Рішення

від 26.10.2020 по справі п/320/1232/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 року справа №П/320/1232/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу (дитячого садку) "Дружба" Ксаверівської сільської ради Васильківського району Київської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Ксаверівської сільської ради та Відділу освіти Васильківської районної державної адміністрації, про застосування заходів реагування.

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Дошкільного навчального закладу (дитячого садку) "Дружба" Ксаверівської сільської ради Васильківського району Київської області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Дошкільного навчального закладу (дитячого садку) "Дружба" Ксаверівської сільської ради Васильківського району Київської області за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., с. Ксаверівка, вул. Європейська, буд.2, шляхом зобов`язання Дошкільного навчального закладу (дитячого садку) "Дружба" Ксаверівської сільської ради Васильківського району Київської області повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17.01.2020 №9.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки Дошкільного навчального закладу (дитячого садку) "Дружба" Ксаверівської сільської ради Васильківського району Київської області, що розташований за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., с. Ксаверівка, вул. Європейська, буд.2, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Ксаверівську сільську раду.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що Дошкільним навчальним закладом (дитячим садочком) "Дружба" Ксаверівської сільської ради Васильківського району Київської області частково були усунені порушення, про які вказано в акті від 17.01.2020 №9, а саме: припинено використання тимчасових елекромереж; усунено підвішування світильників на струмопровід; усунено експлуатацію світильників із знятими ковпаками; килими у приміщеннях, де перебувають діти, прикріплені до підлоги.

Крім того, Дошкільним навчальним закладом (дитячим садочком) "Дружба" Ксаверівської сільської ради Васильківського району Київської області розпочато роботу по укомплектуванню пожежного щита.

Відповідач повідомив, що з метою усунення всіх інших правопорушень Дошкільним навчальним закладом (дитячим садочком) "Дружба" Ксаверівської сільської ради Васильківського району Київської області були направлені звернення до начальника відділу освіти Васильківської районної державної адміністрації Сукеннікова О.В. та голови Ксаверівської сільської ради Скорука Г.С. з проханням виділити грошові кошти та посприяти в усуненні відповідних правопорушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Відділ освіти Васильківської районної державної адміністрації.

У судове засідання, призначене на 10.09.2020, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

10.09.2020 на адресу суду від представників сторін надійшли клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеного, усною ухвалою суду від 10.09.2020 призначено справу для розгляду по суті у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) "Дружба" Ксаверівської сільської ради Васильківського району Київської області (ідентифікаційний код 41107994, місцезнаходження: 08660, Київська обл., Васильківський р-н., с. Ксаверівка, вул. Європейська, буд.2) зареєстрований в якості юридичної особи 30.01.2017, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.56-60).

Згідно з актом від 16.12.2004, підписаним посадовими особами Ксаверівської сільської ради та представниками Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба", 16.12.2004 на підставі рішення ІІ сесії Ксаверівської сільської ради від 29.06.2004 24 скликання було передано дитячий садок "Дружка" з балансу СВК "Дружба" у комунальну власність на баланс Ксаверівської сільської ради (а.с.102).

Відповідно до пункту 3 Статуту Дошкільного навчального закладу (дитячого садку) "Дружба" Ксаверівської сільської ради Васильківського району Київської області, затвердженого рішенням Ксаверівської сільської ради від 23.12.2016 №11 та погодженого начальником відділу освіти Васильківської райдержадміністрації, засновником дошкільного закладу є Ксаверівська сільська рада.

Пунктом 60 Статуту визначено, що управління дошкільним навчальним закладом здійснюється його засновником і відділом освіти Васильківської райдержадміністрації (а.с.90-99).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 16.01.2020 по 17.01.2020 провідним інспектором Васильківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Єфіменком Олександром Олександровичем на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 26.12.2019 №1408 (а.с.36-43) було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) "Дружба", що розташований за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., с. Ксаверівка, вул. Європейська, 2, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 17.01.2020 №9 (а.с.45-52).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Дошкільним навчальним закладом (дитячий садок) "Дружба" Ксаверівської сільської ради Васильківського району Київської області законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, зокрема:

1) абзац 1 пункту 2.5 глави ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - дерев`яні конструкції покрівлі будівлі не оброблено вогнезахисною речовиною;

2) дод.А ДБН В.2.5-56-2014, пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - будівлі та приміщення не обладнано системою автоматичної пожежної сигналізації;

3) пункт 22 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417, пункт 4.9 ДБН В.2.5-77:2014 - допущено влаштування дошкільного навчального закладу в будівлі з вбудованою котельнею;

4) глава 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417, підпункт 6.2.1 ДБН В.2.5-74:2013 - об`єкт не забезпечено необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння;

5) пункт 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417, підпункт 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016 - евакуаційний вихід з приміщення кухні влаштований висотою менше ніж 2 м.;

6) пункт 1.6 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - з`єднання жил проводів електромережі не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

7) пункт 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - наявні евакуаційні виходи з будівель не позначені покажчиками "вихід" із підключенням до електроживлення;

8) пункт 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не здійснено навчання керівного складу та посадових осіб з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

9) пункт 1.20 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

10) пункт 1.8 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - допускається експлуатація тимчасових електромереж;

11) пункт 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - працюючий персонал не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту;

12) пункт 1.17 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - допущено підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи;

13) пункт 1.18 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - допускається експлуатація світильників із знятими ковпаками (розсіювачами);

14) пункт 1.16 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту;

15) пункт 3.11 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - на території пожежний щит не укомплектований згідно норм, а саме: вогнегасними - 3 шт., ящики з піском -1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2х2 м. - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.;

16) пункт 1.2 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - у приміщенням, пов`язаних з перебуванням дітей, килим не прикріплено до підлоги;

17) пункт 1.21 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 -, підпункт 9.2.6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 - не надано акти прийняття до експлуатації блискавкозахисту.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).

Частиною першою статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як зазначено вище, в акті від 17.01.2020 №9 встановлено сімнадцять окремих порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Стосовно порушення відповідачем абзацу 1 пункту 2.5 глави ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Згідно з абзацом 1 пункту 2,5 глави ІІІ Правил №1417 у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Стосовно порушення відповідачем глави 2 розділу V Правил №1417 та підпункту 6.2.1 ДБН В.2.5-74:2013.

Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил №1417 зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам: 1) відповідальними за технічний стан пожежних гідрантів, установлених на мережі водопроводу населених пунктів, є відповідні служби (організації, установи), які утримують ці мережі водопроводу, а на території підприємств - їх власники або орендарі; 2) пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями; 3) у разі відключення ділянок водопровідної мережі та гідрантів або зменшення тиску мережі нижче за потрібний необхідно сповіщати про це пожежно-рятувальні підрозділи; 4) для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу; 5) пожежні гідранти і водойми повинні мати під`їзди з твердим покриттям. У разі наявності на території об`єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел до них повинні бути влаштовані під`їзди з майданчиками (пірсами) розміром не менше 12 x 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року; 6) витрачений під час гасіння пожежі протипожежний запас води з резервуарів має бути відновлений у строк не більше ніж: 24 год. - у населених пунктах і на промислових підприємствах з будівлями за вибухопожежною та пожежною небезпекою категорій А, Б та В; 36 год. - на промислових підприємствах з будівлями за пожежною небезпекою категорій Г та Д; 72 год. - у сільських населених пунктах і на сільськогосподарських підприємствах. Для промислових підприємств із витратами води на зовнішнє пожежогасіння до 20 л/с включно допускається збільшувати час відновлення пожежного об`єму води: до 48 год. - для будівель категорій Г та Д; до 36 год. - для будівель категорії В;7) пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання повинні бути захищені від замерзання води. Узимку для забирання води з відкритих вододжерел слід встановлювати утеплені ополонки розміром не менше 0,6 x 0,6 м, які мають утримуватись у зручному для використання стані; 8) підтримання у постійній готовності штучних водойм, водозабірних пристроїв, під`їздів до вододжерел покладається: на підприємстві - на його власника (орендаря); у населених пунктах - на органи місцевого самоврядування; 9) біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева); для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми; 10) водонапірні башти повинні бути забезпечені під`їздом з твердим покриттям і пристосовані для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року. На корпус водонапірної башти слід наносити позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою; 11) не допускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води, що зберігається в резервуарах, водонапірних баштах, водоймах та інших ємнісних спорудах.

Пунктом 2.2 глави 2 розділу V Правил №1417 визначено, що система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам: 1) внутрішні пожежні кран-комплекти слід установлювати в доступних місцях. При цьому їх розміщення не повинно заважати евакуації людей; 2) кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними; 3) пожежний плоскоскладальний рукав необхідно утримувати сухим, складеним в гармошку або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново; 4) використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов`язаних з пожежогасінням, не допускається; 5) у вибухопожежонебезпечних приміщеннях за наявності пилу пожежні крани повинні бути укомплектовані пожежними стволами, що подають воду як суцільним струменем, так і розпиленим; 6) пожежні кран-комплекти повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ; 7) спосіб установлення пожежного кран-комплекту повинен забезпечувати зручність повертання вентиля та приєднання рукава. Напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана повинен виключати різкий залом пожежного рукава у місці його приєднання; 8) на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані після літерного індексу ПК порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів; 9) пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання; 10) зовнішні патрубки з приєднуваними головками, засувки, зворотні клапани для приєднання рукавів пожежних машин повинні утримуватись у справному стані; 11) у неопалюваних приміщеннях узимку вода з внутрішнього протипожежного водопроводу повинна зливатись. При цьому біля пожежних кранів-комплектів повинні бути написи (таблички) про місце розташування і порядок відкривання відповідної засувки або пуску насоса. З порядком відкривання засувки або пуску насоса необхідно ознайомити всіх працівників цього об`єкта; 12) за наявності в неопалюваному приміщенні (будинку) трьох і більше пожежних кранів-комплектів на сухотрубній мережі внутрішнього протипожежного водопроводу в утепленому місці на вводі необхідно встановлювати засувку з електроприводом. Її відкриття та пуск насоса слід здійснювати дистанційно від пускових кнопок, установлених всередині шафок пожежних кран-комплектів.

Відповідно до пункту 6.2 ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди Основні положення проектування", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлвоо-комунального господарства України від 08.04.2013 №133, зовнішній протипожежний водопровід слід передбачати на території населених пунктів, підприємствах виробничого, аграрно-промислового комплексу, складського призначення та інших, окрім зазначених у 1.3. Зовнішній протипожежний водопровід рекомендується об`єднувати з питним або виробничим водопроводом підприємств. Допускається приймати зовнішнє протипожежне водопостачання з ємкостей (резервуарів, водойм) з урахуванням вимог 13.3.1-13.3.7 для: ДБН В.2.5-74:2013 20 - населених пунктів з чисельністю жителів до 5 тис. включ.; - окремо розташованих громадських будівель об`ємом до 1000 м3 включ.; - населених пунктів, що не мають кільцевого протипожежного водопроводу; - виробничих будівель категорій В, Г і Д з витратою води на зовнішнє пожежогасіння 10 л/с; - складів грубих кормів об`ємом до 1000 м3 включ.; - складів мінеральних добрив з об`ємом будівель до 5000 м3 включ.; - будівель радіотелевізійних передавальних станцій; - будівель холодильників і сховищ овочів і фруктів; - автозаправних станцій, автозаправних комплексів, що розташовані за межами населених пунктів; - автозаправних станцій, автозаправних комплексів, розташованих у межах населених пунктів, розрахункові витрати води на зовнішнє пожежогасіння яких не перевищує 15 л/с.

