють порядок реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в спеціальному режимі пільгової норми ст. 209 ПК України, що втратила чинність, а не на загальних засадах, регламентованих статтею 192 ПК України, якає обов`язковою для всіх платників податків без жодних виключень.

Водночас, обов`язок зареєструвати розрахунки коригування до податкових накладних покладено на контрагентів позивача відповідно до положень ст.ст. 192, 201 ПК України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, зі змінами (далі - Порядок №1246).

Відповідно до п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводиться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до п.20 Порядку №1246 реєстрація розрахунків коригування може бути скасована в судовому порядку.

Як підтверджують матеріали перевірки та первинні документи, надані до суду, розрахунки коригування щодо операцій внаслідок повернення коштів/товару, складені ТОВ Агрофірма Солекс та ПП Спектран , зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, їх реєстрація не скасована, також не надано доказів їх судового оскарження з ініціативи контролюючого органу.

Саме реєстрація розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є основною умовою для відповідного коригування показників податкового обліку платника податків, приймаючи до уваги правила електронного адміністрування податку на додану вартість.

Отже, виходячи з вказаних обставин, контролюючий орган визнав реєстрацію розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних правомірною.

Окрім того, слід звернути увагу, що покупець коригує свій податковий кредит незалежно від факту реєстрації розрахунку коригування. Відсутність факту реєстрації отримувачем товарів/послуг розрахунку коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, у ЄРПН не звільняє його від обов`язку зменшити суму податкового кредиту за відповідний звітний період на суму податку, зазначену в такому розрахунку коригування, що прямо передбачено, п.17 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (зі змінами).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем дотримано вимоги податкового законодавства, оскільки при зменшенні суми компенсації вартості товарів постачальник має право зменшити свої податкові зобов`язання тільки після реєстрації в ЄРНП розрахунків коригування покупцем. Водночас, порядок реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних контрагентами позивача було дотримано.

З огляду на викладене суд вважає, що норми пункту 49 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України у застосуванні в контексті положень ст. 192 ПК України допускають декілька варіантів юридично значимої поведінки суб`єктів правовідносин та множинне розуміння їх прав і обов`язків, що є порушенням принципу правової визначеності, оскільки забороняє після 15.01.2017 реєструвати податкові накладні/розрахунки коригування за операціями, передбаченими п.209.7 ст.209 ПК України, що фактично позбавляє платника податків можливості виконати покладений на нього обов`язок щодо подачі розрахунку коригування до податкової накладної у випадку повернення суми попередньої оплати товару та неможливість передбачити, яким чином це може наступному вплинути на його правове становище як добросовісного платника податків.

У рішенні від 03.04.2008 по справі Корецький та інші проти України Європейський суд з прав людини визначив, що закон має бути сформульований з достатньою чіткістю. Щоб положення національного закону відповідали цим вимогам, він має гарантувати засіб юридичного захисту від свавільного втручання органів державної влади у права особи. Закон має достатньо чітко визначати межі дискреції суб`єкта влади та порядок її реалізації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0001230516 від 24.01.2020, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 426 956,25 грн., у тому числі 341 565,00 грн. за основним платежем та 85 391,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для його скасування.

2. Податок з доходів фізичних осіб, військовий збір.

В ході перевірки та аналізу наданих первинних документів встановлено, що підприємством не виконані функції податкового агента при виплаті оподатковуваного доходу у вигляді додаткового блага за ознакою 126 , відповідно наданих первинних документів та звітів про використання коштів під звіт встановлено виплату доходу, як додаткове благо у вигляді безоплатно отриманого доходу ОСОБА_1 яка здійснювала виїзд згідно подорожніх листів у вихідні дні, та відповідно до табелю робочого часу. Згідно наказу №4(а) від 02.01.2014 Про закріплення автомобіля за менеджером (управитель) у сфері фінансів ОСОБА_1 , а з 04.12.2017 директор ПП Агроініціатива закріплено автомобіль Ford номер НОМЕР_1 , яка здійснювала виїзд службовим легковим автомобілем Ford номер НОМЕР_1 згідно подорожніх листів, у вихідні дні та відповідно до табелю робочого часу, у зв`язку з чим контролюючий орган вважає, що ОСОБА_1 отримала додаткове благо, що є підставою для виконання позивачем обов`язків податкового агента.

Відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Згідно з пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: а) вартості використання житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах; б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств; в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув`язненими; г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом; ґ) суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу); д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до п. 14.1.47 ст.14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Відповідно до пп.2.1, пп.2.2 п.2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Судом встановлено, що підприємство списувало витрати на паливно-мастильні матеріали, підбивало підсумки роботи водія та авто на підставі подорожніх листів службового легкового автомобіля, виписаних відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , які мають всі ознаки первинного документа, містять відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення.

Подорожні листи виписувались на період 01.11.2016-30.11.2016 фактичні витрати пального 60,96 л, 04.01.2017 фактичні витрати пального 36,18 л, 14.01.2017-26.01.2017 фактичні витрати пального 16,97 л, 11.06.2017-19.06.2017 фактичні витрати пального 21,13 л, 13.08.2017-22.08.2017 фактичні витрати пального 21,08 л, 16.12.2018-29.12.2018 фактичні витрати пального 51,14 л, 10.02.2019-19.02.2019 фактичні витрати пального 32,33 л.

Період, на який виписувались подорожні листи, охоплював також і вихідні дні, однак суд звертає увагу, що під час розгляду справи відповідач не надав до суду доказів того, що відбувалось використання автомобіля саме у вихідні дні, крім того, не доведено, що ОСОБА_1 використовувала автомобіль для власних потреб.

Також необхідно звернути увагу, що під час судового розгляду відповідач не зміг пояснити, яким чином із загального обсягу пального та коштів, витрачених на його придбання, було обчислено вартість пального, яке використано саме у вихідні дні, при цьому Акт перевірки не містить таких відомостей, а наведений у Акті перевірки зміст подорожних листів не відповідає фактичному змісту первинних документів, копії яких надані до матеріалів справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт отримання ОСОБА_1 додаткового блага у зв`язку з використанням службового автомобіля, отже, відповідач не набував обов`язків податкового агента щодо включення до складу місячного оподаткованого доходу працівника вартості використаного пального.

Відповідно до п.1.7 Підрозділу 10 Розділу XX Інші перехідні положення ПК України звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Оскільки суд встановив відсутність підстав для включення до складу оподаткованого доходу працівника позивача витрат на використане паливо, то відсутні і підстави для нарахування військового збору на вказані суми.

Таким чином суд дійшов висновку що при прийнятті податкових повідомлень-рішень №0001533306 від 24.01.2020, №0001543306 від 24.01.2020, 0001553306 від 24.01.2020 відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для їх скасування.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 6452,23 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001230516 від 24 січня 2020 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001533306 від 24 січня 2020 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001543306 від 24 січня 2020 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001553306 від 24 січня 2020 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Стягнути на користь Приватного підприємства Агроініціатива за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6452,23 грн. (шість тисяч чотириста п`ятдесят дві гривні 23 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Приватне підприємство Агроініціатива , місцезнаходження: 71240, Запорізька область, Чернігівський район, с.Богданівка, вул.Миру,буд.59; код ЄДРПОУ 33513246.

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945.

Повне судове рішення складено 26 жовтня 2020 року.

Суддя М.О. Семененко