Рішення

від 26.10.2020 по справі п/320/1363/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 року справа №П/320/1363/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №21 Білоцерківської міської ради Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Білоцерківської міської ради, про застосування заходів реагування.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №21 Білоцерківської міської ради Київської області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №21 Білоцерківської міської ради Київської області, юридична адреса: Київська область, м.Біла Церква, вул.Некрасова, буд.127, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію (роботи) нежитлової будівлі об`єкту до повного усунення порушень, зазначених в акті від 27.12.2019 №1072.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №21 Білоцерківської міської ради Київської області, що розташована за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Некрасова, буд.127, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Білоцерківську міську раду.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що вимогами чинного законодавства не передбачено обов`язкове обладнання приміщення системами протипожежного захистку, якщо у такому приміщенні не відбулась реконструкція, технічне переоснащення, капітальний ремонт, зміна категорії приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною безпекою або така система протипожежного захисту не була встановлена раніше.

У зв`язку з цим, відповідач вважає, що висновки відповідача щодо порушення Білоцерківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №21 Білоцерківської міської ради Київської області пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, відповідач звернув увагу на те, що проектом закладу освіти не передбачено встановлення на сходових клітинах дверей з пристроями самозачинення, а тому усунення порушення пункту 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 не є можливим.

Щодо інших порушень, про які вказано в акті від 27.12.2019 №1072, відповідач наголосив на тому, що частини з них ним вже усунена, а також закладом освіти вчиняються дії по усуненню інших порушень.

Білоцерківська районна рада Київської області у письмових поясненнях по справі повідомила, що Білоцерківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №21 Білоцерківської міської ради Київської області та Білоцерківською міською радою Київської області вчиняються дії, направленні на усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які зафіксовані в акті від 27.12.2019 №1072, а саме: у приміщення навчального закладу проводяться роботи зі встановлення блискавкозахисту; змонтовано над евакуаційними виходами будівлі світлові покажчики із написом "Вихід"; забезпечено сходові клітини освітленням та пристроями самозачинення; передбачено закупівлю люку та протипожежних дверей відповідно до кошторису на 2020 рік.

Третя особа наголосила на тому, що усунення інших порушень буде здійснюватись поступово в залежності від надходження коштів.

На думку третьої особи виявлені контролюючим органом порушення не створюють загрози для життя та здоров`я, а тому відсутні підстави для застосування такого заходу реагування як зупинення експлуатації будівлі закладу освіти.

Усною ухвалою суду від 20.08.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10.09.2020.

У судове засідання, призначене на 10.09.2020, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

10.09.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеного, усною ухвалою суду від 10.09.2020 призначено справу для розгляду по суті у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Білоцерківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №21 Білоцерківської міської ради Київської області (ідентифікаційний код 25297099, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Некрасова, буд.127) зареєстрована в якості юридичної особи 23.03.1993, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.26-29).

Засновником вказаного закладу освіти є Білоцерківська міська рада.

Відповідно до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №154820 від 12.07.2012 вказаний заклад освіти використовує на праві постійного користування земельну ділянку, площею 1,1695 га, яка розташована за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Некрасова, 127 (т.1, а.с.30).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 26.12.2019 по 27.12.2019 інспектором групи запобігання НС 1-ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області лейтенантом служби цивільного захисту ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 13.12.2019 №1359 (т.1, а.с.12-14) було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Білоцерківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №21 Білоцерківської міської ради Київської області, що розташована за адресою: Київська обл., м.Біла Церква, вул.Некрасова, 127, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 27.12.2019 №1072 (т.1, а.с.15-22).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені 12 порушень Білоцерківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №21 Білоцерківської міської ради Київської області законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Під час розгляду судом цієї справи фахівцем сектору забезпечення заходів з попередження НС у Білоцерківському районі ЦЗД ГУ ДСНС України у Київській області лейтенантом служби цивільного захисту ОСОБА_1 за заявою відповідача у період з 19.06.2020 по 19.06.2020 було проведено позапланову перевірку дотримання Білоцерківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №21 Білоцерківської міської ради Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт №250 від 19.06.2020 (т.2, а.с.47-61).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що відповідачем не було усунуто у повному обсязі такі порушення:

1) пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не обладнано системами протипожежного захисту будівлю об`єкту згідно ДБН В.2.5-56:2014;

2) пункт 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не забезпечено сходові клітини дверима з пристроями для самозачинення;

3) пункт 2.17 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - допускається опорядження (облицювання) стін з матеріалів, пожежна безпека яких не нижча ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб;

4) пункт 1.24 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не обладнано приміщення електрощитової сертифікованими протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості;

5) пункту 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України, пункт 10 Постанови КМУ від 23.10.2013 №819 - не здійснено навчання керівного складу з питань цивільного захисту.

Отже, не усунутим залишилося 5 порушень, про яке раніше було зазначено в акті перевірки від 27.12.2019 №1072, які і підлягають дослідженню в рамках цієї справи, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).

