Ухвала
від 21.10.2020 по справі 761/35974/19
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/35974/19

Провадження № 2-з/761/1044/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову

21 жовтня 2020 року суддя Шевченківський районний суд міста Києва Осаулов А.А., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кратія Медтехніка про зміну формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Кратія Медтехніка (адреса: м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21) про зміну формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року відмовлено у відкритті провадження по справі за вказаним позовом.

Постановою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 10.01.2020 р. відкрити провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін

На виконання вимог ухвали Верховного Суду Касаційного цивільного суду від 11 лютого 2020 року по справі №61-918-ск-20 цивільну справу №761/35974/19 було направлено до Верховного Суду.

24.09.2020 р. до Шевченківського районного суду міста Києва повернуто матеріали цивільної справи після касаційного розгляду.

20.10.2020 р. до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми стягнення у розмірі 59599,72 грн, що належить ТОВ Кратія Медтехніка і знаходяться (обліковується) на банківських рахунках в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установах на території України. Заяву про забезпечення позову вмотивовано тим, що предметом позову серед іншого є стягнення вихідної допомоги розмірі 59599,72 грн. Заявник вважає, що існує реальна загроза невиконання рішення у разі задоволення позову в цій частині, оскільки статутний капітал ТОВ Кратія Медтехніка становить лише 9850,00 грн, за ТОВ Кратія Медтехніка не зареєстровано нерухомого майна, прибуток у 2019 році зменшився в порівнянні з 2018 роком. Крім цього, ТОВ Кратія Медтехніка є фігурантом кримінального провадження, відкритого за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України

Розглядаючи заяву про забезпечення позову з наведених у ній підстав, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше 2-х днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вимогами статті 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ст. 150 ч.3 ЦПК України).

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати,

що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності

юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і

зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі Іатрідіс проти Греції ). Поняття законність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах Антріш проти Франції та Кушоглу проти Болгарії ).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції ). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства ).

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При цьому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

За змістом позовної заяви вбачається, що позивач просить змінити формулювання причин звільнення та стягнути вихідну допомогу в розмірі 59599,72 грн.

В той же час, заявляючи вказане клопотання про накладення арешту на кошти на рахунках відповідача, представник позивача не вказав на які саме рахунки та в яких банках слід накласти арешт та не надав доказів належності таких рахунків відповідачу, що унеможливлює надання правового аналізу необхідності накладення арешту.

Суд також приймає до уваги, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності ТОВ Кратія Медхехніка

У цій заяві позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову за запропоновим позивачем способом може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду саме у вказаній позовній заяві.

Крім того, із матеріалів заяви вбачається, що представник позивача просить шляхом забезпечення клопотання, фактично ухвалити рішення шляхом накладення арешту та стягнення коштів з рахунку відповідача у визначеній ним сумі.

За умовами ч.10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України та позиції Європейського суду з прав людини, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151 - 153, 209, 210, 293, 294 ЦПК України, , суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кратія Медтехніка про зміну формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський раонний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: А.А.Осаулов

Дата ухвалення рішення21.10.2020
Оприлюднено27.10.2020

Судовий реєстр по справі —761/35974/19

Ухвала від 10.12.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мостова Галина Іванівна

Ухвала від 13.09.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мостова Галина Іванівна

Постанова від 12.07.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мостова Галина Іванівна

Ухвала від 14.06.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мостова Галина Іванівна

Ухвала від 07.06.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мостова Галина Іванівна

Рішення від 09.04.2021

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Осаулов А. А.

Рішення від 09.04.2021

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Осаулов А. А.

Постанова від 22.12.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Махлай Людмила Дмитрівна

Ухвала від 08.12.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Махлай Людмила Дмитрівна

Ухвала від 09.12.2020

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Осаулов А. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні