Рішення

від 26.10.2020 по справі 320/3598/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 року справа №320/3598/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Трипільської загальноосвітньої школи I-III ступенів Обухівської районної ради Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Обухівської районної ради Київської області, про застосування заходів реагування.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Трипільської загальноосвітньої школи I-III ступенів Обухівської районної ради Київської області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Трипільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області за адресою: Київська обл., Обухівська р-н., с. Трипілля, вул. Шевченка, буд.102, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 31.01.2020 №33.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки Трипільської загальноосвітньої школи I-III ступенів Обухівської районної ради Київської області, що розташована за адресою: Київська обл., Обухівська р-н., с.Трипілля, вул.Шевченка, буд.102, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Обухівську районну раду Київської області.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався.

Усною ухвалою суду від 20.08.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10.09.2020 о 16 год. 50 хв.

У судове засідання, призначене на 10.09.2020, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

10.09.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеного, усною ухвалою суду від 10.09.2020 призначено справу для розгляду по суті у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Трипільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області (ідентифікаційний код 25658054, місцезнаходження: 08722, Київська обл., Обухівський р-н., с.Трипілля, вул.Шевченка, буд.102) зареєстрована в якості юридичної особи 17.06.1996, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.30-35).

Відповідно до вказаного витягу засновником вказаного закладу освіти є Обухівська районна рада Київської області.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 30.01.2020 по 31.01.2020 інспектором групи запобігання НС 4-ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Постніковою Марією Олександрівною та провідним інспектором Обухівського РС старшим лейтенантом служби цивільного захисту Письменною Вікторією Валеріївною на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 27.12.2019 №1420 (а.с.10-15) було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Трипільською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області, що розташована за адресою: 08722, Київська обл., Обухівський р-н., с.Трипілля, вул.Шевченка, 102, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 31.01.2020 №33 (а.с.17-24).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Трипільською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, зокрема:

1) пункт 1.2 глави 1 розділ V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56/2014 "Системи протипожежного захисту";

2) пункти 2.31-2.32 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - сходові клітини, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не обладнано евакуаційним освітленням (світловими покажчиками "Вихід");

3) пункт 1.20 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

4) пункт 1.21 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - будівлю не обладнано від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

5) пункт 2.22 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - об`єкт не забезпечено адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах або інших видних місцях і освітленими у темний час доби;

6) пункт 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - на видному місці не вивішено покажчик місця розташування найближчих протипожежних джерел водопостачання (об`ємний зі світильником або плоский з застосуванням світловідбивних покриттів);

7) пункт 2.27 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - двері евакуаційних виходів не обладнано пристроєм для відкривання їх без ключа з середини будівлі;

8) пункт 3.10 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - переносні вогнегасники в приміщеннях не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

9) пункт 2.23 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - з другого поверху будівлі не влаштовано евакуаційний вихід безпосередньо назовні (пункт 7.2.4 ДБН В.1.1-7-2016);

10) пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - в зовнішній стіні сходової клітини СК 1 між 1 та 2 поверхами не влаштовано вікно (фрагмуру) площею не менше 1,2 кв.м. з можливістю відкриття зі сходової площадки маршу. ДБН В.1.7-2016 (пункт 7.3.26);

11) пункт 2.3 глави 2 розділу ІІІ, пункт 1.24 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - приміщення електрощитової не відділено від приміщення коридору протипожежними дверима класу вогнестійкості не нижче ЕІ30 (таб.3, пункт 6.31 ДБН В.1.1-7-2016);

12) пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - на шляху евакуації з будівлі розташований поріг більше 0,005 м (пункт 7.3.8 ДБН В.1.1-7-2016);

13) пункт 1.16 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - електрощити не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами та не вказані значення номіналу струму апарату;

14) пункт 2.12 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - двері (люки) виходу на горище не замкнено та не вказано місце зберігання ключів;

15) пункт 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - ширина одного з полотен двостулкових дверей на шляхах евакуації з будівлі менше 0,8 м (пункту 7.2.7 ДБН В.1.1-7-2016);

16) пункт 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - дозволяється використання світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків);

17) пункт 3.11 глави 3 розділу VІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - пожежний щит, не укомплектований згідно норм, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2х2 - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.;

18) пункти 2.23, 2.28 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - дозволяється застосування лінолеуму для покриття підлоги коридорів на шляхах евакуації з невизначеним показником пожежної небезпеки (відповідно до пункту 7.3.3 ДБН В.1.1-7-2016).