Частиною першою статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як зазначено вище, в акті від 19.06.2020 №250 встановлено п`ять окремих порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Згідно з пунктом 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 не допускається знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що проектом закладу освіти не передбачено встановлення на сходових клітинах дверей з пристроями самозачинення, а тому усунення порушення пункту 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 не є можливим.

Проте, суд вважає непереконливими такі твердження відповідача, оскільки обов`язок з виконання законодавчих вимог Правил №1417 не залежить від того, чи передбачено це проектом закладу. Крім того, проектом закладу освіти передбачено наявність евакуаційних виходів та дверей на поверхах будівлі, що свідчить про необхідність встановлення дверей з пристроями самозачинення.

Суд наголошує на тому, відсутність таких дверей може призвести до істотного збільшення часу на евакуацію людей із будівлі закладу освіти та може створити умови для додаткової загрози для здоров`я та життя людей.

Як вбачається з довідки Управління освіти і науки Білоцерківської міської рад Київської області від 19.05.2020 №375 Управлінням освіти і науки виділено навчальному закладу кошти на проведення протипожежних заходів, зокрема, встановлення протипожежних дверей у сумі 12000,00 грн. (т.2, а.с.3).

Проте, матеріали справи не містять доказів встановлення у будівлі Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №21 Білоцерківської міської ради Київської області дверей з пристроями для самозачинення, а тому вказане порушення фактично не усунуто відповідачем.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.17 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417.

Згідно з пунктом 2.17 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.

Стосовно порушення відповідачем пункту 1.24 глави 1 розділу IV Правил №1417.

Відповідно до пункту 1.24 глави 1 розділу IV Правил №1417 забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові.

Стосовно порушення відповідачем пункту 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України та пункту 10 Постанови КМУ від 23.10.2013 №819.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки.

Пунктом 10 Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №819, особи керівного складу та фахівці органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, у перший рік призначення на посаду і періодично один раз на три - п`ять років зобов`язані проходити функціональне навчання.

Щодо порушень відповідачем пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до пункту 3.5 глави 3 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 №312, система протипожежного захисту (СПЗ) - це комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Згідно з пунктом 5.5 глави 5 ДБН В.2.5-56:2014 не підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації окремо розташовані застраховані одноповерхові наземні об`єкти громадського призначення, площа яких незалежно від їх ступеня вогнестійкості не перевищує 100 кв.м.

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи керування евакуюванням (в частині системи оповіщення напрямку евакуювання); д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ; и) системи флегматизації; інженерні системи та технологічне обладнання, які не входять до складу СПЗ, але з СПЗ функціонально пов`язані: к) блискавкозахист; л) пожежні ліфти; м) пожежні кран-комплекти; н) протипожежні двері, клапани, ворота та завіси (екрани) тощо.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі "пожежа" тощо).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що вимогами чинного законодавства не передбачено обов`язкове обладнання приміщення системами протипожежного захистку, якщо у такому приміщенні не відбулась реконструкція, технічне переоснащення, капітальний ремонт, зміна категорії приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною безпекою або така система протипожежного захисту не була встановлена раніше.

У зв`язку з цим, відповідач вважає, що висновки відповідача щодо порушення Білоцерківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №21 Білоцерківської міської ради Київської області пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 є необґрунтованими та безпідставними.

Проте, суд ставиться критично до такої позиції відповідача, оскільки припис щодо необхідності обладнання будинків, приміщень та споруд системами протипожежного захисту безпосередньо встановлений пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417, дотримання положень якого є обов`язком всіх закладів освіти.

При цьому, норми Правил №1417 не містять жодних застережень, за яких є необхідним встановлення відповідної системи, зокрема, реконструкція, технічне переоснащення, капітальний ремонт будівлі, зміна категорії приміщень і будинків. Отже, з моменту набрання чинності Правилами №1417 їх виконання є обов`язковим, у тому числі і щодо обладнання приміщень системами протипожежного захисту.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів усунення порушень, про які вказано в акті перевірки від 19.06.2020 №250.

Суд звертає увагу, що наведені вище порушення не є формальним, а стосуються, зокрема, відсутності у відповідача автоматичної пожежної сигналізації, яка призначена для попередження виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

У п.31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).

Матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем вищевказаних порушень.

Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи відповідача, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При збереженні таких умов для працівників товариства існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи, що відповідач не усунув порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №21 Білоцерківської міської ради Київської області, юридична адреса: Київська область, м.Біла Церква, вул.Некрасова, буд.127, шляхом зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 19.06.2020 №250.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Враховуючи вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрат, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №21 Білоцерківської міської ради Київської області, юридична адреса: Київська область, м. Біла Церква, вул. Некрасова, буд.127, шляхом зобов`язання Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №21 Білоцерківської міської ради Київської області зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 19.06.2020 №250.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.