Рішення

від 20.10.2020 по справі 201/6440/20

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/6440/20

(2/199/2022/20)

РІШЕННЯ

іменем України

20.10.2020

м. Дніпро

справа №201/6440/20

провадження № 2/199/2022/20

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретаря судового засідання Столяренко А.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю АНТ-СОЮЗ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АНТ-СОЮЗ про стягнення суми боргу за договором позики,

за неявки учасників справи,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ АНТ-СОЮЗ про стягнення суми боргу за договором позики. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 28.02.2020 між ним та відповідачем був укладений договір позики на суму 100000 грн., які відповідач зобов`язався повернути до 01.06.2020, але досі не повернув. Оскільки на вимоги позивача відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, тому позивач просив суд стягнути з ТОВ АНТ-СОЮЗ на його користь заборгованість за договором позики в розмірі 100 000 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 06 серпня 2020 року справу прийнято до свого провадження та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

20 жовтня 2020 року справу розглянуто по суті з ухваленням рішення.

Представник позивача адвокат Матухно І.А. в судове засідання надала заяву з проханням розглядати дану справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач ТОВ АНТ-СОЮЗ в особі директора товариства Гаркуши О.Г. надіслав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за їх відсутності/, а також зазначив, що підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі і добровільно погасити борг позивачу не має можливості.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ АНТ-СОЮЗ в особі директора ОСОБА_2 у письмовій формі укладено договір позики грошових коштів, за яким ТОВ АНТ-СОЮЗ отримав у борг від ОСОБА_1 суму в розмірі 100 000,00 грн. зі строком повернення до 01 червня 2020 року, що підтверджується Договором позики від 28.02.2020, укладеним у письмові флормі (а.с.17-18). Утім, в строк, що визначений у Договорі, відповідач борг не повернув, чим взяті на себе зобов`язані не виконав.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику, така позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року (справа №6-63цс13). За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №723/304/16-ц (провадження № 14-360цс19) зазначено, що: "за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі №464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) вказано, що: "за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки".

За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що між сторонами був укладений договір позики грошей на визначений термін. За умовами якого позивач передав відповідачу зазначену грошову суму у позику, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти готівкою у строк, визначений умовами й у визначений спосіб, що підтверджується умовами розписки.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, відповідно до ст. 638 ЦК України, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. На підтвердження чого посвідчують своїми підписами, що відповідає даним правовідносинам.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За договором позики, відповідно до статті 1046 ЦК України одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Так, ст. 1046 ЦК України чітко передбачені істотні умови договору позики: він є публічним, іменним, двостороннім, реальним, платним. Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менша як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, у випадку, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми, що не суперечить даним правовідносинам.

Позивач згідно даних зобов`язальних правовідносин належним чином виконав умови договору позики - передав відповідачу зазначену суму, а відповідач зобов`язання не виконав, у визначений термін борг не повернув.

Дані обставини не спростовані директором ТОВ АНТ-СОЮЗ у наданій до суду заяві від 19.10.2020.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючисьст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АНТ-СОЮЗ про стягнення суми боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АНТ-СОЮЗ на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором позики від 28.02.2020 в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Повний текст рішення суду складено 23 жовтня 2020 року.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю АНТ-СОЮЗ , ЄДРПОУ 40253397, місце знаходження - вул. Артільна,10, м. Дніпро, 49081.

Суддя О.Б.Подорець