Допускається не передбачати протипожежне водопостачання для таких об`єктів: - населених пунктів з розрахунковою чисельністю жителів до 50 включ. при забудові будівлями висотою до двох поверхів та загальною площею до 250 м2 включ.; - окремо розташованих за межами населених пунктів підприємств громадського харчування (їдальні, закусочні, кафе тощо) при об`ємі будівель до 1000 м3 включ. і підприємств торгівлі при площі до 150 м2 включ. (за винятком промтоварних магазинів), а також громадських будівель І і II ступенів вогнестійкості об`ємом до 250 м3 включ. розташованих у населених пунктах; - виробничих будівель І та II ступенів вогнестійкості категорії Д об`ємом до 1000 м3 (за винятком будівель з горючими утеплювачами); - заводів із виготовлення залізобетонних виробів і товарного бетону з будівлями І та II ступенів вогнестійкості, розташованих у населених пунктах, обла- ДБН В.2.5-74:2013 21 днаних мережами водопроводу, за умови розміщення гідрантів на відстані не більше ніж 200 м від найбільш віддаленої будівлі заводу; - сезонних універсальних приймально-заготівельних пунктів сільськогосподарських продуктів при об`ємі будівель до 1000 м3 включ.; - будівель складів горючих матеріалів і негорючих матеріалів у горючій упаковці площею до 50 м2 включ.

Загальні витрати води для гасіння пожежі визначаються як сумарна витрата на зовнішнє пожежогасіння, внутрішнє пожежогасіння (відповідно до ДБН В.2.5-64) та роботу систем протипожежного захисту (відповідно до ДБН ДБН В.2.5-74:2013 26 В.2.5-56).

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 та підпункт 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016.

Пунктом 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 передбачено, що забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги" виходи вiдносяться до евакуацiйних, якщо вони ведуть iз примiщень: а) першого поверху - назовнi безпосередньо або через коридор, вестибюль (фойе, хал), сходову клiтку, сходи; б) будь-якого надземного поверху, крiм першого: через коридор, хал (крiм халу зазначеного у пiдпунктi а) пункту 7.3.1 цих Норм), вестибюль (фойе), покрiвлю або "ii дiлянку, що вiдповiдае: вимогам 7.3.12 цих Норм, до сходово) клiтки або сходiв; безпосередньо до сходовог клiтки (сходiв); в) цокольного, пiдвального, пiдземного поверхiв - назовнi безпосередньо, через сходи, сходову клiтку, якi мають вихiд назовнi безпосередньо, або через коридор, який веде до таких сходiв, сходово) клiтки. Допускасться вихiд назовнi iз зазначених сходiв, сходовог клiтки влаштовувати через тамбур, який вiдокремлений вiд поверху суцiльною протипожежною перегородкою 1-го типу; г) у сусiдне: примiщення на тому ж поверсi, яке забезпечено виходами, зазначеними в пiдпунктах а), б) та в) цього пункту, крiм випадкiв, обумовлених у НД. До евакуацiйного виходу вiдноситься вихiд, що веде iз експлуатованого виду покрiвлi до сходовог клiтки або сходiв. Допускае:ться передбачати: - евакуацiйнi виходи з цокольних, пiдвальних i пiдземних поверхiв через загальнi сходовi клiтки будинку з окремим виходом назовнi, який вiдокремлюе:ться вiд iншо'i части ни сходовог клiтки суцiльною протипожежною перегородкою 1-го типу на висоту одного поверху, крiм випадкiв, обумовлених у НД; - евакуацiйнi виходи iз вестибюля (фойе, холу), гардеробних, примiщень для курiння, санiтарних вузлiв, розташованих у цокольних, пiдвальних i пiдземних поверхах будинку громадського призначення у вестибюль (фойе, хол), коридор першого поверху по окремих сходах типу С2.