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).

Частиною першою статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як зазначено вище, в акті від 31.01.2020 №33 встановлено вісімнадцять окремих порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Щодо порушення відповідачем пунктів 2.31-2.32 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Згідно з пунктом 2.31 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Пунктом 2.32 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 визначено, що світлові покажчики Вихід необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу).

Щодо порушення відповідачем пункту 1.20 глави 1 розділу IV Правил №1417.

Згідно з пунктом 1.20 глави 1 розділу IV Правил №1417 замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.22 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417.

Відповідно до пункту 2.22 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 будинки та інші об`єкти мають бути забезпечені адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил №1417.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу V Правил №1417 визначено, що зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам: 1) відповідальними за технічний стан пожежних гідрантів, установлених на мережі водопроводу населених пунктів, є відповідні служби (організації, установи), які утримують ці мережі водопроводу, а на території підприємств - їх власники або орендарі; 2) пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями; 3) у разі відключення ділянок водопровідної мережі та гідрантів або зменшення тиску мережі нижче за потрібний необхідно сповіщати про це пожежно-рятувальні підрозділи; 4) для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу; 5) пожежні гідранти і водойми повинні мати під`їзди з твердим покриттям. У разі наявності на території об`єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел до них повинні бути влаштовані під`їзди з майданчиками (пірсами) розміром не менше 12 x 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року; 6) витрачений під час гасіння пожежі протипожежний запас води з резервуарів має бути відновлений у строк не більше ніж: 24 год. - у населених пунктах і на промислових підприємствах з будівлями за вибухопожежною та пожежною небезпекою категорій А, Б та В; 36 год. - на промислових підприємствах з будівлями за пожежною небезпекою категорій Г та Д; 72 год. - у сільських населених пунктах і на сільськогосподарських підприємствах. Для промислових підприємств із витратами води на зовнішнє пожежогасіння до 20 л/с включно допускається збільшувати час відновлення пожежного об`єму води: до 48 год. - для будівель категорій Г та Д; до 36 год. - для будівель категорії В; 7) пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання повинні бути захищені від замерзання води. Узимку для забирання води з відкритих вододжерел слід встановлювати утеплені ополонки розміром не менше 0,6 x 0,6 м, які мають утримуватись у зручному для використання стані; 8) підтримання у постійній готовності штучних водойм, водозабірних пристроїв, під`їздів до вододжерел покладається: на підприємстві - на його власника (орендаря); у населених пунктах - на органи місцевого самоврядування; 9) біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева); для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми; 10) водонапірні башти повинні бути забезпечені під`їздом з твердим покриттям і пристосовані для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року. На корпус водонапірної башти слід наносити позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою; 11) не допускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води, що зберігається в резервуарах, водонапірних баштах, водоймах та інших ємнісних спорудах.

Стосовно порушення відповідачем вимог пунктів 2.27 та 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417.

Відповідно до пункту 2.27 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).

Не нормується напрямок відчинення дверей для: квартир у житлових будинках; приміщень з одночасним перебуванням не більше ніж 15 осіб, крім приміщень категорій А і Б за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також парильних саун; комор і технічних приміщень площею не більше ніж 200 кв. м. і без постійних робочих місць; технічних поверхів площею не більше ніж 200 кв. м., у яких розміщується тільки інженерне обладнання та/або прокладаються інженерні мережі будинку, і у яких відсутні постійні робочі місця; балконів, лоджій (за винятком дверей, що ведуть до зовнішньої повітряної зони сходових кліток типу Н1); виходів на площадки сходів типу С3; санітарних вузлів.

