Ухвала

від 22.09.2020 по справі 160/524/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 160/524/20

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Дурасова Ю.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2020

у справі № 160/524/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТД КОНКОРД ЮГ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року по справі №160/524/20 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТД КОНКОРД ЮГ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 27 березня 2020 року засобами поштового зв`язку Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року по справі №160/524/20 апеляційну скаргу залишено без руху, та запропоновано скаржнику протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання належних доказів сплати судового збору.

30.04.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2020 року по справі №160/524/20 клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року у справі №160/524/20 задоволено. Продовжено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з моменту закінчення карантину для усунення недоліків апеляційної скарги, які можуть бути усунуті шляхом надання суду належних доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції в розмірі 6306,00 грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року по справі №160/524/20 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року по справі №160/524/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТД КОНКОРД ЮГ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - повернуто скаржнику з огляду на невиконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.

07.09.2020 року, згідно штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області повторно подано апеляційну скаргу.

Ознайомившись з вказаною апеляційною скаргою, встановлено її невідповідність вимогам КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Оскаржуване рішення винесено Дніпропетровським окружним адміністративним судом 13.03.2020.

Копія оскаржуваного судового рішення отримана особою, яка подає апеляційну скаргу 19.03.2020 (а.с.231).

Первинна апеляційна скарга подана відповідачем 27.03.2020 (згідно поштового штемпеля) та повернута ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020, яка отримана відповідачем 31.08.2020 (згідно реєстраційної картки поштового повідомлення, розміщеного в КП Діловодство спеціалізованого суду ).

Разом з тим, остання апеляційна скарга, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції, була подана 07.09.2020 року, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 295 КАС України.

Відповідачем - Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, доводи якого зводяться до того, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Вказує на те, що є недопустимим позбавлення відповідача права на апеляційне оскарження з підстав неможливості сплати судового збору. Просить визнати поважними причини пропуску строку.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів апеляційного суду дійшла наступного висновку.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" Суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок зацікавленої особи у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

При цьому на момент подачі повторної апеляційної скарги оскаржуване рішення набрало законної сили, у зв`язку з чим заявник апеляційної скарги має навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Відтак, зазначені відповідачем обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованим та безпідставними, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Відповідачем також подано клопотання про відстрочення сплати судового збору. Розглянувши вказане клопотання слід зазначити наступне.

За приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Також згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. З даної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

Відсутність у державного органу коштів не є підставою для відстрочення або розстрочення оплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від оплати.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі №К/9901/5183/17.

Крім того, приписи ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.

Враховуючи викладене, суддя доходить висновку про відмову у задоволенні поданого клопотання.

Згідно з п.1 ч.5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2020 року розмір прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", становить 2102 грн.

У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції станом на дату подання апеляційної скарги) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на дату подання адміністративного позову) за подання до адміністративного суду немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням того, що ставка, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, дорівнює 4204 грн. (2102 грн.*2 - кількість вимог немайнового характеру), ставка за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 6306 грн. (4204грн.*150%).Однак, до апеляційної скарги не долучено документу про сплату судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою, десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. 298 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 у справі № 160/524/20, наведені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у поданому клопотанні.

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 у справі № 160/524/20 - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 у справі № 160/524/20 - залишити без руху .

Надати десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:

- клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є;

- належним чином оформленого документу про сплату судового збору в розмірі 6306 грн.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA708999980313141206081004004

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), №____справи (обов`язково).

Роз`яснити заявнику, що відповідно до п.3 Розділ VI Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Копію ухвали направити заявнику для виконання.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Ю. В. Дурасова