Згідно з підпунктом 7.2.7 пункту 7.2 ДБН В.1.1-7:2016 висота та ширина у просвiтi евакуацiйних виходiв (дверей) для будинкiв рiзного призначення встановлюстъся вiдповiдними НД. При цьому висота цих виходiв повинна бути не менша за 2,0 м, а ширина - 0,8 м. У разi влаштування на шляхах евакуацiї двостулкових дверей ширина у просвiтi одного з полотен повинна бути не менша нiж 0,8 м, крiм випадкiв, обумовлених у НД.

Щодо порушення відповідачем вимог пункту 1.6 глави 1 розділу ІV Правил №1417.

Відповідно до пункту 1.6 глави 1 розділу ІV Правил №1417 з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Стосовно порушень відповідачем пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417.

Пунктом 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 визначено, що забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Відповідно до пункту 2.32 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 світлові покажчики Вихід" необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу).

Стосовно порушення відповідачем пунктів 2 та 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України.

Згідно з пунктами 2 та 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки.

Стосовно порушення відповідачем вимог пункту 1.2 глави 1 розділу VІ Правил №1417.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу VІ Правил №1417 у приміщеннях, пов`язаних з перебуванням дітей, килими, паласи, килимові доріжки та інші покриття необхідно прикріплювати до підлоги.

Стосовно порушення відповідачем вимог пункту 1.8 глави 1 розділу ІV Правил №1417.

Відповідно до пункту 1.8 глави 1 розділу ІV Правил №1417 улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

Щодо порушення відповідачем пункту 1.16 глави 1 розділу ІV Правил №1417.

Відповідно до пункту 1.16 глави 1 розділу ІV Правил №1417 електрощити, групові електрощитки повинні оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).

Щодо порушення відповідачем пункту 1.17 глави 1 розділу ІV Правил №1417.

Пунктом 1.17 глави 1 розділу ІV Правил №1417 визначено, що електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

Згідно з пунктом 1.18 глави 1 розділу ІV Правил №1417 забороняється підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами).

Суд звертає увагу на те, що опис фактичних обставин, про які вказано у пункті 12 розділу "Опис виявлених порушень вимог законодавства" акта від 17.01.2020 №9, за своєю суттю є порушенням саме пункту 1.18 глави 1 розділу ІV Правил №1417, а не пункту 1.17 глави 1 розділу ІV Правил №1417, як вказано в акті перевірки.

Стосовно порушень відповідачем пункту 1.18 глави 1 розділу ІV Правил №1417.

Згідно з пунктом 1.18 глави 1 розділу ІV Правил №1417 забороняється, зокрема, використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що ним було усунено порушення щодо підвішування світильників безпосередньо на струмопровід та щодо експлуатації світильників із знятими ковпаками.

На підтвердження наданих пояснень позивачем долучено до матеріалів справи фотознімки із зображеннями світильника, який не підвішений на струмопровід, та світильника, який захищений ковпаком (а.с.85-86).

Крім того, відповідачем долучено до матеріалів справи копію рахунку від 01.02.2020 №Т/М-002628 на оплату придбаного світлодіодного прожектору на суму 63,00 грн. (а.с.113).

Водночас, вказані документи суд вважає недопустимими доказами, оскільки відповідно до частини другої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У даному випадку усунення відповідачем порушень має підтверджуватися актом позапланової перевірки, проведеної за зверненням відповідача, із зафіксованим у такому акті фактом відсутності раніше допущеного порушення.

Доказів проведення такої позапланової перевірки відповідач суду не надав.

Стосовно порушення відповідачем пункт 3.11 глави 3 розділу V Правил №1417.

Згідно з пунктом 3.11 глави 3 розділу V Правил №1417 для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 кв. м. з розрахунку один щит (стенд) на 5000 кв. м. захищуваної площі.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ.Цвета сигнальные и знаки безопасности .