За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа.

Пунктом 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 передбачено, що не допускається, зокрема, забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з`єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах.

Щодо порушення відповідачем пункту 3.10 глави 3 розділу V Правил №1417.

Згідно з пунктом 3.10 глави 3 розділу V Правил №1417 для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір , ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности . Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).

Розміщення та експлуатація вогнегасників повинні здійснюватись згідно з вимогами Типових норм належності вогнегасників, Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154.

Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; установлювання в шафи пожежних кран-комплектів, у спеціальні тумби, на підставки, що надійно закріплені, на підлозі (якщо дозволяє конструкційне виконання), у пожежні щити (стенди).

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 та пункту 7.2.4 ДБН В.1.1-7-2016.

Відповідно до пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Згідно з пунктом 7.2.4 ДБН В.1.1-7-2016. Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги (далі - ДБН В.1.1-7-2016) із будинку, з кожного поверху, протипожежного вiдсiку, примiщення, а також з частини поверху, відокремленої суцільними стінами (перегородками), слiд передбачати не менше двох евакуацiйних виходiв по самостiйних (окремих) шляхах евакуацій, якi ведуть назовнi, крiм випадкiв, обумовлених у НД. Допускається передбачати один евакуаційний вихiд iз: а) приміщення з одночасним перебуванням не бiльше нiж 50 людей, якщо вiдстань вiд найвищої точки пiдлоги до зазначеного виходу не перевищує 25 м; 6) приміщення площею не бiльше нiж 300 м2, розташоване у цокольному, пiдвальному, пiдземному поверхах, якщо кiлькiсть людей, якi постiйно перебувають у ньому, не перевищує 5 осiб. При кiлькостi людей вiд 6 до 15 слiд передбачати додатковий вихiд через люк з розмірами не менше нiж 0,6 м х 0,8 м з вертикальними металевими сходами (скобами) або через вiкно з розмiрами не менше нiж 0,75 м х 1,5 м таз пристосуванням для виходу по металевих сходах (скобах). Зазначенi металевi сходи (скоби) повиннi мати такi параметри: ширина - не менше нiж 0,45 м, вiдстань мiж схiдцями по вертикалi - не бiльше нiж 0,3 м, нижня сходинка на висотi не бiльше нiж 0,5 м вiд рiвня пiдлоги або нижньої поверхнi приямка, вiдстань вiд сходiв до стiни, до якого вони крiпляться, - не менше нiж 0,3 м; в) цокольного, пiдвального, пiдземного поверхiв площею не бiльше нiж 300 м2 та призначених для одночасного перебування не бiльше нiж 5 людей. При кiлькостi людей вiд 6 до 15 з поверху повинен передбачатися додатковий вихiд вiдповiдно до пiдпункту 6) цього пункту.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 та пункту 7.3.26 ДБН В.1.1.7-2016.

Відповідно до пункту пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 не допускається, зокрема, зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх.

Пунктом 7.3.26 ДБН В.1.1.7-2016 передбачено, що площа вiкон у зовнiшнiх стiнах сходових клiток типу СК1 має бути не менше нiж 1,2 м2, сходових клiток типiв Н1, Н2, НЗ - як правило, не менше 1,2 м2. Такi вiкна слiд передбачати на кожному поверсi будинку. Вiкна сходових клiток типiв СК1, Н1, НЗ слiд обладнувати пристроями для 'ix вiдчинення з рiвня сходових площадок, маршiв.

Стосовно порушення відповідачем пунктів 2.3 глави 2 розділу ІІІ та пункт 1.24 глави 1 розділу IV Правил №1417 та пункту 6.31 ДБН В.1.1-7-2016.

Згідно з пунктом 2.3 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.

Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.

Пунктом 1.24 глави 1 розділу IV Правил №1417 передбачено, що забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові.

