Постанова

від 22.10.2020 по справі 693/1343/16-ц

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1671/20Головуючий по 1 інстанції Справа № 693/1343/16-ц Категорія: 301010200 Шимчик Р.В. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Новікова О.М., Храпка В.Д., Вініченка Б.Б., за участю секретаряЛюбченко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокуратури Черкаської області на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2018 року (повний текст рішення виготовлено 04 травня 2018 року) у справі за позовом заступника Уманської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, до ОСОБА_1 та фермерського господарства Калаур про визнання наказів недійсними, визнання недійсними договорів оренди і суборенди землі та її повернення, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2016 року заступник керівника Уманської місцевої прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, звернувся до суду з вказаним позовом, який уточнив у процесі розгляду справи.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що наказами Головного управління Держземагенства у Черкаській області (далі - ГУ Держземагенства у Черкаській області) від 11.07.2013 ОСОБА_1 надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення п`яти земельних ділянок (площею 4,9702 га; площею 5,5986 га; площею 8,0442 га; площею 8,2001 га; площею 13,0801 га) сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду в адміністративних межах Сорокотязької сільської ради Жашківського району Черкаської області.

Наказами ГУ Держземагенства у Черкаській області від 30.08.2013 було затверджено проекти землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства.

На підставі зазначених наказів 30.08.2013 між ГУ Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, за умовами якого йому в оренду передано земельні ділянки загальною площею 39,8932 га сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населеного пункту, в адміністративних межах Сорокотязької сільської ради Жашківського району Черкаської області.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 15.12.2013 право оренди було зареєстровано за ОСОБА_1 з 16.12.2013.

В подальшому 18.02.2014 між ОСОБА_1 та фермерським господарством Зерно життя (далі - ФГ Зерно життя ) було укладено договори суборенди вказаних земельних ділянок. 04 липня 2015 року право суборенди земельних ділянок ФГ Зерно життя було припинено.

07 липня 2015 року між ОСОБА_1 та ФГ Калаур було укладено договір суборенди землі № 3, за яким ОСОБА_1 передав вказані земельні ділянки в суборенду ФГ Калаур .

Оскільки спірні земельні ділянки не межують між собою та не мають необхідної сукупності ознак для визнання їх єдиним масивом, то вони не могли бути надані фізичній особі в оренду без проведення земельних торгів, що свідчить про порушення ГУ Держземагенства у Черкаській області вимог законодавства при прийнятті вищевказаних наказів.

Крім того, для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються із заявою до відповідної районної державної адміністрації, до заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному начальному закладі, а орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору суд) повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника та пересвідчитися в дійсності волевиявленню заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство.

Таким чином, ГУ Держземагенства у Черкаській області не мало правових підстав приймати накази про затвердження документації із землеустрою та надання спірних земельних ділянок в оренду, тому такі рішення органу державної влади підлягають визнанню незаконними та скасуванню, оскільки порушують норми Закону України Про фермерське господарство . Укладені на підставі вищезазначених наказів договори оренди та суборенди спірної землі підлягають визнанню недійсними, оскільки після укладення договорів оренди земельних ділянок ОСОБА_1 не створив фермерського господарства, не приступив до використання земельних ділянок і самостійно їх не обробляв, а передав їх в суборенду з метою уникнення проведення земельних торгів, чим порушив вимоги статті 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Враховуючи наведене, заступник керівника Уманської місцевої просив: визнати незаконними і скасувати накази ГУ Держземагенства у Черкаській області від 30 серпня 2013 року №№ ЧК/7120987700:02:001/00000679, ЧК/7120987700:02:001/00000680; ЧК/7120987700:02:001/00000681; ЧК/7120987700:02:001/00000682; ЧК/7120987700:02:001/00000683 про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду; визнати недійсним договір оренди землі, укладений 30 серпня 2013 року між ГУ Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір суборенди землі, укладений 07 липня 2015 року між ФГ Калаур та ОСОБА_1

ФГ Калаур заперечило проти позову, просило застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що з часу прийняття ГУ Держземагенства у Черкаській області наказів від 30 серпня 2013 року держава в особі її органів як суб`єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення своїх прав і законних інтересів, тому позовна давність спливла 30 серпня 2016 року, однак заступник керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області звернувся до суду з позовом лише у грудні 2016 року.

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позовна давність до вимог про визнання недійсними наказів ГУ Держземагентства у Черкаській області від 30 серпня 2013 року спливла 30 серпня 2016 року, а заступник керівника Уманської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом 15 грудня 2016 року. Оскільки ФГ Калаур заявило про застосування наслідків спливу позовної давності, то позов не підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, прокуратура Черкаської області оскаржила рішення в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі прокурор вважає рішенням таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права не погоджується з пропуском строку позовної давності. Вказується, що висновок районного суду про початок перебігу терміну позовної давності за цим позовом про визнання договору недійсним починається з моменту його підписання, 30.08.2013 року, не ґрунтується на нормах права.

Апелянт просить скасувати рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2018 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову та стягнути з відповідача на користь прокуратури Черкаської області судові витрати.

На апеляційну скаргу надійшов відзив від голови ФГ Калаур - Калаур Л.А., у якому зазначено, що факти викладені в апеляційній скарзі є надуманими та такими, що не відповідають дійсності. Крім того зазначено, що ОСОБА_1 були виконані всі вимоги Закону України Про фермерське господарство та отримання земельних ділянок відбулось без порушень, а отримання вказаних земельних ділянок ОСОБА_1 не повинно було здійснюватись на підставі конкурсу, таким чином жодного обходу земельних торгів в даному випадку не відбулось. Вказано, що судом першої інстанції вірно застосовано строк позовної давності до спірних правовідносин, тому просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено, що 08 липня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держземагентства у Черкаській області із заявою про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Наказом ГУ Держземагентства у Черкаській області від 11 липня 2013 року № ЧК/7120987700:02:001/00000260 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду, розташованої в адміністративних межах Сорокотязької сільської ради Жашківського району, орієнтовною площею 5,6000 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Наказом ГУ Держземагентства у Черкаській області від 11 липня 2013 року № ЧК/7120987700:02:001/00000261 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду, розташованої в адміністративних межах Сорокотязької сільської ради Жашківського району, орієнтовною площею 8,2000 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Наказом ГУ Держземагентства у Черкаській області від 11 липня 2013 року № ЧК/7120987700:02:001/00000262 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду, розташованої в адміністративних межах Сорокотязької сільської ради Жашківського району, орієнтовною площею 5,0000 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Наказом ГУ Держземагентства у Черкаській області від 11 липня 2013 року № ЧК/7120987700:02:001/00000263 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду, розташованої в адміністративних межах Сорокотязької сільської ради Жашківського району, орієнтовною площею 8,4000 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Наказом ГУ Держземагентства у Черкаській області від 11 липня 2013 року № ЧК/7120987700:02:001/00000275 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду, розташованої в адміністративних межах Сорокотязької сільської ради Жашківського району, орієнтовною площею 13,1500 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

В подальшому наказами ГУ Держземагентства у Черкаській області від 30 серпня 2013 року №№ ЧК/7120987700:02:001/00000679; ЧК/7120987700:02:001/00000680; ЧК/7120987700:001:00000681; ЧК/7120987700:02:001:00000682; ЧК/7120987700:02:001:00000683 було затверджено документацію із землеустрою та надано ОСОБА_1 в оренду земельні ділянки, загальною площею 39,8932 га.

30 серпня 2013 року між ГУ Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, об`єктом якого є вказані вище земельні ділянки.

За витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 15 грудня 2013 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право оренди, орендодавцем зазначено ГУ Держземагенство у Черкаській області. 01 березня 2014 року було зареєстровано договір суборенди землі б/н, укладений 18 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ФГ Зерно життя .

07 липня 2015 року між ОСОБА_1 та ФГ Калаур було укладено договір суборенди землі № 3, за яким ОСОБА_1 передав вищевказані земельні ділянки в суборенду ФГ Калаур до 15 грудня 2033 року.

Встановлено, що заступник керівника Уманської місцевої прокуратури звернувся до суду із вказаним позовом 15.12.2016, тобто після того як ОСОБА_1 заснував фермерське господарство 29.06.2016.

Судом загальної юрисдикції, а саме Жашківським районним судом Черкаської області відкрито провадження у справі ухвалою від 11.01.2017 (т. 1 а.с. 99).

Із наданого представником ФГ Калаур адвокатом Костюком І.В. клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з підвідомчістю даного спору господарським судам вбачається, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 29.06.2016 заснував фермерське господарство ЮГ-Агросвіт .

(Своє клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з тим, що прокурор не обґрунтував необхідність представництва державного органу, представник ФГ Калаур відкликав під час апеляційного розгляду.)

Дослідивши матеріали справи, а також надане клопотання, колегія суддів приходить до висновку, що позиція представника ФГ Калаур заслуговує на увагу і даний позов подано з порушенням правил юрисдикції.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Частиною першою статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини другої статті 124 ЗК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, установлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Зокрема, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства (частина друга статті 134 ЗК України).

Частиною першою статті 1 Закону України Про фермерське господарство визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Великою Палатою Верховного Суду, зокрема в постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 621/2501/18 (провадження № 14-109цс19), і підстав для відступлення від неї не вбачається.

Тобто, якщо на момент відкриття провадження у справі щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, фермерське господарство вже було зареєстрованим, то така справа має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Якщо ж на час відкриття провадження у справі щодо такого спору про користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, фермерське господарство не зареєстровано, то стороною таких спорів є громадянин, якому надавалась земельна ділянка, а спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічні висновки неодноразово викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 611/507/18 (провадження № 14-590цс19) і підстави для відступлення від цих висновків відсутні.

Відповідно до частини першої статті 12 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів. Тобто критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.

У справі, що переглядається, заступник керівника Уманської місцевої прокуратури при зверненні з позовом вказав, що прокуратурою виявлено факт незаконного набуття права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності поза конкурентними засадами, з порушенням вимог статті 134 ЗК України та статей 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство , у зв`язку з чим оспорювані накази ГУ Держземагенства у Черкаській області є незаконними і підлягають скасуванню, а договір оренди землі, укладений 30 серпня 2013 року між ГУ Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_1 , та договір суборенди землі, укладений 07 липня 2015 року між ФГ Калаур та ОСОБА_1 , необхідно визнати недійсними.

Таким чином, оспорюваними наказами ГУ Держземагенства у Черкаській області ОСОБА_1 передано в оренду для ведення фермерського господарства земельні ділянки комунальної власності на підставі Закону України Про фермерське господарство . Відповідно до викладених вище правових позицій, у разі, якщо на момент подачі позову особа, яка набула в користування земельні ділянки, вже створила фермерське господарство, то такі спори підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства.

Аналогічні роз`яснення наведені у постанові Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №699/880/17.

Пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 377 ЦПК України визначено, що порушення правил юрисдикції загальних судів є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, незалежно від доводів апеляційної скарги.

Якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини 1 статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (ч. 1 ст. 256 ЦПК України).

Отже рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням правил юрисдикції загальних судів, а тому відповідно до вищевикладеного апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню із закриттям провадження у справі.

Одночасно, апеляційний суд роз`яснює, що розгляд даного позову прокурора віднесено до юрисдикції господарських судів, оскільки на момент звернення з позовом ОСОБА_1 вже створив фермерське господарство.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи , яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст. ст. 35, 255, 374, 377, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу прокуратури Черкаської області задовольнити частково.

Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2018 року скасувати, провадження у справі закрити.

Повідомити прокуратуру Черкаської області та Уманську місцеву прокуратуру (заявників), що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду Черкаської області.

Роз`яснити заявникам їх право на звернення до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 23 жовтня 2020 року.

Судді