Склади пиломатеріалів, тари та волокнистих матеріалів потрібно забезпечувати необхідною (понаднормовою) кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння згідно з місцевими умовами.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що ним вчиняються дії по укомплектуванню пожежного щитка.

Так, на підтвердження пояснень позивач долучив до матеріалів справи фотокопію із зображенням пожежного щитка (а.с.84), з якої вбачається його часткове укомплектування (2 вогнегасника, 2 гаки, 2 лопати та 2 сокири) відповідно до норм Правил №1417.

Вказане свідчить про те, що відповідач не усунув відповідне порушення у повному обсязі. Крім того, зазнечені фотокопії не є допустимими доказами у справі з підстав, викладених вище.

Стосовно порушення відповідачем пункту 22 розділу ІІ Правил №1417 та пункту пункт 4.9 ДБН В.2.5-77:2014.

Відповідно до 22 розділу ІІ правил №1417 під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта.

Згідно з пунктами 3.6-3.7 ДБН В.2.5-77:2014 "Котельні", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житло-комунального господарства України від 15.09.2014 №252, котельні - це приміщення, будівля, споруда чи їх комплекс, у яких розміщено сукупність обладнання та пристроїв (у тому числі теплогенератори на основі водонагрівачів, допоміжне устаткування), що призначена для вироблення теплової енергії та передавання її теплоносію (водяна пара або гаряча вода) з метою теплозабезпечення споживачів.

Котельня вбудована - котельня (або її частина), розташована в межах огороджувальних конструкцій будівлі, споруди (крім горища) і відокремлена від суміжних приміщень протипожежними перешкодами.

Відповідно до пункту 4.9 ДБН В.2.5-77:2014 не допускається проектування котелень (у т.ч. окремих котлів, обладнання і устаткування) прибудованих, вбудованих, дахових для таких будинків і споруд громадського призначення: - дошкільні навчальні заклади; - навчальні заклади; - охорони здоров`я та відпочинку (лікувально-профілактичні та санітарнопрофілактичні заклади; санаторії та санаторії-профілакторії); - фізкультурно-оздоровчі та спортивні; - будинки та споруди дозвілля, культурно-видовищні та культові заклади; - заклади соціального захисту населення (крім центрів зайнятості населення); - будинки та споруди транспорту, призначені для безпосереднього обслуговування населення; - підприємства побутового обслуговування (крім хімчисток та пралень); - будинки та споруди з атріумами.

Стосовно порушення відповідачем пункту 1.20 глави 1 розділу ІV Правил №1417.

Відповідно до пункту 1.20 глави 1 розділу ІV Правил №1417 замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені Правилами технічної експлуатації електроустановок.

Судом встановлено, що 17.04.2020 між Відділом освіти Васильківської районної державної адміністрації (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технобуд 2020" (Виконавець) укладено договір №1704-7, за умовами якого виконавець зобов`язався своїми силами та засобами виконати і надати замовнику роботи з заміру опору ізоляції електроустаткування та електричних мереж у закладах освіти Васильківського району Київської області у визначений договором строк, а замовник зобов`язується сплатити вартість таких робіт (а.с.171-172).

Отже, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем вчиняються дії по усуненню вказаного порушення, проте доказів такого усунення у вигляді акта позапланової перевірки із зафіксованим у ньому фактом відсутності порушення відповіда суду не надав.

Стосовно порушення відповідачем вимог пункт 1.21 глави 1 розділу ІV Правил №1417 та підпункт 9.2.6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008

Згідно з пунктом 1.21 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".

Відповідно до пункту 3.9 розділу 3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" захист від ПУБ - зовнішня система заходів, які вживаються для скорочення матеріальних збитків, обумовлених ударами блискавки в будівельні конструкції.