Відповідно до пункту 6.31 ДБН В.1.1-7-2016 у будинках 1 - 111 ступенiв вогнестiйкостi огороджувальнi конструкцiї лiфтових шахт (крiм наведених у 6.43, 7.3.23, 8.17 цих Норм), шахт вантажних пiдйомникiв i примiщень машинних вiддiлень лiфтiв, вентиляцiйних камер, електрощитових, а також каналiв, шахт, нiш для прокладання комунiкацiй повиннi вiдповiдати вимогам, встановленим до протипожежних перегородок 1-го типу та перекриттiв 3-го типу, у будинках iнших ступенiв вогнестiйкостi (крiм будинкiв V ступеня вогнестiйкостi) - протипожежних перегородок 2-го типу та перекриттiв 4-го типу, крiм випадкiв, обумовлених у НД.

Вимоги цього пункту не поширюються на огороджувальнi конструкцій: - примiщень машин них вiддiлень лiфтiв, розташованих на покриттi з покрiвлею з негорючих матерiалiв або матерiалiв груп горючостi Г1, Г2, а також каналiв, шахт, нiш для прокладання трубопроводiв водопостачання, каналізації, парового й водяного опалення, водостокiв, за умови, що цi трубопроводи виконанi з негорючих матерiалiв, а їх iзоляцiя - з негорючих матерiалiв або матерiалiв груп горючостi Г1, Г2; - шахт лiфтiв, якi знаходяться в межах атрiуму.

Стосовно порушення відповідачем пункту пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 та пункт 7.3.8 ДБН В.1.1-7-2016.

Відповідно до пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 не допускається, зокрема, улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;

Пунктом 7.3.8 ДБН В.1.1-7-2016 визначено, що на пiдлозi по шляху евакуації не допускається влаштовувати перепади висот i виступи, за винятком: а) перепаду висот, на я кому влаштовано пандус з ухилом не бiльше нiж 1 :6; б) перепаду висот понад 0,45 м, на якому влаштованi сходи, що мають не менше трьох схiдцiв i огорожу з поручнями; в) порогiв, якi влаштовуються в евакуацiйних виходах i мають висоту не бiльше нiж 0,05 м.

Стосовно порушення відповідачем вимог 1.16 глави 1 розділу IV Правил №1417.

Відповідно до пункту 1.16 глави 1 розділу IV Правил №1417 електрощити, групові електрощитки повинні оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.12 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417.

Згідно з пунктом 2.12 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, розміщувати в них виробничі і складські дільниці, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами.

Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинні утримуватися зачиненими. На дверях слід вказувати місце зберігання ключів. Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів повинні бути засклені.

Щодо порушення відповідачем пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 та пункту 7.2.7 ДБН В.1.1-7-2016.

Відповідно до пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Згідно з пунктом 7.2.7 ДБН В.1.1-7-2016 висота та ширина у просвiтi евакуацiйних виходiв (дверей) для будинкiв рiзного призначення встановлюється вiдповiдними НД. При цьому висота цих виходiв повинна бути не менша за 2,0 м, а ширина - 0,8 м. У разi влаштування на шляхах евакуації двостулкових дверей ширина у просвiтi одного з полотен повинна бути не менша нiж 0,8 м, крiм випадкiв, обумовлених у НД.

Ширина зовнiшнiх дверей сходових клiток i дверей, що ведуть зi сходових клiток до вестибюля, а також з вестибюля назовнi, повинна бути не менша за нормовану (розрахункову) ширину сходових маршiв, але не менша за ширину маршiв, встановлену в 7.3.13 цих Норм.

Стосовно порушення відповідачем пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правил №1417.

Згідно з пунктом 1.18 глави 1 розділу IV Правил №1417 забороняється, зокрема, використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів.

Стосовно порушення відповідачем пункт 3.11 глави 3 розділу VІ Правил №1417.

Відповідно до пункту 3.11 глави 3 розділу VІ Правил №1417 для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м -2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 кв. м. захищуваної площі.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

Стосовно порушення відповідачем пунктів 2.23, 2.28 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 та пункту 7.3.3 ДБН В.1.1-7-2016.

Згідно з пунктами 2.23, 2.28 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах, на сходових клітках повинні кріпитися до підлоги і бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність та відповідати групам поширення полум`я РП1, РП2.

Пунктом 7.3.3 ДБН В.1.1-7-2016 визначено, що у будинках ycix ступенiв вогнестiйкостi, крiм будинкiв V ступеня вогнестiйкостi, на шляхах евакуацi'i не допускасться застосовувати будiвельнi матерiали з вищою пожежною небезпекою нiж:

а) Г1, 81, Д2, Т2 - для облицювання стiн, стель i заповнення в пiдвiсних стелях вестибюлiв, сходових клiток, лiфтових холiв;

б) Г2, 82, Д2, Т2 - для облицювання стiн, стель i заповнення в пiдвiсних стелях коридорiв, холiв i фойе;

в) Г2, РП1, Д2, Т2 -для покриттiв пiдлог вестибюлiв, сходiв, сходових клiток, лiфтових холiв; г) 82, РП2, Д2, Т2 - для покриттiв пiдлог коридорiв, холiв, фойе.

г) 82, РП2, Д2, Т2 - для покриттiв пiдлог коридорiв, холiв, фойє.

Допускається в коридорах, халах (окрiм лiфтових холiв), фойє влаштовувати пiдлоги з деревини.

Стосовно порушення відповідачем пункту 1.21 глави 1 розділу IV Правил №1417.

Відповідно до пункту 1.21 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".

Згідно з пунктом 3.2 розділу 3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (далі - ДСТУ Б В.2.5-38:2008) прямий удар блискавки (ПУБ) - безпосередній контакт каналу блискавки з об`єктом (будівлею або спорудою), що супроводжується протіканням через нього струму блискавки.

Відповідно до пункту 3.9 розділу 3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 захист від ПУБ - зовнішня система заходів, які вживаються для скорочення матеріальних збитків, обумовлених ударами блискавки в будівельні конструкції.

Пунктом 6.1 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 передбачено, що система блискавкозахисту будівель або споруд включає захист від ПУБ - зовнішня блискавкозахисна система (БЗС) і захист від вторинних дій блискавки - внутрішня БЗС. В окремих випадках блискавкозахист може містити тільки зовнішню БЗС або тільки внутрішню БЗС. У загальному випадку частина струмів блискавки протікає по елементах системи внутрішнього блискавкозахисту.

Зовнішня БЗС може бути відокремленою (ізольованою) від споруди (блискавковідводи, що стоять окремо - стрижньові або тросові, а також сусідні споруди, що виконують функції природних блискавковідводів) або встановленою на об`єкті, що захищається, і навіть може бути його частиною.

Захист від ПУБ спеціальних об`єктів, у нормальних технологічних режимах яких можуть знаходитися і утворюватися вибухонебезпечні концентрації газів (парів, пилу, волокна тощо), повинен виконуватися блискавковідводами, що стоять окремо. Віддаленність блискавковідводів, що стоять окремо від об`єкта, що захищається, і підземних металевих комунікацій визначається галузевими нормативними документами.

За наявності на будівлях і спорудах спеціальних об`єктів прямих газовідвідних і дихальних труб для вільного відведення в атмосферу газів, пари і суспензій вибухонебезпечної концентрації в зону захисту блискавковідводів повинен входити простір над обрізом труб, обмежений півкулею радіусом 5 м.

Відповідно до пункту 6.2 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 зовнішня БЗС у загальному випадку складається з блискавкоприймачів, струмовідводів і заземлювачів.

Згідно з пунктом 6.3 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 блискавкоприймачі можуть бути спеціально встановленими, у тому числі на об`єкті, або їх функції виконують конструктивні елементи об`єкта, що захищається; в останньому випадку вони називаються природними блискавкоприймачами.

Блискавкоприймачі можуть складатися з довільної комбінації таких елементів: стрижнів, натягнутих дротів (тросів), сітчастих провідників (сіток).

З метою зниження імовірності виникнення небезпечного іскріння струмовідводи необхідно розташовувати таким чином, щоб між точкою ураження і землею:

- струм розтікався декількома паралельними шляхами;

- довжина цих шляхів була обмежена до мінімуму.