Підпунктом 9.2.6 пункту 9.2 розділу 9 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 визначено, що прийняття блискавкозахисних пристроїв об`єктів, що будуються, оформлюється актами приймання устаткування для пристроїв блискавкозахисту. Введення блискавкозахисних пристроїв в експлуатацію оформлюється, як правило, актами-допусками відповідних органів державного контролю і нагляду.

Щодо порушень відповідачем пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до пункту 3.5 глави 3 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 №312, система протипожежного захисту (СПЗ) - це комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Згідно з пунктом 5.5 глави 5 ДБН В.2.5-56:2014 не підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації окремо розташовані застраховані одноповерхові наземні об`єкти громадського призначення, площа яких незалежно від їх ступеня вогнестійкості не перевищує 100 кв.м.

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи керування евакуюванням (в частині системи оповіщення напрямку евакуювання); д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ; и) системи флегматизації; інженерні системи та технологічне обладнання, які не входять до складу СПЗ, але з СПЗ функціонально пов`язані: к) блискавкозахист; л) пожежні ліфти; м) пожежні кран-комплекти; н) протипожежні двері, клапани, ворота та завіси (екрани) тощо.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі "пожежа" тощо).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

У відзиві на позовну заяву відповідач повідомив, що ним вчиняються дії, направлені на усунення відповідних порушень.

Так, з матеріалів справи слідує, що відповідач звертався до відділу освіти Васильківської районної державної адміністрації та Ксаверівської сільської ради із заявами про виділення грошових коштів на усунення порушень, які зафіксовані в акті від 17.01.2020 №9 (а.с.111-112).

Відділ освіти Васильківської районної державної адміністрації у довідці від 20.02.2020 №166 зазначив, що кошти для розробки документів блискавкозахисту, пожежної сигналізації, обробки дерев`яних конструкцій, у сумі 6444568,00 грн., для технічного обслуговування вогнегасників у сумі 102733,00 грн., для заміру опору ізоляції у сумі 96000,00 грн. передбачені у кошторисі КПКВК 0611020 (Надання загальної середньої освіти закладами загальної середньої освіти (у тому числі з дошкільними підрозділами (відділеннями, групами) по КЕКВ 2240 (оплата послуг (крім комунальних) (а.с.89).

Судом встановлено, що відділом освіти Васильківської районної державної адміністрації розмішено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-06-12-004899-с з виготовлення проектно-кошторисної документації систем блискавкозахисту будівель, протипожежного захисту та вогнезахисту горищ (а.с.170).

Отже, відповідачем надані лише докази вчинення дій, направлених на усунення порушення, однак доказів фактичного усунення порушень суду надано не було.

Верховний Суд у п. 28 постанови від 10.10.2019 у справі №320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84899742).

Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 33-35 постанови Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №826/7292/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84987953).

Суд звертає увагу, що наведені вище порушення не є формальними, а стосуються, зокрема, відсутності у відповідача встановлених і функціонуючих пристроїв блискавкозахисту, які призначенні для захисту будівлі від попадання прямих ударів блискавки, та автоматичної пожежної сигналізації, яка призначена для попередження виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

У п.31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).

Матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем вищевказаних порушень.

Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи закладу, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При збереженні таких умов для працівників товариства існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи, що відповідач не усунув порушення, які виявлені в ході проведення перевірки та які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Дошкільного навчального закладу (дитячого садку) "Дружба" Ксаверівської сільської ради Васильківського району Київської області за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., с.Ксаверівка, вул.Європейська, буд.2, шляхом зобов`язання Дошкільного навчального закладу (дитячого садку) "Дружба" Ксаверівської сільської ради Васильківського району Київської області зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17.01.2020 №9.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Враховуючи вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрат, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Дошкільного навчального закладу (дитячого садку) "Дружба" Ксаверівської сільської ради Васильківського району Київської області за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., с.Ксаверівка, вул.Європейська, буд.2, шляхом зобов`язання Дошкільного навчального закладу (дитячого садку) "Дружба" Ксаверівської сільської ради Васильківського району Київської області зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17.01.2020 №9.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.