Струмовідводи слід розташовувати рівномірно по периметру об`єкта, що захищається. За можливості їх прокладають поблизу кутів будівель (пункт 6.4 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008).

Згідно з пунктом 6.5 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 для захисту від ПУБ слід, як правило, використовувати природні заземлювачі - металеві і залізобетонні конструкції будівель, споруд, зовнішніх установок, опор блискавковідводів, що стоять окремо, тощо, які перебувають у контакті з землею, у тому числі залізобетонні фундаменти в неагресивних, слабоагресивних і середньоагресивних середовищах за умови забезпечення неперервного електричного зв`язку по їх арматурі і приєднання її до закладних деталей за допомогою зварювання.

Відповідно до пункту 8.1 розділу 8 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 такі захисні засоби як зовнішня система блискавкозахисту, екранування, еквіпотенціальні з`єднання провідних частин і пристрої захисту від імпульсної перенапруги визначають зони захисту від дії блискавки. Із зростанням номера зони захисту знижується вплив електромагнітного поля і струму блискавки.

Пунктами 8.2-8.3 розділу 8 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 визначено, що екранування є основним способом зменшення електромагнітних перешкод.

Металева конструкція будівельної споруди використовується або може бути використана як екран. Подібна екранна структура утворюється сталевою арматурою даху, стін, підлоги будівлі, а також металевими деталями даху, фасадів, сталевими каркасами, решітками. Ця екрануюча структура утворює електромагнітний екран з отворами (за рахунок вікон, дверей, вентиляційних отворів, чарунок сітки в арматурі, щілин в металевому фасаді, отворів для ліній електропостачання тощо). Для зменшення впливу електромагнітних полів всі провідні частини об`єкта електрично об`єднуються і з`єднуються з системою блискавкозахисту.

З`єднання металевих елементів необхідні для зменшення різниці потенціалів між ними, всередині об`єкта, що захищається.

З`єднання металевих елементів і систем, що знаходяться всередині простору, що захищається, і перетинають межі зон блискавкозахисту, виконуються на межах зон. Здійснювати з`єднання слід за допомогою спеціальних провідників, або затискачів і, коли це необхідно, з встановленням ПЗІП.

Щодо порушень відповідачем пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до пункту 3.5 глави 3 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 №312, система протипожежного захисту (СПЗ) - це комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Згідно з пунктом 5.5 глави 5 ДБН В.2.5-56:2014 не підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації окремо розташовані застраховані одноповерхові наземні об`єкти громадського призначення, площа яких незалежно від їх ступеня вогнестійкості не перевищує 100 кв.м.

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи керування евакуюванням (в частині системи оповіщення напрямку евакуювання); д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ; и) системи флегматизації; інженерні системи та технологічне обладнання, які не входять до складу СПЗ, але з СПЗ функціонально пов`язані: к) блискавкозахист; л) пожежні ліфти; м) пожежні кран-комплекти; н) протипожежні двері, клапани, ворота та завіси (екрани) тощо.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі "пожежа" тощо).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів часткового усунення порушень, про які вказано в акті перевірки від 31.01.2020 №33.

Суд звертає увагу, що наведені вище порушення не є формальним, а стосуються, зокрема, відсутності у відповідача встановлених і функціонуючих пристроїв блискавкозахисту, які призначенні для захисту будівлі від попадання прямих ударів блискавки, та автоматичної пожежної сигналізації, яка призначена для попередження виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

У п.31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).

Матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем вищевказаних порушень.

Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи відповідача, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При збереженні таких умов для працівників товариства існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Трипільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області за адресою: Київська обл., Обухівська р-н., с.Трипілля, вул.Шевченка, буд.102, шляхом зобов`язання Трипільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 31.01.2020 №33.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Враховуючи вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрат, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Трипільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області за адресою: Київська обл., Обухівська р-н., с.Трипілля, вул.Шевченка, буд.102, шляхом зобов`язання Трипільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 31.01.2020 №33.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.